Рішення

від 27.01.2025 по справі 344/16019/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №344/16019/24

Провадження № 2/345/184/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2025 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Миговича О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» Столітній М.М. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 73354,35 грн., а також понесені судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.02.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 6362852 про надання споживчого кредиту. Зазначений договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затвердженим наказом № 205-ОД від 10.02.2022 та розміщений на сайті http://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 18500,00 грн. Строк дії договору складає 360 днів. ТзОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 18500,00 грн. Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків не виконав. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «ФК» Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно якого воно відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Заборгованість за кредитним договором відповідача склала: сума кредиту 18500,00 грн., сума процентів за користування кредитом 32765,35 грн., а всього 51265,35 грн. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена і складає 18500,00 грн. тіло кредиту, 32765,35 грн нараховані проценти, та нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів у розмірі 22089,00 грн, а всього 73354,35 грн, які позивач просить стягнути та судові витрати по справі.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

06.01.2025 від представника відповідача поступив відзив на позов, у якому зазначено, що відповідач не погоджується із відповідним розрахунком. Позивачем не враховано перебування відповідача у статусі «військовослужбовця» та заборону нарахування пені під час дії військового стану. В період виконання умов договору, на Відповідача поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей", тобто до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом. Відтак відсутні правові підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача нарахованих процентів. Позивач був обізнаний про несення військової служби Відповідачем, але не врахував дану інформацію при нарахуванні заборгованості із процентами за користування кредитом, що є порушенням чинного законодавства України та законних прав та інтересів Відповідача. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

07.01.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, який мотивовано наступним. Кредитний договір укладений між ТОВ «Авентус Україна» із ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам чинного законодавства та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем в позовній заяві. Відповідачем на підтвердження укладення кредитного договору було здійснено оплати на рахунок кредитора, що підтверджується карткою обліку договору. Кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку відповідача. Сума заборгованості за договором розрахована у відповідності до картки обліку договору від ТзОВ «Авентус Україна». Первісний кредитор здійснив розрахунок відповідно до умрв договору. У період з 12.02.2023 по 26.05.2024 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 14726,00 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0.00 грн, та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 14726,00 грн. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору. Просив задоволити позов в повному обсязі.

13.01.2025 від представника відповідача на адресу суду поступили заперечення на відповідь на відзив, які обґрунтовано наступним. Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів в період з 13.07.2023 по 10.09.2023 в межах строку договору, але відповідний проміжок часу співпадає також із дією військового стану, що унеможливлює відповідне нарахування процентів.

Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок інфляційних втрат у тому числі процентів по кредиту за 2023 рік в період з липня по вересень. Отже у цій частині позов задоволенню не підлягає, на підставі вимог чинного законодавства та відсутності обґрунтування зворотного зі сторони Позивача, який не надав жодного доказу для підтвердження підстав нарахування відповідних процентів та заперечення проти тверджень відповідача про застосування відносно нього заборони нарахування відповідних процентів. Таким чином, в цій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю. Крім того Відповідач є військовослужбовцем, що фіксується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2024 року, а тому відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" йому не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня за користування кредитом. За наведених підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи та прийняті судом, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що 12.02.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи електронний договір № 6362852 про надання споживчого кредиту (а.с.25-30).

Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 18500,00 грн. (п.1.3 кредитного договору). Строк кредиту 360 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору. У споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства у паперовій, формі або в електронній формі із застосуванням одноразового індентифікатора (п.1.4 кредитного договору).

Відповідно до п.1.5 кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.

ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 18500,00 грн.

Відповідно до картки обліку договору за період з 12.02.2023 до 26.05.2024 у відповідача за укладеним договором утворилась загальна заборгованість в розмірі 51 265,35 грн. (а.с. 36-47).

Крім того, 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «ФК» Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно якого воно відступило право грошової вимоги за кредитним договором № 6362852 від 12.02.2023, що підтверджується витягом з реєстру боржників (а.с. 17, 103-108).

ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором електронним листом на електронну пошту останнього (а.с.34).

Отже, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 6362852 про надання споживчого кредиту.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст.1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.614ЦКУкраїни особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання 12.02.2023 кредитного договору № 6362852 між ТзОВ «Авентус Україна» та відповідачем. При цьому ТзОВ «Авентус Україна», правонаступником якого у зобов`язанні є ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна», а після зміни назви ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал», належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, однак відповідач належно не виконував свої обов`язки за вказаним договором.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому банком кредитними коштами.

Представник відповідача не заперечує факт отримання кредиту, однак не погоджується із розрахунками відсотків з огляду на наявність п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та перебування відповідача у статусі «військовослужбовця».

Статтями 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Це проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

При цьому, суд зауважує, що позичальником не здійснено жодних дій щодо відмови або оскарження несправедливих умов договору.

Положеннями п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У даному випадку, в ситуації, що склалася нараховані відсотки не носять штрафного характеру - не є пенею чи неустойкою, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. При тому, що вони нараховані в межах строку кредиту.

Щодо позиції представника відповідача про наявність підстав для звільнення відповідача як діючого військовослужбовця від сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд зазначає таке.

Указана норма дійсно передбачає, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

З наданої представником відповідача копії довідки в/ч НОМЕР_1 (а.с.155) суд встановив, що відповідач перебуває на військовій службі з 22.08.2024. Строк дії кредитного договору, в межах якого нараховані відсотки за користування кредитом, закінчився 07.02.2024. Тому відсутні підстави для застосування до укладеного відповідачем кредитного договору від 12.02.2023 вимог п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у частині не нарахування відсотків за користування кредитом за весь час служби.

В той же час, що стосується вимоги в частині стягнення з відповідача нарахованих позивачем відсотків за 60 календарних днів у період з 13.07.2023 по 10.09.2023 в межах строку договору за формулою 18500 гривень х 1,99% = 368,15 гривень х 60 календарних днів = 22089,00 гривень, суд зазначає наступне.

Розмір заборгованості за кредитним договором був визначений на рівні 51265,35 грн. з яких: 18500,00 грн. - сума кредиту та 32 765,35 грн. - сума процентів за користування кредитом станом на час укладання договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024. При цьому ж вказаний розмір заборгованості визначений у відповідному розрахунку, що долучений позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження підстав нарахування відсотків за 60 календарних днів у період з 13.07.2023 по 10.09.2023, тобто, за період, що передував даті укладання договору факторингу, коли позивач ще не набув прав вимоги до відповідача.

Відтак, у задоволенні позову в частині вимоги про стягнення 22089,00 грн. нарахованих позивачем, як новим кредитором, за 60 календарних днів за період, який передував укладанню договору факторингу та виникненню права вимоги у нового кредитора, необхідно відмовити.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту між ним та ТзОВ «Авентус Україна» в обумовлені договором строки, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 18500,00 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 32 765,35 грн. необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене позовну заяву необхідно задовольнити частково.

Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з платіжною інструкцією від 20.08.2024 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн. (а.с. 109).

Окрім цього, з матеріалів справи встановлено, що позивач уклав з адвокатом Столітнім М.М. договір про надання правової допомоги. Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт вартість послуг становить 10 000,00 грн. (а.с. 48,77,101-102).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19).

Представником відповідача не подано ніяких заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1693,01 грн. та 6989,00 грн. витрат на правничу допомогу.

51265,35 грн х 100 / 73354,35 грн = 69,89 % (розмір задоволених позовних вимог);

2422,40 грн х 69,89 % = 1693,01 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

10 000,00 грн х 69,89 %/100 = 6989,00 грн (розмір витрат на правничу допомогу що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача);

На підставі викладеного, ст.ст. 512, 514, 526, 614, 626, 628, 639, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст.3, 12 «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 356 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ Капітал» адреса: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, Київ, код ЄДРПОУ 44559822 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 6362852 від 12.02.2023 у розмірі 51265,35 грн з яких: 18500,00 грн. - сума кредиту та 32 765,35 грн. - сума процентів за користування кредитом.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ Капітал» адреса: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, Київ, код ЄДРПОУ 44559822 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1693,01 грн та 6989,00 грн витрат за надання професійної правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя