Рішення

від 14.01.2025 по справі 212/8084/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/8084/24

2/214/1093/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Пугача Р.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №212/8084/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою 16.08.2024, в якій просив суд визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним як батьком, за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 29.09.2018 Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Від шлюбу вони мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.01.2022 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Після розлучення син залишився мешкати з батьком, а ОСОБА_2 переїхала жити до знайомих, де саме наразі вона мешкає позивачеві не відомо. Таким чином, починаючи з листопада 2021 року та дотепер малолітній ОСОБА_3 постійно проживає з батьком ОСОБА_1 , за весь період часу мати з дитиною не бачилась, участі у вихованні не брала, інтересу до розвитку, стану здоров`я не проявляла, до садочка не навідувалась, тобто не виконувала жодним чином батьківські обов`язки, як це подобає матері. Аліменти з ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_1 не стягувались, матеріальної допомоги на утримання дитини вона не надає, а відтак позивач змушений самотужки піклуватися про сина, утримувати його, самостійно займатись його вихованням, фізичним і духовним розвитком, забезпечуючи усім необхідним для повноцінного розвитку дитини. Батьків, які б могли допомагати ОСОБА_1 виховувати сина, він не має. Він офіційно працевлаштований, має можливість матеріально утримувати та забезпечувати сина для забезпечення гідного рівня життя, навчання та розвитку дитини. Шкідливих звичок він не має, відповідально ставиться до виховання сина, зацікавлений, аби син зростав у нормальній обстановці, був забезпеченим та зростав з близькою для нього людиною батьком. Оскільки мати ОСОБА_3 мешкає за невідомою адресою, дитина мешкає з ОСОБА_4 , визначення місця проживання дитини з ним за судовим рішенням необхідне позивачеві в інтересах дитини.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.08.2024 матеріали позовної заяви передано до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для розгляду за підсудністю. Матеріали надійшли до суду 25.09.2024 та за результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу передані у провадження судді Євтушенку О.І. (отримано 26.09.2024).

Ухвалою суду від 27.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розпочато підготовче провадження із проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 24.10.2024 задоволено клопотання позивача про витребування доказів з виконавчого комітету Покровської районної у місті ради в особі органу опіки та піклування висновку щодо вирішення спору. 26.11.2024 на адресу суду надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 19.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Присутній в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пред`явлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених в позові. Підтвердив, що малолітній син ОСОБА_5 дійсно мешкає з ним, мати ОСОБА_2 мешкає окремо, батьківські обов`язки не виконує, наміру, аби син мешкав з нею, не проявляє. Матеріальну допомогу на утримання сина вона не надає, однак, він не звертався до суду з приводу стягнення з неї аліментів. Питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 позивач також не ставив, оскільки не вбачає в цьому необхідності. Син з матір`ю не спілкується. Визначення місця проживання дитини з ним як батьком в судовому порядку необхідне йому задля забезпечення правової визначеності, аби з огляду на введений в Україні воєнний стан він міг вільно пересуватись та мати законну гарантію відстрочки від мобілізації.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, повідомлялася про розгляд справи у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від неї суду не надходило. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористалася.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської районної у місті ради про свою участь в судовому засіданні не заявив, обмежившись поданням висновку щодо вирішення спору на виконання ухвали суду від 24.10.2024.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, неподання відзиву, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Процесуальні дії судом не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідивши письмові докази по справі, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, врахувавши позицію учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ) перебували у шлюбі, зареєстрованому 29.09.2018 Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №665.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 30.03.2019 Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.01.2022, ухваленим у цивільній справі №212/10463/21, яке набрало законної сили 15.02.2022, шлюб між ними було розірвано.

Як вказував позивач ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою КОМ ДІС «НОВА КОМ» №1 від 05.08.2024 та актом з місця мешкання від 05.08.2024 з підписами сусідів, засвідченим в.о. директора керуючої компанії «СМАРТБУД-КР», ОСОБА_1 та його малолітній син ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , де й мають зареєстроване місце проживання. ОСОБА_2 не мешкає за вказаною адресою з 2021 року.

За даними реєстру Криворізької міської територіальної громади та Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 з 16.02.2015 до 02.03.2023 мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 02.03.2023 знята з реєстраційного обліку та наразі зареєстрованою не значиться. Відомості про дійсне місце проживання відповідача у матеріалах справи відсутні. Позивач такої інформації суду не надав, посилаючись на необізнаність із цією інформацією. Відповідач про свою участь в розгляді справи не заявила, у наданих нею до органу опіки та піклування поясненнях від 29.10.2024 зазначила, що мешкає в орендованому житлі на території Саксаганського р-ну м. Кривого Рогу, однак, точну адресу не повідомила.

Звертаючись до суду з позовом з приводу визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 з позивачем ОСОБА_1 як батьком, останній вказував, що визначення місця проживання дитини з ним за судовим рішенням необхідне йому в інтересах дитини задля забезпечення правової визначеності, аби з огляду на введений в Україні воєнний стан він міг вільно пересуватись та мати законну гарантію відстрочки від мобілізації. При цьому, позивач беззаперечно підтвердив той факт, що мати ОСОБА_2 з сином не спілкується, матеріально не утримує, інтересу не проявляє, участі у вихованні не бере та не проявляє наміру на зміну місця проживання сина з нею.

Надаючи оцінку таким доводам позивача в аспекті з предметом спору, спрямованим на захист прав та інтересів дитини, фактичною метою порушення провадження у справі, суд дійшов такого висновку.

Частинами 6, 8 ст.7 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч.1 ст.157 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Частиною 1 ст.161 Сімейного кодексу України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Одним із проявів принципу диспозитивності у цивільному судочинстві є те, щосторони вільно розпоряджаються наданими їм процесуальними правами, за допомогою яких вони можуть впливати на хід процесу. Зокрема, відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.175 ЦПК України підставами позову, які відповідно до ст.ст. 49, 265 ЦПК України суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

Як слідує з обставин, якими позивач обґрунтував свій позов, після припинення шлюбно-сімейних стосунків, малолітній син ОСОБА_3 залишився мешкати з ним, він самостійно виховує дитину, матеріально забезпечує, піклується про фізичний, духовний розвиток, забезпечує належні умови для його розвитку, проживання. Аліменти на утримання дитини з відповідача він не стягував, доцільності в цьому не вбачає.

Із наданих позивачем доказів встановлено, що з серпня 2017 року ОСОБА_1 працює бурильником шпурів на дільниці № НОМЕР_2 шахти «Покровська» АТ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ», зарекомендував себе з позитивного боку. Розмір його середньомісячної заробітної плати складає 32911 грн. 50 коп. (за даними форми ОК-5 за період з 01.01.2023 до 31.03.2024, без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів).

Згідно з актом обстеження умов проживання від 13.08.2024, складеним в ході комісійного обстеження спеціалістами служби у справах дітей виконкому Покровської районної у місті ради, ОСОБА_1 та малолітній син ОСОБА_3 дійсно мешкають у двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Для виховання дитини у житловому приміщенні створені усі умови. Дитина має окрему кімнату, спальне місце, куточок для навчання, ігор, забезпечена одягом та взуттям за сезонами та віком. Стосунки між батьком та сином доброзичливі.

У ч.ч.5, 6 ст.19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, на чому неодноразово акцентував увагу Верховний Суд в ряді постанов, зокрема, від 26.07.2021 у справі №638/15336/18, від 07.02.2022 у справі №759/3554/20, від 10.11.2023 у справі №401/1944/22, від 15.11.2023 у справі № 932/2483/21, від 26.12.2024 у справі №561/474/24.

Як слідує з висновку органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, затвердженого рішенням виконкому від 20.11.2024 №1063, наданим на виконання ухвали суду від 27.09.2024, визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 є доцільним. При цьому, у висновку зазначено, що ОСОБА_3 мешкає з батьком, умови проживання для нього створені належні, перебуває на матеріальному утриманні батька, який офіційно працевлаштований. Дитина з вересня 2023 року відвідує КЗДО КГ №175КМР, характеризується позитивно, інтелектуальний та фізичний розвиток відповідають віковим показникам; питанням виховання займається батько; мати не цікавиться життям сина, не бере участі у його вихованні. У письмових поясненнях від 29.10.2024 ОСОБА_2 зазначила, що мешкає в орендованому житлі у Саксаганському р-ні м. Кривого Рогу, ніде не працює, має скрутне матеріальне становище, з дитиною не спілкується, не бере участі у вихованні дитини, не забезпечує матеріально та бажає, аби син мешкав разом з батьком.

Відповідно до абз.2 п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити,чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За результатами розгляду судом даної справи встановлено, що фактично спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дитини, з яким дитина і так фактично проживала як станом на 2021 рік, на момент звернення до суду з позовом у серпні 2024 року, так і на момент ухвалення рішення у січні 2025 року, і від якого мати дитини не вимагала та не вимагає зміни місця проживання. Свідченням цьому є відсутність жодного інтересу з боку відповідача до розгляду справи, її позиція, викладена у поясненнях, наданих органові опіки та піклування. Після звернення батька дитини до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, відповідач не подала до суду відзив на позовну заяву, у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду даної справи про визначення місця проживання дитини разом з собою, не зверталася, будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дитини із мамою суду не надала.

Поведінка та позиція відповідача в сукупності із встановленими судом обставинами, на переконання суду, свідчать про те, що фактично цей спір щодо місця проживання дитини був штучно ініційований батьком дитини, з яким дитина і так фактично проживала і продовжує проживати. Мати дитини не вимагала та не вимагає зміни її місця проживання, не порушувала в судовому порядку питання щодо відібрання дитини у позивача, не зверталася до суду з позовом про визначення місця проживання дитини разом з собою, при зібранні органом опіки та піклування матеріалів для подання до суду висновку беззаперечно вказувала, що бажає аби син і надалі мешкав з батьком. Позаяк, зазначення судом фрази «між батьками відсутній спір щодо місця проживання дитини» у цьому випадку свідчить про те, що права позивача не порушені, а не як підстава для закриття провадження у справі.

Суд зауважує, що зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання. При цьому, той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір, на чому акцентує увагу Верховний Суд у постанові від 10.07.2024 у справі №127/16211/23.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини заявлені передчасно, оскільки зверненню до суду з відповідним позовом має передувати спір між батьками щодо місця проживання дитини та принаймні існувати на час вирішення справи в суді, що в ході розгляду справи доведено не було. Зазначену у висновку органу опіки та піклування позицію відповідача суд не може розцінити як таку, що може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини. При цьому, суд не може погодитись з висновком органу опіки та піклування, оскільки він є недостатньо обґрунтованим в аспекті встановлення дійсності наявності між сторонами спору та необхідності захисту прав дитини за відсутності доказів їх порушення.

При цьому, суд зауважує, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з одним з батьків за фактичної відсутності спору про це, виключно з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації, чого не заперечував позивач в ході судового розгляду справи, не відповідає засадам добросовісності дій учасників цивільних правовідносин та свідчить про маніпулювання дитиною, її правами та інтересами у своїх власних, що є неприпустимим. До того ж ініціювання спору та відсутність у позивача наміру стягнути з відповідача аліменти на дитину, створюють дисонанс у поведінці позивача та його діях відповідно до інтересів дитини, адже аліменти це власність дитини, а своєю свідомою бездіяльністю позивач фактично діє всупереч майновим інтересам дитини на отримання матеріального утримання з боку матері, зважаючи на рівність обов`язку обох батьків в утриманні дитини. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Приходячи до такого висновку, суд зауважує, що здебільшого потреба у втручанні держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо визначення місце проживання дітей або участі одного з батьків у їх вихованні повинна бути зумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням віднайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах дітей, на що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №759/4616/19-ц. У рамках даної справи позивачем не доведено необхідність втручання суду в стосунки між сторонами у відношенні їх малолітньої дитини шляхом постановлення судового рішення, адже за відсутності доведеності порушення прав позивача правове значення рішення у цьому випадку зводитиметься нанівець.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в позові, тому судові витрати слід залишити за позивачем. Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат суду не надано.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору службау справахдітей виконавчогокомітету Покровськоїрайонної умісті ради,про визначеннямісця проживаннямалолітньої дитиниз батьком відмовити.

Понесені позивачем судові витрати по справі залишити за ним.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інн НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Служба у справах дітей виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 34340062, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, буд.2.

Повне заочне рішення суду складено 24.01.2025.

Суддя О.І. Євтушенко