Ухвала

від 27.01.2025 по справі 200/4689/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2025 року

м. Київ

справа №200/4689/24

адміністративне провадження № К/990/1095/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Желєзного І.В., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Паруль Юлії Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач 1, ГУ НП у м. Києві), Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач 2, ГУ НП в Донецькій області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 28 червня 2024 року № 1221 "По особовому складу" щодо переведення для подальшого проходження служби до ГУ НП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 та звільнення останнього з посади оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку ГУ НП у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Донецькій області від 01 липня 2024 року № 309 о/с "По особовому складу" щодо призначення ОСОБА_1 , який прибув із ГУ НП у м. Києві - оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Маріупольського районного управління поліції з 01 липня 2024 року;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку ГУ НП у м. Києві з 02 липня 2024 року;

- стягнути з ГУ НП у м. Києві на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 02 липня 2024 року по дату винесення судового рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

09 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Паруль Юлії Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в якій представник скаржника просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Предметом спору у цій справі є правомірність переведення для подальшого проходження служби до ГУ НП в Донецькій області капітана поліції Васіна Д.О., поновлення позивача на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у м. Києві з 02 липня 2024 року та стягнути з ГУ НП у м. Києві на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.

За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , проходив службу на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Отже, позивач не є службовою особою, який займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції".

За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались відносяться до справ незначної складності.

Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до категорії справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України представник позивача зазначає, що необхідність відступлення від правових позицій, які викладені у постанові Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справі № 620/3663/19 в частині застосування приписів статті 32 Кодексу законів про працю України.

Приписи пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України передбачають можливість оскарження судових рішень в касаційному порядку у разі, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Оскарження судового рішення з підстав необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції полягає у аналізі аргументів Верховного Суду, що стали підставою для такого висновку та викладення обґрунтування щодо іншого підходу до застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах.

Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

Суд вважає, що представник скаржника лише фактично висловив незгоду з вказаними правовими позиціями Верховного Суду, а доводи касаційної скарги свідчать про власне тлумачення скаржником норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та вказують на наявність у нього власного бачення щодо результату вирішення цієї справи, а тому це не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Посилання представника скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками судів щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Суд також ураховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі «Азюковська проти України» (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Паруль Юлії Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіА.Г. Загороднюк І.В. Желєзний В.М. Соколов