УХВАЛА
05 травня 2025 року
м. Київ
справа № 372/436/24
провадження № 61-5069ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД»</a> - Кузяєва Олега Васильовичана ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 березня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД»</a>, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення фактів, визнання договорів припиненими, стягнення коштівта
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває цивільна справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД»</a> (далі - ТОВ «Фортлюкс ЛТД»), третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення фактів, визнання договорів припиненими та стягнення коштів.
04 квітня 2024 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області залучено як третю особу без самостійних вимог ОСОБА_2
01 жовтня 2024 року представник ТОВ «Фортлюкс ЛТД» - Кузяєв О. В. подав до Обухівського районного суду Київської області заяву про роз`яснення ухвали Обухівського районного суду Київської області від 04 квітня 2024 року.
18 листопада 2024 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області відмовлено в задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду.
25 березня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Фортлюкс ЛТД» залишено без задоволення.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2024 року залишено без змін.
18 квітня 2025 року представник ТОВ «Фортлюкс ЛТД» - Кузяєв О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 25 березня 2025 року, в якій просить їх скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом
випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Частиною першою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Пунктом 21 статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення.
За змістом пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України та
пункту 21 частини 1 статті 353 ЦПК України судові рішення першої та апеляційної інстанції щодо роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
У Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023) Конституційний Суд України виснував, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції в цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ
від 12 липня 2001 року в справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).
Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 27 жовтня 2020 року в справі
№ 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
Заявник подав касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження в справі необхідно відмовити.
Згідно з положенням частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною першою статті 389,
пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У Х В А Л И В:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД»</a> - Кузяєва Олега Васильовичана ухвалу Обухівського районного суду Київської області
від 18 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 25 березня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортлюкс ЛТД»</a>, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення фактів, визнання договорів припиненими, стягнення коштіввідмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2025 |
Оприлюднено | 09.05.2025 |
Номер документу | 127189827 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ситнік Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні