РІШЕННЯ
іменем України
Справа № 684/398/24
Провадження № 2/684/8/2025
23 січня 2025 року селище Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.,
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
представника позивача адвоката Либовки А.В.,
представника відповідача адвоката Керницької І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа- Орган опікита піклуванняХмельницької міськоїради про усуненняперешкод успілкуванні здитиною таїї вихованні,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Либовка А.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ,третя особаОрган опікита піклуванняХмельницької міськоїради про усуненняперешкод успілкуванні здитиною таїї вихованні.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що він та відповідач ОСОБА_2 в шлюбі не перебували, проте певний час проживали спільно однією сім`єю у Республіці Чехія, з кінця 2019 року вони разом проживали без реєстрації шлюбу спільно з батьками ОСОБА_2 у с.Нова Синявка Хмельницької області. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна дитина ОСОБА_3 . Після народження дитини відносини між ними погіршились, у зв`язку з чим вони перестали проживати однією сім`єю, відповідач змінила місце проживання та на даний час з дитиною проживає у м. Хмельницькому. Через погіршення взаємовідносин між сторонами та небажанням відповідача налагодити комунікацію з позивачем, він позбавлений можливості брати участь у вихованні доньки, спілкуватися з нею за допомогою відеозв`язку та телефонних дзвінків, бачитися з донькою. Позивач вказує, що на даний момент працює за межами України, що унеможливлює особисті зустрічі з донькою, однак він зацікавлений у тому, щоб спілкуватися з дитиною за допомогою відеозв`язку та телефонних дзвінків. Будучи батьком дитини, він прагне спілкуватися з нею, оскільки участь у вихованні та розвитку дитини є його правом та обов`язком. Починаючи з дня народження дитини та по даний час він бажає брати участь у виховані дитини, регулярно сплачує аліменти на її утримання, часто телефонує до відповідача з проханням поспілкуватися з дитиною, проте отримує відмову на таке прохання. Відповідач блокує вхідні дзвінки від нього, відмовляє в спілкуванні по відео, висловлюється нецензурно під час спілкування. Позивач не володіє інформацією про власну доньку, її стан здоров`я, розвиток, навчання, побут, оскільки це зумовлено перебуванням батька та дитини в різних країнах, а відповідач обмежує та фактично блокує можливість дистанційного спілкування з дитиною для позивача.
Позивач вважає, що право на спілкування із дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам, так як між тим з батьків, хто проживає окремо, та дитиною має існувати контакт, що буде сприяти повноцінному вихованню дитини. Наслідки особистого конфлікту між батьками негативно впливають на доньку, існування між сторонами неприязних стосунків ускладнює погодження між ними методів спілкування з дитиною, тож зобов`язання матері не чинити відповідні перешкоди батькові, визначене судовим рішенням, сприятиме розумінню з її боку того, що права кожного з батьків є рівними.
А тому з метою дотримання прав своєї дитини, виконання ним свого батьківського обов`язку, він змушений звернутися з позовом до суду та просить зобов`язати відповідача не чинити перешкод у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 та визначити наступний порядок спілкування: кожна перша і третя субота місяця з 14:00 год по 16:00 год за київським часом шляхом спілкування батька з дочкою в режимі відеозв`язку через мережу інтернет (Telegram. Viber. WhatsApp та інші застосунки) без присутності матері, за наявного забезпечення дитини засобами зв`язку; кожна друга і четверта неділя місяці з 14:00 год по 16:00 год за київським часом шляхом спілкування батька з дочкою в режимі відеозв`язку через мережу інтернет ( Telegram. Viber. WhatsApp та інші застосунки) без присутності матері, за наявного забезпечення дитини засобами зв`язку. Також просить зобов`язати матір дитини ОСОБА_2 виконувати установлений графік спілкування батька з дитиною, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою судді Старосинявського районного суду від 01 серпня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 20 серпня 2024 року задоволено клопотання представника відповідача та продовжено відповідачу строк подання відзиву на позовну заяву до 04 вересня 2024 року, а також зобов`язано Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради відповідно до вимог ч.ч.4-5 ст.19 СК України надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору - визначення способів участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини.
Представник відповідача адвокат Керницька І.Р. 04 вересня 2024 року направила до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Зокрема, вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася спільна дитина дочка ОСОБА_4 , яка перебуває на утриманні матері, а позивач після народження дитини бачив її декілька разів, останній раз коли дитині виповнилося 6 місяців, з моменту народження дитини батько не виявляв жодної цікавості, не цікавився її здоров`ям, не приходив до дитини, не брав участі у її вихованні. Старосинявським районним судом у справі №684/148/24 видано судовий наказ про стягнення аліментів з позивача починаючи з 20 березня 2024 року, даний судовий наказ звернуто до виконання та 22 серпня 2024 року відкрито виконавче провадження №75852117. З кінця 2020 року батько дитини не цікавиться життям дитини, її розвитком, не приймає участі в її утриманні та виховані, що підтверджується довідками від лікаря педіатра, сільської ради та дошкільного закладу. Відповідач своїми діями не чинить позивачу перешкоди, не обмежує його права і дає можливість виконувати батьківські обов`язки щодо виховання дитини. Однак, позивач своїх обов`язків не виконує і дитина вважає своїм батьком іншу людину, що стало підставою звернення відповідача до суду з позовом про позбавлення батьківських прав позивача та для можливості удочерити дитину чоловіком відповідача, який піклується про дитину як про свою. 23 квітня 2024 року відповідач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , який допомагає їй виховувати та утримувати дитину, а ОСОБА_4 вважає його батьком, вони мають тісний емоційний зв`язок. В свою чергу, позивач перебуває за кордоном на має наміру повертатись в Україну, тому він не заінтересований у спілкуванні з дитиною та не має дійсного наміру брати участь у його вихованні. З метою отримання відповідних висновків фахівця відповідач звернулася до практичного психолога, яка підготувала психологічний висновок від 22 серпня 2024 року №302024 щодо обставин справи, копію якого надано суду, з якого слідує, що ОСОБА_4 вважає батьком вітчима, а між рідним батьком не встановлено жодних психоемоційних зв`язків, тому запропонований позивачем порядок спілкуванні із дочкою не відповідає нормам психофізіологічного розвитку дитини та не забезпечує найкращих її інтересів. Позивач мав змогу спілкуватись з донькою після припинення спільного проживання, однак він такого бажання не виявляв. За наведених обставин, відповідач не бачить логічного сенсу у створенні для дитини психотравмуючої ситуації, коли вона вважає батьком її нинішнього чоловіка ОСОБА_5 , тому спілкування із біологічним батьком спричинить їй травму. Тому просить відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 , а у випадку задоволення позовних вимог просила врахувати необхідність особистих зустрічей батька з дитиною в присутності матері для забезпечення стабільного психологічного стану дитини.
11 жовтня 2024 року представником органу опіки та піклування Хмельницької міськоїради на виконання ухвали суду від 20 серпня 2024 року направлено до суду висновок органу опіки та піклування Хмельницької міської ради щодо визначення способів участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Керницької І.Р. про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №349/908/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.
17 жовтня 2024 року ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Либовка А.В. повністю підтримала позовні вимоги та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечила відносно позовних вимог ОСОБА_1 , суду пояснила, що вони припинили відносини, коли дитині виповнилось 6 місяців, однак ніхто не забороняв позивачу бачити дитину, а він сам не цікавився нею, не повідомив, що їде за кордон. До виповнення дитині двох років вони з донькою проживали у її батьків у с.Нова Синявка, а у 2023 році вона з дитиною переїхали у м.Хмельницький. Позивач до неї не телефонував, може один раз, а писав багато повідомлень, однак він не був зацікавлений дитиною, а лише тим, щоб відновити відносини з нею. Аліменти позивач сплачує офіційно згідно судового наказу з серпня 2024 року, а до цього лише періодично допомагав коштами на картку, посилку для дитини надіслав один раз уже під час розгляду даної справи. До двох років вона не повідомляла дитині про її батька, а потім у неї заявився її теперішній чоловік ОСОБА_6 , якого ОСОБА_4 називає татом, він піклується про неї, як про доньку. Тому вона заперечує щодо способу спілкування з дитиною, який викладено у позовні заяві, та вважає, що побачення позивача із дитиною можуть бути лише особисті та лише у її присутності, як матері дитини. В подальшому в судове засідання не з`явилась, участь у розгляду справи приймала її представник.
Представник відповідача адвокат Керницька І.Р. у судовому засіданні відносно задоволення позову заперечила, підтримавши позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Хмельницької міськоїради у судове засідання не з`явився, попередньо із висновком направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18 лютого 2020 року виданим Старосинявським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький). (а.с.20)
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі. Після припинення відносин малолітня дочка сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає із матір`ю ОСОБА_2 .
Судовим наказом Старосинявського районного суду Хмельницької області від 27 березня 2024 року (справа №684/148/24) вирішено стягувати з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти наутримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 березня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_4 . За даним судовим наказом відкрито виконавче провадження №75852117. (а.с.127-130)
Згідно довідки Старосинявської селищної ради № 92 від 21 березня 2024 року ОСОБА_1 фактично не проживав у с.Нова Синявка Хмельницького району, за період проживання ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , з 30.01.2020 до 15.08.2023 за отриманням довідок не звертався, на особистому прийомі старости не був. (а.с.123)
Як слідує із довідки від 21березня 2024 року, виданої лікарем педіатром КНП «Старосинявський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходилась під наглядом педіатра в цьому закладі з 08 квітня 2020, на прийоми дитину супроводжувала матір, тато з дівчинкою до педіатра не звертався. (а.с.124)
Відповідно до довідки №01-3-/49 від 18 березня 2024 року, виданої Хмельницьким закладом дошкільної освіти № 36 «Вербиченька», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відвідує даний дошкільний заклад з 01.09.2023, за час перебування дитини в закладі її батько ОСОБА_1 не відвідував батьківські збори, не спілкувався з вихователями, не приводив та не забирав дитину. (а.с.122)
Із довідки даного дошкільного закладу №1-30/151 від 07 серпня 2024 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує середню групу, приводить та забирає дівчинку мати ОСОБА_2 , а іноді вітчим ОСОБА_5 , емоційний стан дитини задовільний. Згідно режиму дня дитини перебуває у закладі з 08.00 год до 18.00 год, денний сон 12.50-15.15 год. (а.с.132-133)
Відповідач ОСОБА_2 з 23 квітня 2024 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 від 23 квітня 2024 року. (а.с.131)
Відповідно до наданого відповідачкою суду психологічного висновку практичного психолога ОСОБА_8 №302024-р від 22 серпня 2024 року дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почуває психоемоційну прив`язаність до матері та свого вітчима ОСОБА_5 , якого вважає своїм батьком, між рідним батьком дівчинки не встановлено жодних психоемоційних зв`язків, для визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини необхідно спочатку їх познайомити та встановити між ними контакт. З огляду на малолітній вік дитини вірогідність позитивного результату при встановлення першого контакту у форматі відеозв`язку буде дуже низькою, а встановлення такого контакту без присутності та підтримки з боку матері дитини може виявитись психотравматичним. Для забезпечення найкращих інтересів дитини зустрічі батька із донькою можуть відбуватись один чи два рази в тиждень протягом двох-трьох годин при безпосередній присутності та участю матері дитини. (а.с.134-139)
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що є чоловіком відповідачки, з січня 2022 року він проживає із ОСОБА_9 та її дочкою ОСОБА_4 , яку він сприймає та виховує як рідну доньку, а дитина називає його татом. Він має намір удочерити доньку дружини ОСОБА_4 . Рідний батько дитини не відвідував дитину та не цікавився нею до подачі заяви про стягнення з нього аліментів.
Свідок ОСОБА_10 , яка є матір`ю відповідача, пояснила, що з часу народження ОСОБА_4 та до досягнення нею двохрічного віку вони проживали разом у с.Нова Синявка, однак батько останній раз бачив дитину, коли їй було шість місяців. Навіть за час нетривалого спільного проживання позивач не був постійно із дружиною та дитиною, був під час пологів, а потім приїжджав на декілька тижнів, їхав до свого місця проживання, потім знову приїжджав. Після того як він останній раз бачив дитину в шестимісячному віці, він не цікавився дочкою ОСОБА_4 , не приїжджав до дитини, з нею також не зв`язувався, щоб поцікавитись дитиною. На даний час дитина вважає своїм батьком чоловіка дочки ОСОБА_5 та називає його татом.
Із наданих позивачем скріншотів із переписок через месенджері із ОСОБА_2 (2022 рік, 2024 рік ) вбачається його зацікавленість донькою ОСОБА_4 , його бажання побачити дитину, бажання спілкуватись із ОСОБА_4 , також прослідковується переписка щодо переказу коштів для дитини, прохання розблокувати телефон, показати дитину (а.с.21-25)
Згідно висновку органу опіки та піклування Хмельницької міськоїради щодо визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце та час їх спілкування від 10 жовтня 2024 року орган опіку та піклування Хмельницької міської ради, враховуючи позицію матері дитини, дані психологічного висновку практичного психолога від 22 серпня 20024 року, ненадання батьком всіх документів, які є обов`язковими для врахування у такій категорії справ, непроведення із ним бесіди, керуючись інтересами дитини вважає недоцільним визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце та час їх спілкування. Висновок погоджено рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1538 від 10 жовтня 2024 року. (а.с.175-177)
Позивач ОСОБА_1 на час розгляду даної справи не позбавлений батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Надаючи оцінкувстановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ч.1 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Частиною другою вказаної статті СК України визначено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано,що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Таким чином, законодавством України закріплено обов`язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов`язок не чинити цьому перешкоди. При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахування конкретних обставин справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 500/3507/19 (провадження № 61-10654св21) зазначено, що «батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. При цьому відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року в справі № 201/13423/19 (провадження № 61-1881св22) вказано, що «при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини».
Принцип рівності батьків та принцип спільного вирішення питань життя дитини зобов`язують обох батьків поважати права дитини та права один одного, зокрема гарантованого права кожного із батьків брати безпосередню (особисту) участь у вихованні дитини та необмеженому спілкуванні з нею.
Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.
Як встановлено в ході розгляду справи, позивач ОСОБА_1 проживає окремо від дитини та перебуває за межами України, однак прагне спілкуватися з малолітньою дочкою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та приймати участь у її вихованні, володіти інформацією про стан її здоров`я, навчання, розвиток, тощо.
Разом з тим, між позивачем, як батьком малолітньої ОСОБА_3 та відповідачем, як матір`ю останньої, не досягнуто згоди з приводу участі батька у вихованні дитини малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спілкуванні з нею. При цьому, позивач не позбавлений батьківських прав щодо дитини та сплачує аліменти на її утримання.
Право батькана спілкування із дитиноює його незаперечним правом,аспілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей із батьком. Саме так і зазначає Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 753/7011/23.
У даній справі судом не встановлено обставин, які б які б унеможливлювали реалізацію права батька на спілкування з донькою та свідчили про те, що спілкування батька ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_4 не буде відповідати інтересам дитини, порушує інтереси дитини та дії позивача негативно впливають на психологічне та фізичне здоров`я, нормальний розвиток малолітньої дитини, тому суд вважає, що доводи позивача про усунення перешкод у спілкуванні з дочкою шляхом визначення способів його участі у спілкуванні з дитиною є обґрунтованими та вважає доцільним визначити способи участі батька у спілкуванні з дитиною.
При вирішенніпитання щодовстановлення вказаногоспособу,суд враховуєконкретні обставинисправи,необхідність спілкуваннядитини якіз батьком,так із матір`ю,які незмогли самостійновизначити порядокучасті увихованні дитини,перебування батьказа межамиУкраїни,відсутність протягомтривалого часузв`язків ізбатьком танеобхідність встановленняміж нимиконтакту,також судвраховує,що дитинає доситьмалого віку(неповних 5років)та всилу вікудитина прив`язанадо матеріта неє самостійною,необхідність дотриманнярозпорядку дня,харчування тавідпочинку,особливі потребидитини,тому судприходить довисновку про визначення участі батька в спілкуванні з дитиною лише у присутності матері ОСОБА_2 в режимі відеозв`язку за допомогою телефонного зв`язку, соціальних мереж та/або інших застосунків через мережу Інтернет двічі на тиждень без порушення режиму сну дитини в період з 10.00 год. до 12.00 год. або з 15.00 год. до 17.00 год. протягом 30 хвилин, що буде відповідати якнайкращим інтересам дитини у даному випадку.
При визначенні такого способу участі батька у спілкуванні з дитиною, суд враховує принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, збереження зв`язків із батьком не може не відповідати інтересам дитини.
При цьому, суд у інтересах дитини враховує, що згідно висновку психолога встановлення контакту для подальшого спілкування батька з дитиною без присутності матері може виявитись психотравматичним, так як між рідним батьком та дитиною не встановлено жодних психоемоційних зв`язків, відтак враховуючи вік дитини, її постійне проживання з матір`ю, відсутність контакту з позивачем, як батьком, суд вважає необхідним, що спілкування батька з дитиною має відбуватись за участі матері дитини. Одночасно для налагодження відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися спілкування та формування емоційної прив`язаності дочки до батька, тому спілкування в режимі відеозв`язку протягом двох годин для дитини п`ятирічного віку не буде відповідати віковим особливостям розвитку дитини.
За таких обставин вимоги позивача про спілкування із дитиною без присутності матері є необгрунтованими.
Одночасно, суд звертає увагу, що наданий відповідачкою висновок психолога не містить інформації про те, що спілкування дитини з біологічним батьком буде мати негативний вплив на нормальний розвиток дитини. В свою чергу, позбавлення можливості спілкування батька з дитиною може призвести до того, що психоемоційний зв`язок між ними так і не буде відновлений, і дитина не зможе сприймати позивача як батька, який бажає брати участь в житті дитини.
Доводи сторони відповідача про те, що у дитини склалися доброзичливі взаємовідносини з вітчимом, ОСОБА_4 почуває до нього прив`язаність та вважає батьком, не можуть бути підставою для відмови у позові та обмеження спілкування дитини із біологічним батьком, в силу чого буде розриватись зв`язок між батьком і дитиною. В свою чергу, мати дитини,усвідомлюючи інтереси дитини, має можливість морально підготувати дочку до спілкування з батьком, тобто сприяти встановленню психоемоційного зв`язку позивача з дитиною.
Визначаючи спосіб участі позивача, як батька у вихованні дитини та порядок їх спілкування, суд не погоджується із висновком органу опіки та піклування Хмельницької міськоїради від 10 жовтня 2024 року про недоцільність визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, нормами ст.19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Органопіки і піклуванняподає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Частиною шостою ст.19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
На переконання суду такий висновок суперечить інтересам дитини, оскільки інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, а також такий висновок порушує право батька на спілкування з дитиною, яке є його незаперечним правом, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені судом обставини по справі та вищезазначені вимоги закону, всебічно дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, необхідність спілкування дитини як із батьком, так і з матір`ю, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, суд прийшов до висновку про встановлення зазначеного вище порядку спілкування позивача із дочкою у присутності матері.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі налагодження психоемоційного зв`язку позивача з дитиною, зміни обставин і взаємовідносин між сторонами, досягнення дитиною старшого віку та відповідних вікових змін дитини, її розвитку та потреб, тощо, сторони не позбавлені в майбутньому права на зміну встановленого судом способу участі у вихованні дитини для якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання матір дитини виконувати встановлений графік спілкування з дитиною, так як така вимога є передчасною, стосується правовідносин між сторонами, які можуть виникнути у майбутньому, відтак судом не встановлено факту порушення відповідачем прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, які підлягають захисту.
Відповідно довимог ст.141ЦПК України,з відповідачаслід стягнути понесені судові витрати у виді сплати судового збору, пропорційно до задоволеної частини вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 7, 8, 9, 10, 19, 141, 157, 159 СК України, ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 10, 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України,
у х в а л и в:
Позов задовольнити частково.
Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши наступний порядок спілкування батька із донькою:
-кожна перша та третя субота місяця у період часу з 15.00 год. до 17.00 год. за київським часом шляхом спілкування батька з донькою в режимі відеозв`язку за допомогою телефонного зв`язку, соціальних мереж та/або інших застосунків через мережу Інтернет не менш ніж 30 хвилин у присутності матері ОСОБА_2 та з урахуванням стану здоров`я та розпорядку дня дитини,
-кожна друга та четверта неділя місяця у період часу з 10.00 год. до 12.00 год. за київським часом шляхом спілкування батька з донькою в режимі відеозв`язку за допомогою телефонного зв`язку, соціальних мереж та/або інших застосунків через мережу Інтернет не менш ніж 30 хвилин у присутності матері ОСОБА_2 та з урахуванням стану здоров`я та розпорядку дня дитини.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 484,48 грн понесених судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , НОМЕР_4 .
Третя особа: Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради, місцезнаходження: вул.Героїв Маріуполя,3, м.Хмельницький, ЄДРПОУ 04060772.
Повне судове рішення складено 27 січня 2025 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.
Суд | Старосинявський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2025 |
Оприлюднено | 30.01.2025 |
Номер документу | 124727939 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Старосинявський районний суд Хмельницької області
Галиш І. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні