Рішення

від 17.01.2025 по справі 953/6050/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6050/24

Провадження № 2/953/265/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року м. Харків

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засіданні Кузьменко Б.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

ОСОБА_1 пред`явив до суду позов шляхом подання позовної заяви до відповідача АТ «КБ «Глобус», яким просив зобов`язати відповідача припинити нарахування позивачу процентів (комісій за управління кредитом), здійснити перерахунок та зарахування раніше сплаченої та стягнуті кошти за користування кредитом (комісій за управління кредитом) в суму заборгованості за тілом кредиту з урахуванням положень ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» починаючи з 10.10.2022, зобов`язати відповідача закрити кредит до договором №41606313 від 09.12.2021 та стягнути з відповідача на користь позивача суми переплачених процентних платежів да договором №41606313 від 09.12.2021.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що між ним та АТ «Комерційний банк «Глобус» 09 грудня 2021 року була укладена Заява-анкета на приєднання до Договору №41606313 про приєднання до договору про надання комплексу послуг Банківського обслуговування АТ «Комерційний банк «Глобус», відповідно до якої позивачу банком було надано споживчий кредит на суму 72676,31 грн.

Згідно з Заяви-анкети на приєднання до договору №41606313 кредит складається з: сума кредиту - 72676,31 грн; чиста сума кредиту - 69311,04 грн; загальні витрати за кредитом за весь строк - 60052,81 грн; загальна вартість кредиту - 129 363,85 грн; реальна річна процентна ставка - 57,51% грн. Строк кредитування становить 36 місяців (з 09 грудня 2021 по 08 грудня 2024 року).

Позивач зазначає, що він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в період з 2015 по 2018 роки, у зв`язку з чим, позивачу рішенням комісії Міністерства внутрішній справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій працівників органів внутрішніх справ України № 20/І/ХХІ/5 від 29 жовтня 2015 року надано статус учасника бойових дій. Крім того, позивач є інвалідом війни другої групи з 01 серпня 2019 року, та має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни в період з 01 серпня 2019 року по 01 листопада 2026 рік.

Отже на час укладання кредитного договору, а також станом на день подання позовної заяви, позивач має статус учасника бойових дій та з 01 липня 2020 року є інвалідом війни, та на нього поширюються пільги, передбаченні п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто у позивача був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

17 листопада 2023 року позивач направив до АТ «Комерційний Банк «Глобус» заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості та заяву про повідомлення про належність споживача до захищеної категорії.

23 листопада 2023 року позивачем були надіслані доповнення до заяви про реструктуризацію кредитної заборгованості від 17 листопада 2023 року.

22 грудня 2023 року позивач отримав відповідь банку, в якій було повністю проігнороване прохання щодо реструктуризації та розрахунок заборгованості.

В телефонному режимі оператором банку позивачу було повідомлено про те, що позивач не відноситься до захищеної категорії, на думку банку, позивач не є військовослужбовцем, і той факт, що позивач має статус учасника бойових дій, не надає йому права на звільнення від сплати відсотків за користування кредитом. Крім того, позивач зазначає, що неодноразово в телефонному режимі повідомляв операторів банку про його статус учасника бойових дій та статусу інваліда війни ІІ групи. Неодноразово (в тому числі і в телефонному режимі) позивач просив виконати вимоги закону та звільнити його від сплати відсотків. Проте, завжди отримував лише відмови.

Позивач стверджує, що відповідач зобов`язаний був припинити нарахування процентів та здійснити перерахунок та зарахувати раніше сплачені та стягнуті кошти за користування кредитом в суму заборгованості за тілом кредиту, з урахуванням положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», починаючи з 10 жовтня 2022 року. Натомість, відповідач безпідставно відмовив у цьому. Згідно з розрахунку заборгованості станом на 25 червня 2024 року від позивача до банку були надходження на загальну суму 96550 грн, з цих надходжень банком розподілено кошти наступним чином: на погашення основної суми боргу - 22 564,37 грн; на погашення простроченої суми боргу - 32292,28 грн; на оплату комісій банку за управління кредитом - 267,84 грн; на оплату прострочених комісій банку за управління кредитом - 41425,51 грн.

На думку позивача, банк своєю відмовою в здійсненні реструктуризації (перерахунку сплачених позивачем сум грошових коштів як процентів за користування кредитом), порушує його права як споживача послуг банку на надання пільги як учасника бойових дій, що передбачена п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

28 серпня 2024 року судом одержано від позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить:

1) визнати недійсною умову кредитного договору Анкети-заяви №41606313 від 09грудня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус», щодо стягнення щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 3,0%;

2) зобов`язати Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» припинити нарахування та стягнення щомісячної комісії за управління кредитом;

3) застосувати юридичні наслідки відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України та стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» на користь ОСОБА_1 зайво перераховані кошти в сумі 23873,69 грн;

4) зобов`язати Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» припинити нарахування ОСОБА_1 процентів, здійснити перерахунок та зарахувати раніше сплачені та стягнуті кошти за користування кредитом (комісій, штрафів, пені) в суму заборгованості за тілом кредиту з урахуванням положень ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» починаючи з 10 січня 2022 року;

5) зобов`язати Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» закрити кредит по Заяві-анкеті на приєднання до договору № 41606313 від 09 грудня 2021 року (кредитного договору), укладеного з ОСОБА_1 у зв`язку із погашенням суми боргу;

6) стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» на користь ОСОБА_1 суми переплачених процентних платежів, комісій по заяві-анкеті на приєднання до договору № 41606313 від 09 грудня 2021 року.

В заяві про збільшення позовних вимог позивач зазначає, що враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, можливо зробити висновок про те, що умови визначені заявою-анкетою №41606313 від 09 грудня 2021 року, укладеної між позивачем та АТ «КБ «Глобус», щодо обов`язку сплачувати комісію за управління кредитом щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів, є нікчемними. Підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням. Позивач не погоджується з сумою оскільки вважає обов`язок сплачувати комісію у розмірі 3,00% несправедливою умовою договору від 09 грудня 2021 року про надання споживчого кредиту АТ «КБ «Глобус» для фізичних осіб.

Враховуючи, що заява-анкета № 41606313 не містить перелік послуг, за надання яких банком позивачу нараховувалась комісія в розмірі 3,00% за управлінням кредитом, умови договору про нарахування комісії за управління кредитом є нікчемними. З цих підстав відповідач необґрунтовано і безпідставно стягував з позивача плату за управління кредитом і ці кошти повинні бути враховані при розрахунку суми заборгованості за кредитним договором. Натомість, розрахунки заборгованості від 18 грудня 2023 року та 25 червня 2024 року свідчать про те, що в період з 10 січня 2022 року до 11 червня 2024 року ОСОБА_1 повернув АТ «КБ «Глобус» кредитні кошти у розмірі 96 550 грн.

Враховуючи те, що позивачем було здійснено погашення заборгованості по тілу кредиту в розмірі, що перевищує отриманий кредит, а умови договору про нарахування комісії є нікчемними, відповідач має здійснити перерахунок заборгованості, зарахувати переплачені кошти на погашення тіла кредиту, а переплату повернути позивачу. Як вбачається з заяви-анкети № 41606313 від 09 грудня 2021 року сторони уклали договір про споживчий кредит, умови якого встановлюють обов`язок позивача сплатити банку комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 3,00 % щомісячно. Ці умови встановлюють платіж, який позивач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, і за дії, які відповідач здійснює на користь банку (обслуговування кредитної заборгованості).

Позивач стверджує, що визначені кредитним договором умови щодо сплати позивачем комісії за управління кредитом відповідно до статті 18 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» є несправедливими та нікчемними, а тому на позивача не може бути покладений обов`язок зі сплати вказаної комісії. У зв`язку з цим, сплачена позивачем комісійна винагорода має бути скерована на погашення кредитної заборгованості.

07 січня 2025 року судом одержано від позивача письмові пояснення, в яких він зазначає, що в заяві-анкеті № 41606313 від 09.12.2021 не міститься перелік послуг, за надання яких банком позивачу нараховувалась комісія в розмірі 3,0% за управління кредитом, умови договору про нарахування комісії за управління кредитом є нікчемними, а тому вимогу позивача про зобов`язання банку перерахувати заборгованість слід задовольнити. Відповідач необґрунтовано і безпідставно стягував з відповідача плату за управління кредитом і ці кошти повинні бути враховані при розрахунку суми заборгованості за кредитним договором. Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року (справа №496/3134/19).

Крім того, позивач звертає увагу суду, що всі обґрунтування відповідача та посилання на пункти договору та додатку до договору стосуються саме процентів на користування кредитом, а не комісій.

Аргументи учасників справи.

01 серпня 2024 року судом одержано від представника відповідача ОСОБА_2 відзив, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначає, що 09 грудня 2021 року між АТ «Комерційний Банк «Глобус» та позивачем ОСОБА_1 укладено договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «Комерційний Банк «Глобус» шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору. Умови надання кредиту визначені у додатку 1 до договору «Порядок надання та обслуговування споживчих кредитів». У вказаній заяві-анкеті позивальником зазначено власні персональні дані, погоджено умови кредитування та графік платежів. Сума кредиту становить 72676,31 грн, строк кредитування становить 36 місяців з 09.12.2021 по 08.12.2024, пільговий період становить 10 місяців з 09.12.2021 по 09.10.2022, комісія за управління кредитом становить 3%, розмір процентної ставки % річних становить 0,00001%, схема повернення кредиту ануїтет, реальна процента ставка % річних становить 57,51%. На думку позивача, банк неправомірно відмовив йому у скасуванні відсотків за користування кредитом, припиненні нарахувань та реструктуризації, банк порушує права позивача, як споживача послуг банку на надання пільги як учаснику бойових дій, оскільки позивач з 01 серпня 2019 року по теперішній час має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни, в період з 01 серпня 2019 року по 01 листопада 2022 року перебуває на військовій службі під час мобілізації та має статус військовослужбовця, у зв`язку з чим звільнений від сплати пені та відсотків за користування кредитом, проте банк не припинив незаконне нарахування відсотків. Представник відповідача у відзиві погоджується, що військовослужбовці звільняються від сплати відсотків за користування кредитом та від сплати штрафних санкцій, проте пільги з погашення основного боргу (тіла кредиту) та пільги зі сплати комісій по кредиту законодавством не передбачені. Так, кредитний договір між позивачем та відповідачем був укладений саме для придбання майна (телефону), що в свою чергу, виключає застосування зазначеної вище норми чинного законодавства. Представник відповідача також зазначає, що згідно листа Міністерства оборони України від 21.08.2014 за № 322/2/7142 документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних, є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки. Форма військового квитка визначена Указом Президента України від 25.05.94 № 263/94 «Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу» та «Положення про військовий квиток офіцера запасу». Також документами, які підтверджують призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, можуть бути довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Так, інших довідок та документів на підтвердження статусу мобілізовано ні відповідачу, ні суду не надано. На думку представника відповідача, правові підстави для визнання дій відповідача незаконними та зобов`язання вчинити дії відсутні, у зв`язку із чим, позивачу необхідно відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Інші доводи позивача, викладені ним у тексті позовної заяви, слід розцінювати як спосіб захисту власних інтересів від наслідків, можливість настання яких залежить лише від її добросовісної поведінки при виконанні взятих на себе за кредитним договором зобов`язань.

14 жовтня 2024 року судом одержано від представника відповідача Прохоренка В.П. письмові пояснення по справі з приводу заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Щодо позовних вимог позивача про визнання недійсним кредитного договору № 41606313 від 09 грудня 2021 року «щодо стягнення щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 3,0%» представник відповідача повідомляє, що однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення, у зв`язку з його укладенням, прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову (правова позиція Верховного суду України від 25.12.2013 у справі № 6-94цс13).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 зазначено: «Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не с підставою для визнання його недійсним. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 10 березня 2021 року у справі № 201/8412/18.

