Справа № 367/3910/24
Провадження №2/367/1295/2025
УХВАЛА
Іменем України
27 січня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Третяк Я.М.,
за участі:
секретаря судового засідання Люліної О.С.,
представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Істоміної В.Л.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду № 20 у приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору про спільну діяльність,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору про спільну діяльність, в якому просила суд визнати недійсним договір про спільну діяльність від 18.01.2014, укладений між ОСОБА_6 , в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , а також додатки до нього: акт розподілу площ від 10.12.2014 та акт звірки внесених учасниками внесків від 25.11.2014.
Ухвалою від 20.06.2024 за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
27.08.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення в справі комплексної судової почеркознавчої експертизи.
Також, 27.08.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів.
Ухвалою суду від 08.10.2024 за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 було витребувано докази, а саме у ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) витребувано оригінали доказів: довіреності від 17.01.2014 № 165 від ОСОБА_6 на ОСОБА_4 ; договору про спільну діяльність від 18.04.2014, який було підписано між ОСОБА_6 (в особі ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 ; акта звірки внесених учасниками внесків від 25.11.2014, який було підписано між ОСОБА_6 (в особі ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 ; акта розподілу площ від 10.12.2014, який було підписано між ОСОБА_6 (в особі ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 ; заяви ОСОБА_6 про повне внесення внесків у спільну діяльність від 28.07.2014, нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С., реєстровий №1372.
21.11.2024 у зв`язку з поданням клопотання про призначення експертизи судом без видалення до нарадчої кімнати постановлено здійснити перехід зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Окрім того, 13.11.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про зміну предмету позову.
У підготовчому засіданні представники позивача просили суд прийняти заяву про зміну предмета позову та звернулися з клопотанням про застосування до відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заходу процесуального примусу у виді штрафу в розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за умисне невиконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 08.10.2024.
У підготовчому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_7 заперечувала проти застосування заходів процесуального примусу, зазначивши про неможливість подання таких документів у зв`язку зі знищенням оригіналу довіреності від 17.01.2014 № 165 та переданням інших документів для проведення експертизи, ініційованої відповідачем ОСОБА_3 . На запитання суду повідомила, що відповідач ОСОБА_3 обізнана щодо постановлення ували суду про витребування доказів, проте такі докази нею було передано іншому представнику для подачі їх до експертної установи. Щодо прийняття судом заяви про зміну предмету позову не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_6 подав до суду заяву, в якій просив суд проводити судове засідання за його та його представника відсутності.
Щодо прийняття судом заяви про зміну предмету позову.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
За правилами ч. 5 ст. 49 ЦПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Суд ураховує,що змінапредмету позовуможлива,зокрема утакі способи:1)заміна однихпозовних вимогіншими;2)доповнення позовнихвимог новими;3)вилучення деякихіз позовнихвимог;4)пред`явленняцих вимогіншому відповідачув межахспірних правовідносин(аналогічнийвисновок зробленийв постановіВерховного Судуу складіколегії суддівКасаційного господарськогосуду від22липня 2021року усправі №910/18389/20та постановіВерховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 жовтня 2022 року у справі № № 204/6085/20).
Як вже зазначалося 12.11.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ОСОБА_5 ОСОБА_1 про зміну предмету позову, в якій у зв`язку з невиконанням відповідачами ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 08.10.2024 про витребування доказів та з метою обрання належного способу захисту прав та інтересів позивача позовні вимоги було доповнено новою вимогою, а саме позивач додатково до раніше заявленої вимоги просив суд визнати відсутнім у ОСОБА_3 майнового (речового) права на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору про спільну діяльність від 18.04.2014.
Судом установлено, що заява про зміну предмету позову подана до закінчення підготовчого засідання, суду надано докази направлення її копії іншим учасникам справі, зміна предмету позову відбулася в межах спірних правовідносин шляхом доповнення заявленої позовної вимоги новою, а тому заява про зміну предмету позову підлягає прийняттю.
Щодо клопотанням про застосування до відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заходу процесуального примусу у виді штрафу.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України).
Права та обов`язки представника учасників справи визначені ч. ч. 1, 2 ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЦПК України, у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України на учасників судового процесу та їх представників покладено обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ст. 143 ЦПК України).
Види заходів процесуального примусу визначені ч. 1 ст. 144 ЦПК України, а саме: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
Судом встановлено, що ухвала суду від 08.10.2024 про витребування доказів відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надіслано засобами поштового зв`язку, проте вказані відправлення було повернуто до суду без вручення в зв`язку з відсутністю адресатів за зареєстрованим місцем проживання.
Також, судом встановлено, що зазначену ухвалу суду було отримано представником відповідачів ОСОБА_8 у підсистемі «Електронний суд» 21.11.2024, представником відповідачів ОСОБА_7 зазначена ухвала суду отримана в підсистемі «Електронний суд» 09.10.2024 (вступна та резолютивна частини ухвали) та 03.11.2024 (повний текст ухвали).
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У встановлений строк ухвала суду від 08.10.2024 про витребування доказів відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виконана не була та суд не було повідомлено про неможливість подання таких доказів із зазначенням причини цього. Окрім того, суду не було надано жодного доказу направлення зазначених документів до експертної установи для проведення експертного дослідження. А тому доводи представника відповідачів про неможливість подачі доказів, які були витребувані судом, є безпідставними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , отримавши ухвалу про витребування доказів через уповноваженого представника, не виконали свого обов`язку щодо направлення витребуваних доказів на адресу суду, не надали належних доказів на підтвердження неможливості подати докази, які витребувані судом у встановлений строк.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому клопотання сторони позивача підлягає частковому задоволенню.
Частиною 5 статті 148 Кодексу визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Керуючись ст.ст. 49, 260 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Прийняти заяву представника позивача ОСОБА_5 ОСОБА_1 про зміну предмета позову.
Встановити відповідачам з дня отримання цієї ухвали п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідачі зобов`язані надіслати іншим учасникам справи.
Роз`яснити позивачу його право надати відповідь на відзив. Встановити позивачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, з підтвердженням направлення її копії з додатками учасникам справи.
2.Клопотання представника позивача Михайла Геннадійовича про застосування заходів процесуального примусу задовольнити частково.
Застосувати до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заходи процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 штраф у розмірі по 908,40 грн. з кожного на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.
У решті клопотання відмовити.
Роз`яснити, що грошове стягнення - штраф (як засіб процесуального примусу), має бути сплачено на рахунок за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у Київ.обл./Ірпінська міс/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989
Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача - UA088999980313131206000010814
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Стягувач:
Державна судова адміністрація України (місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, інші відомості суду не відомі).
Боржники:
ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання протягом трьох місяців з дня набрання ухвалою суду законної сили.
Роз`яснити, що особа, на яку накладено штраф, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї заходів процесуального примусу.
Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених ЦПК України (ч. 2 ст. 144 ЦПК України).
Ухвала про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу є виконавчим документом (на підставі ч. 3 ст. 146 ЦПК України) та підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду в частині застосування заходів процесуального примусу може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В іншій частині ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
У підготовчому засіданні оголосити перерву до 12.03.2025 до 12.00 години.
Суддя: Я.М.Третяк
Суд | Ірпінський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2025 |
Оприлюднено | 29.01.2025 |
Номер документу | 124706140 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Ірпінський міський суд Київської області
Третяк Я. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні