Рішення

від 16.01.2025 по справі 522/15072/24-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/15072/24-Е

Провадження №2-др/522/2/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Межирицького Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»</a>, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»</a>, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням суду від 13.12.2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Межирицький А.О. 27.12.2024 року через систему Електронний суд надав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»</a> на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Розгляд зазначеної заяви було призначено на 16.01.2025 року.

У судове засідання призначене на 16.01.2025 року учасники справи не з`явилася, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, 13.01.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Межирицький А.О. через систему Електронний суд надав заяву, в якій вимоги щодо стягнення судових витрат підтримав в повному обсязі, просив заяву задовольнити, справу просив розглядати за відсутністю сторони позивача.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про да-ту, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 27.01.2025 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»</a>, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням суду від 13.12.2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №82797, вчинений 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «онлайн Фінанс»</a> в розмірі 58 560,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС (код ЄДРПОУ 42254696) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у загальному розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Разом із позовною заявою представником позивача було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та суми витрат на професійну правничу допомогу.

27.12.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Межирицький А.О. надав суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»</a> на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 22.12.2018 р. у справі № 826/856/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розміру витрат, пов`язаних із правовою допомогою, компенсації підлягають лише ті послуги, які вказано в договорі.

Згідно з Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний суд зазначав, що у підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний правовий висновок щодо витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката міститься у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17 та від 16.09.2019 у справі № 755/6702/16-а.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Також згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 756/2051/16-ц.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Для надання правничої допомоги та представництва інтересів ОСОБА_2. з Адвокатом - Межирицьким А.О. було укладено 20.08.2024 року Договір №б/н про надання правової допомоги.

Разом з заявою про ухвалення додаткового рішення від 27.12.2024 року, представником позивача - було надано Договір про надання правової допомоги 20.08.2024 року, Додаткову угоду №1 від 20.08.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 20.08.2024 року, Акт приймання-передачі виконаних робіт та надання послуг №1 від 25.12.2025 року до Договору про надання правової допомоги від 20.08.2024 року та Додаткової угоди від 20.08.2024 року, за якими Клієнт сплачує Адвокату гонорар з розрахунку 1 000,00 грн. за одну умовну годину роботи адвоката, загальна вартість робіт за Договором складає 5 000,00 грн. (а.с.73-75).

Згідно зазначеного Акту від 25.12.2024 року, Адвокатом Межирицьким А.О. належним чином надані і оформлені, а Клієнтом прийняті послуги (правова допомога) в наступній кількості:

- здійснено аналіз законодавства, судової практики та документів Клієнта 04.09.2024 року, витрачено 1 годину, вартість - 1 000,00 грн.;

- складання та направлення на адресу суду, відповідача та третіх осіб позовної заяви 06.09.2024 року, витрачено 3 години, вартість - 3 000,00 грн.;

- складання клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 08.10.2024 року, витрачено 0,5 години, вартість - 500,00 грн.;

- складання та направлення на адресу суду та відповідача клопотання про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу 25.12.2024 року, витрачено 0,5 години, вартість - 500,00 грн.

Загальна вартість робіт за Договором та Додатковою у3годою від 20.08.2024 року складає 5 000,00 грн.

Клієнт не має зауважень до повноти, якості, обсягу, своєчасності, вартості наданої за цим актом правової (правничої) допомоги, а також до сум понесених витрат, включених в цей акт (а.с.75).

Згідно п.1.1 Договору про надання правової допомоги №б/н від 20.08.2024 року, предметом цього Договору є надання Адвокатом правової допомоги Клієнту з питань, пов`язаних із захистом його прав та законних інтересів згідно заявок Клієнта.

Згідно п.3.1 Договору, Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар у розмірі встановленому Сторонами у Додатковій угоді, яка є невід`ємною частиною цього Договору. (а.с.73).

Відповідно до п.1 Додаткової угоди від 20.08.2024 року до Договору №б/н від 20.08.2024 року про надання правової допомоги, Клієнт сплачує Адвокату гонорар з розрахунку 1 000,00 грн. за одну умовну годину роботи адвоката (в разі виконання робіт в неробочий час у вихідні дня до кожної години роботи застосовується коефіцієнт підвищення 1,5) на підставі рахунку Адвоката (а.с.74).

У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Велика Палата ВС у своїй постанові від 19.02.2020р. по справі № 755/9215/15-ц роз`яснила, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту, тому твердження позивача є помилковими. Також зазначили, що «у позовному провадженні роль суду визначена як роль арбітра, який надає оцінку тим доказам і доводам, котрі наводяться сторонами у справі, і не може діяти на користь будь-якої зі сторін, і зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій із боку такої сторони».

У справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №911/4242/15, зазначив, що проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт.

Із заяви вбачається, що представник просить стягнути суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс внаслідок розгляду справи за наданні ним позивачу послуги. Загальна вартість робіт за Договором становить - 5 000,00 грн.

30.10.2024 року представник ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» надавав суду додаткові письмові пояснення, в яких просив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства витрат на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 у розмірі 5 000,00 грн. - відмовити, оскільки представником позивача не надано доказів понесення витрат на правничу допомогу, а саме, не надано ордер на надання правничої допомоги, Договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт, квитанція про сплату коштів за отримання правничої допомоги або прибутковий касовий ордер про оплату.

Питання щодо стягнення з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. під час ухвалення рішення суду не розглядалася, оскільки під час розгляду справи представником позивача - адвокатом Межирицьким А.О. було надано заяву, в якій зазначено, що докази понесення судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом.

27.12.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Межирицький А.О. надав суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Однак, стороною відповідача будь-яких заперечень щодо заяви про стягнення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. суду не було надано.

Відповідно до Постанови ВС від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, розподіляючи витрати, понесені Межирицьким А.О. на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані представником позивача є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., адже цей розмір доведений та документально підтверджений, клопотання про зменшення таких витрат до суду не надходило.

Відповідно до Постанови ВС від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові ви-трат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на ком-пенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактич-ними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За викладених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви представника позивача по розподіл судових витрат, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат та вважає за можливе стягнути з ТОА «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.4, 76-81, 133, 137, 141, 247, 258-260, 264, 268, 270, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Постановити у справі додаткове рішення.

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Межирицького Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС (код ЄДРПОУ 42254696) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , м.Одеса, Італійський бульвар, 3) понесенні судові витрати за надання правової (правничої) допомоги у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок;

На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 27.01.2025 року.

Суддя Л.В.Домусчі