Заявляючи вимогу про припинення нарахування процентів по кредитному договору та зобов`язання здійснити перерахунок за раніше сплачені суми за користування кредитом в суму заборгованості за тілом кредиту з урахуванням положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», починаючи з 10 січня 2022 року, позивач не надає суду доказів на підтвердження наявності достатніх та законних підстав для цього.

Інші доводи позивача, викладені ним у заяві, слід розцінювати як спосіб захисту власних інтересів від наслідків, можливість настання яких залежить лише від її добросовісної поведінки при виконанні взятих на себе за кредитним договором зобов`язань.

19 грудня 2024 року судом одержано від представника відповідача ОСОБА_2 додаткові пояснення по справі в яких зазначив, що Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 3.0% від суми кредиту. Відсоткова ставка є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом в розмірі 0,00001 % річних. Оскільки позичальником не здійснено погашення заборгованості за договором у строки та у спосіб визначений договором (зокрема не в повній сумі щомісячного платежу), банком було здійснено нарахування процентів за користування кредитом, та відповідно до п. 1.2.5 договору перенесені на прострочену заборгованість. Заявляючи вимогу про визнання недійсним кредитного договору позивач не надав суду доказів на підтвердження наявності достатніх та законних підстав для визнання умов договору несправедливими. Інші доводи позивача, викладені ним у тексті позовної заяви, слід розцінювати як спосіб захисту власних інтересів від наслідків, можливість настання яких залежить лише від її добросовісної поведінки при виконанні взятих на себе, за кредитним договором, зобов`язань.

25 грудня 2024 року судом одержано від представника відповідача ОСОБА_2 додаткові пояснення по справі, які є аналогічними попереднім поясненням.

07 січня 2025 року судом одержано від представника відповідача АТ «КБ «Глобус» Верхогляда М.Л. додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначає, що позичальником не здійснено погашення заборгованості за договором у строки та у спосіб визначений договором (зокрема не в повній сумі щомісячного платежу), банком було здійснено нарахування процентів за користування кредитом, та відповідно до п. 1.2.5 договору перенесені на прострочену заборгованість. Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів передбачено можливість визнання недійсними лише окремих умов договору, а не цивільно-правового договору в цілому і лише в разі визнання цих положень договору несправедливими. Для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; умови договору завдають шкоди споживачеві. Також, відповідач зазначає, що позивач при укладенні договору діяв свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодився з умовами, визнавши характер правочину і всі його істотні умови.

Рух справи.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Харкова від 10 липня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2024 року прийнято до розгляду заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у справіта призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

07 січня 2025 року судом одержано від позивача заяву про застосування преюдиційних фактів, в якій просить суд визнати факти, встановлені рішенням Київського районного суду міста Харкова по цивільній справі № 953/8574/23, преюдиційними та такими, що не підлягають повторному доведенню, а саме, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та інвалідом війни, на якого поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а тому у позивача відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

16січня 2025року судом одержано заперечення від представника відповідача Мала В.В. на заяву ОСОБА_1 про застосування преюдиційних фактів.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 17 січня 2025 року залишено без розгляду заяву позивача ОСОБА_1 про застосування преюдиційних фактів від 07 січня 2025 року разом з доданими до неї доказами, а саме: рішення Київського районного суду міста Харкова по цивільній справі № 953/8574/23 від 06 червня 2024 року, яке набрало законної сили 08 липня 2024 року; копія довідки № 1/6042 від 20 травня 2015 року; копія довідки 1/7119 від 15 червня 2015 року; копія довідки 1/8337 від 14 липня 2015 року; копія довідки 9565 від 14 серпня 2015 року; копія довідки 1/11092 від 14 вересня 2015 року; сертифікат АТ № 233251.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача усудове засіданняне з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

