Ухвала

від 27.01.2025 по справі 320/46256/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/46256/23

УХВАЛА

27 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Мєзєнцева Є. І., суддів Епель О. В., Файдюка В. В., перевіривши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Мегабанк" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху послугувало те, що апелянтом було пропущено строк подання апеляційної скарги.

Вказана ухвала суду була скерована до електронного кабінету апелянта в системі Електронний Суд та доставлена 06 січня 2025 року, що підтверджується матеріалами справи.

17 січня 2025 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку, яке обґрунтоване тим, що апелянтом не було отримано копію оскаржуваного рішення 29 травня 2024 року в системі Електронний Суд у зв`язку з тим, що у роботі електронних cepвісів, зокрема Електронного суду протягом останнього часу (2024 року) відбувалися постійні технічні збої, викликанi великим навантаженням cepвicy або ж іншими технічними причинами (зокрема роботами).

03.09.2024 апелянт з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався про існування рішення суду першої інстанції, також в цей же день (03.09.2024) апелянтом завезено до суду першої інстанції заяву про направлення копії оскаржуваного рішення на адресу апелянта. 05.09.2024 представником апелянта у суді першої інстанції отримано оскаржуване рішення, i вже наступного дня 06.09.2024 в терміновому порядку на адресу суду апеляційної інстанції ним направлено апеляційну скаргу з відповідним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши вищевказані доводи щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

За правилами ч. 5 ст. 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копія оскаржуваного рішення була доставлена позивачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд" 29 травня 2024 року об 19:57, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи (а. с. 204). Отже останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 01 липня 2024 року. Проте апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 06 вересня 2024 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Вказана обставина є достовірним доказом отримання Акціонерним товариством "Мегабанк" зазначеного судового рішення від 29 травня 2024 відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України.

При цьому, у клопотанні про поновлення строку апелянт зазначає, що не отримував копію оскаржуваного рішення 29 травня 2024 року в системі "Електронний суд" у зв`язку з тим, що у роботі "Електронного суду" протягом останнього часу відбувалися постійні технічні збої, та надає копію листа ДП "Iнформацiйнi судовi системи" вiд 15.03.2024, в якому зазначено про зафiсованi у лютому 2024 перiодичнi технiчнi збоiї в пiдсистемi "Електронний суд", а саме 21.02.2024, 22.02.2024, 23.02.2024, 26.02.2024 та 27.02.2024. Також на сайті ДП "Iнформацiйнi судовi системи" зазначено що 31.05. 2024 з 17:00 до 18:00 год. заплановано технічні роботи.

Доводи заявника щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, через технічні збої в роботі системи «Електронний суд» суд вважає необґрунтованими. Зокрема, відповідно до інформації ДП « Iнформацiйнi судовi системи» періоди технічних збоїв були зафіксовані у лютому 2024 року та 31.05.2024, що жодним чином не стосується дати надсилання та отримання рішення в електронному кабінеті, а саме 29 травня 2024 року.

Так, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього апелянт як особа, що бере участь у розгляді справи в якості позивача, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством щоб бути обізнаним з результатом розгляду справи.

Відповідно, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України.

У той же час, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").

Крім того, ЄСПЛ зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України". Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Шишков проти Росії".

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З викладеного вбачається, що об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України до суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що станом на 27 січня 2025 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 169,295, 298, 299, 325, 329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Мегабанк" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач Є. І. Мєзєнцев

Судді О. В. Епель

В. В. Файдюк