Постанова

від 24.01.2025 по справі 372/436/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 372/436/24 головуючий у суді І інстанції Зінченко О.М.

провадження № 22-ц/824/1703/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД» Кузяєва Олега Васильовича на протокольну ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД», третя особа - ОСОБА_2 про встановлення фактів, визнання договорів припиненими та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває цивільна справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД», третя особа - ОСОБА_2 про встановлення фактів, визнання договорів припиненими та стягнення коштів.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2024 року справу прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 21 травня 2024 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 18 червня 2024 року керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД» - Кузяєв Олег Васильович заявив усне клопотання про поновлення строку подання доказів. Вказав, що у зв`язку із закриття підготовчого провадження та зайнятістю в інших справах, сторона відповідача не встигла подати додаткові докази у справі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Валько Ігор Вікторович заперечили проти задоволення клопотання, оскільки клопотання про поновлення строку на подання доказів подається разом із таким доказом, якого у відповідача немає.

Протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18 червня 2024 року відмовлено у задоволенні усного клопотання керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД» - Кузяєва Олега Васильовича про поновлення строку подання доказів.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД» - Кузяєв Олег Васильович 03 липня 2024 року через систему Електронний суд подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати протокольну ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 18 червня 2024 року та постановити ухвалу про продовження строку подання доказів відповідачу у справі ТОВ «Фортлюкс ЛТД».

Зазначає, клопотання представника відповідача про поновлення строку подання доказів було обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

В той же час підготовче засідання в повному обсязі не було проведено. Так, в підготовчому засіданні 04 березня 2024 було оголошено позовні вимоги та заперечення, що містяться у відзиві, розглянуті клопотання відповідача. У підготовчому засіданні 04 квітня 2024 року відповідач участі не брав з поважних причин, оскільки брав участь у розгляді іншої справи. Участь у судовому засіданні є обов`язковою, але одночасна участь у двох засіданнях не можлива. Подання заяви про розгляд без участі не вирішує питання подання доказів. З оглядом на це представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке не було задоволено. 21 травня 2024 року у підготовчому засіданні після з`ясування явки сторін підготовче провадження було закрито. Відповідач проти цього заперечував, просив оголосити перерву для уточнення адреси третьої сторони, посилався на необхідність повідомлення належним чином про справу ОСОБА_3 та вирішити питання про залучення у якості співвідповідача ОСОБА_4 . Попре доводи представника відповідача підготовче засідання було закрито, навіть без з`ясування доказів, які сторони бажають надати суду. У відзиві відповідач посилався на докази, якими він заперечував проти задоволення позову, та зазначав, що ці докази можуть бути надані пізніше, оскільки для цього потрібен час. Крім того, відповідач обґрунтовано розраховував також на подання третьою особою наявних в неї доказів щодо предмету позову, або наведення власних підстав заперечення або визнання позовних вимог, які могли вплинути на позицію відповідача у справі, проте третя особа фактично усунута від участі у справі.

Таким чином, підготовче провадження фактично не проводилось, відповідач не мав можливості надати докази на спростування вимог позивача, також не мав можливості подати клопотання про продовження строків подання доказів, скористатись іншими правами процесуальними правами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД» поданою представником - Кузяєвим Олегом Васильовичем на протокольну ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД», третя особа - ОСОБА_2 про встановлення фактів, визнання договорів припиненими та стягнення коштів, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

27 вересня 2024 року керівник ТОВ «Фортлюкс ЛТД» - Кузяєв Олег Васильович подав заяву про здійснення судового доручення та зупинення провадження у справі.

03 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Валько Ігор Вікторович подав відзив на апеляційну скаргу, а також заперечення на клопотання (заяву) про надання судового доручення та зупинення апеляційного провадження.

Вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, адже представник відповідача протягом чотирьох місяців не подавав суду докази у зв`язку з участю в іншій справі. Мотиви апеляційної скарги в частині залучення третьої особи, її прав та іншого, виходять за межі перегляду ухвали про відмову в поновленні строку.

Зважаючи на обізнаність ОСОБА_2 про судову справу і його статус у ній, відсутність від нього заяв про зупинення справи, наявність можливості взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції або за допомогою представника.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року цивільну справу повернуто до Обухівського районного суду Київської області для усунення виявлених недоліків.

24 грудня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 січня 2025 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Щодо заяви апелянта про здійснення судового доручення та зупинення провадження у справі.

Частина перша статті 498 ЦПК України передбачає, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 обізнаний про наявність судового провадження у справі (а.с. 144-156, 183-193).

Ухвала про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги були надіслані за адресою проживання ОСОБА_2 , наявною у матеріалах справи, однак за даними трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта» рекомендоване поштове повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до вимог ст. ст. 130, 131 ЦПК України вважається належним повідомленням.

Оскільки ОСОБА_2 про розгляд справи апеляційним судом повідомлений у встановленому законом порядку, ініціювання судового доручення відповідно до статті 498 ЦПК України є правом, а не обов`язком суду, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання керівника ТОВ «Фортлюкс ЛТД» - Кузяєва Олега Васильовича про здійснення судового доручення. Відповідно, відсутні підстави для зупинення апеляційного провадження.

Щодо доводів апелянта по суті апеляційної скарги

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам відповідає, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції встановив, що підготовче судове засідання у справі проводилося з 04 березня 2024 року, підготовче провадження у справі закрито, представник відповідача був присутній у попередніх судових засіданнях, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку подання доказів відмовив.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з нижченаведених підстав.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша-третя статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 43 ЦПК України).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Частини перша, п`ята статті 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, восьмої статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В ухвалі про відкритті провадження від 24 січня 2024 року суд першої інстанції, виконавши вимоги процесуального закону, встановив для подання відповідачем відзиву на позов п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21 лютого 2024 року та 04 березня 2024 року керівник ТОВ «Фортлюкс ЛТД» - Кузяєв Олег Васильович подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що докази викладених у ньому обставин підтверджуються відповідною документацією (договори, акти виконаних робіт, звіти щодо виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, тощо) яка буде надана суду пізніше, оскільки потребує часу для її аналізу та систематизації. Однак, відповідачем не заявлено клопотання про продовження визначеного судом процесуального строку на подання доказів.

За приписами статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно зі статтею 209 ЦПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Підготовче провадження у цій справі закрито 21 травня 2024 року.

Дослідивши диск звукозапису судового засідання 18 червня 2024 року апеляційний суд встановив, що заявляючи клопотання про поновлення строку для подання доказів керівник ТОВ «Фортлюкс ЛТД» - Кузяєв Олег Васильович доказів, які планував подати не зазначив та долучити їх не просив.

До того ж, усупереч положення ст. 127 ЦПК України ним не наведено об`єктивних причин неможливості подання доказів до закриття підготовчого провадження у справі.

Наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску.

Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати докази у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Питання про поважність причин пропуску такого строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів враховує, що представник ТОВ «Фортлюкс ЛТД» був присутній у підготовчих засіданнях призначених судом 04 березня 2024 року та 21 травня 2024 року, у зв`язку з чим місцевий суд правильно зазначив, що стороною відповідача не було надано доказів поважності причин пропуску строку для подання доказів, а зайнятість в іншому судовому провадженні не є такою причиною.

Отже, з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання керівника ТОВ «Фортлюкс ЛТД» - Кузяєва Олега Васильовича про поновлення пропущеного строку на подання доказів.

Колегія суддів зауважує, що сама по собі відмова у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку не свідчить про упереджене ставлення до заявника або про надмірний формалізм зі сторони суду. Формалізм у процесі є допустимим явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процедури розгляду справи, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення. З урахуванням наведених вище обставин, визначеного частиною третьої статті 189 ЦПК України строку проведення підготовчого засідання, поведінки сторони відповідача при реалізації своїх процесуальних прав, колегія суддів вважає, що судом першої інстанцій не було допущено надмірного формалізму, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2024 року у справі №753/25081/21.

Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Процесуальний строк є чітко визначеним в ухвалі про відкриття провадження у цій справі, а відтак у апелянта мають бути вагомі, документально підтверджені підстави для його поновлення.

Своєю чергою, наведені скаржником обставини не свідчать про існування будь-яких об`єктивно непереборних перешкод, що унеможливили своєчасне подання доказів до суду.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів, оскільки апелянтом не було наведено об`єктивних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого строку, а також не подано самих доказів.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ухвалою суду першої інстанції, довільного тлумачення закону та виходять за межі предмету апеляційного розгляду, а тому не можуть бути підставою для її скасування.

При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з правом людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява №18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення ЄСПЛ у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги процесуального права при його постановленні, тому ухвалу суду, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД» Кузяєва Олега Васильовича про здійснення судового доручення та зупинення провадження у справі - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД» Кузяєва Олега Васильовича - залишити без задоволення.

Протокольну ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 18 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова