Рішення

від 22.01.2025 по справі 722/6/25

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/6/25

Номер провадження 2-а/722/3/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької в складі:

головуючого судді Суського О.І.,

при секретарі Сімак О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником позивача Побережною Оленою Дмитрівною до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Побережна О.Д. звернулася до Сокирянського районного суду Чернівецької області із адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову, винесену 24.12.2024 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 грн., а провадження відносно позивача закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Крім цього просила стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №1256 за справою про адміністративне правопорушення, згідно якої позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 грн. Позивач на розгляд даної справи про адміністративне правопорушення з`явився, вину у вчиненому правопорушенні не визнав. У змісті оскаржуваної постанови відсутнє зазначення конкретних доказів, на підставі яких було встановлено обставини правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення №1256 від 18.12.2024 року. При цьому позивачем 24.12.2024 року було подано клопотання про закриття провадження у даній справі, в якому він зазначив, що не визнає свою винуватість у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, оскільки в порушення п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою КМУ від 05.03.2009 року №270 працівник пошти його не інформувала за наявним в нього номером телефону та не вкладала до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», відповідно він не був обізнаний про направлення йому повістки про виклик на 27.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Також згідно даних у Військово-обліковому документі, сформованому 02.12.2024 року за допомогою мобільного застосунку Резерв+, позивач ОСОБА_1 пройшов 06.06.2023 року ВЛК та був визнаний придатним, а також отримав відстрочку до 07.02.2025 року, відповідно незрозуміло з якою саме метою йому було надіслана повістка про виклик з вимогою прибути 02.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначені обставини свідчать про очевидну відсутність у позивача умислу на порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Таким чином, обставини даної справи не з`ясовувались всебічно, повно та об`єктивно, а доказам не було надано належної оцінки, внаслідок чого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було прийнято протиправне рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладені адміністративного стягнення у виді штрафу.

За таких обставин та на підставі наданих доказів вважає, що дана постанова є протиправною та відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 року дана позовна заява передана до провадження судді Суського О.І.

Ухвалою суду від 08.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи, на підставі яких винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1КУпАП.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, однак на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без присутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі. Крім того, вважає необґрунтованими доводи представника відповідача, викладені в поданому до суду відзиві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив.

16.01.2025 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не визнає позовних вимог та заперечує, так як з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних рядового, сержантського та старшинського складу ІНФОРМАЦІЯ_3 . 19.11.2024 року АІТС «Оберіг» була сформована електронна повістка №1286263 на ім`я позивача ОСОБА_1 про явку на 02.12.2024 року об 14.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних. За результатами електронної взаємодії дана повістка надійшла до Укрпошти для друку та подальшого оповіщення ОСОБА_1 06.12.2024 року згідно довідки Укрпошта про причини повернення , повістка повернута до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою». На підставі вищевикладеного, 18.12.2024 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 майстер сержантом ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщеним про виклик, однак на вказаний у повістці час і дату до вказаного відділу не з`явився, про поважність причин неявки не повідомив, та в подальшому не з`являвся. Згідно даних протоколу, ОСОБА_1 доведено зміст ст.268 КУпАП та повідомлено про час та місце розгляду справи, на розгляд даної справи правопорушник з`явився, однак вину у вчиненому правопорушенні не визнав у зв`язку із незадовільним станом здоров`я, що підтверджено ним під час розгляду справи. Однак, документальне підтвердження даний факт у клопотанні не знайшов своє місце. Також начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не взято до уваги вимоги клопотання позивача щодо закриття даної справи відносно ОСОБА_1 , так як встановлено, що даний громадянин винний у вчиненому правопорушенні. А тому вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справ про адміністративне правопорушення є безпідставними та не мали б підлягати задоволенню. Просить відмовити у задоволенні за безпідставністю.

Повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи сторони у судове засідання не з`явилися, що у відповідності до ч.1 ст.205 КАС України не перешкоджає суду розглянути справу по суті.

Відповідно до частини четвертої ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, а також докази по справі, встановив наступне.

Що згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 виданого 16.10.2019 року, орган, що видав 7321, прізвище, ім`я та по батькові позивача зазначені як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також з копії витягу з реєстру територіальної громади вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (зі змінами), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З фабули Протоколу про адміністративне правопорушення №1256 від 18.12.2024 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , складеного старшим інструктором ІНФОРМАЦІЯ_3 майстер сержантом ОСОБА_5 вбачається, що 18.12.2024 року під час особистого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина ОСОБА_1 , встановлено що останньому було надіслано повістку засобами поштового зв`язку про виклик з вимогою прибути 02.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З проставленої оператором Укрпошти відмітки про відсутність громадянина ОСОБА_1 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання вбачається, що даний громадянин відповідно до п.41 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560, був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак на вказаний у повістці час та дату не з`явився та про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.ч.1, 2 ст.17 ЗУ «Про оборону», що призвело до порушення ним вищенаведеного законодавства вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

24.09.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_6 винесено постанову №1256 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року у справі № 513/899/16-а.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз.4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Встановлено, що із витягу Міністерства оборони України для військовозобов`язаних «Резерв+» за ідентифікатором Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» військовозобов`язаного ОСОБА_1 , номер в реєстрі «Оберіг» НОМЕР_5, ВОС: 738669, категорія обліку: військовозобов`язаний, експлуатація та ремонт автомобільної техніки та їх аналогів, слюсар, звання солдат, вбачається, що у останнього відстрочка до 07.02.2025 року, тип відстрочки: п.1 ч.3 ст.23, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_7 ) , телефон: + НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , дата уточнення даних 02.12.2024 року., сформовано: 09.12.2024 року о 19.21 год.

У вказаному реєстрі відсутні відомості щодо обліку ОСОБА_1 , як порушника військового обліку.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 заявляв клопотання про закриття провадження по даній справі та пояснював, яке позивачем було надано до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з якого вбачається, що позивач просить закрите дане провадження у зв`язку з тим, що не бачить у своїх діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також не визнає свою винуватість у вчиненні даного правопорушення, оскільки в порушення п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою КМУ від 05.03.2009 року №270 працівник пошти інформував його за наявним в нього номером телефону та не вкладала до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», відповідно він не був обізнаний про направлення йому повістки про виклик на 27.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, просив врахувати, що одружений та має на вихованні трьох малолітніх дітей, при цьому обоє з дружиною не працевлаштовані та не отримують будь-якого доходу.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач володіє щодо останнього вичерпними обліковими даними.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Стандарти, встановлені Конвенцією для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).

Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень, зокрема, критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти росії» від 30 травня 2013 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Обов`язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд.

Суд зауважує, що норма ст.210-1 КУпАП є бланкетною, та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.

Разом з тим, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, як у Протоколі про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній Постанові відсутні, однак в оскаржуваній Постанові, не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов`язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об`єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що не відповідає наведеним вище вимогам.

При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, на підставі яких саме доказів відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

З огляду на вимоги п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Таким чином, викладене представником відповідача твердження у Відзиві про відсутність у ОСОБА_1 поважної причини неприбуття у строк, визначений у Повістці №1286263 від 19.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_7 ) є помилковим та таким, що не відповідає дійсності.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи викладене, та те, що позивач надав суду докази, які підтверджують поважність причин неприбуття позивача ОСОБА_1 у строк, визначений у повістці, з огляду на викладене, суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_6 №1256 від 24.12.2024 року про накладання штрафу на позивача, є протиправною і незаконною, оскільки відповідачем не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до примітки до ст.210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

З наявних матеріалів справи та наданих відповідачем копій документів стосовно позивача не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей щодо ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.

Отже, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП (у розумінні примітки до ст.210 КУпАП).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувана позивачем постанова наведеним вимогам не відповідає, оскільки прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені КУпАП (зокрема, без урахування положень примітки до ст.210 КУпАП), необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які є важливими для прийняття такого рішення, а відтак, підлягає скасуванню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, тому позов, в межах заявлених вимог, підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн., а відповідач є суб`єктом владних повноважень, то судовий збір в зазначеному розмірі слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 6-9, 72-77, 132, 139, 229, 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, ст.ст.210, 210-1 КУпАП суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1256 від 24.12.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів після оголошення рішення суду до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.

Суддя: