Постанова

від 27.01.2025 по справі 440/11553/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 р. Справа № 440/11553/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ЛІНК ТЕЛЕКОМ" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2023, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 23.10.23 по справі № 440/11553/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ЛІНК ТЕЛЕКОМ"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, в межах суми податкового боргу.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Полтавській області (далі позивач, ГУ ДПС у Полтавській області) звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» (далі відповідач, ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ», апелянт), в якій просило:

-накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» в межах суми податкового боргу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 позовну заяву задоволено.

Накладено арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ», в межах суми податкового боргу (10 901 080,49 грн).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, просив суд рішення скасувати , а у задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Полтавській області відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що контролюючим органом, зокрема, не було досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, відмінного від земельних ділянок, транспортних засобів (різного роду устаткування, обладнання тощо); не було надано відомостей щодо виходу на адресу місцезнаходження відповідача і опису наявного там майна тощо. Вважає, що контролюючим органом не доведено у повному обсязі належними та допустимими доказами відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, заперечуючи проти доводів скарги відповідача,вважаючи правомірним рішення суду першої інстанції, таким, щоне маєпідстав для його скасування, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» без задоволення, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 - без змін.

Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» (код ЄДРПОУ 37282501) зареєстровано як юридична особа 02.11.2010.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року у справі № 816/1377/17 задоволено адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ», третя особа: Кременчуцька об`єднана державна податкова інспекція Полтавської області Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом.

Стягнуто на користь Державного бюджету України кошти з розрахункових рахунків ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» (код ЄДРПОУ 37282501):

- за податковим боргом з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 6 156 623 грн 32 коп ;

- за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 4 762 063 грн 92 коп ;

- штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 грн(офіційне посилання в Єдиному державному реєстрі судових рішень - https://reestr.court.gov.ua/Review/68902976).

Зазначена постанова набрала законної сили 03.10.2017.

Станом на серпень 2023 року (звернення до суду першої інстанції із цим позовом) у ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» наявний податковий борг на суму 10901 080,49 грн, з них: 8051 140,20 грн податковий борг за податковими зобов`язаннями, 1 617 896,00 грн штрафні санкції, 1 232 044,29 грн пеня, з наступних податків:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації 14010100) на загальну суму 4 753 584,14 грн (3 712 939,89 грн сума податкового боргу за податковими зобов`язаннями, 930 355,00 грн штрафні санкції, 110 289,25 грн- пеня);

- з податку на прибуток ( код бюджетної класифікації 11021000) на загальну суму на загальну суму 6 147 156,35 грн (4338200,31 грн сума податкового боргу за податковими зобов`язаннями, 687 201,00 грн штрафні санкції, 1 121 755,04 грн-пеня);

- із адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 340 грн штрафні санкції.

Зазначене підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків.

На виконання судового рішення у справі № 816/1377/17 про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках до банків, у яких наявні відкриті рахунки у відповідача, податковим органом були направлені інкасові доручення, зокрема, до АТ «ПУМБ» : від 16 вересня 2021 року № 738,739,740, 741, від 24 вересня 2021 року №742, 743, від 06 грудня 2021 року № 881, 882, 883, 884, 885, 886, від 20 липня 2022 року № 672, 673, 671, 670, 674, 669; до АТ «Ощадбанк» : від 24 вересня 2021 року №750, 751,752, від 06 грудня 2021 року № 893, 894, 895, від 20 липня 2022 року №681, 682, 683 та платіжні інструкції, зокрема, до АТ «ПУМБ» від 07 квітня 2023 року № 251/2/16-31-13-06-10,№ 252/2/16-31-13-06-10,№ 253/2/16-31-13-06-10, №254/2/16-31-13-06-10,№ 255/2/16-31-13-06-10, №256/2/16-31-13-06-10, до АТ «Укрексімбанк» від 07 квітня 2023 року № 257/2/16-31-13-06-10, №258/2/16-31-13-06-10, №259/2/16-31-13-06-10, №260/2/16-31-13-06-10,№261/2/16-31-13-06-10, №262/2/16-31-13-06-10 щодо стягнення податкового боргу з рахунків ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ», які повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунку платника.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 24.07.2023, майно у ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» відсутнє .

За повідомленням Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 28 липня 2023 року № 18382/5/16-31 згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи за власником ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» техніка в межах Полтавської області відсутня.

Згідно з листом Управління підтримання льотної придатності Державної авіаційної служби України від 22 червня 2023 року № 12/12.5- 1697-23, у державному реєстрі цивільних повітряних суден України за ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» повітряні судна не зареєстровані.

Відповідно до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 червня 2023 року № 10/04/6745 повідомлено, що ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств відсутнє.

За повідомленням Територіального сервісного центру МВС №5342 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Полтавській області від 27 червня 2023 року № 31/16/15-1214 відповідно до регіональної бази даних АІС «Автомобіль» та підсистеми НАІС Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 20.06.2023, за ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» транспортні засоби не зареєстровано.

Згідно з листом філії «Головного інформаційно-обчислювального центру» АТ «Українська залізниця» від 23 червня 2023 року № 45/2250 інформація про зареєстровані за ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» вагони та локомотиви в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів відсутня.

Листом від 22.11.2022 № 23590/6/16-31-13-06-07 Головним управлінням ДПС у Полтавській області на адресу ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» надіслано повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків, яким ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» повідомлено, що заходи зі стягнення коштів платника податків не привели до повного погашення суми податкового боргу, тому джерелом погашення його податкового боргу є дебіторська заборгованість, строк погашення якої настав та право вимоги якої переводиться на контролюючий орган у рахунок погашення податкового боргу. У зазначеному листі контролюючий орган зазначив, що відповідно до Балансу (звіту про фінансовий стан) ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» станом на 31.12.2021 поточна дебіторська заборгованість складала 76,1 тис. гривень та просив відповідача підтвердити (спростувати) наявність дебіторської заборгованості станом на 31.12.2021 та 30.09.2022, строк погашення якої настав, або повідомити причини ненадання.

Відповідь на цей лист в матеріалах справи відсутня.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Полтавській області від 02 серпня 2023 року № 12848/5/16-31-13-06-08 у ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» відкриті рахунки: філія Полтавського обласного управління АТ «ОЩАДБАНК», МФО 331467, номер НОМЕР_1 , 07 листопада 2014 року; АТ «ПУМБ», МФО 334851, номер НОМЕР_2 , 19 грудня 2016 року; АТ «ПУМБ» , МФО 334851, НОМЕР_3 , 05 листопада 2018 року; АТ «УКРЕКСІМБАНК» номер НОМЕР_4 , 28 листопада 2018 року; АТ «УКРЕКСВМБАНК», МФО 322313, НОМЕР_5 , 07 квітня 2017 року .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що за ТОВ «ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» обліковується податковий борг в розмірі 10901080,49 грн, погашення якого не здійснюється, а майно, яке може бути джерелом для погашення податкового боргу, у відповідача відсутнє, тому наявні підстави для накладання арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України (далі- ПК України).

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків, відповідно до абзацу 2 підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування : або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Відтак, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Згідно із пунктом94.2статті94 ПК Україниарешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цьогоКодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акту опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цьогоКодексуінвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до абзацу 2 підпункту94.6.2пункту94.6статті94 ПК Україниарешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

ВодночасПодатковим кодексом Українипередбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначеністаттею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту20.1.33пункту20.1статті20 ПК Україниконтролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом94.2статті94 ПК України, за наявності умов, встановлених підпунктом20.1.33пункту20.1статті20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту20.1.33пункту20.1статті20 ПК Україниє імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту20.1.33пункту20.1статті20та пункту94.2статті94 ПК Українине заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Нормипункту 94.2 ПК Українивизначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт20.1.33пункту20.1статті20 ПК Українирегулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2020 року у справі № 826/8691/16, від 24 квітня 2020 року у справі № 802/2067/15-а, від 30 квітня 2020 року у справі № 813/3003/14, від 14 травня 2020 року у справі № 820/5660/16, від 30 травня 2022 року у справі № 825/2335/18, від 06.06.2023 у справі №360/4856/20 та від 01.11.2023 у справі №380/4604/20.

Колегією суддів встановлено, що у ТОВ « ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» наявний податковий борг у розмірі 10901080,49 грн та відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення цього податкового боргу. Разом з тим, у ТОВ « ТК «ЛІНК ТЕЛЕКОМ» відкриті рахунки АТ «ОЩАДБАНК», АТ «ПУМБ» та АТ«УКРЕКСВМБАНК».

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов об`єктивного висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку, у межах суми податкового боргу в розмірі 10901080,49 грн.

Доводи апелянта про те, що контролюючим органом не доведено у повному обсязі належними та допустимими доказами відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу спростовуються доданими до матеріалів справи доказами: Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 24.07.2023; листом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 18382/5/16-31 від 28.07.2023; листом Управління підтримання льотної придатності Державної авіаційної служби України №12/12.5- 1697-23 від 22.06.2023, листом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 10/04/6745від 22.06.2023; листом Територіального сервісного центру МВС №5342 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Полтавській області № 31/16/15-1214 від 27.06.2023; листом філії «Головного інформаційно-обчислювального центру» АТ «Українська залізниця» № 45/2250 від 23.06.2023.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені ним у постановах від 27.11.2018 у справі №820/1929/17, від 10.12.2020 у справі № 520/6837/19, оскільки у вказаних справах та розглядуваній справі відрізняються фактичні обставини справи, що не є подібними до справи, що розглядається.

Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.01.2018 у справі № К/9901/465/18, 2а/0570/3824/11, колегія суддів не уваги не приймає, оскільки відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому застосовує до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду, зазначену вище.

Правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 17.09.2019 у справі №804/4273/13-а, на яку посилається апелянт, повністю узгоджується з висновками суду у справі, що переглядається.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанціїправильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені всі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно дост. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 311, 315, 316, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ЛІНК ТЕЛЕКОМ" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року по справі № 440/11553/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк