Ухвала

від 27.01.2025 по справі 420/34756/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2025 року

м. Київ

справа № 420/34756/23

адміністративне провадження № К/990/746/25

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року

у справі № 420/34756/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 17.10.2023 №44-дс Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 17.10.2023 року № 44-дс «Про завершення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 ».

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так відповідач вказує, що оскаржувані судові рішення по даній справі ухвалено судами з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», однак вищезазначений Закон України не був застосований судом апеляційної інстанції.

Також зазначає, що підставами касаційного оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 року та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме касатор вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно встановив істотні обставини справи, його висновки не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, та суперечать положенням процесуального законодавства, а також нормам матеріального права, а саме: суди неправильно застосували приписи законодавства щодо дотримання позивачем пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII «Про державну службу» (зі змінами), що виразилось у неналежному виконанні своїх службових обов`язків, неналежному контролі за діяльністю підлеглих працівників та призвело до порушення підлеглими працівниками вимог Правил етичної поведінки в органах ДПС, затверджених наказом ДІС від 02.09.2019 N 52 (зі змінами).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Зазначене дає підстави для висновку, що у касаційній скарзі формально зазначено про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права, оскільки не вказано конкретну норму права щодо якої відсутній висновок Верховного Суду, а тому суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, скаржник зазначає, що судами порушено норми процесуального права та цитує ч.2 ст. 353 КАС України, але при цьому не зазначає конкретний підпункт вказаної статті КАС України з її належним обґрунтування, у зв`язку з чим Суд не приймає до уваги вказане посилання.

Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі № 420/34756/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська