Ухвала

від 31.01.2025 по справі 684/398/24

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 684/398/24

Провадження № 2-др/684/3/25

31 січня 2025 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Галиш І.Б.,

секретар судового засідання Гонта Н.І .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Либовки А.В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 684/398/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

в с т а н о в и в:

В провадженні Старосинявського районного суду Хмельницької області перебувала цивільна справа №684/398/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Рішенням суду від 23 січня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, вирішено зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначено способи участі батька у спілкуванні та вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто з відповідача на користь позивача 484,48 грн понесених судових витрат по сплаті судового збору.

29 січня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Либовки А.В. про ухвалення додаткового рішення, подана через підсистему «Електронний суд» 28 січня 2025 року, згідно якої представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Заяву обґрунтовує тим, що відповідно до вимог ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому, позивач має право на часткове відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з пред`явленням позову, який задоволено частково. На підтвердження понесених витрат суду представником позивача разом із заявою про стягнення судових витрат надано докази здійснених позивачем витрат на правничу допомогу, а саме копію ордеру від 23 липня 2024 року, акт приймання наданих послуг за додатком № 1 до Договору про надання правової допомоги від 28 січня 2025 року, підписаний позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Либовкою А.В., згідно якого сторони підтверджують надання послуг: підготовка та подання позовної заяви, підготовка та подання письмових пояснень, підготовка та подання інших процесуальних документів, участь у судових засідання в режимі відео конференції, та визначено, що вартість наданих послуг становить 10000 грн.

Згідно ухвали суду від 29 січня 2025 року розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення призначено у судовому засіданні на 31 січня 2025 року.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, представник позивача направила суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник у судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення повідомлені належним чином, представник відповідача адвокат Керницька І.Р. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача адвокат Керницька І.Р. через підсистему «Електронний суд» направила письмову заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, згідно якої просила зменшити розмір витрат за надання правничої допомоги до 1000 грн., посилаючись на те, що розмір заявленої суми витрат 10000 грн. є завищеним, не співмірним із складністю справи, не відповідає критерію розумності та їх стягнення становитиме надмірний тягар для відповідача.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За вказаних обставин, з підстав, передбачених ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що заява ухвалення додатковогорішення простягнення понесенихвитрат направничу допомогу не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).

Згідно з частинами 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Прийняття додаткового судового рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення у разі, зокрема, невирішених питань про стягнення судових витрат.

Відповідно до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 134 ЦПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно вимог ч.2ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у позові на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидвісторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. (ч.3 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення судуза умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до приписів ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави зробити висновок, що підставою для вирішення питання про розподіл судових витрат є подання стороною відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справі, а сторона, яка бажає надати докази понесення нею судових витрат після судових дебатів, повинна до закінчення судових дебатів зробити заяву про це.

Як встановлено із матеріалів справи, правнича допомога позивачу ОСОБА_1 надавалась адвокатом Либовкою А.В. на підставі договору про надання правової допомоги №60-2024 від 10 червня 2024 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «АНДЕКС» в особі керуючого партнера Либовки А.В. та ордеру на надання правничої допомоги серії АТ №1075036 від 23 липня 2024 року (а.с. 10-16)

Пунктом 4.1 Договору визначено зобов`язання замовника оплатити Об`єднанню вартість правової допомоги (гонорар) у порядку та строки, визначених у додаткових угодах до договору.

Згідно п.4.2, 4.3 Договору оплата за договором здійснюється не пізніше трьох робочих днів з дати підписання сторонами акту виконання робіт (наданих послуг). При розрахунку вартості правової допомоги (гонорару) враховується час, витрачений Об`єднанням. В акті, зазначеному в п.4.2 договору сторони можуть визначити інших порядок оплати чи вартість правової допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акту.

На підтвердження факту надання правової допомоги позивачу ОСОБА_1 та розміру витрат на правничу допомогу представник позивача адвокат Либовка А.В. до заяви про ухвалення додаткового рішення надала суду акт приймання наданих послуг за додатком № 1 до Договору про надання правової допомоги №60-2024 від 10 червня 2024 року,складений тапідписаний 28січня 2025року позивачем ОСОБА_1 таАдвокатським об`єднанням «АНДЕКС» в особі керуючого партнера Либовки А.В., згідно якого сторони підтверджують надання послуг: підготовка та подання позовної заяви, підготовка та подання письмових пояснень, підготовка та подання інших процесуальних документів, участь у судових засідання в режимі відео конференції, та визначено, що вартість наданих послуг становить 10000 грн. (а.с. 170 Том 2)

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Витрати на професійну правничу допомогу повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, які подаються учасником справи до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення (за умови, що до закінчення судових дебатів учасник справи зробив про це відповідну заяву).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 зауважив, що для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм. З урахуванням цього принципу: у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі №346/2744/21.

Однак, під час судового розгляду справи №684/398/24 до закінчення судових дебатів та виходу суду до нарадчої кімнати представник позивача адвокат Либовка А.В. не зробила заяви (ні усно, ні письмово) про те, що буде надано докази понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення та не надала суду жодних доказів щодо розрахунку суми судових витрат. В матеріалах справи був наявний лише договір про надання правничої допомоги, який не містить даних щодо наданих послуг та їх вартості, акт приймання наданих послуг не був наданий, внаслідок чого суд був позбавлений можливості вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Заява про ухвалення додаткового рішення подана представником позивача 29 січня 2025 року (28 січня 2025 року заява сформована у підсистемі «Елкктронний суд»), тобто після ухвалення рішення суду від 23 січня 2025 року, однак представник позивача у порушення положень ч.8 ст.141 ЦПК України не надала відповідних доказів на підтвердження їх понесення до завершення розгляду заяви та не заявила заяви про те, що такі докази будуть подані після ухвалення відповідного судового рішення протягом п`яти днів, подана заява не містить обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.

За вказаних обставин, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про прийняття додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 141, 246, 260,270 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Либовки А.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених витрат на правничу допомогу відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 31 січня 2025 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.