Постанова

від 27.01.2025 по справі 615/2153/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 р.Справа № 615/2153/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 28.11.2024 (суддя: Левченко А.М., м. Валки, Валківський район, Харківська область) по справі № 615/2153/24

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Валківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі по тексту відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 665/6620-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позову зазначив, що з 22.08.2012 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , має тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 форми №3, в якому вклеєний штрих-код № *130620201455838800026*. 12.02.2024, відповідно до довідки №30/4/457, пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 . 15.03.2024 отримав витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного, яким йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців - до 15.09.2024. 18.07.2024, відповідно до довідки №140/18/2365, військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивач визнаний таким, що потребує лікування з переглядом через 6 місяців. Вказує, що з моменту останнього відвідування ІНФОРМАЦІЯ_6 жодних даних у позивача не змінилось. Також, працівникам ІНФОРМАЦІЯ_7 відомо, що рідний брат позивача загинув при захисті Батьківщини 29.08.2024. Зазначає, що після початку мобілізації уже неодноразово оновлював свої дані.

09.11.2024 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_8 , де йому було повідомлено, що стосовно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також, позивачу було повідомлено, що розгляд справи відбудеться 13.11.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Богодухів.

13.11.2024 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 в АДРЕСА_1 , де йому було вручено копію постанови №655/6620-п про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляду справи про адміністративне правопорушення не було, права позивачу роз`яснені не були. Відповідно до постанови, позивач не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ свої персональні дані, а саме: адресу проживання, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Позивач вважає, що у постанові відсутні посилання на місце та час вчинення адміністративного правопорушення та посилання на відомості, які відсутні у відповідача щодо позивача, які останній зобов`язаний був оновити, адже жодних персональних та службових даних, які б потребували оновлення з моменту останньої явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача не змінилось. Крім того, відповідач мав можливість отримати інформацію про позивача, як військовозобов`язаного, з інших відомчих реєстрів, проте службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 цієї можливості виконано не було, що доводить відсутність всебічного та повного з`ясування всіх обставин у справі. Відповідачем до протоколу про адміністративне правопорушення не було долучено відомостей щодо неможливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних військовозобов`язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Зазначає, що таким чином відповідач не врахував примітку до ст. 210-1 КУпАП, якою чинне законодавство зобов`язувало саме відповідача вчинити певні дії для уточнення даних позивача, у разі такої необхідності. Вказує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення надав письмові пояснення, в яких вину не визнав, проте копію такого протоколу у позивача вилучили працівники ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Також, позивач вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржувані постанові відсутні посилання на Закон України Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів та не зазначено які конкретні відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов`язаний уточнити і не уточнив. Крім цього, вважає, що у графі до протоколу додається недостатньо документів, з яких можливо зробити висновок про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210-1 КУпАП. Зі змісту постанови також не вбачається на підставі яких доказів відповідач дійшов висновку про порушення позивачем правил військового обліку.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 28.11.2024 по справі № 615/2153/24 постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 665/6620-п від 13.11.2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) залишено без змін, а позовну заяву - без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Валківського районного суду Харківської області від 28.11.2024 по справі № 615/2153/24 скасувати та винести нове, яким визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 665/6620-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилаючись на обставини, аналогічні, викладеним в позовній заяві, вказує на протиправність спірної постанови. Зазначає, що з моменту останнього відвідування ІНФОРМАЦІЯ_8 жодних персональних даних позивача не змінилось. ОСОБА_1 після початку мобілізації неодноразово оновлював свої дані та й у період з 16 травня по 18 липня 2024 року неодноразово відвідував ІНФОРМАЦІЯ_10 , а тому усвідомлював, що оновив та уточнив свої дані.

Також, вказує, на порушення порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідач, у надісланому поясненні на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд у задоволенні апеляційних вимог відмовити повністю.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 (Валки), що підтверджується копією витягу з АІТС Оберіг штрих-код № *130620201455838800026*.

З копії матеріалів справи № 665 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 встановлено, що 09.11.2024 інструктором ІНФОРМАЦІЯ_8 в Харківській області старшим сержантом ОСОБА_3 складено стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , протокол про адміністративне правопорушення № 665/4047 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У протоколі вказано, що 09.11.2024 о 10:50 м. Валки, під час перевірки документів в ІНФОРМАЦІЯ_8 відомостей (персональних облікових даних), узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаним ОСОБА_1 .

Солдат запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , в особливий період, в порушення вимог абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, абз. 4 пункту 1 ч. 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 3633-ІХ, абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ свої персональні дані, а саме: адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Громадянину ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України (право не свідчити проти себе) та ст. 268 КУпАП (права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), що підтверджується підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення № 665/4047, а також підписом особи, яка його склала.

ОСОБА_1 надано письмові пояснення, в яких вказано, що свою вину в інкримінованому правопорушенні він не визнає. Перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 , має бронювання, постійно проходить медичні огляди з липня 2023 року і навіть зараз має повістку на 18.01.2025. Дані не змінювалися, отримував він-код. Від викликів з військомату не ухилявся. В березні 2024 року був інсульт, на перекомісію є дозвіл про проходження 18.07.2024.

У відповідній графі протоколу зазначено, що до протоколу додається: копія паспорта, копія картки ІПН, витяг з ІКС Оберіг, наявність яких встановлена судом під час дослідження копії справи про адміністративне правопорушення №665 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ..

Протокол про адміністративне правопорушення № 665/4047 підписаний ОСОБА_1 та особою, яка склала протокол.

13.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 665/6620-п по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Копія постанови від 13.11.2024 № 665/6620-п отримана ОСОБА_1 13.11.2024 особисто, про що свідчить його підпис у відповідній графі постанови.

Не погодившись з вказаною постановою відповідача від 13.11.2024 № 665/6620-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що при винесені оскаржуваної постанови, відповідач діяв правомірно, а оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

За частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КупАП).

Відповідно до зі ст. 251 КУпАП, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Частиною третьою статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 7 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абзацу 11 статті 1 Закону України "Про оборону України", особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли оприлюднений Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", громадяни України зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Частиною 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).

Частина 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.

Тобто у відповідності до частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (далі по тексту - Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності);

- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають способи, якими громадяни України, що знаходяться на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 (включно), а саме:

- через центр надання адміністративних послуг;

- через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Тобто, ОСОБА_1 з 18.05.2024 по 16.07.2024 мав обов`язок уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яким ст. 210-1 КУпАП доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядку №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно зі ст. 42 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та пунктом 19 Порядку №1487, громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі по тексту - Інструкція).

Крім того, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

У ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набув чинності 18.05.2024, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані до 16.07.2024.

Так, актуалізувати свої облікові дані військовозобов`язані, резервісти та призовники можуть шляхом особистого звернення до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; через центр надання адміністративних послуг; через мобільний додаток "Резерв+". Всі способи є рівнозначними та виконують норми Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що з 22.08.2012 позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , має тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 форми №3, в якому вклеєний штрих-код № *130620201455838800026*. 12.02.2024, відповідно до довідки №30/4/457, пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 . 15.03.2024 отримав витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного, яким позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців - до 15.09.2024. 8 липня 2024 року ОСОБА_4 старший бойовий медик роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомила ОСОБА_1 про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 . 09 липня 2024 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_8 . В цей день позивачу повідомили, що 15 липня 2024 року останній повинен прибути до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , для проходження комісії. З 15 липня 2024 року по 17 липня 2024 року позивач пройшов відповідну комісію. 18.07.2024, відповідно до довідки №140/18/2365, військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач визнаний таким, що потребує лікування з переглядом через 6 місяців.

Як вбачається з пояснень позивача та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 після початку мобілізації неодноразово у період з 16 травня по 18 липня 2024 року відвідував ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідач володіє щодо нього певними обліковими даними.

Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП), ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як зазначено вище, частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Диспозиція ч.1 ст. 210 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно з приміткою до даної статті положення статей 210, 210 1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.

Об`єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Суб`єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.

Суб`єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов`язаний або резервіст.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач у період з 16 травня по 18 липня 2024 року неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_8 , у тому числі подавав документи для проходження ВЛК, що були достатніми для оновлення даних, а тому позивач не мав умислу на неоновлення даних та, як наслідок, наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому складання постанови уповноваженим органом про притягнення його до адміністративної відповідальності є неправомірним.

Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що оспорювана позивачем постанова винесена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені КУпАП, така підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закриттю.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 272, 286, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 28.11.2024 по справі № 615/2153/24 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 13.11.2024 № 665/6620-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін Я.В. П`янова