Рішення

від 24.01.2025 по справі 212/12482/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/12482/24

2/212/1032/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді - Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Майданик М. Є., позивачки ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 212/12482/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з частини квартири,

встановив таке.

24 грудня 2024 рокупозивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила зняти арешт з частини квартири АДРЕСА_1 , на яку було накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА-932544 від 26 квітня 2004 року, винесеної південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) Покровським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, реєстраційний номер обтяження 15473, дата реєстрації 24 травня 2004 року, а також постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню, винесеної Жовтневим відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі Постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по цивільній справі № 2-а-14б від 10 грудня 1996 року, реєстраційний номер обтяження 15473, дата реєстрації 24.05.2004 року, що є підставою для вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вищевказаної квартири АДРЕСА_2 .

01 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Також судом було задоволено клопотання позивачки про витребування документів, а саме: з Відокремленого структурного підрозділу «Криворізька філія Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області» (50400, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Льотчиків, 36-А) Постанови про арешт боржника АА-932544 від 26.04.2004 року, винесену ВДВС Жовтневого РУЮ, ОСОБА_3 .

Позиції сторін.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно Свідоцтва про право власності на житло від 05.03.2003 року за № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на праві спільної приватної часткової власності належала та належить по частині трьох кімнатної квартири за № 69 кожному. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивачки, ОСОБА_4 . Спадкоємцем 1-ї черги на відкриту спадщину частину квартири є позивачка, як мати, що пережила свого сина, його дружина ОСОБА_7 , двоє дітей, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Спадщину вони прийняли у відповідності до вимог ст. 1261, ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті спадкодавця постійно проживала разом з останнім за вищевказаною адресою. Але отримати свідоцтво на право на спадщину на зазначену квартиру вони не можуть, оскільки на все нерухоме майно сина позивачки, ОСОБА_4 , було накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 15473, дата реєстрації 24.05.2004 року. Підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

15.11.2024 року позивачка звернулась до Покровського відділу ДВС у місті Кривому Розі із заявою щодо скасування арешту, накладеного на нерухоме майно, на яку була надана відповідь від 21.11.2024 року за № 281034/371564, з якої вбачається, що згідно даних реєстру прав власності на нерухоме майно накладено арешт на майно ОСОБА_4 . Постановою по цивільній справі № 2-а-14б від 10 грудня 1994 року була задоволена заява ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, на теперішній час обтяження у вигляді арешту нерухомого майна сина позивачки та оголошення заборони на його відчуження у відповідності до вищевказаних постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, мають юридичну силу, що порушує конституційні права позивачки та право власника нерухомого майна, в зв`язку з чим і звернулась до суду із зазначеним позовом про зняття арешту з майна.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала свій позов, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову, позовні вимоги визнала в повному обсязі. Пояснила, що дитина, на користь якої стягувались аліменти з ОСОБА_4 , давно виросла і стала повнолітньою - їй вже майже 30 років.

Представник третьої особи без самостійних вимог: Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до судового засідання не з`явився, був повідомлений судом належним чином, будь-які заяви, клопотання відсутні.

Суд дійшов висновку, що заявлений позов має бути задоволений з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є сином позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 та копією Свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 (а. с. 9, 13).

Власниками трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до Свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 від 05.03.2003 року та Витягу про реєстрації права власності на нерухоме майно № 350772 від 13.04.2003, є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , по частці у кожного (а. с. 10, 11).

Також в матеріалах справи міститься копія Технічного паспорта на квартиру за вищевказаною адресою, в якому ОСОБА_1 зазначена власником (а. с. 12).

Згідно з Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.11.2024 року, виданої державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О. В., позивачці ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що на майно померлого накладено арешт (а.с. 6).

Відповідно до витребуваних судом документів, а саме Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.04.2004 року, наданої 22.01.2025 Криворізькою філією Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області, та долученої судом, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 , а саме на частину квартири АДРЕСА_1 . Підстава арешту майна невиконання боржником в добровільному порядку рішення суду. Боржник ОСОБА_4 має заборгованість по аліментам на 01.04.2004 року у розмірі 1 943,94 грн (а. с. 28).

На підтвердження викладених у позовній заяві доводів в матеріалах справи міститься копія постанови Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 10.12.1996 року у цивільній справі № 2-а-14б про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини (а. с. 8).

Відповідно до копії відповіді Покровського відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), адресованої ОСОБА_1 за вих. № 2810-34/071564 від 21.11.2024 року, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, станом на 21.11.2024 щодо ОСОБА_4 обліковується запис про обтяження № 15473, об`єкт обтяження частина квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Надати більш детальну інформацію є неможливим, оскільки термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки. Також повідомлено про можливість звернення до судових органів щодо захисту порушених прав в разі виникнення будь-яких спірних питань щодо скасування заходів примусового виконання, вжитих державним виконавцем (а. с. 5).

Отже, правовідносини виникли у зв`язку з намаганням позивачки реалізувати своє право на спадкування після померлого сина, якому перешкоджає наявний арешт на його частку у праві власності на квартиру, накладений в інтересах відповідачки у 2004 році та триваючий протягом 20 років.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, висновки суду.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, у цій справі, не зважаючи на визнання позову відповідачкою, суд має перевірити, чи таке визнання не суперечить закону, чи воно не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно зі статями 4, 5, 16 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями статті 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як встановив суд, власник квартири, про яку йде мова ОСОБА_4 , син позивачки, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто через два роки після накладення арешту на його частку у праві власності на квартиру ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Отже, звернення стягнення на частку квартири після накладення арешту не було. Арешт триває вже протягом 20 років.

Після смерті співвласника ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належну йому частку квартири.

Згідно зі ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають, серед інших осіб, батьки спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

ОСОБА_1 обумовила необхідність звернення до суду у цій справі своїм бажанням оформити право на спадщину після сина, якому перешкоджає накладений на частку у праві власності на квартиру арешт. Про це свідчить відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину (а. с. 6). Однак суд не погоджується з твердженням позивачки про те, що це порушує її право власника нерухомого майна, тому що право власності на після сина вона ще не набула.

Її право та інтерес дійсно порушені, оскільки вона не може набути право власності на частку у квартирі в порядку спадкування.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Реальне виконання рішення, для якого накладався арешт, давно стало неактуальним для відповідачки, про що вона заявила в судовому засіданні.

За умов наявності такого тривалого арешту та неактуальності (отже, відсутності зараз) мети, з якою він накладався, суд дійшов висновку про безпідставність подальшого його тривання.

Отже, порушене право позивачки підлягає судовому захисту шляхом скасування арешту з нерухомого майна, а саме з квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначені певні підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Однак у цій справі суд встановив з відповіді Покровського ВДВС (а. с. 5), що виконавче провадження завершене, і документи щодо нього не збереглися. Відповідно, відсутні підстави для зняття арешту виконавцем. Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 43, 79, 80, 81, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив таке.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особабез самостійнихвимог:Покровський відділдержавної виконавчоїслужби умісті КривомуРозі Криворізькогорайону Дніпропетровськоїобласті Південно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)про зняттяарешту з частиниквартири задовольнити.

Скасувати арешт, накладений відповідно до постанови державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Петровою Т. А. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АЕ № 977342 від 26.04.2004 року з реєстраційним номером обтяження: 15473, при примусовому виконанні виконавчого листа 2а-14, виданого Жовтневим районним судом 16 грудня 1997 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 частини аліментів в зв`язку із заборгованістю 1943,94 грн, відповідно до якого було накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: 1/4 частина квартири, адреса: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Сторони:

позивачка ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідачка ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя: М. В. Швець