Рішення
від 27.01.2025 по справі 640/265/20
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року місто Київ № 640/265/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Галицький Д.А., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправними та скасування висновку, наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за участю:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник відповідача - Свистунов А.В.

ОСОБА_1 звернулася 27.12.2019 до Окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 31.01.2022, прийнятої до розгляду ухвалою суду від 04.07.2022):

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році в частині, що стосується головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 , затверджений наказом Державного бюро розслідувань від 02.12.2019 №466-ос,

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 02.12.2019 №466-ос "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році" в частині, що стосується головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 27.12.2019 №530-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 03.01.2020 №4-ос "Про внесення змін до наказу Державного бюро розслідувань від 27.12.2019 №530-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити позивача на посаді спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань або на іншій рівнозначній посаді з 03.01.2020;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.02.2020 по день прийняття рішення у справі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії "Б", "В", у 2019 році від 02.12.2019 в частині, що стосується головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 , затверджений наказом директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_12 від 02.12.2019 №466-ос; визнано протиправним та скасовано наказ Державного бюро розслідувань від 02.02.2019 №466-ос "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії "Б", "В", у 2019 році" в частині, що стосується головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ Державного бюро розслідувань від 27.12.2019 №530-ос "Про звільнення ОСОБА_1 "; визнано протиправним та скасовано наказ Державного бюро розслідування від 03.01.2020 №4-ос "Про внесення змін до наказу Державного бюро розслідувань від 27.12.2019 №530-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ".; поновлено ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань на посаді рівнозначній посаді головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань з 03.01.2020; стягнуто з Державного бюро розслідування на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 245.817,00 грн.; допущено до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання Державного бюро розслідування поновити ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань на посаді рівнозначній посаді головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань з 03.01.2020 та в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.

Постановою Верховного Суду від 15.12.2021 касаційну скаргу Державного бюро розслідувань задоволено частково: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №640/265/20 скасовано; справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 12.01.2024 - адміністративну справу №640/265/20 прийнято до провадження, постановлено здійснити судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення виклику сторін та без проведення судового засідання; від 04.07.2022 - прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва справу №640/265/20 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 прийнято справу до провадження, постановлено здійснити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №640/265/20 передано для розгляду судді Донцю В.А.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду: від 04.04.2024 - адміністративну справу прийнято до провадження, постановлено здійснити судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів; від 27.05.2024 - на підставі частини третьої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 15.12.2021 справа №640/265/20, судом залучено до участі в адміністративній справі Національне агентство з питань запобігання корупції в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Підставами позову визначено: необґрунтованість висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році, відповідно до якого результати службової діяльності позивача оцінено негативно, оскільки нею належно виконано всі визначені завдання; під час проведення оцінювання відповідачем порушено порядок і критерії оцінювання, зокрема безпосереднім керівником у порушення "Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців" від 23.08.2017 №640, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 №591 (Порядок №640), бали виставлялись не за завдання, а за ключові показники; негативний висновок за результатам оцінювання позивача суперечить результатам її роботи в 2019 році, коли їй щомісяця виплачувались премії, що свідчить про позитивний результат її діяльності; ненадання відповідачем належних доказів, які б підтверджували невиконання позивачкою вказівок безпосереднього керівничка, вчинення нею дій, які б свідчили про неетичну поведінку.

У заявах по суті відповідача позов не визнається. За твердженнями представників, висновки за результатами оцінювання щодо неналежного виконання завдань є обґрунтованими та підтверджуються доданими доказами, які позивачем не спростовано. Зауважено, що всі завдання формувались з урахуванням думки позивачки та з нею погоджувались, що підтверджується її підписом 28.12.2018 про ознайомлення із завданнями і ключовими показниками та відсутністю будь-яких клопотань, зауважень з боку позивача. Під час оцінювання позивача бали виставлялись відповідно до додатку 4 Порядку №640 на підставі об`єктивної оцінки результатів виконання кожного завдання та досягнення ключових показників. Також зазначено про допущення позивачкою як державним службовцем неетичної поведінки, позаяк нею оприлюднювались дописи в соціальній мережі, які дискредитували ДБР та його посадових осіб.

Третьою особою Національним агентством з питань запобігання корупції подано письмові пояснення, за якими ОСОБА_1 не набула статусу викривача, оскільки направлені позивачем заяви, скарги, повідомлення у 2019 році не містили фактичних даних щодо порушення етичної поведінки директором ДБР.

Під нового судового розгляду адміністративної справи позивач та її представник позов підтримали, представник відповідача позов не визнав.

Дослідивши докази, суд установив.

Наказом ДБР від 15.08.2018 №48 о/с відповідно до частини третьої статті 14 та пункту 9 частини першої статті 12 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" від 12.11.2015 №794-VIII (Закон №794-VIII) ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР, як обрану за конкурсом з 16.08.2018 з випробувальним строком 6 місяців.

До відзиву додано завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", з якими позивачка ознайомлена 28.12.2018.

Додатком 2 до наказу ДБР від 01.10.2019 №370-ос затверджено графік проведення оцінювання державних службовців центрального апарату ДБР, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В".

Позивачкою підготовлено звіт від 10.10.2019 про виконання завдань ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В".

Згідно з наказом ДБР від 11.10.2019 №279 в.о. начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 повідомив про конфлікт інтересів: під час виконання службових повноважень з визначення результатів виконання завдань державного службовця центрального апарату ДБР, що займає посаду державної служби категорії "В" у 2019 року головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 .

З метою врегулювання конфлікту інтересів на підставі пункту 8 частини першої статті 12 Закону №794-VIII, пункту 2 частини першої статті 29, статті 33 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №1700-VII (Закон №1700-VII) директором ДБР наказом від 11.10.2019 №279 вирішено:

1) здійснити врегулювання конфлікту інтересів, який виник у в.о. начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 , під час виконання службових повноважень, а саме визначення результатів виконання завдань державного службовця центрального апарату ДБР, що займає посаду державної служби категорії "В" у 2019 року, а саме головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 шляхом застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчинення нею певних дій чи прийняття рішень;

2) зовнішній контроль здійснити у формі виконання в.о. начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 завдання та вчинення дій щодо оцінювання результатів службової діяльності головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 за 2019 рік у присутності керівника управління кадрової роботи та державної служби ОСОБА_3 ;

3) керівнику управління кадрової роботи та державної служби ОСОБА_3 здійснити зовнішній контроль за дотриманням законодавства в.о. начальником відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 під час виконання завдання та вчинення дій щодо оцінювання результатів службової діяльності головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 за 2019 рік, у формі присутності під час виконання відповідного завдання та вчинення дій;

4) в.о. начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 проводити оцінювання результатів службової діяльності головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 за 2019 рік з дотриманням законодавства та в присутності керівника управління кадрової роботи та державної служби ОСОБА_3 .

Виконувачем обов`язків начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 11.10.2019 складено результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" ОСОБА_1 - головним спеціалістом відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ.

Згідно з результатами більшість завдань позивачкою виконано неякісно, державний службовець протягом тривалого період часу не зміг адаптуватися та якісно їх виконувати. Більшість виконаних завдань потребували суттєвого доопрацювання керівником. Подані держслужбовцем виконані завдання містили численні орфографічні помилки та змістовні неточності. На неодноразові усні зауваження та попередження держслужбовець не реагував і ставлення до виконання завдань не змінив.

На підставі таких результатів ДБР сформовано негативний висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату ДБР, які займають посади державної служби категорії "Б", "В", у 2019 році від 02.12.2019 у частині, що стосується головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 .

Наказом ДБР від 02.12.2019 № 466-ос "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії "Б", "В", у 2019 році", зокрема й у частині, що стосується головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 .

Наказом ДБР від 27.12.2019 №530-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " позивачку звільнено з посади головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР з 27.12.2019 з припиненням державної служби у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами службової діяльності.

Наказом ДБР від 03.01.2020 №4-ос "Про внесення змін до наказу ДБР від 27.12.2019 №530-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) до наказу ДБР від 27.12.2019 №530-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " внесено зміни: у пункті 1 - 27.12.2019 замінено на 02.01.2020; у пункті 2 - з 16.08. по 27.12.2019 замінити цифрами на 16.08.2019 по 02.01.2020.

Згідно з довідкою ДБР від 15.01.2020 №438-20/10-13-01-2/20 ОСОБА_1 нарахована заробітна плата: за листопад 2019 року - 20.062,22 грн. за 21 фактичний відпрацьований робочий день; за грудень - 5.079,08 грн. за 4 фактично відпрацьовані робочі дні; всього 34.141,30 грн. за 25 фактично відпрацьовані робочі дні. Середньоденна заробітна плата - 1.365,65 грн., середньомісячна - 28.678,65 грн.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Спір виник з приводу проходження позивачем публічної служби та поновлення її на посаді державного службовця.

Правові та організаційні засади проходження державної служби врегульовані Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, Закон №889-VIII).

Відповідно до статті 44 Закону №889-VIII:

результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри (частина перша);

оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) (частина друга);

оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення (частина третя);

державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (частина четверта);

за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням (частина п`ята);

у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення) (частина шоста);

порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. Керівник державної служби в апараті органу законодавчої та судової влади може проводити оцінювання результатів службової діяльності державних службовців з урахуванням особливостей проходження державної служби в апараті таких органів (частина одинадцята).

Судом установлено, що згідно з додатком 2 до наказу ДБР від 01.10.2019 №370-ос затверджено графік проведення оцінювання державних службовців центрального апарату ДБР, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В". Оцінювання проведено безпосереднім керівником позивачки виконувачем обов`язків начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 .

За результатами оцінювання зроблено загальні висновки: більшість завдань виконано неякісно; ОСОБА_1 не змогла адаптуватися та якісно їх виконувати; більшість виконаних завдань потребували суттєвого доопрацювання керівником; виконані завдання містили численні орфографічні помилки та змістовні неточності; на неодноразові усні зауваження та попередження не реагувала і ставлення до виконання завдань не змінила.

Відповідачем складено висновок, який затверджено оскаржуваним наказом ДБР від 02.12.2019 №466-ос, про негативну оцінку головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1. за результатами оцінювання службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В".

У постанові Верховного Суду від 15.12.2021, якою справу №640/265/20 направлено на новий розгляд, вказано:

"67. У вимірі спору у цій справі висновок щодо відповідності спірного висновку в частині, що стосується позивачки, принципам об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця, а отже і наведеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям, може бути надано лише на підставі аналізу дотримання учасниками процедури оцінювання цієї процедури, зокрема, на предмет відповідності поставлених позивачці завдань і ключових показників приписам Порядку №640, обґрунтованості за встановленими критеріями балів, проставлених безпосереднім керівником державного службовця - позивачки у формі щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", на підставі якої складався спірний висновок.

68. Однак суди попередніх інстанцій у цій справі взагалі не оцінювали зміст ані спірного висновку, ані визначених для позивачки завдань і ключових показників, ані заповненої безпосереднім керівником позивачки форми щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В".".

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, наведені вказівки Верховного Суду в постанові від 15.12.2021 є обов`язковими для окружного адміністративного суду під час нового розгляду судової справи.

За змістом пункту 12 Положення №640 завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.

Судом зазначалось, що позивачці були визначені завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", з якими вона ознайомилася 28.12.2018.

За змістом наведеного документа ОСОБА_1 визначено такі завдання й ключові показники.

Завдання 1 - підвищення рівня інформованості суспільства про роботу ДБР.

Ключові показники результативності, ефективності та якості для завдання 1:

1) підготовлено інформаційні повідомлення для розміщення на офіційному вебсайті ДБР за матеріалами структурних підрозділів центрального апарату та за матеріалами виступів представників ДБР під час публічних заходів;

2) підготовлено повідомлення про результати діяльності окремих підрозділів ДБР, які вплинули на зміцнення законності та правопорядку, а також сприяють утвердженню репутації ДБР як незалежного та професійного органу;

3) підготовлено інформацію для виступів керівництва у ЗМІ.

Строк виконання - січень-грудень 2019 року.

Завдання 2 - налагодження співпраці зі ЗМІ з метою всебічного висвітлення роботи ДБР.

Ключові показники результативності, ефективності та якості для завдання 2:

1) підготовлено зауваження на неточності у публікаціях ЗМІ про роботу ДБР, його посадових осіб;

2) здійснено підбір необхідних інформаційних матеріалів для публікацій у ЗМІ, виступів у ЗМІ представників ДБР відповідно до доручень, наданих керівництвом відділу,

Строк виконання - січень-грудень 2019 року;

Завдання 3 - підготовка спікерів ДБР до спілкування зі ЗМІ та супровід у разі необхідності на інтерв`ю.

Ключові показники результативності, ефективності та якості для завдання 3:

у межах доручень організовано низку інтерв`ю з представниками ДБР, проведено аналіз кінцевих матеріалів,

Строк виконання - не визначено.

Завдання 4 - аналіз офіційних повідомлень на сайтах та на сторінках у соцмережах інших правоохоронних органів з метою формування комунікаційної стратегії ДБР.

Ключові показники результативності, ефективності та якості для завдання 4:

проаналізовано інформаційні повідомлення на сайтах Генеральної прокуратури та регіональних прокуратур та поліції, на сайті Національного антикорупційного бюро та підготовлено пропозиції для відділу щодо запровадження позитивного досвіду колег у роботі відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР.

Строк виконання - січень-грудень 2019 року.

Пунктом 33 Положення №640 передбачалось, що завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

У матеріалах судової справи міститься "Положення про відділ по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань", затверджене наказом ДБР від 15.02.2019 №40, відповідно до якого відділ є самостійним структурним підрозділом ДБР, що бере участь у формуванні та реалізації державної політики щодо здійснення взаємодії з населенням, об`єднаннями громадян, ЗМІ), а також підприємствами, установами та організаціями, що діють в інформаційній сфері.

Згідно з цим Положенням на відділ покладались такі завдання: оперативне висвітлення в ЗМІ стану правопорядку в державі та заходів, що вживаються ДБР з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції; розробка та імплементація інформаційних заходів задля створення та підтримки позитивної репутації ДБР серед міжнародних аудиторій; розробка та імплементація інформаційних заходів з метою підвищення рівня обізнаності серед національних та міжнародних аудиторій про місію, завдання, підслідність та досягнення ДБР; забезпечення прийняття, обліку та обробки запитів від ЗМІ на інформацію, коментарі, інтерв`ю тощо; щоденна взаємодія з представниками ЗМІ, громадських організацій, користувачами соціальних мереж з метою своєчасного вичерпного інформування про діяльність ДБР; забезпечення взаємодії з самостійними структурними підрозділами ДБР, територіальними органами ДБР, іншими державними органами, неурядовими громадськими, міжнародними організаціями; забезпечення функціонування та постійне інформаційне оновлення офіційного вебсайту ДБР; підготовка інформаційних та аналітичних матеріалів необхідних керівництву ДБР для службової діяльності; організація та проведення прес-конференцій, брифінгів, інших медійних заходів за участі керівництва ДБР, працівників ДБР, фахової допомоги з цих питань; моніторинг та аналіз публікацій і виступів у ЗМІ щодо висвітлення діяльності ДБР, їх посадових осіб, інших правоохоронних органів, органів державної влади; опрацювання матеріалів ЗМІ для своєчасного виявлення критичних публікацій щодо діяльності ДБР та повідомлень, які потребують перевірки та інформування громадськості про вжиті заходи; виявлення позитивних і негативних інформаційних тенденцій у висвітленні діяльності ДБР, їхніх посадових осіб та інформування з цих питань директора ДБР, керівників його самостійних структурних підрозділів; координація роботи відповідних спеціалістів територіальних органів ДБР в організації інформування суспільства щодо діяльності ДБР в регіонах.

Відповідно до згаданого Положення відділ по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР виконував функції: розробку комунікаційної стратегії ДБР, складення відповідних графіків комунікаційних заходів; організацію зустрічей керівництва ДБР та його посадових осіб представниками ЗМІ; організацію прес-конференцій, брифінгів, інтерв`ю, круглих столів; надання відповідей на запити на інформацію ЗМІ; інформування громадськості про поточну роботу ДБР з питань, що мають суспільний інтерес; надання необхідної методичної допомоги спеціалістам по роботі громадськістю та ЗМІ територіальних органів ДБР; підготовка проектів нормативно-правових актів, аналітичних та інших документів з питань організації, взаємодії з громадськістю та ЗМІ; розгляд звернень громадян, запитів на інформацію, адвокатських запитів, депутатських запитів та звернень, листів органів державної влади та місцевого самоврядування в межах компетенції відділу.

У "Посадовій інструкції головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР", затвердженої 23.09.2019, передбачено безпосередню підпорядкованість головного спеціаліста відділу начальнику відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР.

Посадовою інструкцією на головного спеціаліста відділу покладались завдання та обов`язки: підготовка інформаційних повідомлень для розміщення на офіційному вебсайті ДБР за поданими інформаційними матеріалами структурними підрозділами центрального апарату та територіальними органами ДБР, а також інформацією оголошеною під час публічних заходів працівників ДБР; опрацювання інформації поданої структурними підрозділами та територіальними органами та підготовка проектів текстів новин для розміщення їх на офіційному вебсайті ДБР та ЗМІ; підготовка інформації для виступів спікерів ДБР у ЗМІ; підготовка сценаріїв до створюваних відділом відеоматеріалів; забезпечення, в межах компетенції, підготовку анонсів, прес-релізів, інформації для буклетів, брошур, матеріалів, необхідних для проведення прес-конференцій, брифінгів та інших публічних заходів; підготовка матеріалів для спростування недостовірної інформації про діяльність ДБР, його керівництва та працівників; підготовка пропозицій щодо розробки комунікаційної стратегії ДБР з метою побудови ефективних взаємовідносин із цільовою аудиторією та підвищення їх обізнаності про діяльність органу; надання методичної та практичної допомоги спеціалістам по зв`язкам з громадськістю та ЗМІ територіальних органів ДБР з питань, що належать до компетенції відділу; підготовка, в межах своєї компетенції, інформаційно-аналітичних матеріалів, довідок, звітів та іншої інформації для керівництва ДБР; участь у підготовці проектів нормативно-правових актів, аналітичних та інших документів з питань, що відносяться до компетенції відділу; підготовка, в межах своєї компетенції, проектів відповідей на звернення фізичних і юридичних осіб, депутатські запити та звернення, листи органів державної влади та місцевого самоврядування, що надійшли на розгляд відділу; погодження з безпосереднім керівником інформаційних матеріалів, готових до оприлюднення на офіційних вебсайтах, сторінках соціальних мереж ДБР, а також документів, створених у процесі робочої діяльності; виконання інших завдань за дорученням директора ДБР, начальника відділу або особи, що виконує його обов`язки, що стосуються діяльності відділу.

На думку суду, наведені норми "Положення про відділ по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань" та "Посадової інструкції головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР" дають підстави стверджувати, що визначені позивачці завдання: підвищення рівня інформованості суспільства про роботу ДБР; налагодження співпраці зі ЗМІ з метою всебічного висвітлення роботи ДБР; підготовка спікерів ДБР до спілкування зі ЗМІ та супровід у разі необхідності на інтерв`ю; аналіз офіційних повідомлень на сайтах та на сторінках у соцмережах інших правоохоронних органів з метою формування комунікаційної стратегії ДБР, стосуються компетенції відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР, а також,7 повноважень головного спеціаліста цього відділу.

З огляду на такі міркування, суд констатує відповідність визначених позивачці завдань вимогам пункту 33 Положення №640 у частині визначення завдань з урахуванням завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Під час судового розгляду адміністративної справи відповідачем не спростовано доводів позивача про її ознайомлення з "Посадовою інструкції головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР" у вересні 2019 року.

На думку суду, наведена обставина жодним чином не вплинула на можливість позивача належно виконати покладені на неї завдання, оскільки такі завдання відносились до компетенції відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, позивач з відповідними заявами щодо необхідності якимось чином уточнити чи змінити завдання не зверталась. У звіті від 10.10.2019 позивач повідомила керівника про належне виконання всіх, покладених на неї завдань, за виключенням тих, які не виконані з об`єктивних причин. У заявах по суті позивач наголосила, що підставами позову не визначено невідповідність, покладених на неї завдань у 2019 році, її функціональним обов`язкам.

Отже, обставина ознайомлення позивача з посадовою інструкцією у 2019 році не вплинула на спроможність позивача належно виконати, покладені на неї завдання.

Згідно з абзацом першим пункту 39 Порядку №640 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.

Судом встановлено подання позивачем звіту від 10.10.2019 щодо виконання завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" у 2019 році.

Щодо виконання завдання 1 у звіті зазначено:

підготовка впродовж січня-жовтня 2019 року близько 300 інформаційних повідомлень за матеріалами центрального апарату та територіальних управлінь ДБР, які були розміщені на офіційному вебсайті ДБР та готувались оперативно як протягом робочого часу, так і у вихідні й святкові дні;

виконання одноособово з 07.09.2019 роботи за відповідним напрямком у зв`язку зі звільненням іншого спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, в якому передбачалось дві посади головного спеціаліста;

підготовка інформаційних повідомлень за результатами діяльності територіальних управлінь ДБР, розташованих у містах Хмельницькому, Києві, Миколаєві та Мелітополі, у зв`язку з не призначенням на посади спеціалістів про роботі зі ЗМІ в цих територіальних управліннях ДБР;

надання методичної допомоги спеціалістам по роботі з громадськістю та ЗМІ територіальних управлінь ДБР з питань підготовки інформаційних матеріалів для оприлюднення на офіційному вебсайті ДБР;

створення у співавторстві відеоролику (розроблено сценарій, відібрано дійових осіб для зйомок), який було розміщено на офіційних сторінках соціальних мереж ДБР, з нагоди відзначення Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародний день - 8 березня з метою формування позитивного іміджу ДБР;

Державним службовцем повідомлено, що доручення з питань підготовки інформації для виступів керівництва у ЗМІ від в.о. начальником відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ та безпосередньо від керівництва ДБР не надавались, тому оцінюванню встановлене завдання не підлягає з об`єктивних причин.

Щодо виконання завдання 2:

створення бази контактів представників центральних та регіональних ЗМІ та налагодження співпраці з журналістами, які висвітлюють діяльність правоохоронних органів;

оперативне інформування в.о. керівника відділу ОСОБА_2 у разі виявлення неточностей у публікаціях ЗМІ чи в інтернет-ресурсах, а також вжиття заходи для внесення журналістами виправлень у публікації з урахуванням зауважень з боку ДБР;

Державним службовцем повідомлено, що доручення здійснити підбір необхідних інформаційних матеріалів для публікацій у ЗМІ, виступів у ЗМІ представників ДБР в.о. начальником відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ та від керівництва ДБР не надавались, тому оцінюванню встановлене завдання не підлягає з об`єктивних причин.

Щодо виконання завдання 3:

підготовка відеокоментаря для ЗМІ першого заступника директора ДБР Варченко О.О.;

підготовка відеокоментаря для ЗМІ керівника першого управління з організації досудових розслідувань Туру О.О. ;

Державним службовцем повідомлено, що інші доручення в цьому напрямі не надавались. Протягом січня-жовтня 2019 року жодна службова особа ДБР не проводила брифінгу для представників ЗМІ, тому завдання з підготовки спікерів перед виступом не надавались.

Щодо виконання завдання 4:

здійснено аналіз інформаційних повідомлень Генеральної прокуратури, регіональних прокуратур, органів Національної поліції, Національного антикорупційного бюро та підготовлено пропозиції для відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР щодо запровадження позитивного досвіду колег у роботі, які в у січні 2019 року надано на розгляд в.о. начальнику відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ;

на основі зробленого аналізу підготовлено службовою запискою від 10.09.2019 №08/15/15-19 рекомендації працівникам територіальних управлінь ДБР для підвищення якості підготовлених ними інформаційних повідомлень, які надсилаються до відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ та надано на розгляд в.о. начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ;

розроблено проект Комунікаційної стратегії та службовою запискою від 16.04.2019 №17/15/04-19 надано директору ДБР на затвердження.

Крім того, у звіті йдеться про виконання державним службовцем доручень:

на виконання наказу ДБР від 18.03.2019 №73 забезпечено прийом та розгляд документів, поданих для участі в конкурсі з формування складу Ради громадського контролю при ДБР;

на виконання доручення в.о. начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 протягом 24.09.2019-02.10.2019 підготовлено інформаційну кампанію для соціальних мереж з метою забезпечення принципів публічності та відкритості конкурсу до Ради громадського контролю при ДБР та проінформовано конкурсантів про розблокування конкурсу й нові терміни проведення голосування.

відповідно до резолюцій в.о. начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 протягом звітного періоду підготовлено проекти відповідей на ряд запитів від ЗМІ;

за відсутності спеціаліста по роботі з громадськістю та ЗМІ у теруправлінні ДБР, розташованому у місті Миколаєві, забезпечено інформування місцевих ЗМІ про брифінг в.о. директора теруправління ДБР Басалаєвої В.А. , що відбувся 09.09.2019 та за результатами брифінгу підготовлено інформаційне повідомлення.

Згідно з результатами виконання завдань за 2019 рік ОСОБА_1 , яка займала посаду державної служби категорії "В" - головний спеціаліст відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, виставлено 2,4 бали, що згідно з додатком 8 Положення №640 є негативною оцінкою.

За результатами проведення співбесіди, оцінки виконання завдань позивачці виставлено такі бали.

Завдання 1, строк фактичного виконання - січень-жовтень 2019 року:

- за матеріалами структурних підрозділів центрального апарату та територіальних управлінь підготовлено інформаційні повідомлення для розміщення на офіційному вебсайті ДБР та поширення у ЗМІ,

кількість балів - 2,

обґрунтування - всі завдання з написання новин для розміщення на офіційному вебсайті ДБР виконувались із залученням до виконання завдань інших осіб, зокрема в.о. начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, потребували суттєвого коригування. Державний службовець, при виконанні завдань, потребував високої міри контролю з боку керівника. Майже всі виконані державним службовцем завдання містили численні орфографічні, пунктуаційні помилки та смислові неточності. На неодноразові усні зауваження та попередження державний службовець не реагував і відношення до виконання завдань не змінив. У результаті перед розміщенням на офіційному вебсайті всі подані державним службовцем інформаційні матеріали редагувались та значною мірою змінювалися через наявність численних помилок;

- підготовлено повідомлення про результати діяльності окремих підрозділів ДБР, які вплинули на зміцнення законності та правопорядку, а також сприяють утвердженню репутації ДБР як незалежного та професійного органу;

кількість балів - 2,

обґрунтування - завдання з підготовки повідомлень про результати діяльності окремих підрозділів ДБР виконувались не самостійно. До його виконання залучались інші посадові особи, зокрема в.о. начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, а також потребували суттєвого коригування. Державний службовець потребував високої міри контролю з боку керівника. Крім цього, державний службовець, маючи доступ до службової інформації, неодноразово у робочий час вчиняв дії, які дискредитували окремі структурні підрозділи ДБР та загалом керівництво ДБР.

Завдання 2, строк фактичного виконання - січень-жовтень 2019 року:

- підготовлено зауваження на неточності у ЗМІ та соціальних мережах, а також спростування на недостовірні матеріали щодо роботи ДБР, його посадових осіб,

кількість балів - 2,

обґрунтування - зауваження на неточності у ЗМІ та соціальних мережах щодо роботи ДБР, його посадових осіб виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Але державним службовцем не підготовлено жодного офіційного спростування недостовірності інформації;

- здійснено підбір необхідних інформаційних матеріалів для публікацій у ЗМІ, виступів у ЗМІ представників ДБР відповідно до доручень, наданих керівництвом відділу,

кількість балів - не підлягає оцінюванню,

обґрунтування - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання.

Завдання 3, строк фактичного виконання - січень-жовтень 2019 року:

- у межах доручень організовано низку інтерв`ю з представниками ДБР, проведено аналіз кінцевих матеріалів,

кількість балів - не підлягає оцінюванню,

обґрунтування - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання.

Завдання 4:

- проаналізовано інформаційні повідомлення Генеральної прокуратури, регіональних прокуратур, органів Національної поліції, Національного антикорупційного бюро та підготовлено пропозиції для відділу щодо запровадження позитивного досвіду колег у роботі відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР,

строк фактичного виконання - січень-жовтень 2019 року;

кількість балів - 2,

обґрунтування - аналіз інформаційних повідомлень інших правоохоронних органів та жодних документів щодо виконання завдання державним службовцем не було підготовлено та надано керівнику;

- на основі зробленого аналізу підготовлено рекомендації щодо підготовки інформаційних повідомлень для розміщення на сайті ДБР,

строк фактичного виконання - вересень 2019 року,

кількість балів - 3,

обґрунтування - методичні рекомендації розроблені державним службовцем на основі власного практичного досвіду та жодним чином не ґрунтуються на аналізі діяльності інших правоохоронний органів;

- розроблено проект комунікаційної стратегії ДБР,

строк фактичного виконання - квітень 2019 року;

кількість балів - 2,

обґрунтування - поданий державним службовцем проект комунікаційної стратегії містив у собі значну кількість змістових, граматичних та орфографічних помилок та потребував значного доопрацювання та суттєвого коригування. Не відповідав вимогам часу та фактично не міг в повній мірі розкрити комунікаційний потенціал ДБР.

За результатами оцінки виконання завдань державним службовцем визначено негативну оцінку в 2,4 бали.

Обґрунтування - більшість завдань виконані неякісно, державний службовець протягом тривалого періоду часу не зміг адаптуватися та якісно їх виконувати. Більшість виконаних завдань потребували суттєвого доопрацювання керівником. Подані держслужбовцем виконані завдання містили численні орфографічні, пунктуаційні помилки та смислові неточності. На неодноразові усні зауваження та попередження держслужбовець не реагував і відношення до виконання завдань не змінив.

Позивач в заявах по суті та під час нового судового розгляду справи не погоджувалась з такими оцінками, вважала висновки безпосереднього керівника необґрунтованими, упередженими.

На підтвердження висновків виконувача обов`язків відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань ОСОБА_2., щодо оцінки результатів виконання завдань головним спеціалістом відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 завдання з підготовки за матеріалами структурних підрозділів центрального апарату та територіальних управлінь інформаційних повідомлень для розміщення на офіційному вебсайті ДБР та поширення у ЗМІ, до відзиву додано новини з сайту ДБР, проекти новин, які за твердженням представника відповідача складені позивачем, видруки з електронної скриньки на підтвердження надсилання позивачем проектів новин виконувачу обов`язків відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2. (Т. 1 а. с. 134-259, Т. 2 а. с. 1-160).

Позивачем визнано, що подані відповідачем проекти новин, які містять її підпис, підготовлено нею. Водночас щодо проектів новин без підписів, то позивач вважала, що вони не можуть бути доказом складання та подання керівнику проектів новини саме позивачем.

Судом установлено, що до відзиву додано проекти новин, складені позивачем (Т. 1 а.с. 134, 136, 138, 140, 142, 169, Т. 2. а. с. 42, 44, 46, 48, 67). Інші проекти новин не містять інформації про виконавця. Зі змісту видруків з електронної скриньки вбачається, що від "ОСОБА_1" надходили листи з вкладеними файлами й іменувались, наприклад: "катування", "Маріуполь", "секонд", "Краматорськ", "метадон", "Хмельницький", "рибінспектор", тощо. Більшість видруків з електронної скриньки стосувались періоду з червня по жовтень 2019 року, також додано видруки за січень-лютий 2019 року (Т. 1 а.с 200, 211, 215, 217, 238, Т. 2 а.с. 150).

Інформація зафіксована у наданих відповідачем видруках з електронної скриньки дає підстави стверджувати, що з електронної скриньки " ОСОБА_1 " надсилались електронні листи, до яких долучались вкладення у вигляді файлів. Проте, необхідно погодитись з доводами позивача, що надані відповідачем до матеріалів судової справи проекти новин без підпису позивача на підтвердження підготовки позивачем відповідних новин та видруки з електронної пошти не дають можливості встановити який саме проект надсилався з електронної скриньки " ОСОБА_1 " та чи відповідає відповідний проект новин надісланому в додатку до електронного листа файлу й наданому до суду доказам. Дослідивши надані відповідачем видруки з електронної скриньки неможливо зробити висновок про надіслання того документа, який подано до суду.

Представник відповідача під час судового розгляду пояснив, що саме в такий спосіб здійснювалось погодження проектів новин, що заперечено позивачем.

Надаючи оцінку таким поясненням відповідача суд зауважує, що до відзиву додано проекти новини, які підписані позивачем та проекти новин, які не містять інформації про виконавця чи інших ідентифікуючих ознак. Представник відповідача пояснив, що проекти новин надсилались електронною поштою, зокрема в зв`язку з конфліктною ситуацією в колективі, небажанням позивача виконувати вказівки виконувача обов`язків керівника відділу. Однак чим було регламентовано такий порядок і як фіксувались результати виконаної роботи представник відповідача не пояснив, доказів на підтвердження відповідних обставин не надав, клопотань з цього приводу не заявив.

До матеріалів судової справи додано протокол №5 робочої наради в ДБР від 08.04.2019, відповідно до якого на засіданні виступили працівники відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , які, крім іншого, зазначили про причини виникнення конфліктної ситуації, що сталася у колективі, і яка негативно впливала на ефективне виконання працівниками відділу завдань. Виконувач обов`язків ОСОБА_2 доповів про виконання завдань відділу в повному обсязі. Причинами, що спричинили конфліктну ситуацію в колективі, назвав відсутність у нього достатнього досвіду організаторської роботи, невиконання в повному обсязі, зокрема несвоєчасне та неякісне виконання, працівниками відділу його вказівок і доручень, недотримання трудової дисципліни працівниками відділу, нагнітання напруженої атмосфери в колективі окремими працівниками відділу. Директор ДБР ОСОБА_12 зауважив на відсутності з боку виконувача обов`язків начальника відділу ОСОБА_2 як будь-яких спроб щодо ефективної організації роботи відділу, формування злагодженості в колективі, так і конструктивних пропозицій вирішення ситуації, що склалася.

Згідно з протоколом №5 робочої наради в ДБР від 08.04.2019 вирішено затвердити письмовий щоденний звіт кожного працівника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ з загальною хронологією виконання службових обов`язків протягом робочого часу. Звіт повинен був заповнюватись за відповідною формою та подаватись Директору ДБР через його патронатну службу.

Про складення позивачем звітів, передбачених протоколом №5 робочої наради в ДБР від 08.04.2019 сторони не повідомляли. Також не надано інших доказів щодо здійснення обліку, контролю виконуваної позивачем роботи.

Під час судового розгляду адміністративної справи установлено, що позивач у 2019 році мала намір обійняти посаду начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР, звернувшись 27.05.2019 із заявою про призначення на посаду на підставі частини п`ятої статті 13 Закону №794-VIII як найстаршого за віком службовця підрозділу. Окружним адміністративним судом міста Києва розглядалась адміністративна справа №640/13420/19 за позовом ОСОБА_1 до ДБР, треті особи: Національне агентство України з питань державної служби, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу ДБР від 27.05.2019 №134-ос у частині покладення виконання обов`язків начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР на ОСОБА_2 , зобов`язання ДБР розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2019 про покладення на неї виконання обов`язків начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР.

На думку суду, за наявності окресленого в протоколі №5 робочої наради в ДБР від 08.04.2019 конфлікту у відділі по роботі з громадськістю та ЗМІ, зокрема щодо неналежного виконання окремими працівниками відділу своїх обов`язків, доручень керівника, встановлення щоденного контролю у формі подання звітів за виконуваними завданнями працівниками відділу, зокрема позивачем, було обґрунтованим та виправданим. Однак доказів здійснення такого контролю не надано, не повідомлено про запровадження чи здійснення іншої форми контролю, не зважаючи на те, що конфліктна ситуація між позивачем та виконувачем обов`язків начальника відділу ОСОБА_2 загострювалась.

Судом установлено, що позивач претендувала на посаду виконувача обов`язків начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, звернувшись 27.05.2019 із заявою про призначення на цю посаду на підставі частини п`ятої статті 13 Закону №794-VIII як найстаршого за віком службовця підрозділу. Наказом ДБР від 27.05.2019 №134-ос виконання обов`язків за вакантною посадою начальника відділу покладено на ОСОБА_2 , головного спеціаліста сектору по роботі зі ЗМІ та веб-ресурсами.

Наявність конфліктної ситуації у відділі по роботі з громадськістю та ЗМІ підтвердили допитані під час нового розгляду адміністративної справи свідки.

Свідок ОСОБА_13 , головний спеціаліст відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР повідомила, вона працює в ДБР з серпня 2018 року, робочі місця свідка, позивача та виконувача обов`язків керівника відділу ОСОБА_2 знаходились в одному кабінеті. Свідок повідомила про наявність конфліктної ситуації між позивачем та ОСОБА_2 через небажання ОСОБА_1 виконувати його вказівки щодо необхідності внесення виправлень в підготовлені позивачем проекти новин, а також інші доручення. Свідок підтвердила, що працівники відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ зверталися до директора ДБР з метою вирішення конфліктної ситуації, яка склалась у відділі, зокрема між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_14 , начальник відділу документального забезпечення ДБР повідомила, приблизно шість місяців з березня 2019 року працювала на посаді головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ.

За твердженням свідка, її робоче місце знаходилось в кабінеті, який розташовувався поруч з кабінетом, де були робочі місця ОСОБА_1 та виконувача обов`язків керівника відділу ОСОБА_2 . Свідок пригадала, що ОСОБА_1 іноді відмовлялась виконувати вказівки ОСОБА_2 , про що їй відомо зі слів інших осіб та зі слів ОСОБА_1 , підготовлені нею новини з правками виконувача обов`язків керівника відділу бачила в нього на столі. Свідок також повідомила про зневажливе ставлення з боку позивача до ОСОБА_2 як виконувача обов`язків керівника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ через відсутність у нього належної освіти та досвіду.

Свідок ОСОБА_3 , радник патронатної служби ДБР повідомив, що в 2019 році обіймав посаду керівника управління кадрової роботи та державної служби. Він також підтвердив, що йому було відомо про конфліктну ситуацію у відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, зокрема між позивачем та ОСОБА_2 . Про відповідні обставини свідку як керівнику кадрового підрозділу повідомляли як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 . Свідок навів приклади, коли позивач висловлювала незгоду щодо призначення виконувачем обов`язків відділу ОСОБА_2 , оскільки він немає відповідної освіти, належного досвіду, тому не міг керувати відділом по роботі з громадськістю та ЗМІ. В свою чергу, як пояснив свідок, ОСОБА_2 повідомляв про невиконання ОСОБА_1 його вказівок та вносив подання про її звільнення в зв`язку з непроходженням випробувального терміну, яке не було реалізовано.

Крім того, як зазначалось судом, з метою врегулювання конфлікту інтересів директором ДБР наказом від 11.10.2019 №279 вирішено здійснити врегулювання конфлікту інтересів, який виник у виконувача обов`язків начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 під час визначення результатів виконання завдань ОСОБА_1 - державного службовця центрального апарату ДБР, головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, що займає посаду державної служби категорії "В" у 2019 року, шляхом застосування зовнішнього контролю за виконанням ОСОБА_2 оцінки результатів діяльності позивача.

За змістом наказу ДБР від 11.10.2019 №279 зовнішній контроль полягав у присутності керівника управління кадрової роботи та державної служби ОСОБА_3 під час виконання виконувачем обов`язків начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 завдання та вчинення дій щодо оцінювання результатів службової діяльності головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 за 2019 рік.

Допитаний під час нового розгляду адміністративної справи свідок ОСОБА_3 повідомив, що в період проведення оцінювання позивача він був керівником управління кадрової роботи та державної служби, яке здійснювало організацію оцінювання, готувало проекти наказів про затвердження результатів та вчиняло інші дії необхідні для належного проведення оцінювання.

За твердженням свідка, на виконання наказу ДБР від 11.10.2019 №279 він був присутній під час співбесіди виконувача обов`язків начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 з головним спеціалістом цього відділу ОСОБА_1 . Під час співбесіди виконувач обов`язків висловлював зауваження до звіту щодо тверджень ОСОБА_1 про належне виконання завдань, аргументуючи це документами, які містили виправлення. Однак свідок не повідомив, які саме документи знаходились у розпорядженні ОСОБА_2 , їх реквізити чи зміст. Під час оцінювання не фіксувалось які саме документи були предметом дослідження та до особової справи не додавались.

На думку суду, наведені докази та встановлені обставини не дають підстав для твердження, що всі надані відповідачем проекти новин з виправленнями складались саме позивачем, оскільки лише незначна кількість проектів новин завірена підписом позивача, інші таких підписів не містять. При цьому, як уже вказував суд, з видруків з електронної скриньки неможливо зробити однозначний висновок про те, що листи, які надходили від адресата " ОСОБА_1 " містили саме той проект новин, який додано до матеріалів судової справи.

Допитані судом свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 підтвердили, що їм було відомо про відмову ОСОБА_1 виконувати вказівки виконувача обов`язків начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 щодо внесення виправлень у проекти новин. Проте лише ОСОБА_13 повідомила суду, що особисто була присутня, коли позивач відмовлялась виконувати такі вказівки. Іншим свідкам такі обставини відомі зі слів інших працівників. Свідки не змогли повідомити суду про кількість відмов позивача виконувати вказівки ОСОБА_2 . Свідок ОСОБА_13 зазначила, що бачила на столі виправлені проекти новин. Свідок ОСОБА_14 повідомила, що ОСОБА_1 іноді відмовлялась виконувати вказівки щодо внесення виправлень, оскільки вважала вказівки ОСОБА_2 помилковими.

Суд ураховує, що внаслідок конфліктної ситуації у начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ з працівниками відділу, зокрема головним спеціалістом відділу ОСОБА_1 , протоколом №5 робочої наради в ДБР від 08.04.2019 вимагалось подання письмових щоденних звітів кожного працівника відділу з загальною хронологією виконання службових обов`язків протягом робочого часу. Проте такі звіти в матеріалах судової справи відсутні.

Крім того, для врегулювання конфлікту інтересів наказом ДБР від 11.10.2019 №279 передбачався зовнішній контроль за процедурою оцінювання, який полягав у присутності керівника управління кадрової роботи та державної служби ОСОБА_3 під час оцінювання. Не зрозумілими для суду є причини не здійснення фіксування всіх документів, які розглядались під час оцінювання, враховуючи наявність конфлікту інтересів між безпосереднім керівником та працівником, щодо якого здійснювалось оцінювання. На думку суду, за наведених обставин безпосередній керівник та особа, яка здійснювала зовнішній контроль повинні були вжити всіх заходів для усунення будь-яких сумніві в упередженості базпосереднього керівника під час оцінювання позивача.

Не вчинення наведених дій, невиконання вимог протоколу №5 робочої наради в ДБР від 08.04.2019 призвело до неможливості встановлення, які саме проекти новин готувала позивач, які проекти виправлялись, їх кількість, які вказівки керівника щодо підготовки проекту новин не були враховані позивачем. Суд також ураховує доводи позивача, що в 2019 році кілька місяців виконувачем обов`язків керівника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ була інша особа, в якої не виникало жодних претензій до якості її роботи. Відповідач, визначаючи обставину здійснення керівництва відділом в 2019 році іншою особою, не надав жодних доказів на спростування доводів позивача про відсутність зауважень з боку іншого виконувача обов`язків керівника відділу щодо належного виконання завдань, зокрема підготовки проектів новин, у відповідний період.

У постанові Верховного Суду від 15.12.2021, скасовуючи рішення попередніх інстанцій та скеровуючи справу №640/265/20 на новий розгляд до окружного адміністративного суду, зазначено про недослідження та ненадання судами правової оцінки питанню ефективності усунення конфлікту інтересів при застосуванні зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень в порядку, визначеному Законом №1700-VII (пункт 61).

На думку суду, встановлення зовнішнього контролю з метою усунення конфлікту інтересів у виконувача обов`язків начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 під час здійснення оцінювання головного спеціаліста відділу ОСОБА_1 , який зводився до присутності керівника управління кадрової роботи та державної служби ОСОБА_3 , не було ефективним.

Як уже зазначалось судом, свідок ОСОБА_3 повідомив, що під час оцінювання ОСОБА_2 надавав для огляду позивачу документи, проте ця процедура жодним чином не фіксувалась. У матеріалах справи відсутні докази того, що під час оцінювання розглядались проекти новин, які надані до суду, такі документи не долучались до особової справи позивача. Свідок ОСОБА_3 підтвердив, що фактично він спостерігав за тим, що співбесіда не переросла у фізичний конфлікт.

Під час судового розгляду адміністративної справи позивач наполягала на упередженості та необ`єктивності ОСОБА_2 щодо оцінки виконання нею завдань у 2019 році, оскільки вона претендувала на посаду виконувача обов`язків начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, зверталась до адміністративного суду з цього приводу та вважала, що в ОСОБА_2 немає достатнього фаху очолювати відділ, чого вона не приховувала від нього та всього колективу ДБР.

У матеріалах справи відсутні докази, які б дозволяли суду зробити висновок, що наведені недоліки, встановленого зовнішнього контролю з метою недопущення конфлікту інтересів, не вплинули на процес оцінювання, позаяк невідомо на підставі яких документів виконувач обов`язків керівника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_2 дійшов висновку про неналежне виконання позивачем частини завдання 1.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про неефективність установленої наказом від 11.10.2019 №279 врегулювання конфлікту інтересів шляхом зовнішнього контролю за здійсненням оцінювання позивача її безпосереднім керівником, що зводився до присутності керівника управління кадрової роботи та державної служби ОСОБА_3 під час співбесіди.

Позивач у звіті від 10.10.2019 повідомила про підготовку впродовж січня-жовтня 2019 року близько 300 інформаційних повідомлень за матеріалами центрального апарату та територіальних управлінь ДБР, які були розміщені на офіційному вебсайті ДБР.

Судом указувалось, що відповідачем до матеріалів судової справи додано 11 проектів новин, які підписано позивачем, загалом додано 99 проектів. Іншими словами, відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтування про неякісне виконання більшості завдань.

Відповідно Додатку 4 Критерії виставлення балів Порядку №640:

"0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

"1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

"2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

"3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки.

"4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.

Судом встановлено, що за виконання завдання 1 у частині підготовки за матеріалами структурних підрозділів центрального апарату та територіальних управлінь підготовлено інформаційні повідомлень для розміщення на офіційному вебсайті ДБР та поширення у ЗМІ позивач отримала 2 бали. При цьому безпосередній керівник указав, що всі завдання з написання новин для розміщення на офіційному вебсайті ДБР виконувались із залученням до виконання завдань інших осіб, зокрема в.о. начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, потребували суттєвого коригування. Державний службовець, при виконанні завдань, потребував високої міри контролю з боку керівника. Майже всі виконані державним службовцем завдання містили численні орфографічні, пунктуаційні помилки та смислові неточності. На неодноразові усні зауваження та попередження державний службовець не реагував і відношення до виконання завдань не змінив. У результаті перед розміщенням на офіційному вебсайті всі подані державним службовцем інформаційні матеріали редагувались та значною мірою змінювалися через наявність численних помилок.

Перш за все суд звертає увагу, що на підтвердження обґрунтування виконувача обов`язків про неналежне виконання частини завдання 1 додано 99 проектів новин, проте не спростовано, що позивачем підготовлено біля 300 новин. При цьому судом взято до уваги лише ті проекти новин, які підписані позивачем, а їх кількість становить 11. Відповідно відповідачем не доведено, що всі завдання з написання новин для розміщення на офіційному вебсайті ДБР виконувались із залученням до виконання завдань інших осіб, зокрема виконувачем обов`язків начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, потребували суттєвого коригування. Також судом враховано не спростування доводів позивача, що в 2019 році інший виконувач обов`язків керівника відділу не висловлював їй зауважень.

Зі змісту проектів новин підготовлених позивачем очевидними для суду є помилки, наприклад, лишній пробіл, відсутність пробілу, велика/маленька літера. Щодо граматичних чи змістовних помилок чи неточностей, то за відсутності пояснень щодо таких помилок, суд не може надати їм оцінку. Сторонами клопотань з цього приводу не заявлялось.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що зроблені виправлення є несуттєвими та не можуть свідчити про неналежне виконання нею своїх обов`язків, оскільки очевидним є необхідність дотримання відповідних правил та уникнення змістовних неточностей. Також суд вважає упередженою позицію позивача щодо сумнівності виправлень, які зроблені керівником та який немає фахової освіти журналіста.

У спірному випадку значення мають фактичні обставини допущення позивачем помилок чи неточностей, а не фах безпосереднього керівника. Відмова від виконання вказівок безпосереднього керівника без наведення мотивів незаконності чи помилковості вказівок є недопустимим. Однак в спірному випадку судом не встановлено систематичності відмови позивача від виконання вказівок безпосереднього керівника.

На думку суду, покази свідків беззаперечно підтверджують наявність конфліктної ситуації між позивачем та виконувачем обов`язків начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ. Однак покази свідків не дають підстав стверджувати про кількість невиконаних позивачем вказівок щодо виправлення проектів новин. Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_3 повідомили про наведені обставин з чужих слів, у тому числі позивача та ОСОБА_2 . При цьому свідок ОСОБА_14 зазначила, що позивач іноді відмовлялась, а свідок ОСОБА_3 згадав про кілька розмов.

Свідок ОСОБА_13 стверджувала про постійні конфлікти пов`язані з відмовою позивача виконувати вказівки безпосереднього керівника. Однак щодо відмови виконувати вказівки про внесення виправлень у проекти новин зазначила, що бачила виправлені проекти на столі ОСОБА_2 . Суд уважає, що на підставі цих свідчень неможливо встанови наскільки значною була кількість відмов позивача виконувати вказівки безпосереднього керівника вносити зміни до проектів новин та яким чино свідок ідентифікувала, що виправлені проекти новини були складені саме позивачем.

Відповідно до частини шостої статті 9 Закону №889-VIII державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов`язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов`язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.

Отже, не погоджуючись з вказівками безпосереднього керівника, ОСОБА_1 зобов`язана була дотриматись наведеної процедури. Ні в заявах по суті, ні під час судового розгляду адміністративної справи позивач не зазначала про вчинення нею відповідних дій. Відповідно відмова позивачем виконати вказівки виконувача обов`язків відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ є неналежним виконанням, покладних на державного службовця завдань. Однак, як уже вказував суд, в обґрунтування негативної оцінки йдеться про неналежне виконання більшості завдань, однак до суду належних та достатніх доказів цього не надано. В свою чергу, допитані свідки також не підтвердити яку кількість завдань відмовилась виконувати позивач.

Оцінивши досліджені докази та враховуючи попередні висновки щодо необхідності вжиття відповідачем, за наявності конфліктної ситуації у відділі по роботі з громадськістю та ЗМІ й конфлікту інтересів у безпосереднього керівника позивача під час здійснення її оцінювання, визнання відповідачем конфліктної ситуації та конфлікту інтересів, що підтверджується протоколом №5 робочої наради в ДБР від 08.04.2019, суд доходить висновку про необґрунтованість оцінки 2 щодо зазначеної частини завдання 1.

Таких міркувань суду достатньо для визнання необґрунтованим оскаржуваного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році в частині, що стосується головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 , затверджений наказом Державного бюро розслідувань від 02.12.2019 №466-ос, оскільки позивач отримала негативну оцінку з кількістю балів - 2,49, водночас позитивною, згідно з Порядком №640, вважалась оцінка 2,5. Тобто різниця в один бал у спірному випадку мала визначальне значення.

Згідно з результатами виконання завдань позивача за виконання частини завдання 1 - підготовлено повідомлення про результати діяльності окремих підрозділів ДБР, які вплинули на зміцнення законності та правопорядку, а також сприяють утвердженню репутації ДБР як незалежного та професійного органу, отримала 2 бали.

Такий бал виставлено, оскільки завдання з підготовки повідомлень про результати діяльності окремих підрозділів ДБР виконувались не самостійно. До його виконання залучались інші посадові особи, зокрема в.о. начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, а також потребували суттєвого коригування. Державний службовець потребував високої міри контролю з боку керівника. Крім цього, державний службовець, маючи доступ до службової інформації, неодноразово у робочий час вчиняв дії, які дискредитували окремі структурні підрозділи ДБР та загалом керівництво ДБР.

У звіті від 10.10.2019 зазначено про виконання позивачем завдання 1 з підготовки інформаційних повідомлень за результатами діяльності територіальних управлінь ДБР, розташованих у містах Хмельницькому, Києві, Миколаєві та Мелітополі, у зв`язку з не призначенням на посади спеціалістів про роботі зі ЗМІ в цих територіальних управліннях ДБР.

За відсутності доказів на підтвердження наведеного обґрунтування безпосереднього керівника щодо підстав для надання оцінки в 2 бали за виконання зазначеної частини завдання 1, суд вважає, що попередні висновки повною мірою стосуються цієї оцінки виконання завдань, відповідно таке оцінка в 2 бали є необґрунтованою.

Щодо тверджень в обґрунтуванні ОСОБА_2 стосовно оцінки в 2 бали за виконання позивачем другої частини завдання 1, згідно з якими державний службовець, маючи доступ до службової інформації, неодноразово у робочий час вчиняв дії, які дискредитували окремі структурні підрозділи ДБР та загалом керівництво ДБР, то відповідачем додано до матеріалів судової справи видруки з соціальної мережі Фейсбук (Т. 3 а. с. 100-117, 207-224).

Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 справа №640/265/20 вказав, що оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Допитані під час нового розгляду адміністративної справи свідки підтвердили здійснення публікацій ОСОБА_1 в соціальній мережі Фейсбук дописів, які дискредитували ДБР та його керівництво. Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 наполягали, що дописи були здійснені саме позивачем, оскільки їм було відомо про відповідний акаунт позивача в соціальній мережі Фейсбук. Свідок ОСОБА_14 зауважила, що в неї не було сумнівів, що дописи здійснювались ОСОБА_1 , оскільки інші дописи зі спільних заходів чи зі спільними фотографіями також нею публікувались у цьому акаунті. Свідок ОСОБА_3 зазначив, що йому було відомо про відповідні дописи від інших працівників. Зокрема, наголосив, що в нього, за його власними відчуттями, немає сумнівів у тому, що виправлений проект документа про преміювання працівників відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, в мережі інтернет оприлюднила саме позивач.

Як убачається з наданих доказів, дописи здійснювались з акаунту в соціальній мережі Фейсбук з назвою " ОСОБА_1 " протягом травня-серпня без вказівки на рік. Більшість повідомлень зроблені під час робочого часу.

Суд відхиляє доводи позивача про недоведеність відповідачем, що дописи здійснювала саме позивач і до її акаунту не було несанкціонованого доступу. На думку суду, саме позивач як власник відповідного акаунту, повинна була вжити заходів для отримання доказів від адміністраторів соціальної мережі Фейсбук про обставини несанкціонованого доступу до її акаунту в 2019 році. Відтак суд вважає за необхідне, виконуючи вказівки Верховного Суду, надати правову оцінку цим доказам. При цьому судом ураховано, що сторонами не заперчувалось, що всі новини стосуються періоду травень-серпень 2019 року.

Як убачається зі змісту дописів позивача, вони містять критичні зауваження, власні міркування щодо роботи ДБР та його керівництва.

Представник відповідача звернув особливу увагу на лист студентського колективу Національного університету "Одеська юридична академія", відповідно до якого позитивний досвід та результати співпраці між Академією та ДБР був непрофесійно оцінений і висвітлений у соціальні мережі Фейсбук.

Згідно з дописом від 24.06.2019 ОСОБА_1 повідомляла, що в ДБР з`явились нові партнери - ОСОБА_16 та Одеська юридична академія". У дописі від 25.06.2019 зазначено, що до ДБР прикута увага як ЗМІ так і блогерів. На думку автора, це вже не лише критика, це тотальна зневіра. В дописі розміщено зображення, в якому йдеться про розслідування на каналі ОСОБА_18 в Ют`юбі з назвою: " ІНФОРМАЦІЯ_1". На зображенні є фотографії ОСОБА_21 та ОСОБА_12 з підписом "жаба+гадюка". У дописі від 27.06.2019 позивач стверджує, що це зображення - "найяскравіша ілюстрація всього, що відбувається в ДБР. Воно і про цінності, і про світле майбутнє".

У дописі від 27.05.2019 ОСОБА_1 стверджує про те, що було змінено в.о. керівника прес-служби ОСОБА_23 за допис про ОСОБА_24 . Загалом допис містить негативну оцінку діям директора ДБР ОСОБА_12 .

У дописі від 03.06.2019 позивач повідомляє про внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення директором ОСОБА_12 кримінального правопорушення.

Дописи від 06.06.2019, 07.06.2019, 12.06.2019 містять інформацію про подання заяви про вчинення директором ДБР ОСОБА_12 кримінальних правопорушень, коментар про небажання прес-служби оприлюднювати документи, що стосувались цього питання, коментар ОСОБА_12 з цього приводу.

У дописі від 27.06.2019 оприлюднено копію подання на преміювання та висловлюється невдоволення зі встановлення позивачу премії в 5 %.

Допис від 27.06.2019 містить розмірковування ОСОБА_1 про уникнення люстрації прислужниками Януковича та робиться висновок про причини кричущих порушень усіх можливих законів ОСОБА_12.

У дописі від 29.06.2019 йдеться про використання керівником Дніпропетровської поліції спецпідрозділу КОРД проти поліцейських та зазначається про відмову директора ДБР направляти матеріали щодо цієї особи до НАЗК.

Допис від 13.06.2019 містить інформацію про судове рішення щодо поновлення працівника на посаді в ДБР.

Дописи російською мовою, які долучені відповідачем до матеріалів справи (Т. 3 а. с. 105, 111, 114, 115, 212, 221, 222) судом не оцінювались, оскільки відповідачем не надано їх перекладу державною мовою.

Під час нового розгляду адміністративної справи представник відповідача наполягав, що поширення позивачем наведених дописів негативно вплинуло на авторитет та репутацію ДБР та його посадових осіб.

Відповідно до "Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування", затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 за №1203/29333 (у редакції, чинній у період оцінювання позивача в 2019 році):

державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають дбати про авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також про позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку (пункт 8 розділу ІІ);

державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають право використовувати ресурси держави чи територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службова інформація, технології, інтелектуальна власність, робочий час, репутація тощо) тільки в межах посадових обов`язків та доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законами України (пункт 1 розділу IV);

державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування не повинні допускати, у тому числі поза державною службою або службою в органах місцевого самоврядування, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави або місцевого самоврядування чи негативно вплинути на репутацію державного службовця або посадової особи місцевого самоврядування (пункт 6 розділу IV);

державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування забороняється розголошувати персональні дані фізичних осіб, конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, режим якої встановлено Законами України "Про державну таємницю", "Про інформацію", "Про захист персональних даних" та "Про доступ до публічної інформації", що стала їм відома у зв`язку з виконанням посадових обов`язків (пункт 1 розділу V).

Суд зауважує, що в обґрунтування негативної оцінки за другу частину завдання 1 не вказано яку саме службову інформацію поширила позивач. Відповідачем не надано доказів того, що поширена позивачем у власних дописах інформація відносилась до службової.

Статтею 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці (пункти 1-2 частини шостої); документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі (частина третя).

На думку суду, зважаючи на наведене правове регулювання, порушенням пункту 1 частини першої статті 9 може вважтись поширення позивачем подання щодо встановлення премій, яка за своїм змістом є внутрішнім документом органу, оскільки премія визначається в наказі. Принаймні до видання наказу щодо преміювання подання на премію є внутрішнім документом, який передує прийняттю остаточного рішення. Однак відповідачем не надано доказів того, що в ДБР ця інформація була віднесена до службової на підставі відповідного наказу. Судом установлено оприлюднення "Переліку відомостей, що становлять службову інформації у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань", затверджено наказ Державного бюро розслідувань 29.06.2021 №373.

З огляду на наведені приписи "Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування" суд погоджується з доводами представника відповідача, що позивач зобов`язана була дбати про авторитет державної служби, позитивну репутацію ДБР, дотримуватись правил трудового розпорядку, зокрема використовувати робочий час для виконання завдань державної служби, утримуватись від поширення в соціальній мережі Фейсбук дописів, які могли негативно вплинути на авторитет ДБР та його посадових осіб.

Згідно з пунктом 2 статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки. За змістом вже цитованої частини другої статті 44 Закону №889-VIII оцінювання результатів службової діяльності проводиться з урахуванням дотримання державним службовцем правил етичної поведінки.

В оскаржуваному висновку не вказано які саме дописи завдали шкоди авторитету, репутації ДБР та його посадовим особам. При цьому відповідач пояснив, що за відсутності дисциплінарної комісії в ДБР, яку не було створено з об`єктивних причин через незавершення формування Ради громадського контролю ДБР, не було можливості вирішити питання про ініціювання питання щодо проведення службового розслідування стосовно позивача для з`ясування підстав вчинення нею дисциплінарного проступку внаслідок оприлюднення власних дописів у соціальній мережі фейсбук.

Суд повторює, що за наявності конфліктної ситуації у відділі по роботі з громадськістю та ЗМІ й конфлікту інтересів у безпосереднього керівника позивача під час здійснення її оцінювання, визнання відповідачем конфліктної ситуації та конфлікту інтересів, відповідач повинен був ужити заходів для забезпечення прозорості оцінювання. На думку суду фіксування доказів, які слугували підставою для того чи іншого висновку дало б можливість суду оцінити обґрунтованість висновків безпосереднього керівника та з`ясувати чи були такі висновки неупередженими.

З проаналізованих судом дописів очевидним для суду є те, що дописи по порушення директором ДБР ОСОБА_12 "всіх можливих законів" та поширення у власному аканту соціальної мережі допису іншої особи, де на зображенні є фотографія директора ДБР ОСОБА_12 та підпис "жаба+гадюка" могли негативно вплинути на сприйняття читачами акаунту позивача репутації, авторитету ДБР та його посадових осіб.

Відповідно до статті 34 Конституції України: кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (частина перша); кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (частина друга); здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено: кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств (частина перша); здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

За висновком суду, обмеження, покладені на державного службовця Законом №889-VIII та "Загальними правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування", щодо заборони поширювати інформацію, яка завдає шкоди репутації, авторитету державного органу, є законним та становить легітимну мету для забезпечення національної безпеки, запобігання розголошенню конфіденційної інформації. Оскільки заборона поширювати інформацію є втручанням у права особи, гарантовані статтею 34 Основного Закону України та статтею 10 Конвенції, доходячи висновку про порушення позивачем законних вимог щодо обов`язку не поширювати інформацію, відповідач зобов`язаний був дійти висновку, що відповідна заборона була необхідною в демократичному суспільстві. Ні під час оцінювання, ні під час судового розгляду адміністративної справи відповідачем відповідних аргументів не наведено.

У рамках розгляду цієї адміністративної справи, зважаючи на обов`язок відповідача в силу частини другої статті 77 КАС України довести правомірність висновку про порушення позивачем етичних норм внаслідок оприлюднення позивачем дописів у соціальній мережі, суд не вбачає правових підстав для здійснення аналізу ролі тих чи інших осіб, про яких йдеться у дописах, у розбудові держави, участі в діяльності ДБР, тощо для висновку про пропорційність заборони позивачу оприлюднювати ту чи іншу інформацію.

Отже, доводи представника відповідача, що оприлюднена позивачем інформація в соціальній мережі становила порушення етичних норм суд відхиляє як необґрунтовані.

Водночас суд погоджується з доводами представника відповідача про порушення позивачем етичних норм внаслідок оприлюднення дописів у власному акаунті соціальної мережі під час робочого часу. Однак це не впливає на попередній висновок суду про необґрунтованість оцінки в 2 бали за другу частини завдання 1 через відсутність доказів. Крім того, в обґрунтування оцінки безпосередній керівник про порушення трудової дисципліни і як наслідок етичних норм не вказав.

Згідно з результатами оцінювання за завдання 2 в частині підготовки зауваження на неточності у ЗМІ та соціальних мережах, а також спростування на недостовірні матеріали щодо роботи ДБР, його посадових осіб, позивач отримала 2 бали.

В обґрунтування такої оцінки зазначено зауваження на неточності у ЗМІ та соціальних мережах щодо роботи ДБР, його посадових осіб виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Але державним службовцем не підготовлено жодного офіційного спростування недостовірності інформації.

У звіті від 10.10.2019 позивач указала про: створення бази контактів представників центральних та регіональних ЗМІ та налагодження співпраці з журналістами, які висвітлюють діяльність правоохоронних органів; оперативне інформування в.о. керівника відділу ОСОБА_2 у разі виявлення неточностей у публікаціях ЗМІ чи в інтернет-ресурсах, а також вжиття заходи для внесення журналістами виправлень у публікації з урахуванням зауважень з боку ДБР.

Отже, висновок про часткове виконання завдання 2 є обґрунтованим, позаяк позивачем не підготовлено жодного офіційного спростування недостовірності інформації.

Судом зазначалось, що оцінка в 2 бали виставляється, коли завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо).

Оскільки завдання виконано частково, суд погоджується з виставленою відповідачем оцінкою в 2 бали.

Інша частина завдання 2 з підбору необхідних інформаційних матеріалів для публікацій у ЗМІ, виступів у ЗМІ представників ДБР відповідно до доручень, наданих керівництвом відділу не підлягала оцінці, оскільки завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання.

Не підлягало оцінці завдання 3 щодо організації за дорученнями інтерв`ю з представниками ДБР, проведення аналізу кінцевих матеріалів у зв`язку з обставинами, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання.

За результатами виконання позивачам завдання 4 щодо аналізу інформаційних повідомлень Генеральної прокуратури, регіональних прокуратур, органів Національної поліції, Національного антикорупційного бюро та підготовки пропозицій для відділу щодо запровадження позитивного досвіду колег у роботі відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ позивачу виставлено 2 бали.

В обґрунтування цього висновку зазначено про не здійснення позивачем аналізу інформаційних повідомлень інших правоохоронних органів та не підготовку, не надання жодних документів щодо виконання завдання керівнику.

Щодо іншої частини завдання 4 про здійснення на основі зробленого аналізу підготовки рекомендацій щодо підготовки інформаційних повідомлень для розміщення на сайті ДБР, то позивач отримали три бали. Обґрунтування - методичні рекомендації розроблені державним службовцем на основі власного практичного досвіду та жодним чином не ґрунтуються на аналізі діяльності інших правоохоронний органів.

У звіті від 10.10.2019 позивач зазначила про здійснення аналізу інформаційних повідомлень Генеральної прокуратури, регіональних прокуратур, органів Національної поліції, Національного антикорупційного бюро та підготовлено пропозиції для відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ДБР щодо запровадження позитивного досвіду колег у роботі, які в у січні 2019 року надано на розгляд в.о. начальнику відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ. Підготовку на основі зробленого аналізу рекомендації працівникам територіальних управлінь ДБР для підвищення якості підготовлених ними інформаційних повідомлень, які надсилаються до відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ та надано на розгляд в.о. начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ службовою запискою від 10.09.2019 №08/15/15-19.

На думку суду, оцінка в 2 бали за виконання завдання 4 в частині аналізу інформаційних повідомлень Генеральної прокуратури, регіональних прокуратур, органів Національної поліції, Національного антикорупційного бюро та підготовки пропозицій для відділу щодо запровадження позитивного досвіду колег у роботі відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ є обґрунтованою, оскільки позивач вказала лише про здійснення аналізу та підготовку пропозицій у січні 2019 року. Однак відповідний аналіз повинен був здійснюватися протягом усього звітного періоду. Доказів та доводів, що позивач вимагала уточнення цієї частини завдання позивачем не надано та не наведено.

Оцінку в 3 бали в частині виконання завдання про здійснення на основі зробленого аналізу підготовки рекомендацій щодо підготовки інформаційних повідомлень для розміщення на сайті ДБР суд також вважає обґрунтованою, оскільки не спростовано обґрунтування відповідача про розробку методичних рекомендацій на основі власного досвіду та відсутності в рекомендаціях аналізі діяльності інших правоохоронний органів.

Згідно з оцінкою виконання завдання 4 в частині розробки проекту комунікаційної стратегії ДБР позивач отримала 2 бали. Обґрунтування - поданий державним службовцем проект комунікаційної стратегії містив у собі значну кількість змістових, граматичних та орфографічних помилок та потребував значного доопрацювання та суттєвого коригування. Не відповідав вимогам часу та фактично не міг в повній мірі розкрити комунікаційний потенціал ДБР.

У звіті від 10.10.2019 позивач повідомила про розробку проекту Комунікаційної стратегії, який службовою запискою від 16.04.2019 №17/15/04-19 надано директору ДБР на затвердження.

На думку суду, оцінка в 2 бали за виконання цього завдання є необґрунтованою, оскільки до суду не надано іншого проекту, який би підтверджував обґрунтування оцінки в 2 бали - значна кількість змістових, граматичних та орфографічних помилок, значне доопрацювання та суттєве коригування, не відповідав вимогам часу та фактично не міг в повній мірі розкрити комунікаційний потенціал ДБР

Для перевірки обґрунтованості такого висновку суду необхідно порівняти проект поданий позивачем та проект, який був доопрацьований. Суд звертав увагу, що за наявності конфлікту інтересів у безпосереднього керівника позивача, який здійснював її оцінювання, відповідач повинен був забезпечити наявність документів, які б підтверджували відповідні висновки.

З огляду на викладене в сукупності суд доходить висновку про необґрунтованість висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році в частині, що стосується головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 , затверджений наказом Державного бюро розслідувань від 02.12.2019 №466-ос, відповідно вимога про визнання протиправним висновку, затвердженого наказом підлягає задоволенню.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що виплата премій свідчить про належне виконання нею завдань. У спірному випадку судом досліджувались докази, які безпосередньо стосуються виконання чи невиконання завдань позивачем.

Щодо тверджень відповідача про невиконання позивачем доручень керівництва, то суд відхиляє такі доводи, оскільки в обґрунтуваннях негативних оцінок про таке не йдеться. Також суд констатує, що немає необхідності надавати правову оцінку доводам про порушення відповідачем визначення оцінки за виконанням позивачем завдань, а не за ключові показники, оскільки суд навів обґрунтовування щодо кожної виставленої позивачу оцінки та зробив відповідні висновки.

На думку суду скасування висновку є належним та достатнім способом захисту позивача в частині оскарження висновку і наказу, відповідно немає необхідності окремо визнавати протиправним та скасовувати наказ яким затверджено висновок і який вичерпав свою дію.

Такі міркування суду підтверджуються положеннями пункту 49 Порядку №640, за якими висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.

У постанові Верховного Суду від 15.12.2021 справа №640/265/20 зазначено, що судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувалися питання наявності/відсутності у позивача статусу викривача у розумінні Закону №1700-VII та дотримання відповідачем трудових прав позивачки у зв`язку із повідомленням про порушення вимог Закону №1700-VII директором ДБР ОСОБА_12.

Ухвалою суду від 27.05.2024 на підставі частини третьої статті 49 КАС України та на виконання вказівок Верховного Суду залучено до участі в адміністративній справі НАЗК в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Третьою особою НАЗК повідомлено суд про не набуття позивачем статусу викривача в розумінні Закону №1700-VII.

Сторони наведену обставину визнали, тому судом взято до уваги доводи представника НАЗК про відсутність у позивача в межах спірних відносин статусу викривача без дослідження відповідних доказів та без перевірки обґрунтованості таких тверджень третьої особи.

Частиною шостою статті 44 Закону №889-VIII установлено, що в разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється зі служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону, за яким підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Оскільки підставою для звільнення позивача слугувала негативна оцінка за результатами оцінювання службової діяльності позивача, підлягають задоволенню вимоги в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу ДБР від 27.12.2019 №530-ос, у редакції наказу від 03.01.2020 №4-ос щодо звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ 02.01.2020.

Скасування пункту 1 оскаржуваного наказу від 27.12.2019 №530-ос в редакції наказу від 03.01.2020 №4-ос є належним та достатнім способом захисту щодо оскарження позивачем індивідуального правового акта, на підставі якого її було звільнено. Пунктами 2 оскаржуваних наказів передбачено виплата позивачу грошової компенсації, однак жодних обґрунтувань протиправності наказів в цій частині позивачем не наведено, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Позивачем заявлено вимогу про поновлення її на посаді головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань або на іншій рівнозначній посаді з 03.01.2020.

Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на час видання оскаржуваних наказів та звернення позивача до суду, КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Наведене положення залишається незмінним і станом на час ухвалення судом рішення.

З огляду на висновок суду про протиправність оскаржуваного наказу від 27.12.2019 №530-ос в редакції наказу від 03.01.2020 №4-ос, яким позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ, позивач підлягає поновленню на посаді, з якої її було звільнено.

Позовна вимога про поновлення позивача на аналогічній посаді задоволенню не підлягає, оскільки наведеною нормою чітко встановлено повноваження суду поновлювати на посаді, з якої працівника було звільнено.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03.02.2020 по день прийняття рішення у справі.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 03.02.2020 (у межах позовних вимог) по 2701.2025 (день ухваленням судом рішення).

Згідно з інформацією, зазначеною в листах Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 №1133/0/206-19 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік", Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.08.2020 №3501-06/219 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік", Міністерства економіки України від 12.08.2021 №47-03/520 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2022 рік" та з урахуванням набрання чинності 24.03.2022 Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03. 2022 №2136-IX, частиною шостою статті 6 якого в період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої-п`ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 КЗпП України та частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки", кількість робочих днів становила: у період з 03.02.2020 по 31.12.2020 - 230; у 2021 році - 250; у 2022 році - 257; у 2023 - 260; у 2024 році - 262; у період з 01.01.2025 по 27.01.2025 - 19, разом - 1278 робочих днів.

Судом установлено, що згідно з довідкою ДБР від 15.01.2020 №438-20/10-13-01-2/20 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила- 1.365,65 грн., середньомісячна - 28.678,65 грн.

З урахуванням 1278 робочих днів вимушеного прогулу за період з 03.02.2020 по 27.01.2025 та середньоденного заробітку 1.365,65 грн., сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить - 1.745.300,70 грн., який підлягає стягненню на користь позивача, з обов`язковим відрахуванням відповідачем з цієї суми податків та обов`язкових платежів.

Згідно з частиною першою статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць (пункт 1); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).

З огляду на наведене правове регулювання, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, що становить 28.678,65 грн. підлягає негайному виконанню.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, то за висновком суду позивачем дотримано місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, в частині оскарження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, який стосується ОСОБА_1 , затверджений наказом від 02.12.2019 №466-ос та в частині оскарження наказів від 27.12.2019 №530-ос, від 03.01.2020 №4-ос і поновлення на роботі, оскільки позов зареєстровано в Окружному адміністративному суді 03.01.2020, подано до суду засобами поштового зв`язку 29.12.2019, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, в якому надійшла позовна заява. Стосовно вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) така вимога не обмежувалась будь-яким строком.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудження не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році в частині, що стосується головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань ОСОБА_1, затверджений наказом Державного бюро розслідувань від 02 грудня 2019 року №466-ос.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Державного бюро розслідувань від 27 грудня 2019 року №530-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ", у редакції наказу Державного бюро розслідувань від 03 січня 2020 року №4-ос "Про внесення змін до наказу Державного бюро розслідувань від 27 грудня 2019 року №530-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань, з 03 січня 2020 року.

Стягнути з Державного бюро розслідувань на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 лютого 2020 року по 27 січня 2025 року в сумі 1745300,70 грн. (один мільйон сімсот сорок п`ять тисяч триста гривень сімдесят копійок), з якої Державним бюро розслідувань мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі.

У задоволенні решти позову відмовити.

Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Виконати негайно рішення суду в частині:

- поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань, з 03 січня 2020 року;

- стягнення з Державного бюро розслідувань на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, що становить 28678,65 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят вісім гривень шістдесят п`ять копійок), з якої Державним бюро розслідувань мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Державне бюро розслідувань (ідентифікаційний код 41760289, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 15).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складено 27 січня 2025 року.

Суддя Донець В.А.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.01.2025
Оприлюднено30.01.2025
Номер документу124726639
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них

Судовий реєстр по справі —640/265/20

Рішення від 27.01.2025

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Донець В.А.

Рішення від 27.01.2025

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Донець В.А.

Ухвала від 27.05.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Донець В.А.

Ухвала від 04.04.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Донець В.А.

Ухвала від 14.09.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Харченко С.В.

Ухвала від 03.07.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

Ухвала від 06.02.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Бояринцева М.А.

Ухвала від 12.01.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

Постанова від 15.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єресько Л.О.

Постанова від 15.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єресько Л.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні