Рішення
від 22.01.2025 по справі 183/2726/24
НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/2726/24

№ 2/183/2192/24

22 січня 2025 року м.Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Носенко Андрій Григорович, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить визначити додатковий строк тривалістю в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт, згідно якого заповідала позивачці належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:01:021:0261, що розташована на території Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області. У липні 2021 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Шевченко Г.В., яка дала перелік документів, необхідних для прийняття спадщини. У листопаді 2021 року позивачці повідомили, що спадкова справа заведена приватним нотаріусом Носенком А.Г., у якого позивачці призначено дату подання заяви про прийняття спадщини 03.12.2021, проте не змогла прийти у вказану дату через хворобу. 14.03.2024 позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку на подання заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини нею пропущено з поважних причин - через хворобу та повномасштабне вторгнення рф на територію України.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.03.2024 провадження по справі відкрито та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 05.08.2024 залучено у якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 23.10.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Олійник О.А. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Піщанської сільської ради Новомосковського району подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату та час шляхом публікації оголошення на сайті судової влади у зв`язку з тим, що відповідачка проживає у російській федерації з якою припинено дипломатичні відносини.

Третя особа приватний нотаріус Носенко А.Г. подав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт, яким на випадок своєї смерті належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:01:021:0261 заповіла ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Носенком А.Г. заведено спадкову справу №163/2021 (номер у спадковому реєстрі 68775851) на підставі заяви чоловіка померлої ОСОБА_4 , поданої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з довідкою Піщанської сільської ради ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала на момент смерті разом з чоловіком ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 . Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про прийняття спадщини звернулася донька померлого ОСОБА_2 .

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 14.03.2024. Відомості про факт звернення до нотаріуса раніше зазначеної дати, як про це зазначено у позовній заяві, позивачкою не надано.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються наступними нормами права.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини, встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, а також ці обставини визнані судом поважними.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

До поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави доля встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

У постанові Верховного Суду від 17 лютого 2022 року у справі № 953/15603/20 (провадження № 61-12451св21) зроблено висновок про те, що при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізації особою права на прийняття спадщини. Перший - період, визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплив 06.12.2021. Позивачка з заявою про прийняття спадщини звернулася більш ніж через два роки після спливу зазначеного строку -14.03.2024.

Позивачкою надано результати дослідження, у яких зазначено позитивний тест на наявність коронавірусу, дата замовлення 01.12.2021, дата результату 02.12.2021. Відомості про тривалість лікування, виписку з медичної картки хворого позивачкою не надано. У позовній заяві позивачка зазначила, що через ізольоване лікування не могла звернутися до нотаріуса найближчі 14 днів. Проте, жодних обставин щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини після одужання, позивачкою не зазначено та відповідних доказів не надано.

Доводи позивачки про ізольоване лікування не є істотними труднощами для звернення із заявою про прийняття спадщини, яка могла бути направлена поштою нотаріусу або до органів місцевого самоврядування, що протягом встановленого законом строку позивач не здійснив. Також позивач не надав будь-яких доказів щодо свого довготривалого хворобливого стану з моменту смерті ОСОБА_3 до моменту звернення позивача до нотаріуса 14.03.2024.

З приводу посилань позивачки на запровадження воєнного стану, суд зазначає, що повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України розпочалося вже після спливу строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. На території Новомосковського району як на час відкриття спадщини, так і на час спливу шестимісячного строку звернення до нотаріуса не велися активні бойові дії.

У постанові від 26.06.2024 у справі № 333/1912/23 Верховний Суд зазначив, що попри війну в Україні, на підконтрольній території, з 24 лютого 2022 року продовжують діяти всі державні органи та інші органи, яким делеговані функції державних органів, в тому числі державні та приватні нотаріуси. Колегія суддів Верховного суду погодилася із висновками судів про те, що наведені позивачем обставини щодо запровадження воєнного стану не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд неодноразово викладав свій висновок про застосування статей 1270, 1272 ЦК України в умовах воєнного стану, зокрема в постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року в справі № 676/47/21 (провадження № 61 -8014 св21), від 21 червня 2023 року в справі № 175/1404/19 (провадження № 61-5707св23), від 16 серпня 2023 року в справі № 520/15620/17 (провадження № 61-8414 св23), від 20 березня 2024 року в справі № 545/1231/23 (провадження № 61-16142св23), від 08 квітня 2024 року в справі № 334/2358/23 (провадження № 61-434св24) та інших.

У наведених вище постановах Верховний Суд виснував, що строк на прийняття спадщини є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку "присікає" право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як "зупинення перебігу строку на прийняття спадщини" та можливості в постанові Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76,77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем у позовній заяві не зазначено та не доведено за допомогою належних та допустимих доказів наявності обставин, які перешкоджали їй впродовж більш ніж двох років звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Оскільки підстави, на які посилається позивач, зокрема захворювання на коронавірус та запровадження воєнного стану, з урахуванням зазначених норм права та релевантної практики Верховного Суду, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у позові, відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 43582391, адреса: 51283 Дніпропетровська область, Самарівський район, с.Піщанка, вул.Центральна,4;

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП не відомий, адреса: АДРЕСА_3 ;

третя особа Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Носенко А.Г., місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м.м.Самар, вул.Калнишевського, 5/50.

Повне судове рішення складено і підписано 27 січня 2025 року .

Суддя Оладенко О.С.

СудНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення22.01.2025
Оприлюднено29.01.2025
Номер документу124710626
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Судовий реєстр по справі —183/2726/24

Рішення від 22.01.2025

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Оладенко О. С.

Рішення від 22.01.2025

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Оладенко О. С.

Ухвала від 05.08.2024

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Оладенко О. С.

Ухвала від 08.05.2024

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Оладенко О. С.

Ухвала від 29.03.2024

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Оладенко О. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні