Рішення

від 27.01.2025 по справі 520/26231/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 січня 2025 року № 520/26231/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХВ №001427 від 24.12.2019 року).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 є протиправним та таким, що порушує його права, оскільки прийнято за відсутності підстав, з порушенням процедури.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Своєю чергою представником відповідача зазначено, що оскаржуване рішення прийнято через наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку. Зазначені дії вчинено дисциплінарною палатою з урахуванням норм діючого законодавства. Підставою до порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 послугувала наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 6 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки у своїй професійній діяльності адвокат має дотримуватися присяги адвоката України, вимог ст. ст.7, 12-1, 64, 65 Правил адвокатської етики.

Позивачем через канцелярію суду було подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції стосовно наведених доводів.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та подані до суду пояснення та докази, встановив таке.

ОСОБА_1 є адвокатом, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХВ №001427 від 24.12.2019 року, обліковується у Раді адвокатів Харківської області, форма здійснення діяльності - участь у адвокатському об`єднані.

Підставою для здійснення позивачем адвокатської діяльності є рішення Харківської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів №15 від 14.02.12007 року, в жовтні 2012 року на конференції адвокатів Харківської області обраний членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.

Місцем роботи позивача в Єдиному реєстрі адвокатів України зазначена наступна адреса: АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи встановлено, що 20 травня 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла, скерована Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилковим С.В. на підставі пунктів 2.3.17 та 2.3.28 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 78 від 04-05.07.2014 року, скарга члена комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини адвокатки Тетяни Віталіївни Гнатюк стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії вказаної скарги вбачається, що скаржниця зазначила, що 01.06.2021 року на приватному акаунті «ОСОБА_4» у соціальній мережі Fасеbоок адвокат ОСОБА_4 розмістив допис із фотознімком листа КДКА Харківської області (вих.№ 0307/21 від 21.05.2021 року) до ВКДКА про неможливість розгляду скарги директора ВША НААУ Кузьменка С.С. на дії адвоката ОСОБА_4 за відповідним посиланням. У цьому листі стверджується, що КДКА ХО не в змозі розглянути скаргу директора ВША НААУ у зв`язку з відсутністю кворуму на засіданні дисциплінарної палати КДКА ХО 18.05.2021 року, через задоволення самовідводів членів ДП КДКА ХО Дмітрієвої Л.М. , Ковтунової Л.Ю. , ОСОБА_1 , Столярової А.О. , Страхової Л.М. та Мелконян Л.Г .

Натомість, 08.02.2024 року на приватному акаунті «ОСОБА_4» у соціальній мережі Fасеbоок адвокат ОСОБА_4 розмістив допис, у якому стверджував: «Нагадаю, попередні скарги, які надходили на мене від Харківської КДКА, вона двічі поспіль відмовлялась розглядати, мотивуючи самовідвід всіх членів комісії з дружніми професійними стосунками зі мною». Цей факт підтверджується опублікованою адвокатом ОСОБА_4 копією рішення ВКДКА №Х1-003/2023 від 30.11.2023 року на своїй сторінці у соціальній мережі Fасеbоок.

Скаржником вказано, що листом ВКДКА №580 від 21.03.2024 року було надано, зокрема:

- копію листа КДКА ХО (вих. № 167/23 від 16.10.2023) до ВКДКА про відсутність кворуму для розгляду скарги Директора ВША НААУ Кузьменка С.Є. на дії адвоката ОСОБА_4 , у зв`язку із задоволенням самовідводів Дмітрієвої Л.М., Страхової Л.М., Столярової А.О. та ОСОБА_1;

- копія заяви від 30.05.2023 р. про самовідвід члена ДП КДКА ХО ОСОБА_1 від розгляду дисциплінарної справи за скаргою Директора ВША НААУ Кузьменка С.С. на дії адвоката ОСОБА_4, у зв`язку із наявністю у них особистих невимушених доброзичливих та дружніх стосунків з останнім, що може вплинути на об`єктивність при прийнятті рішення;

- копію витягу з протоколу № 2 засідання ДП КДКА ХО від 06.06.2023 року із описом порядку розгляду та голосування за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про самовідвід від розгляду дисциплінарної справи за скаргою Директора ВША НААУ Кузьменка С.С. на дії адвоката ОСОБА_4;

- копії рішення ДП КДКА ХО від 06.06.2023 р. про задоволення самовідводу ОСОБА_1 від розгляду дисциплінарної справи за скаргою Директора ВША НААУ Кузьменка С.С. на дії адвоката ОСОБА_4, у зв`язку із наявністю у них особистих невимушених доброзичливих та дружніх стосунків з останнім, що може вплинути на об`єктивність при прийнятті рішення;

- копію витягу з протоколу № 5 засідання ДП КДКА ХО від 31.07.2023 року із описом порядку розгляду та голосування за результатом розгляду заяви ОСОБА_1, про самовідвід від розгляду дисциплінарної справи за скаргою Директора ВША НААУ Кузьменка С.С. на дії адвоката ОСОБА_4;

- копія рішення ДП КДКА ХО від 31.07.2023 р. про задоволення самовідводу ОСОБА_1 від розгляду дисциплінарної справи за скаргою Директора ВША НААУ Кузьменка С.Є. на дії адвоката ОСОБА_4, у зв`язку із наявністю у них особистих невимушених доброзичливих та дружніх стосунків з останнім, що може вплинути на об`єктивність при прийнятті рішення;

Підсумовуючи вказане скаржником зазначено, що публікації в соціальній мережі Fасеbоок, копії заяв, витяги з протоколів та копії попередніх рішень Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області свідчать, що у ОСОБА_1 наявні з ОСОБА_4 обставини, що впливають на об`єктивність при прийнятті рішення та викликають обґрунтовані сумніви у його неупередженості та зацікавленості у результатах розгляду скарг на дії останнього. В результаті чого, дані обставини підтверджують, що незаконне рішення ДП КДКА ХО від 06.03.2024 року прийняте ОСОБА_1 у конфлікті інтересів. Вбачається, що член Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_1 заявляє самовідводи під час розгляду іншої дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4 у зв`язку із спільною діяльністю з останнім, наявністю особистих невимушених доброзичливих стосунків, оскільки вони мають спільних друзів, неодноразово брали участь у заходах підвищення кваліфікації та зустрічалися на святкуванні днів народжень спільних друзів. Дані обставини впливають на об`єктивність при прийнятті рішення. Однак, при прийнятті іншого рішення відносно адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_1 не заявляє самовідвід та приймає участь у голосуванні при прийнятті рішення.

Із посиланням на приписи ст.65, абз. 3 ст. 64, ст. 12-1, ст. 7 ПАЕ, п.п. 1, 5 ст. 21 Закону №5076-VI скаржником вказано, що ОСОБА_1 допущено недобросовісне користування своїми правами як учасника засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (палати) у формі незаявлення самовідводу, прийняті участі у розгляді справи та голосуванні під час прийняття необ`єктивного рішення Дисциплінарної комісії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.03.2024, що порушує п.п. 6.4.6 та 7.5 Регламенту.

Таким чином, скаржником зазначено, що ОСОБА_1 порушив та не дотримався вимог Регламенту, затвердженого актом Ради адвокатів України. У свою чергу, такі дії члена органу адвокатського самоврядування не відповідають загальним принципам адвокатської етики, зокрема - законності, чесності та добропорядності, чим порушують ст. 7, 12-1, 64, 65 Правил адвокатської етики. Більше того, вказано, що ОСОБА_1 порушено обов`язки адвоката передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону № 5076-VІ в частині дотримуватися присяги адвоката України, правил адвокатської етики та виконання рішень органів адвокатського самоврядування.

Додатково скаржником вказано, що ОСОБА_1 є секретарем Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області та відповідно до п. 4.5.8 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженої рішенням РАУ № 268 від 17.12.2013, підписує прийняті рішення. Отже, ОСОБА_1 , як секретар, має безпосередні повноваження щодо виготовлення та підписання оскаржуваного рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.

З огляду на зазначені обставини скаржником наголошено, що останні є свідченням того, що рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.03.2024 є незаконним, упередженим, оскільки прийняте та створене зацікавленою особою.

Відтак скаржник просив перерозподілити та направити дану заяву (скаргу) для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування та притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. При цьому скаржником вказано, що адвокат ОСОБА_1 порушив та не дотримався Регламенту, затвердженого актом РАУ та порушив вимоги ст.ст.7, 12-1, 64, 65 Правил адвокатської етики та обов`язки адвоката передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в частині дотримання присяги адвоката, правил адвокатської етики та виконання органів адвокатського самоврядування та прохає притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду справи встановлено, що на адресу належної позивачу електронної пошти 23 травня 2024 року від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області було направлено лист за підписом в.о. Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області Ігоря Гонжака (вих. №191/4-24 від 22 травня 2024 року) разом із копією скарги від імені члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини Тетяни Гнатюк від 09 травня 2024 року на дії позивача як члена дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.

У зазначеному листі позивачу із посиланням на ч.2 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містилася пропозиція в термін до 05 червня 2024 року надати письмові пояснення з приводу фактів, викладених у скарзі та докази на їх спростування.

Зі змісту позовної заяви та долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що позивачем виконано пропозицію в.о. голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, і у визначений в листі від 22 травня 2024 року термін до 05 червня 2024 року, було надіслано на електронну адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області в письмовому вигляді власну правову позицію з приводу подання скарги.

Зі змісту зазначеного листа вбачається, що позивачем надано обґрунтування незаконності цієї скарги як по суті викладених претензій, так і щодо порядку її розгляду, а також обґрунтовану пропозицію прийняти рішення у відповідності до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, Положення та Регламенту КДКА регіону, а саме повернути скаргу, подану від імені Тетяни Гнатюк до ВКДКА, для її подальшого повернення скаржнику.

Також позивачем вказано, що після зазначеного до 27 серпня 2024 року будь-яка інформація або рішення від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області до позивача не надходили.

В подальшому 27 серпня 2024 року на адресу позивача було направлено рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи. Так, 27 серпня 2024 року з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області на адресу належної позивачу електронної пошти було направлено лист вих. №344/4-24 від 26 серпня 2024 року за підписом в.о. Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області Ігоря Гонжака, додатками до якого були тільки копія рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно позивача.

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 22.08.2024 року про порушення дисциплінарної справи вирішено порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001427, видане Радою адвокатів Харківської області 24.12.2019 року).

З наявної в матеріалах справи копії вказаного рішення відповідача вбачається, що дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, надаючи оцінку фактам викладеним в скарзі та матеріалам перевірки дійшла до висновку про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку передбаченого пунктами 3, 6 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки у своїй професійній діяльності адвокат має дотримуватися присяги адвоката України, вимог ст. ст.7, 12-1, 64, 65 Правил адвокатської етики.

Позивачем зазначено, що разом із листом щодо направленого спірного рішення довідка члена дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, що має бути складена за результатом перевірки скарги на його дії як члена дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, не надана, а в самому рішенні від 22 серпня 2024 року міститься інформація про зупинення 03.06.2024 року розгляду дисциплінарної справи на підставі п.6 ст.39, ст.40 Положення. При цьому є незрозумілим яку дисциплінарну справу було зупинено, якщо вона була порушена лише 22 серпня 2024 року та з якої саме підстави. Також позивачем зазначено, що процедура скерування скарги визначена процедурними повноваженнями Голови Вищої КДКА, і ця дія не тотожна рішенню органу адвокатського самоврядуванню. Своєю чергою позивачем наголошено на обставинах того, що оскільки Вища КДКА, відповідно до статті 52 Закону, є колегіальним органом, а рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії. Більше того стаття 57 Закону не наділяє рішення Вищої КДКА нормативним характером, і тим паче дії Голови ВКДКА не мають нормативного характеру, а отже скерування Головою Вищої КДКА скарги є лише документом, який має тільки процедурний аспект, який забезпечує доставку матеріалів скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону, де має бути розглянута заява (скарга) на підставі та в порядку дотримання вимог чинного законодавства, та рішень органів адвокатського самоврядування, до якого відноситься Положення №120, яке прийнято Радою адвокатів України. Відповідно до пункту 1 та 10 статті 50 Закону Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону та є юридичною особою і діє відповідно до Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, і жодним нормативно правовим актом не зазначено що Кваліфікаційно-дисиплінарн6а комісія адвокатури регіону підпорядковується Голові Вищої КДКА. Крім того, позивачем наголошено, що під час скерування заяв, скарг, відповідно до Положення №120 та інших норм активно правові акти, які регламентують процедуру розгляду заяв (скарг) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, за наслідками яких відбувається скерування Головою Вищої КДКА, а обов`язок щодо перевірки на відповідність нормативним вимогам покладено на Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону.

Вважаючи свої права порушеними, а рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Частинами 1, 3 ст.2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

За приписами ч.1 ст.4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно із ч.1 ст.20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Відповідно до положень ч.1 ст.21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.33 Закону №5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Частиною 3 ст. 33 Закону №5076-VI закріплено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

За правилом ч.2 ст.35 Закону №5076-VI, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 цього Закону).

Згідно із положеннями ст.37 Закону №5076-VI, стадіями дисциплінарного провадження є: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Частинами 1 та 2 ст.38 Закону №5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Згідно з частиною 3 статті 38 Закону № 5076-VI, заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною 1 ст.39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Частиною другою статті 39 Закону № 5076-VI визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Частиною 3 статті 39 Закону № 5076-VI, передбачено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Згідно із приписами п. 24 Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі - Положення № 120) Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

Відповідно до положень п. 25 Положення №120 член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

У пункті 26 Положення № 120 зазначено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення (ч.1 ст.40 Закону № 5076-VI).

Згідно із ч.2 ст.40 Закону № 5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. (ст.41 Закону №5076-VI)

Таким чином, підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарного проступку, питання щодо наявності чи відсутності складу якого у діянні адвоката з`ясовуються під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.06.2020 р. у справі №815/1830/18.

Відтак суд з аналізу викладеного вище доходить висновку про те, що рішення щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката не є підтвердженням факту вчинення дисциплінарного проступку, а порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що в процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх спростування або підтвердження.

На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга, не здійснює оцінку доказів наявності чи відсутності факту дисциплінарного проступку, провини самого адвоката у вчиненні проступку та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення дисциплінарної справи. На цій стадії Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури лише з`ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку, як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатура вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.

Отже, лише при розгляді дисциплінарної справи по суті, членами палати приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Під час розгляду справи встановлено, що 20 травня 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла, скерована Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилковим С.В. на підставі пунктів 2.3.17 та 2.3.28 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 78 від 04-05.07.2014 року, скарга члена комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини адвокатки Тетяни Віталіївни Гнатюк стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Своєю чергою судом встановлено доводи позивача стосовно того, що відповідач не мав приймати до розгляду зазначену скаргу, оскільки така подана особою, яка не наділена повноваженнями щодо її подання.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд зазначає, що положеннями ст. 36 Закону №5076-VI визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відтак з аналізу вказаної вище норми слід дійти висновку про те, що доводи позивача щодо відсутності у скаржника повноважень на звернення із скаргою щодо нього та не перевірка відповідачем обставин наявності таких повноважень у останнього не можуть вважатися судом обґрунтованими та доведеними, оскільки право на звернення із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Стосовно доводів позивача щодо порушення порядку направлення скарги відносно нього для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує скликання та проведення засідань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, розподіляє обов`язки між своїми заступниками, організовує і забезпечує ведення діловодства у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, розпоряджається коштами і майном Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідно до затвердженого кошторису, вчиняє інші дії, передбачені цим Законом, положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, рішеннями Ради адвокатів України і з`їзду адвокатів України.

Відповідно до ст.22 Положення №120 у разі звернення із заявами (скаргами) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, або якщо скаржниками виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, заява (скарга), не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно із ст.23 Положення №120 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі її Голови, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до ст.38-1 Положення скарги на дії чи бездіяльність голів КДКА регіону, голів та/або членів дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону під час здійснення дисциплінарного провадження, розглядаються Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури під час розгляду скарг на рішення, прийняті такими КДКА у відповідних дисциплінарних провадженнях.

Отже, скарги на дії чи бездіяльність членів дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону під час здійснення дисциплінарного провадження, розглядаються Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Однак під час розгляду справи встановлено, що скаржником, а саме членом комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини адвоката Гнатюк Т.В., скарга відносно позивача була подана не під час здійснення дисциплінарного провадження, а у зв`язку з обізнаністю, на думку скаржника, із допущеними позивачем порушеннями.

Отже, суд зазначає, що положеннями ч.3 ст.33 Закону №5076-VI передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно із приписами ч.2 ст. 66 Правил адвокатської етики у разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді зазначених скарг Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до КДКА іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.

Відповідно до п. 2.3.17 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №78 від 04-05.07.2014 року, Голова ВКДКА скеровує: заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму.

Згідно із п. 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №78 від 04-05.07.2014 року, Голова ВКДКА скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону.

Відтак, з аналізу викладеного вище слід дійти висновку про те, що повноваження Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визначено вказаними вище нормами. При цьому, розподіл скарги стосовно позивача було здійснено Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на підставі пунктів 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Своєю чергою посилання позивача на обставини недотримання скаржником порядку подання скарги та направлення такої одразу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не може вважатися судом свідченням допущеного порушення, яке тягне за собою визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 22.08.2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 .

Відтак доводи позивача в цій частині не можуть вважатися судом доведеними та обґрунтованими.

Також суд зазначає, що за змістом позовної заяви встановлено, що позивачем не оскаржуються дії Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури стосовно направлення скарги відносно нього для подальшого розгляду відповідачу.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно не здійснення попередньої перевірки скарги та не складення всупереч нормам діючого законодавства довідки про результати перевірки скарги, оскільки згідно із матеріалами дисциплінарної справи таку довідку було складено членом дисциплінарної комісії Рохмановим В.І. 06.08.2024 року, а оскаржуване позивачем у цій справі рішення відповідача містить в собі посилання на те, що останнє прийнято за результатом надання оцінки фактам, викладеним у скарзі та матеріалам перевірки.

Відтак у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем у цій частині було допущено порушення.

Своєю чергою суд вважає за необхідне вказати, що доводи позивача стосовно безпідставності зупинення розгляду дисциплінарної справи з 03.06.2024 року до 22.08.2024 року не можуть вважатися судом належним обґрунтуванням протиправності рішення відповідача про порушення дисциплінарної справи від 22.08.2024 року з огляду на таке.

З наявної в матеріалах дисциплінарної справи копії витягу з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 03.06.2024 року вбачається, що на засіданні дисциплінарної палати згідно порядку денного, до якого було віднесено скаргу члена комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини адвокатки Гнатюк Тетяни Віталіївни про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність та Правил адвокатської етики, було заслухано в.о. голови КДКА Полтавської області (голову дисциплінарної палати) Гонжака І.В. із пропозицією зупинення розгляду скарги на підставі п.6 ст. 39, ст. 40 Положення №120, який повідомив про його перебування на стаціонарному лікуванні для проведення оперативного втручання, що з огляду на знаходження на розгляді у КДКА Полтавської області зазначеної скарги, термін перевірки якої сплаває 20.06.2024 року.

Витяг з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 03.06.2024 року свідчить на користь того, що вказану пропозицію в.о. голови КДКА Полтавської області було підтримано членом дисциплінарної палати Клименко О.Ю. та членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Карнаух А.В., а під час голосування "за" голосували 6 осіб.

Суд зазначає, що приписами ст. 39 Положення №120 передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено. Рішення про зупинення розгляду справи приймається простою більшістю голосів присутніх членів дисциплінарної палати та заноситься до протоколу засідання палати.

Згідно із положеннями п.6 ст. 40 Положення №120 розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відтак з огляду на викладене вище слід дійти висновку про те, що відповідач наділений повноваженнями зупинення розгляду скарги та останнім таке рішення було прийнято на засіданні дисциплінарної палати та одноголосно підтримано, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу з протоколу такого засідання.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем було допущено процедурне порушення в цілому. Крім того, суд зазначає, що таке зупинення розгляду скарги відносно позивача не мало вплив на зміст прийнятого рішення в цілому та не може бути самостійною підставою для його скасування.

Таким чином, надаючи оцінку спірному у цій справі рішенню, суд, враховуючи положення ч. 2 статті 2 КАС України, встановив, що відповідачем при вирішенні питання про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи здійснив належне дослідження отриманої скарги та матеріалів перевірки, врахував усі обставини та дійшов правомірного, обґрунтованого та вмотивованого висновку про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХВ №001427 від 24.12.2019 року).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (вул. Котляревського, буд. 6, оф. 2, м. Полтава, 36000) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.