Ухвала

від 27.01.2025 по справі 520/27978/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі

27 січня 2025 року Справа № 520/27978/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків, вул. Динамівська, буд. 4,61023, код ЄДРПОУ 24971145), Харківського національного університета Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (м. Харків, вул. Сумська,буд. 77/79, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо не визначення в період з 11.12.2022 по 31.12.2022 включно ОСОБА_1 розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704;

- зобов`язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 11.12.2022 по 31.12.2022, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо не визначення в період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно ОСОБА_1 розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704;

- зобов`язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо не визначення в період з 01.01.2024 по 29.02.2024 включно ОСОБА_1 розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704;

- зобов`язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.01.2024 по 29.02.2024, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги;

- зобов`язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , підйомної допомоги із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022;

- визнати протиправними дії Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023;

- зобов`язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , отриману в 2023 році допомоги на оздоровлення із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 та врахування раніше виплачених сум.

Ухвалою суду 17.10.2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Надано позивачу термін п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання до суду належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.

Ухвалою від 24.10.2024 у задоволенні клопотання позивача про поновлення строків - відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Харківського національного університета Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі № 520/27978/24 - скасовано.

Адміністративну справу № 520/27978/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Харківського національного університету Повітряних Сил про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Приймаючи зазначену постанову, колегія зазначила, що суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 23.01.2025, справу №520/27978/24 передано раніше визначеному складу суду відповідно до п.2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду зі змінами.

Судом встановлено, що позивачем 21.10.2024 до Харківського окружного адміністративного суду було подано заяву, в якій він просив визнати вказані в заяві причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою поважними. Поновити строк на звернення до суду з позовною заявою до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачем не було надано письмового повідомлення про виплачені кошти. Така обставина, на думку позивача, є істотною перешкодою та створює труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Позивач зазначає, що повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні не отримував та йому досі не повідомлено про нараховані за час служби суми грошового забезпечення.

Розглянувши заяву позивача, дослідивши доводи заяви, суд дійшов наступного.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема, у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю. Тобто, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належної військовослужбовцю суми грошового забезпечення, застосуванню підлягають загальні норми трудового законодавства.

Стаття 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містить вимог, які врегульовують порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду в справах про стягнення, належної їм, заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Вказані правовідносини регулюються статтею 233 Кодексу законів про працю України (в подальшому - КЗпП України), у зв`язку з чим у частині, що стосується строку звернення до суду в справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, норми ст. 233 КЗпП України мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 р. у справі № 280/6779/22.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Таким чином, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 06.03.2024 р. у справі № 600/5050/23-а.

Так, судом встановлено, що позивач з 11.12.2022 р. відповідно до наказу начальника Військово-юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) від 10.12.2022 № 331 зарахований на всі види забезпечення до Військово-юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, який перебуває на фінансовому забезпеченні Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Наказом начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) № 61 від 29.02.2024 р. позивача виключено зі списків особового складу Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та всіх видів забезпечення.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем повідомлення про нараховані та виплачені суми під час звільнення.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, позивачем 16.08.2024 року на адресу відповідача направлена заява щодо надання позивачу довідки щодо показника прожиткового мінімуму за 2022 та 2023 роки, який застосовувався при нарахуванні його грошового забезпечення та довідку-розрахунок його грошового забезпечення за 2022 та 2023 роки. Вказана заява отримана відповідачем 21.08.2024 року, однак станом на час розгляду справи відповіді на заяву не надано.

Крім того, 14.09.2024 року позивачем направлена ще одна заява на адресу відповідача, натомість 04.10.2024 року надіслана заява через національного оператора поштового зв`язку (АТ "Укрпошта") від 14.09.2024 за трек-номером 8430100042294 була повернута позивачу.

Таким чином, відсутні докази отримання позивачем повідомлення про нараховані та виплачені суми під час звільнення.

Згідно з частиною першою ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою цієї статті встановлено, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини перша і друга статті 233 Кодексу законів про працю України викладені у новій редакції, а саме: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

З огляду на викладене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, доводи заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Виходячи з положень ст. 171, 257 КАС України зазначена справа належить до справ незначної складності, а отже позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивачем разом із позовною заявою подано клопотання, в якому він просив:

- в порядку підготовки справи до розгляду витребувати від Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого довідку стосовно показника прожиткового мінімуму за 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік, який застосовувався при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення та довідку про розмір нарахованого та фактично виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення (із зазначенням його окремих складових) за період з 11.12.2022 по 29.02.2024.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно ч. 3 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

З огляду на вказані положення норм права, клопотання позивача про витребування доказів є обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що за приписами ч.ч.7-9 ст.80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.9 ст.79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду, що випливає з положень ч.6 ст.60 КАС України.

Також, в адміністративному позові міститься клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 12, 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі положень зазначених норм права, суд дійшов висновку про його задоволення.

Керуючись положеннями ст. 19, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Харківського національного університета Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Харківського національного університета Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Запропонувати відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити.

Зобов`язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого у строк для подання відзиву надати суду довідку стосовно показника прожиткового мінімуму за 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік, який застосовувався при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення та довідку про розмір нарахованого та фактично виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення (із зазначенням його окремих складових) за період з 11.12.2022 по 29.02.2024.

Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше строків, визначених КАС України.

Суддя роз`яснює, що згідно ч. 5-7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях