Постанова

від 22.01.2025 по справі 160/11851/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/11851/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2024, (суддя суду першої інстанції Маковська О.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/11851/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

07 травня 2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Виналь» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №21435000405 від 17.04.2024.

В обґрунтування позову зазначено, що в порушення пп.86.7.3. п.86.7 ст.86 ПК України, податковий орган не надав можливість представнику ТОВ Виналь взяти участь у процесі розгляду матеріалів перевірки, про дату, час та місце розгляду заперечень своєчасно сповіщено не було. Також позивач вказує, що у вказаному наказі відсутні будь- які посилання на фактичні обставини (підстави) призначення такої перевірки, а також не зазначено конкретний період, який перевіряється, лише міститься посилання на ст. 102 Податкового кодексу України. Окремо позивачем наголошується, що вказаний наказ на проведення фактичної перевірки та направлення на проведення фактичної перевірки були підписані - заступником начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області паном Федіром Терхановим, який є особою, який не мав відповідних повноважень, а отже, діяв з їх перевищенням і в супереч порядку встановленого законом. До того ж, за твердженням позивача, контролюючим органом було допущено порушення норм ст. 86 Податкового кодексу України щодо порядку складання, підписання та вручення акту перевірки, не встановлено об`єктивного складу порушення, зокрема, факту вчинення противоправного діяння та його повторності. З урахуванням викладеного, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми ПС від №21435000405 від 17.04.2024, є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 27.09.2024 задовольнив позовні вимоги ТОВ «Виналь». Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №21435000405 від 17.04.2024, винесене Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податковим законодавством, яке регулює межі повноважень та умови проведення фактичних перевірок контролюючими органами не визначено обмежень відносно періоду діяльності платника податків, що підлягає фактичній перевірці. Таким чином, жодною нормою податкового законодавства не встановлено, що під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом перевіряється лише період діяльності підприємства, що відповідає тривалості перевірки. А отже, у контролюючого органу відсутні законодавчі обмеження відносно можливості здійснити перевірку за попередній період господарської діяльності.

Позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи наказом заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.03.2024 №900-п призначено проведення фактичної перевірки ТОВ Виналь за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів. Період діяльності, який буде перевірятись: згідно ст.102 Податкового кодексу. Перевірку розпочати з 07.03.2024, тривалість не більше 10 діб.

На підставі вказаного наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.03.2023 №900-п та направлення на перевірку від 06.03.2024 №1599, посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 07.03.2024 об 12 год. 00 хв. розпочато проведення фактичної перевірки ТОВ Виналь за адресою: Дніпропетровська обл., м.Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В.

З направлень на перевірку від 06.03.2024 №1599, копія якого містяться в матеріалах справи, слідує, що ці направлення на проведення фактичної перевірки пред`явлені Мельникову А.О. разом із врученням останньому копії наказу від 06.03.2023 №900-п про проведення фактичної перевірки 07.03.2024 об 12 год. 00 хв., що підтверджується його підписом у цих направленнях.

За результатами проведеної фактичної перевірки складено акт №663/04-36-09-04/41146771 від 18.03.2024, згідно з яким проведеною фактичною перевіркою встановлено порушення ТОВ Виналь п.85.2, 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України, а саме, не надання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Вказані висновки акту фактичної перевірки обґрунтовані тим, що відповідно до вимог п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 Податкового Кодексу України, вручено 07.03.2024 представнику за довіреністю ТОВ "Виналь" Мельникову А.О. письмову вимогу перевіряючих щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв. У ході проведення фактичної перевірки з 07.03.2024 по 15.03.2024 зазначені документи не надано. Крім того, в ході проведення фактичної перевірки посадовими особами ТОВ Виналь не надано працівникам ГУ ДПС інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки не був вручений платнику податків, про що свідчить відсутність підпису посадової особи платника податків в акті перевірки, а також, в матеріалах справи відсутній акт про відмову від підписання акту перевірки з боку посадових осіб позивача.

На підставі вказаного акту фактичної перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми ПС №21435000405 від 17.04.2024, яким встановлено порушення пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України та застосовано до ТОВ Виналь штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040,00 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом допущено процедурні порушення під час призначення перевірки, також, вказав, що відповідачем не складено акту про відмову позивача від надання документів на вимогу податкового органу.

Колегія суддів вирішуючи спір між сторонами виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі- ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки наведений у статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

В даному випадку, в оскаржуваному наказі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №900-П від 06.03.2024 призначено проведення фактичної перевірки ТОВ Виналь за адресою: Дніпропетровська обл., м.Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів та підставами проведення перевірки вказано підпункту 80.2.5, пункту 80.2 статті 80 Податкового Кодексу України.

Позивач наполягав на відсутності визначених у ПК України підстав для проведення фактичної перевірки та звертав увагу на відсутність зазначення в наказі на проведення фактичної перевірки чітких підстав (мети) її проведення; в наказі, на підставі якого була проведена перевірка, не зазначено дату початку і тривалість перевірки, підстави для її проведення та період діяльності, який буде перевірятись.

Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. (підпункт 80.2.5)

З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Тобто, норма зазначеного підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 191.1.1, 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17, 191.1.54. пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.

Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.05.2022 у справі 540/4141/20, від 21.07.2022 у справі №320/1864/21, 320/8042/21, від 08.12.2022 у справі 140/2889/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, контролюючий орган призначив перевірку на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

В свою чергу, як зазначалось судом, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу встановлено, що фактична перевірка може проводитися за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Отже, перевірку за цим підпунктом може бути призначено за наявності хоча б однієї з двох перелічених підстав.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, безперечно відноситься до повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та є однією з підстав, встановлених підпунктом 80.2.5 Податкового кодексу України, яка надає йому право на призначення фактичної перевірки.

Відсутність в наказі конкретизації інформації не є підставою для визнання протиправним та скасування наказу про призначення фактичної перевірки, оскільки такої підстави, як здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, є достатньо для призначення фактичної перевірки.

Наведене спростовує твердження позивача про протиправність прийнятого наказу про проведення фактичної перевірки внаслідок не зазначення в такому наказі чіткої підстави у межах підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення, таких документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

З зазначеного вбачається, що період, який перевіряється за відповідним наказом на проведення перевірки не є всеосяжним, а повинен обмежуватись чітко встановленим темпоральним проміжком часу.

При цьому, як видно з п. 1 наказу про проведення перевірки ТОВ «ВИНАЛЬ» №900-п від 06.03.2024 зазначено, що період діяльності, який перевіряється становить з 07.03.2024 по день закінчення перевірки.

За таких обставин, в наказі чітко вказано період перевірки, а суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що в наказі не вказано конкретного періоду перевірки, а вказане лише посилання на ст. 102 ПК.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині наказ відповідає вимогам Закону, а відповідачем не допущено порушення процедури призначення перевірки, яка могла б слугувати підставою ля скасування податкового повідомлення рішення.

Відповідно до положень п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Таким чином, приписами чинного законодавства передбачений чіткий імперативний порядок дій контролюючого органу під час вручення акту перевірки, який передбачає надання останнього для підписання посадовій особі платника податків. Факт вчинення вказаної дії підтверджується або відповідним записом посадової особи платника податків або актом, складеним контролюючим органом про відмову від підпису платником податків.

Як видно з акту перевірки ід 18.03.2024, фактичну перевірку ТОВ «ВИНАЛЬ» проведено у період з 07.03.2024 по 15.03.2024 у присутності директора ТОВ «ВИНАЛЬ» Воротникової Т.А. за місцезнаходження товариства.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом не було видано представнику позивача (директору) примірника акту, адже акт перевірки не містить підпису посадової особи позивача, при цьому відповідачем не було складено акт про відмову від підпису. Враховуючи зазначене, контролюючим органом було порушено порядок оформлення акту перевірки.

Стосовно застосування штрафної санкції в розмірі 2040,00 грн за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому, згідно з положеннями п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Приписами п. 85.8 ст. 85 ПК України закріплено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

З системного тлумачення зазначених вище норм права вбачається, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки і свідчать про порушення законодавства. При цьому, підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Так, в межах фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вручено позивачу запит про надання копій документів, зокрема, залишків тари, укупорки, показників лічильників. В свою чергу, останній не є запитом документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства в розумінні п. 85.4 ст. 85 ПК України, оскільки, в ньому відсутнє посилання на будь-які порушення, в зв`язку з виявленням яких вимагається надання копій документів, та конкретний перелік документів, копії яких вимагається надати (з зазначенням реквізитів документів), а відтак, у позивача був відсутній обов`язок та правові підстави для надання необхідних документів.

Зважаючи на те, що зі змісту наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.12.2023 №5060-п вбачається, що предметом фактичної перевірки є питання дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, запити податкового органу щодо залишків тари, укупорки, показників лічильників не стосується предмету вказаної перевірки, а тому, їх витребування не є правомірним.

При цьому, відповідно до положень п. 85.6 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Піддаючи тлумаченню вказану норму права, можна зробити висновок, що остання є імперативною та визначає чіткий та послідовний характер дій контролюючого органу, що виражається у складанні відповідного акту про відмову у надані документів. Складання останнього не ставиться в залежність від форми, в якій платник податків виразив відмову у наданні документів. А відтак, твердження відповідача в повній мірі не відповідають вимогам чинного законодавства.

До того ж, суд звертає увагу, що відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з письмової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.03.2024 про надання копій документів, остання була підписана лише головним державним інспектором О.Артеменко та Г.Зимогляда, разом з тим, за змістом п. 73.3 ст. 73 ПУ України, запит про надання документів підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Отже, письмова вимога контролюючого органу була оформлена з порушенням порядку щодо оформлення такого запиту, встановленого нормами п. 73.3 ст. 73 ПК України, а тому, позивач був звільнений від обов`язку надавати відповідь на запит відповідача.

Також суд звертає увагу, що штрафні санкції застосовані позивачем за абзацом 2 пункту 121.1 статті 121 ПК України, тобто за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, вчинене платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення.

Крім того, відповідачем у власному відзиві на позовну заяву, в обгрунтування розміру штрафу та як на підставу повторності посилається на те, що згідно актів попередніх фактичних перевірок притягнуто платника податків до відповідальності за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №160/8973/23, яке набрало законної сили 20.12.2023, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі №160/3236/24 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 №2135000405.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №160/2735/24 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 №2235000405.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі № 160/22612/23, яке набрало законної сили 17.07.2024, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.07.2023 №722/32-00-07-08-20.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №160/29729/23 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.09.2023 №848/32-00-07-08-20.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі №160/29500/23, яке набрало законної сили 19.04.2024, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.10.2023 №982/32-00-07-08-20.

Отже, відповідачем передчасно застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену п.121.1 ст.121 ПК України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду по суті позовних вимог, відтак підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАСУкраїни, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 в адміністративній справі № 160/11851/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяН.П. Баранник

суддяА.В. Шлай