Ухвала

від 28.01.2025 по справі 140/3968/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 січня 2025 року

м. Київ

справа №140/3968/24

адміністративне провадження № К/990/1663/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Білак М.В., Желєзного І. В.,

перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 )

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року

у справі № 140/3968/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_3 ), в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по серпень 2017 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по серпень 2017 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (в/ч НОМЕР_3 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період із вересня 2017 року по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України (в/ч НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період із вересня 2017 року по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (в/ч НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по жовтень 2019 включно;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України (в/ч НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по жовтень 2019 року включно у розмірі 4463,15 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення за період із листопада 2019 року по 15.01.2024 включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити за індексацію - різницю грошового забезпечення за період із листопада 2019 року по 15.01.2024 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 05.09.2017 включно.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 05.09.2017 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (в/ч НОМЕР_3 ) щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.09.2017 по 28.02.2018 включно;

Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України (в/ч НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.09.2017 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (в/ч НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по 08.10.2019 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць.

Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України (в/ч НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 08.10.2019 у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період із 10.10.2019 по 31.12.2022 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць;

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 10.10.2019 по 31.12.2022 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі №140/3968/24 в частині покладення на НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України (в/ч НОМЕР_3 ) обов`язку здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.09.2017 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, а також обов`язку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 08.10.2019 у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб скасовано.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.09.2017 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 08.10.2019 у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі №140/3968/24 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ІНФОРМАЦІЯ_4 (військової частини НОМЕР_1 ) подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправними дії відповідачів щодо нарахування індексації грошового забезпечення, зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення та зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити індексацію - різницю грошового забезпечення.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктами а), в) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Оскаржуючи судові рішення, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає, що розгляд цієї справи матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на те, що вони мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі. При цьому заявником касаційної скарги не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи.

Суд зауважує, що сама лише вказівка на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.

Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

При цьому, суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень керувались висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19 щодо виплати індексації грошового забезпечення; від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 12 травня 2022 у справі № 580/3335/2, від 28 вересня 2022 року у справі № 560/3965/21 щодо базового місяця за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року; від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №420/6982/21, від 15 червня 2022 року у справі №520/4061/21 щодо індексації-різниці.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 140/3968/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

І. В. Желєзний