Ухвала

від 27.01.2025 по справі 420/10427/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2025 року

м. Київ

справа №420/10427/24

адміністративне провадження № К/990/849/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Желєзного І.В., Жука А.В.,

перевіривши касаційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року

у справі № 420/10427/24 за позовом ОСОБА_1 до військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та і пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні в період з 17.11.2022 року по 15.01.2024 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;

- зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону провести перерахунок грошового забезпечення та доплатити позивачу:

- за період з 17.11.2022 року по 15.01.2024 року включно належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу за період з 17.11.2022 року і до 31.12.2022 року 4090,00 грн., з 01.01.2023 року і до 31.12.2023 року 4430,00 грн., з 01.01.2024 року і до 15.01.2024 року 2420,00 грн. на місяць та окладу за військовим званням за період з 17.11.2022 року і до 31.12.2023 року 940,00 грн., з 01.01.2023 року і до 31.12.2023 року 1020,00 грн., з 01.01.2024 року і до 15.01.2024 року 560,00 грн. на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на 2022 рік від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ встановлено на 01.07.2022 року та 01.12.2022 року, Законом України про Державний бюджет України на 2023 рік від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ встановлено на 01.01.2023 року, Законом України про Державний бюджет України на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-ІХ встановлено на 01.01.2024 року на відповіді тарифні коефіцієнти;

- за 2022 - 2023 років, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошової допомоги для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу в період з 17.11.2022 року по 31.12.2022 року 4090,00 грн. на місяць, з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року 4430,00 грн. на місяць, та розміру окладу за військове звання в період з 17.11.2022 року по 31.12.2022 року 940,00 грн. на місяць, з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року 1020,00 грн. на місяць, визначених множення розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на 2022 рік від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ встановлено на 01.07.2022 року та 01.12.2022 року, Законом України про Державний бюджет України на 2023 рік від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ встановлено на 01.01.2023 року, Законом України про Державний бюджет України на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-ІХ встановлено на 01.01.2024 року на відповіді тарифні коефіцієнти.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 17.11.2022 року по 20.05.2023 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, одноразової грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпустки та інших) без врахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року.

Зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Південного регіону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 17.11.2022 року по 20.05.2023 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, одноразової грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпустки та інших) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військово-медичний клінічний центр Південного регіону оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року повернуто апелянту.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.

Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З матеріалів касаційного оскарження встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року позов частково задоволено.

На зазначене рішення суду Військово-медичним клінічним центром Південного регіону подано апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року відмовлено Військово-медичному клінічному центру Південного регіону у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року повернуто апелянту.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року відмовлено Військово-медичному клінічному центру Південного регіону в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону залишено без руху.

На виконання вищезазначеної ухвали, 05 грудня 2024 року Військово-медичним клінічним центром Південного регіону подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

В обґрунтування заявленого клопотання, апелянтом зазначено, що Військово-медичний клінічний центр Південного регіону, як бюджетна та неприбуткова установа не є розпорядником та отримувачем судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України на здійснення судочинства та функціонування органів судової влади та не має відповідного бюджетного призначення, бюджетного асигнування (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів) по сплаті судового збору.

Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року відмовлено Військово-медичному клінічному центру Південного регіону в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року.

Так, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з наступного.

Згідно ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Відповідно ч.2ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів не вбачала підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно довідки про доставку електронного листа, Військово-медичним клінічним центром Південного регіону отримано копію ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху - 26 листопада 2024 року.

У встановлений термін вказані в ухвалі недоліки не усунуті, заявником не подано до суду докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами КАС України, суд вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

При цьому, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що враховуючи введення воєнного стану в Україні, а також те, що скаржником крім об`єктивної фінансової неможливості сплатити судовий збір на момент подання касаційної скарги заявлено клопотання про відстрочення (відтермінування в часі) сплати судового збору, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ з одного боку та інтересами заявника щодо можливості доступу до суду в частині права на оскарження судового рішення, передбаченого статтею 129 Конституції України, існують підстави для відстрочення сплати судового збору до моменту ухвалення рішення у справі судом касаційної інстанції

Верховний Суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що введення на території країни воєнного стану не є підставою для ігнорування посадовими особами державних органів положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо дотримання строків звернення до суду.

Щодо обмеження фінансування органів влади, то Суд звертає увагу, що відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Отже, скаржник не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. У зв`язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною.

Слід зазначити, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (статтю 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року.

Керуючись статтями 13, 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 420/10427/24 за позовом ОСОБА_1 до військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді І. В. Желєзний

А.В. Жук