09 грудня 2021 року ОСОБА_1 та АТ «КБ «Глобус» підписана заява-анкета № 41606313 на приєднання до договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», в якій ОСОБА_3 просив надати йому споживчий кредит на наступних умовах: кредитний продукт tgA 10-36, цільове призначення споживчий кредит, сума кредиту - 72676,31 грн; сума оплати товару - 69311,04 грн; разова комісія банку 2890,27 грн; комісія за сервіс смс-інформування 475 грн; розмір процентної ставки % річних (фіксована) - 0,00001%; комісія за управління кредитом, після пільгового періоду - 3%; строк кредитування становить 36 місяців з 09.12.2021 по 08.12.2024, пільговий період становить 10 місяців з 09.12.2021 по 09.10.2022, схема повернення кредиту ануїтет, реальна річна процента ставка становить 57,51%; загальні витрати за кредитом за весь строк 60052,81 грн; чиста сума кредиту 69311,04 грн; загальна вартість кредиту - 129 363,85 грн.

В заяві-анкеті зазначено, що підписанням вказаної заяви-анкети позивач підтвердив, що акцептує публічну пропозицію Банку на укладення Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», в повному обсязі, з урахуванням умов і правил всіх банківських послуг, як обраних безпосередньо при укладенні Договору, так і послуг, що можуть бути в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені договором послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування. З тарифами, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту, іншими додатками, які складають цей договір, що розміщений на сайті банку: globusbank.com.ua (як публічна частина договору), позивач ознайомлений, повністю згоден, зміст розумію, положення якого зобов`язуюсь неухильно дотримуватися та укладення якого я підтверджую і свої примірники індивідуальної частини договору отримав в день укладення договору. Позивач також підтверджує, що попередньо ознайомлений у письмовій формі з інформацією про загальну вартість споживчого кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними витратами за споживчим кредитом, а також з будь-якою інформацією надання якої вимагає ЗУ «Про споживче кредитування», «Про захист прав споживачів» та чинне в Україні законодавство, які йому роз`яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з якими він цілком згодний та погоджується на отримання послуг згідно умов договору.

Паспорт споживчого кредиту, який також підписаний сторонами, містить умови, які зазначені в заяві-анкеті.

У заяві-приєднання (акцепт) №77/0785408 до договору добровільного страхування майна (приєднання) від 09 грудня 2021 року зазначено, що страхувальник ОСОБА_1 застрахував майно, а саме Apple, Термінал Apple iPhone 13128GB BLUE, серійний номер майна 358288949363039, строк дії договору становить 12 місяців з 10.12.2021 по 09.12.2022, страхова сума становить 31999 грн, страховий платіж становить 4800 грн.

У заяві-приєднання (акцепт) №77/0785406 до договору добровільного страхування майна (приєднання) від 09 грудня 2021 року зазначено, що страхувальник ОСОБА_1 застрахував майно, а саме Apple, Термінал Apple iPhone 13256GB Midnight, серійний номер майна 351133757022722, строк дії договору становить 12 місяців з 10.12.2021 по 09.12.2022, страхова сума становить 35999 грн, страховий платіж становить 5400 грн.

З посвідчення серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни, дата видачі 01 серпня 2019 року.

Рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України № 20/І/ХХІ/5 від 29 жовтня 2015 року надано ОСОБА_1 статус учасника бойових дій.

20 листопада 2023 року засобами поштового зв`язку позивач направив на адресу АТ «КБ «Глобус» заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості, в якій просив провести реструктуризацію його заборгованості за кредитом або надати кредитні канікули з відстроченням сплати суми основного боргу, та заяву про повідомлення про належність споживача ОСОБА_1 до захищеної категорії.

23 листопада 2023 року засобами поштового зв`язку позивач направив на адресу АТ «КБ «Глобус» заяву (доповнення до заяви про реструктуризацію кредитної заборгованості від 17 листопада 2023 року), в якій просив провести реструктуризацію заборгованості за кредитом або надати кредитні канікули з відстроченням сплати суми основного боргу.

18 грудня 2023 року за вих. № 115зв АТ «Комерційний банк «Глобус» надало відповідь ОСОБА_1 наступного змісту. Підписанням заяви-анкети №41606313 від 09.12.2021 ОСОБА_1 приєднався до публічного договору банку «Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», що розмішений на офіційному сайті Банку. З огляду на надану позичальником згоду на умови договору, добровільність, вільне волевиявлення та досягнення згоди сторін на умови договору в момент підписання заяви-анкети, комісії та платежі передбачені договором нараховані законно. Банк Глобус, згідно вимог діючого законодавства, по всім кредитам фізичних осіб не нараховує штрафні санкції за несвоєчасну сплату кредиту в період дії воєнного стану та 30 днів після його завершення або скасування. Відсутність нарахування штрафних санкцій, не означає скасування відсотків та/або комісій за користування кредитними коштами таке нарахування є правомірним. 30.09.2022 по кредитному договору №41606313 від 09.12.2021 була проведена реструктуризація заборгованості. Строк сплати прострочених ОСОБА_1 під час війни платежів перенесено в останній платіж згідно графіку, а саме на 09.07.2024. Крім того, 09.10.2022 у ОСОБА_1 завершилась дія пільгового періоду по кредиту це коли не нараховується комісія за управління кредитом. Після 09.10.2022 щомісяця нараховується комісія 2180,29 грн це не штрафні санкції та не пеня, це комісія за управління кредитом після сплину пільгового кредитування, нарахування якої передбачено умовами договору. Ця комісія автоматично включається в щомісячний платіж, але розмір платежу не змінюється, просто частина коштів з ануїтетного платежу йде на погашення. Станом на 18.12.2023 року заборгованість за кредитним договором № 41606313 від 09.12.2021 становить 42730,66 грн, з яких:

-прострочена заборгованість по тілу кредиту 1888,27 грн;

-прострочена комісія за управління кредитом 12363,48 грн;

-строкова заборгованість по тілу кредиту 26298,62 грн;

-строкова комісія за управління кредитом 2180,29 грн.

До відповіді АТ «Комерційний банк «Глобус» додало розрахунок заборгованості станом на 18.12.2023 року та графік платежів.

17 червня 2024 року позивач направив на електронну адресу АТ «Комерційний банк «Глобус» заяву про надання довідки (розрахунку) погашення кредитної заборгованості, в якій просив надіслати на його електронну адресу інформацію про стан кредиту (фактичне погашення кредиту (тіло кредиту та проценти за користування кредитом, інші списання), залишок по тілу та відсоткам, процентну ставку та відсотків річних за кредитом), графік погашення кредиту, довідку (розрахунок) погашення кредитної заборгованості із зазначенням фактичних надходжень та розподілення на погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитом, інші списання (з роз`ясненням які саме).

АТ «Комерційний банк «Глобус» 25 червня 2024 року за вих.№225-зв надало відповідь ОСОБА_1 , в якій зокрема повідомило, що станом на 25 червня 2024 року заборгованість за кредитним договором № 41606313 від 09.12.2021 року становить 21912,40 грн, з яких:

-прострочена комісія за управління кредитом 1912,45 грн;

-строкова заборгованість по тілу кредиту 17819,66 грн;

-строкова комісія за управління кредитом 2180,29 грн.

До відповіді АТ «Комерційний банк «Глобус» додало розрахунок заборгованості станом на 25 червня 2024 року.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, дійшов такого висновку.

Частиною 1ст. 2 ЦПК Українивизначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями ч. 1ст. 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України, ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістомст. 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з приводу надання банківських послуг, які врегульовані нормамиЦК України, а також нормамиЗакону України «Про споживче кредитування».

10 червня 2017 року набрав чинностіЗакон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів»текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Закон України «Про споживче кредитування»регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до положень ст.525,526,527,530 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно дост. 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1ст. 1048 ЦК Українивстановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогамист. 626 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Устатті 526 ЦК Українивизначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 09 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «КБ «Глобус» був укладений кредитний договір шляхом підписання заяви-анкети № 41606313 на приєднання до договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», в якій ОСОБА_3 просив надати йому споживчий кредит на наступних умовах: кредитний продукт tgA 10-36, цільове призначення споживчий кредит, сума кредиту - 72676,31 грн; сума оплати товару - 69311,04 грн; разова комісія банку 2890,27 грн; комісія за сервіс смс-інформування 475 грн; розмір процентної ставки % річних (фіксована) - 0,00001%; комісія за управління кредитом, після пільгового періоду - 3%; строк кредитування становить 36 місяців з 09.12.2021 по 08.12.2024, пільговий період становить 10 місяців з 09.12.2021 по 09.10.2022, схема повернення кредиту ануїтет, реальна річна процента ставка становить 57,51%; загальні витрати за кредитом за весь строк 60052,81 грн; чиста сума кредиту 69311,04 грн; загальна вартість кредиту - 129 363,85 грн.

Підписанням вказаної заяви-анкети позивач підтвердив, що попередньо ознайомлений у письмовій формі з інформацією про загальну вартість споживчого кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними витратами за споживчим кредитом. Також позивач підписанням такої заяви-анкети повністю погодив отримання послуг згідно умов договору.

Паспорт споживчого кредиту, який також підписаний ОСОБА_1 та АТ «КБ «Глобус», містить аналогічні умови, які зазначені в заяві-анкеті.

Позивачем не оспорювався факт підписання ним заяви-анкети, паспорту споживчого кредиту та інших документів.

Разом з тим, позивач просить зобов`язати АТ «КБ «Глобус» припинити нарахування процентів, здійснити перерахунок та зарахувати раніше сплачені та стягнуті кошти за користування кредитом (комісій, штрафів, пені) в суму заборгованості за тілом кредиту з урахуванням положень ч. 15 ст. ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», починаючи з 10 січня 2022 року.

Щодо нарахуванняштрафів,пені тавідсотків закористування кредитом з урахуванням положень ч. 15 ст. ст.14ЗУ «Просоціальний іправовий захиствійськовослужбовців тачленів їхсімей» суд зазначає наступне.

Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службуза призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією РФ проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24).

На підтвердження обставин поширення на позивача положеньЗакону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей» ОСОБА_1 надав копію посвідчення серія НОМЕР_1 , з якого вбачається, що він є інвалідом війни другої групи з 01 серпня 2019 р. та рішення комісії Міністерства внутрішній справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій працівників органів внутрішніх справ України № 20/І/ХХІ/5 від 29 жовтня 2015 року, яким йому надано статус учасника бойових дій, у зв`язку з тим, що він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Разом з тим матеріали справи не містять відповідних документів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від нарахування процентів за користування кредитом в розумінні п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Надана відповідачем копія рішення комісії Міністерства внутрішній справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій працівників органів внутрішніх справ України № 20/І/ХХІ/5 від 29 жовтня 2015 року є документом, що може підтверджувати наявність у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та права на пільги (з 29 жовтня 2015 року) відповідно до положеньЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

При цьому, положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій та інваліда війни другої групи.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 не поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому позовні вимоги позивача в частині припинення нарахування процентів, здійснення перерахунку та зарахування раніше сплачених та стягнутих коштів за користування кредитом (штрафів, пені) в суму заборгованості за тілом кредиту з урахуванням положень ч. 15 ст. ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», починаючи з 10.01.2022 задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача: про визнання недійсною умови кредитного договору Анкети-заяви № 41606313 від 09 грудня 2021, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «КБ «Глобус», щодо стягнення щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 3,0%; зобов`язання АТ «КБ «Глобус» припинити нарахування та стягнення щомісячної комісії за управління кредитом; застосування юридичних наслідків відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України та стягнення зайво перерахованих коштів в сумі 23873, 69 грн; зобов`язання здійснити перерахунок за кредитним договором, в тому числі з урахуванням комісій; зобов`язання Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» закрити кредит по заяві-анкеті на приєднання до договору № 41606313 від 09 грудня 2021 року (кредитного договору) у зв`язку з погашенням суми боргу; стягнення з відповідача суми переплачених процентів, комісій по заявці-анкету суд зазначає наступне.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі

№ 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину.

Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що «згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21 (провадження № 61-13123св23).

Як вбачається з матеріалів даної справи, умовами заяви-анкети № 41606313 від 09.12.2021 сторони обумовили, зокрема, що позичальник сплачує комісію за управління кредитом

у розмірі 3% .

Також, в паспорті споживчого кредиту визначено місячну комісію за обслуговування у розмірі 3 %, яка нараховується щомісячно від загальної суми кредиту.

При цьому, зі змісту кредитного договору не вбачається переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління кредиту.

Разом з тим, п.2.1.15.5. Публічної пропозиції АТ «КБ «Глобус» на укладення договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», яке набуло чинності 06.12.2021 встановлено, що комісія за управління кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту.

В свою чергу відповідач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору, а також доказів того, що споживач користувався такими послугами.

Враховуючи, що відповідно до умов договору заяви-анкети № 41606313 від 09.12.2021 встановлено сплату комісії за управління кредитом у розмірі 3%, яку споживач має право отримувати безоплатно, така умова договору про сплату комісії за управління кредитом у розмірі 3% є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Разом з тим, визнання судом нікчемного правочину недійсним за позовом однієї зі сторін не є належним способом захисту прав. Це не призведе до фактичного відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин вважається недійсним за законом із моменту його укладення.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, провадження № 61-7098св22, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20, провадження № 61-2223св21, від 16 листопада2022 року у справі № 755/9486/21, провадження № 61-5581св22, постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, провадження № 61-4202сво22, постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсною умови кредитного договору щодо стягнення щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 3 %, зобов`язання відповідача припинити нарахування та стягнення щомісячної комісії за управління кредитом, зобов`язання закрити кредит по заяві-анкеті на приєднання до договору № 41606313 від 09 грудня 2021 року (кредитного договору) у зв`язку з погашенням суми боргу та стягнення сумпереплачених платежів,комісій не підлягають задоволенню у зв`язку із обранням неналежного способу захисту порушеного права.

Разом з тим, щодо вимог позивача про застосування юридичних наслідків відповідно

до ч. 1 ст. 216 ЦК України та зобов`язання АТ «КБ «Глобус» здійснити перерахунок платежів, зарахувавши сплачену комісію за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20 (провадження № 61-17825св21) зазначено, що: «У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18).

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними».

Судовий захист повинен бути повним тавідповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Taкiвисновки сформульованів пункті63 постанови ВеликоїПалати Верховного Судувід22 вересня 2020 року у справі№ 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункт6.13 постанови ВеликоїПалати Верховного Судувід19 січня 2021 року у справі№ 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20).

Згідно частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За правилами вказаної статті реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

З урахуванням того, що суд зробив висновок про нікчемність умови договору щодо стягнення щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 3 %, суд вважає за необхідне у порядку виконання нікчемності правочину задовольнити вимоги позивача в частині зобов`язання АТ «КБ «Глобус» здійснити перерахунок кредитної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню, а саме зобов`язанню Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» здійснити перерахунок кредитної заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в Акціонерному товаристві «Комерційний банк «Глобус» № 41606313 від 09 грудня 2021 року з огляду на нікчемність умови договору щодо стягнення щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 3,0%. При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення інших вимог позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо судових витрат.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», то судовий збір в розмірі 1211,20 грн, виходячи з задоволення судом однієї вимоги немайнового характеру, слід стягнути з Акціонерного товариства«Комерційний банк«Глобус»в дохід держави.

На підставі викладеного і керуючись ст. 12,81,141,247,263-265,274-279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» здійснити перерахунок кредитної заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в Акціонерному товаристві «Комерційний банк «Глобус» № 41606313 від 09 грудня 2021 року з огляду на нікчемність умови договору щодо стягнення щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 3,0%.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус», 04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5.

Повне рішення складено 27 січня 2025 року.

Суддя Т.В.Бобко