Рішення

від 14.01.2025 по справі 722/1530/24

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/1530/24

Номер провадження 2/722/43/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області області

у складі:

головуючого судді Суського О.І.,

секретаря судового засідання Сімак О.І.,

за участю

представника позивача Дворського А.В.

представника третьої особи Тирончук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни Чернівецької області цивільну справу за позовною заявою Дністровської районної державної адміністрації (районна військова адміністрація) до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: Чернівецька обласна державна адміністрація (обласна військова адміністрація) про стягнення в порядку регресу майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник голови Дністровської районної державної адміністрації (районної військової адміністрації) звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на розгляді в Чернівецькому окружному адміністративному суді перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дністровської районної державної адміністрації Чернівецької області, в якому просила визнати протиправним та скасування розпорядження заступника Дністровської районної державної адміністрації №35-ОС від 20.12.2022 року, яким її було звільнено з посади керівника апарату Дністровської районної адміністрації, поновити з дня звільнення, стягнути з Дністровської районної адміністрації на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді керівника апарату Дністровської районної адміністрації та стягнення заробітної плати на її користь в межах суми стягнення за один місяць, а також вирішити питання про стягнення з Дністровської районної адміністрації на її користь судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано розпорядження заступника Дністровської районної державної адміністрації №35-ОС від 20.12.2022 року, яким ОСОБА_2 звільнено з посади керівника апарату Дністровської районної адміністрації, поновлено її з 21.12.2022 року на посаді керівника апарату Дністровської районної адміністрації, стягнено з Дністровської районної адміністрації на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 114533,76 грн. та стягнено з Дністровської районної адміністрації на її користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Станом на час подачі позову рішення є виконаним, Дністровською районною державною адміністрацією перераховані кошти у загальній сумі 148731,19 грн.

Відповідач на момент прийняття незаконного розпорядження про звільнення ОСОБА_2 знаходилась у трудових відносинах з Дністровською районною державною адміністрацією, а саме перебувала на посаді заступника голови Дністровської районної державної адміністрації на підставі розпорядження Дністровської районної державної адміністрації від 10.03.2021 року №11-ОС «Про призначення ОСОБА_1 ». Неправомірні дії відповідача встановлені постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 року у справі №600/139/23-а, яке набрало законної сили.

14.07.2023 року були здійсненні останні платежі по сплаті коштів на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 року, а тому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Дністровської районної державної адміністрації (районної військової адміністрації) матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 148731,19 грн. та сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Згідно протоколуавтоматизованого розподілусудової справиміж суддямивід 107.07.2024року данапозовна заявапередана допровадження суддіСуського О.І.

Ухвалою судді Сокирянського районногосуду Чернівецькоїобластівід 24.07.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

22.08.2024 року через систему «Електронний суд» на адресу Сокирянського районного суду Чернівецької області від представника третьої особи на стороні позивача Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) надійшли письмові пояснення на дану позовну заяву, яку вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі та підтримує позовні вимоги Дністровської районної державної адміністрації

При відкритті провадження у справі судом було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз`яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Копію ухвали про відкриття провадження разом із примірником позовної заяви та доданих до неї доказів було направлено за місцем реєстрації відповідача, однак правом на подачу відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 не скористалася.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Підготовчі засідання, які були призначені по даній справі неодноразово відкладалися за клопотаннями представника відповідача та неявки відповідача.

Ухвалою суддіСокирянського районногосуду Чернівецькоїобластівід 16.09.2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за даним позовом та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що факт незаконного звільнення ОСОБА_2 встановлений рішенням суду. Просить позов задовольнити.

Представник третьоїособи настороні позивача Чернівецькоїобласної державноїадміністрації (обласноївійськової адміністрації) в судовому засіданні підтримала позовні вимоги заявлені позивачем та просила їх задовольнити.

Представник відповідача та відповідач у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час і місце судових засідань повідомлялися належним чином шляхом направлення судової повістки-повідомлення про виклик у судове засідання.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та повторно не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача та пояснення представника третьої особи на стороні позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення позовної заяви по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст.4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Судом встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 26.03.1997 року Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області та картки платника податків, прізвище, ім`я та по батькові відповідача зазначені як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається і копії розпорядження Дністровської районної державної адміністрації від 10.03.2021 року за №11-ОС було призначено 11.03.2021 року ОСОБА_1 на посаду заступника голови районної державної адміністрації.

З постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 року, яка набрала законної сили вбачається, що вказаною постановою задоволено позов ОСОБА_2 до Дністровської районної державної адміністрації, визнано протиправним та скасовано розпорядження заступника Дністровської районноїдержавної адміністрації №35-00 від 20.12.2022 року, яким звільнено ОСОБА_2 з посади керівника апарату Дністровської районноїдержавної адміністрації з поновленням ОСОБА_2 на посаді керівника апарату Дністровської районноїдержавної адміністрації та стягненням з Дністровської районноїдержавної адміністрації на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 114533,76 грн(із відрахуванням обов`язкових платежів, передбачених чинним законодавством) та стягненням з Дністровської районноїдержавної адміністрації на користь ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

З розпорядження голови районної державної адміністрації Якубенко В. від 04.05.20232 року №20-ОС вбачається, що скасовано розпорядження про звільнення ОСОБА_2 та поновлено на посаді керівника апарату Дністровської районної державної адміністрації.

Як вбачається, Дністровської районноїдержавної адміністрації здійснено виплати ОСОБА_2 відповідно до постанови суду у справі №600/139/23-а, що підтверджується наступними платіжними інструкціями:

- платіжна інструкція №152 від 16.06.2023 року про сплату військового збору із середнього заробітку ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу згідно заяви від 13.06.2023 року №П-21/3 на суму 1718,01 грн;

- платіжна інструкція №153 від 16.06.2023 року про сплату податку на доходи фізичних осіб із середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно заяви від 13.06.2023 року №П-21/3 на суму 20616,08 грн;

- платіжна інструкція №154 від 16.06.2023 року про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 22,0% на середню заробітну плату за час вимушеного прогулу згідно заяви від 13.06.2023 року №П-21/3 на суму 25197,43 грн;

- платіжна інструкція №159 від 26.06.2023 року про сплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно заяви від 13.06.2023 року №П-21/3 на суму 39889,48 грн;

- платіжна інструкція №164 від 26.06.2023 року про сплату судових витрат на професійну правничу допомогу згідно заяви від 13.06.2023 року №П-21/3 на суму 10000,00 грн;

- платіжна інструкція №173 від 30.06.2023 року про сплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно заяви від 13.06.2023 року №П-21/3 на суму 52310,19 грн.

Копією листа Дністровської районної державної адміністрації (районної військової адміністрації від 05.05.2023 року за №01-29/884 адресованого обласній адміністрації (обласній військовій адміністрації) вбачається, що у зв`язку з поновленням ОСОБА_2 на посаду керівника апарату районної державної адміністрації виникла необхідність у виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 114533,76 грн. та судових витрат в сумі 10000,00 грн., а тому просять виділити додаткові кошти для виконання постанови суду.

Згідно частин 4, 5 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно ч.1 ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч.1 ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу (п.8 ч.1 ст.134 КЗпП України).

Статтею 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільнені або переведені працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП України річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Цей строк застосовується і при зверненні із заявою прокурора.

Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі, і з цього часу обчислюється строк на пред`явлення регресної вимоги.

Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 11 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, виконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 статті 134 КЗпП України та нової редакції статті 237 КЗпП України (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Згідно Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 , будучи заступником голови Дністровської районної державної адміністрації, незаконно звільнила ОСОБА_2 , тому на неї як на службову особу, яка винна в незаконному звільненні працівника, покладається обов`язок відшкодувати шкоду заподіяну установі, в розмірі 148731,19 грн.

У відповідності до ч.4 ст.136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Крім того слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

При цьому судом враховано правові позиції висловлені Верховним Судом України у постанові від 21.12.2016 року у справі № 675/28/15-ц та від 23 грудня 2015 року, в яких зазначено, що регресне зобов`язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов`язання.

Підставою регресного позову є відповідальність заподіювача шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Право зворотньої вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата.

Наявність судового рішення, за яким з потенційного регресанта ухвалено стягнути на користь потерпілого певну суму, не вважається достатньою підставою для пред`явлення регресного позову. Такий позов може бути пред`явлений лише після виконання зазначеного рішення, оскільки до моменту виконання в іншої особи, яка відшкодовує шкоду, немає витрат, які підлягають відшкодуванню.

Юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану працівником, має право зворотньої вимоги (регресу) до цієї особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст.1191 ЦК України), тобто розмір відшкодування визначається трудовим законодавством.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством грошової суми третій особі, саме від цього часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

З викладеного слідує, що перший заступник голови Дністровської районної державної адміністрації (районної військової адміністрації) звернувся до суду про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в порядку регресу, в межах річного терміну з часу її виплати.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновку експерта; показань свідків (стаття 76 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Станом на час розгляду справи відповідач не подав відзиву на позовну заяву, не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не навів жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Дністровської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу є достатніми, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, що регулює питання матеріальної відповідальності керівника (заступника) підприємства, установи, організації за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству, установі, організації.

Враховуючи вищенаведені фактита положенняч.6ст.82ЦПК України,суд приходитьдо висновку,що здійснившивиплату коштівна виконанняпостанови Сьомогоапеляційного адміністративногосуду всправі №600/139/23-а,позивач набувправа зворотноївимоги (регресу)до відповідача,а томуз ОСОБА_1 підлягає стягненнювиплачена сума.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 130, 134, 136, 233, 237 КЗпП України, статтями 4, 81, 82, 133, 141, 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Дністровської районної державної адміністрації (районна військова адміністрація) до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: Чернівецька обласна державна адміністрація (обласна військова адміністрація) про стягнення в порядку регресу майнової шкоди- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Дністровської районної державної адміністрації (районної військової адміністрації), код ЄДРПОУ 21422840, пл.Центральна, буд.2, смт.Кельменці, Дністровського району, Чернівецької області матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 148731 (сто сорок вісім тисяч сімсот тридцять одна) грн 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Дністровської районної державної адміністрації (районної військової адміністрації), код ЄДРПОУ 21422840, пл.Центральна, буд.2, смт.Кельменці, Дністровського району, Чернівецької області понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду буде складено 24 січня 2025 року.

Суддя: