Постанова

від 27.01.2025 по справі 524/1702/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 р.Справа № 524/1702/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Андрієць Д.Д., м. Кременчук, повний текст складено 11.11.24 у справі № 524/1702/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області , Інспектора відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Бродзяка Андрія Володимировича

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Інспектора відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Бродзяка Андрія Володимировича (далі також відповідачі), в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1416323 від 11.02.2024 та закрити провадження у справі.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11 листопада 2024 року позовну заяву задоволено частково.

Постанову інспектора відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Бродзяка Андрія Володимировича серії ЕНА №1416323 від 11.02.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП скасовано.

Справу направлено до ГУНП в Тернопільській області для повторного розгляду.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати в сумі 302,80 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалення рішення з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції взяв до уваги, що позивач мав захворювання, яке могло бути підставою зупинки транспортного засову, однак такий висновок суду не підтверджений жодним допустимим доказом. Також суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав на те, що в постанові серії ЕНА №1416323 від 11.02.2024 не було зазначено про здійснення відеозапису нагрудною камерою інспектора, а технічний засіб запису вказано службовий автомобільний відеореєстратор 70Маі, однак такий відеозапис зі службового відеореєстратора і є доказом вчинення правопорушення ОСОБА_1 .

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,переглянувши справу за наявними у ній доказами таперевіривши законність і обґрунтованістьрішення суду першої інстанції в межахдоводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 11.02.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, накладено стягнення в розмірі 340 грн.

В постанові серії ЕНА №1416323 зазначено, що 11.02.2024 о 10:24 водій, керуючи транспортним засобом, здійснив зупинку на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 е ПДР України.

Не погодившись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування та закриття справи.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (далі також ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 15.9 е ПДР забороняється зупинка ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Порушення водієм вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Обов`язок доказування правомірності своїх дій та рішень в адміністративних справах покладається на суб`єкта владних повноважень, який подає докази та обґрунтування правомірності своїх рішень та дій у судах першої та апеляційної інстанцій. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (Постанова Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі 826/6382/17).

Як установлено судом, у позовній заяві позивач факт зупинки транспортного засобу із порушенням вимог п. 15.9 е ПДР України не заперечував, однак оскаржував дії інспектора, який не врахував його доводи про необхідну зупинку його транспортного засобу.

Колегія суддів ураховує, що долучений відповідачем до матеріалів справи відеозапис підтверджує факт зупинки позивача на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів.

Разом із тим указаний відеозапис також підтверджує те, що на місці зупинки транспортного засобу інспектор не роз`яснив особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права, в тому числі право заявити клопотання та долучити відповідні докази на підтвердження тих обставин, на які водій посилався.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1416323 від 11.02.2024 є незаконною та такою, що винесена без дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка передувала б складанню постанови, тобто без урахування вимог ст. 280 КУпАП, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), з огляду на встановлене судом порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з направленням справи до ГУНП в Тернопільській області для повторного розгляду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), згідно з якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів уважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З урахуванням приписів статті 139 КАС України зміна розподілу судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.11.2024 у справі № 524/1702/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк