Постанова
від 28.01.2025 по справі 380/18259/23
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року

м. Київ

справа № 380/18259/23

адміністративне провадження № К/990/43792/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 560/8190/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року (колегія суддів у складі головуючого судді Гуляка В. В., суддів: Ільчишин Н. В., Коваля Р. Й.) у справі № 380/18259/23

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» (далі - позивач, ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області від 11 липня 2023 року № 514-РЛ в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі № 13250314201900334.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у задоволенні заяви ГУ ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі відмовлено.

Апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області повернуто скаржнику.

22 липня 2024 року ГУ ДПС у Львівській області повторно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених частиною першою статті 295 КАС України надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження ГУ ДПС у Львівській області.

Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 380/18259/23.

Апеляційний суд зазначив, що довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 380/18259/23 та ухвалити нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України) без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2023 року у справі №200/2118/22.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 листопада 2024 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

Верховний суд ухвалою від 27 січня 2025 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в письмовому провадженні з 28 січня 2025 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Правила вирішення питання прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції у разі подання такої скарги після закінчення строків, установлені статтею 295 цього КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року по справі № 620/11377/21.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги. Необхідно враховувати період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 280/4682/19, від 18 червня 2020 року у справі № 400/524/19 та від 17 червня 2020 року у справі № 280/4951/19 тощо.

Як встановлено вище, повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене тим, що податковий орган не надав докази сплати судового збору.

Вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України.

Після повернення первісної апеляційної скарги ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, відповідач, 18 липня 2024 року, через електронний суд повторно направив апеляційну скаргу разом з платіжною інструкцією №1533 від 11 липня 2024 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 380/18259/23.

Крім того, скаржник зазначає, що з метою дотримання вимог статей 293-296 КАС України, направлялись листи до управління інфраструктури та бухгалтерського забезпечення ГУ ДПС у Львівській області та до ДПС України що перерозподілу кошторисних призначень та необхідності сплати судового збору у цій справі.

Колегія суддів КАС ВС вважає, що у цьому випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.

При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд мав враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги.

Ураховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

Указані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року в адміністративній справі № 380/18259/23 скасувати.

Справу № 380/18259/23 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення28.01.2025
Оприлюднено29.01.2025
Номер документу124717707
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності

Судовий реєстр по справі —380/18259/23

Постанова від 28.01.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стрелець Т.Г.

Ухвала від 27.01.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стрелець Т.Г.

Ухвала від 17.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стрелець Т.Г.

Ухвала від 26.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стрелець Т.Г.

Ухвала від 18.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гуляк Василь Васильович

Ухвала від 26.07.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гуляк Василь Васильович

Ухвала від 10.06.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Запотічний Ігор Ігорович

Ухвала від 21.05.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Запотічний Ігор Ігорович

Ухвала від 08.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Запотічний Ігор Ігорович

Рішення від 07.03.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Кедик Марія Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні