Рішення

від 15.01.2025 по справі 242/295/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 242/295/24

Провадження № 2/0203/199/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особибез самостійнихвимог: орган опіки та піклування Селидівської міської ради, Селидівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення батьківства та стягнення аліментів,

встановив:

21 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Селидівського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та стягнення аліментів. (а.с.1-3)

В обґрунтування позову, з урахуванням уточнень, зазначено, що позивачка з відповідачем зустрічались протягом 2018 року, потім позивачка дізналася про вагітність. Відповідач був не проти народження дитини, але зустрічатися після цього вони перестали. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки народилася дитина-дівчинка ОСОБА_3 . Після того, як відповідач припинив будь-яке спілкування зі позивачкою та жодного разу не навідав її, позивачка вирішила не вказувати в свідоцтві про народження дитини інформацію про відповідача як батька. У свідоцтві про народження ОСОБА_3 в графі «батько» зі слів позивачки зазначено інформацію про батька дитини « ОСОБА_4 ». Станом на сьогоднішній день, відповідач юридично так і не оформив батьківство стосовно їх спільної дитини ОСОБА_3 . Крім того, відповідач жодної участі в утриманні їх спільної дитини не приймає. У зв`язку з чим позивачка просила суд визнати ОСОБА_2 батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , внести зміни до актового запису № 18 від 03.07.2019 р. про народження ОСОБА_3 , а саме в графі «Батько» виключити запис « ОСОБА_4 », зазначивши батьком дитини - « ОСОБА_2 » та стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , а також стягнути судові витрати по справі.

Відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя № 2584/0/15-24 від 29.08.2024 року змінено територіальну підсудність судових справ Селидівського міського суду Донецької області шляхом їх передачі до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з 02.09.2024 року, у зв`язку з чим 16 вересня 2024 року цивільну справу було передано за підсудністю до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2024 року було відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а також залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог: орган опіки та піклування Селидівської міської ради, Селидівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. (а.с.72-73)

04 жовтня 2024 року від представника третьої особи без самостійних вимог Селидівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи без участі. (а.с.77-79)

В підготовче засідання 07 жовтня 2024 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В даному засіданні було ухвалено продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів та відкласти розгляд справи на 15 листопада 2024 року для повторного виклику сторін по справі. (а.с.82)

В підготовче засідання 15 листопада 2024 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, позивачка та представник третьої особи без самостійних вимог Селидівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надали заяви про проведення засідання за їх відсутності. (а.с.а.с.77-79, 87-88) Оскільки всі дії з підготовки справи до розгляду в судовому засіданні були виконані 15 листопада 2024 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 грудня 2024 року. (а.с.а.с.89, 90)

20 листопада 2024 року від представника третьої особи без самостійних вимог Селидівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи без участі. (а.с.95-97)

В судове засідання 09 грудня 2024 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 15 січня 2025 року. (а.с.98)

В судовому засіданні 15 січня 2025 року було проведено розгляд справи по суті.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. (а.с.108-109)

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов до суду не надходив. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України у відповідності до ст.ст.128, 129 ЦПК України (а.с.а.с.86,94,102) Клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не надав, про причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи без самостійних вимог Селидівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. (а.с.105-107)

Третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування Селидівської міської ради в судові засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток. (а.с.а.с.74,83,91,99)

З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , де у графі батько дитини зазначено « ОСОБА_4 », у графі мати « ОСОБА_1 ». (а.с.11)

Відповідно до відповіді Селидівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено, що відомості про батька ОСОБА_3 записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України. (а.с.33)

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановлену цим кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч.2, 3 ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України.

Згідно ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18).

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч.2 ст.128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Так, на підтвердження батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 08 квітня 2024 року у цивільній справі було призначено судово-генетичну експертизу. (а.с.20)

Однак, 02 липня 2024 року до Селидівського міського суду Донецької області було повернуто вищевказану ухвалу суду без виконання. (а.с.27)

Крім того позивачкою, як доказ, 22 липня 2024 року до Селидівського міського суду Донецької області надано копії пояснень свідків з копіями їх паспортів, проте суд не приймає вказані докази як належні, оскільки позивачка під час розгляду справи Кіровським районним судом м. Дніпропетровська повинна була заявити клопотання про допит вказаних свідків у судовому засіданні.

Під час розгляду справи Кіровським районним судом м. Дніпропетровська позивачка клопотання про повторне проведення судово-генетичної експертизи не надала.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст.ст.77-79 ЦПК України.

Щодо предмету доказування у даній категорії справі, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

За загальним правилом, саме висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Суд зазначає, що у даному випадку, у справі повторно не призначалась судово-генетична або судово-імунологічна експертиза для встановлення біологічного батьківства відповідача відносно дитини, оскільки позивачка повторно не заявила клопотання про призначення вказаної експертизи, та не надала жодних належних та допустимих доказів кровного споріднення (батьківства) відповідача з дитиною.

Виходячи із змісту цієї норми закону, кровна спорідненість може бути доведена чи спростована лише в результаті проведення судово-генетичної експертизи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року в справі №562/1155/18 (провадження № 61- 11709св19).

Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «КАLАСНЕVА v. RUSSIА», заява № 3451/05, §34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Таким чином, висновок судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте, його необхідно оцінювати з урахуванням положень ч.ч.2, 3 ст.89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відтак, у даному випадку, для з`ясування обставин, що мають суттєве значення для справи, необхідним є висновок судово молекулярно-генетичної експертизи, клопотання про проведення якої позивачкою повторно не заявлено.

За таких обставин позовні вимоги щодо визнання відповідача батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також вимоги щодо внесення змін до актового запису № 18 від 03.07.2019 р., які є похідними, задоволенню не підлягають.

Вимоги щодо стягнення аліментів також задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За вимогами ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В ході розгляду справи судом не встановлено факту батьківства відповідача відповідно до дитини, а отже судом не може бути покладено на відповідача обов`язок щодо матеріального утримання ОСОБА_3 .

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову, понесені позивачкою по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1 211 грн. 20 коп. покладаються на позивачку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.125, 128, 135, 180, 181, 183 СК України, ст.ст.4, 5, 10, 76-81, 141, 247, 263-265, 268, 274, 279-287 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та стягнення аліментів відмовити.

Сторони по справі:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 .

третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування Селидівської міської ради, кодЄДРПОУ 04052962;адреса:85400,м.Селидове,вул.Європейська,буд.8.

третя особа без самостійних вимог Селидівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, кодЄДРПОУ 24157278;адреса:85401,м.Селидове,вул.Маяковського,буд.39.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст.ст.273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем та третіми особами в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 24.01.2025 р.

Суддя С.В.Єдаменко