Рішення

від 15.01.2025 по справі 685/561/24

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/561/24

Провадження № 2/685/13/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Самойловича А.П.,

за участі секретаря Сороки В.Р.,

представниці позивачки адвоката Ліщук О.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представниці Теофіпольської селищної ради, як органу опіки та піклування, Віркун Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О В И В :

22 травня 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв адвокат Сторожук Ю.В., звернулася до суду з позовом, заявивши вимогу позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо їх спільної доньки ОСОБА_3 , 2020 року народження, а також стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, порушуючи вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України щодо батьківського обов`язку виховувати дитину, не приймав участі у її вихованні та не піклується про її здоров`я та розвиток, сам склав заяву, що не заперечує про позбавлення його батьківських прав та надає згоду на її усиновлення в майбутньому.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , заявивши вимогу виключити відомості про своє батьківство з актового запису про народження доньки ОСОБА_3 , 2000 року народження.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що подав заяву про батьківство новонародженої доньки після переконань ОСОБА_2 , що саме він є її батьком, вони стали спільно проживати однією сім`єю. Проте, під час спільного проживання з відповідачкою за зустрічним позовом до нього стали доходити чутки про ймовірне батьківство дитини іншого чоловіка. Зокрема, в дитини була інша група крові, ніж у її батьків, зі слів виховательки дитячого садка ОСОБА_4 , колишньої подруги ОСОБА_2 , йому стало відомо, що ОСОБА_2 їй неодноразово повідомляла, що сама точно не знає, хто є батьком її доньки. Також йому стало відомо, що матір іншого ймовірного батька дитини разом з відповідачкою під час її вагітності проходили обстеження для встановлення строку вагітності.

Від представника відповідачки за зустрічним позовом адвоката Сторожука Ю.В. надійшов письмовий відзив на зустрічний позов, просить відмовити в його задоволенні.

Приймаючи участь у підготовчому судовому засіданні, позивачка ОСОБА_2 свої вимоги підтримала, в подальшому її інтереси в судовому засіданні представляли представники.

Представниця позивачки адвокат Ліщук О.І. в ході судового розгляду позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, та додатково пояснила, що сторони давно припинили стосунки між собою, відповідач взагалі не спілкується з дитиною, тому його необхідно позбавити батьківських прав щодо цієї дитини.

Представниця Теофіпольської селищної ради, як органу опіки та піклування, Віркун Т.В. зазначила, що не заперечує проти задоволення позову та як позбавлення відповідача батьківських прав є в інтересах дитини, оскільки в такому випадку уможливлюється виїзд позивачки з дитиною за кордон, де дитину зможе усиновити чоловік позивачки.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав та пояснив, що разом з позивачкою проживали однією сім`єю, але часто сварилися та розходилися, після чого знову деякий час проживали разом. Після остаточного припинення стосунків з нею приходив спілкуватися з донькою, приходив за нею в дитячий сад, але інколи між ним та ОСОБА_2 виникали сварки, тому вона сказала до дитини не приходити, щоб її не травмувати, хоч ніяких конфліктів з донькою не було. Були випадки, коли приносив фрукти доньці, однак ОСОБА_2 їх викидала, тому, щоб не травмувати доньку, перестав її відвідувати.

Свою позицію в суді пояснив тим, що погоджується на позбавлення його батьківських прав оскільки цього бажає позивачка.

Щодо обставин подання заяви про надання згоди на позбавлення себе батьківських прав щодо доньки та подальшого її усиновлення іншим чоловіком, завіреної нотаріально, то таку заяву написав на прохання позивачки, яка запевнила, що так буде краще для дитини, тому, для уникнення подальших конфліктів, склав таку заяву.

В ході судового розгляду позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та представниця відповідачки за зустрічним позовом адвокат Ліщук О.І. пояснень не надали, зважаючи на наявність висновку судової молекулярно-генетичної експертизи.

Заслухавши доводи осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши матеріали справи, суд вбачаються підстави для часткового задоволення первинного позову ОСОБА_2 та відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

В разі ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини вони, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, можуть бути позбавлені батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інших, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в шлюбі не перебували, що визнали обидві сторони.

Як вбачається з пояснень відповідача, звернення з позовом про позбавлення його батьківських прав є наслідком конфлікту між ним та позивачкою ОСОБА_2 після розриву відносин, чому також сприяло створення ОСОБА_1 сім`ї з ОСОБА_4 , подругою ОСОБА_2 .

Факт наявності дружніх відносин у минулому між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , крім самого ОСОБА_1 , також підтвердила і представниця Теофіпольської селищної ради Віркун Т.В., про що їй повідомила сама ОСОБА_2 під час засідання комісії з захисту прав дитини з приводу надання висновку органу опіки та піклування. Стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 призвели до необхідності переведення дитини з дитячого садочка «Зірочка», де ОСОБА_4 працює вихователем, в дитячий садок «Бджілонька».

З пояснень ОСОБА_1 вбачається також, що певний час після розриву стосунків з ОСОБА_2 він спілкувався з донькою, дарував їй подарунки, приходив за нею в дитячий садок, проте в подальшому припинив спроби побачень з дитиною з метою уникнення сварок і конфліктів з ОСОБА_2 в присутності дитини.

Суд вважає, що встановлені обставини стосунків між сторонами та їх припинення, початок стосунків ОСОБА_1 з подругою позивачки ОСОБА_4 , які в подальшому одружилися і у них народилася дитини, що явно було розцінено позивачкою як зрада з їх сторони, і це вплинуло на її рішення спочатку заборонити спілкуватися ОСОБА_1 з донькою і в подальшому ініціювати позбавлення його батьківських прав щодо доньки з підстав ухилення від виховання, тобто мотивом позивачки позбавити відповідача батьківських прав є образа на нього та, можливо, помста, але не захист прав дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язків батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною другою статті 11 цього ж Закону передбачене право кожної дитини на проживання в сім`ї батьків або одного з них та на піклування батьків.

Стороною позивачки та органом опіки та піклування не наведено достатніх доводів, що позбавлення малолітньої доньки сторін по справі права на піклування зі сторони батька, що є наслідком позбавлення його батьківських прав, буде спрямоване на забезпечення найкращих інтересів дитини.

Посилання на ухилення відповідача від виховання дитини не заслуговує на увагу, оскільки в даному випадку він не спілкувався з дитиною внаслідок вимоги самої позивачки, щоб не травмувати її сварками між батьками.

Суд не приймає до уваги посилання представниці органу опіки та піклування на можливості виїзду позивачки за кордон з дитиною та можливого усиновлення дитини чоловіком позивачки, оскільки це не може бути підставою для позбавлення батьківських прав відповідно до ст. 164 СК України, позбавлення батьківських прав біологічного батька або матері щодо дитини не є перешкодою для усиновлення цієї дитини, крім того, позивачка на даний час не перебуває у шлюбі.

Висновок органу опіки та піклування Теофіпольської селищної ради від 06 квітня 2024 року № 442/02-39 про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 висновків суду, зроблених в результаті розгляду справи, не спростовує, оскільки ґрунтується на тому, що батько дитини участі у її вихованні не приймає, не турбується про її особисте життя та здоров`я, не допомагає матеріально, а також написав заяву про відсутність заперечень щодо позбавлення його батьківських прав відносно доньки.

Суд відхиляє заяву ОСОБА_1 , посвідчену 13 березня 2024 року приватним нотаріусом Хмельницького райнотокругу Сурмою Г.Ф., про відсутність заперечень проти позбавлення його батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 та про надання згоди на усиновлення її в майбутньому.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Вищезазначена заява відповідача щодо відсутності заперечень проти позбавлення його батьківських прав за своїми наслідками в значній мірі відповідає відмові від дитини, тому суд, зважаючи на суперечність такої заяви моральним засадам суспільства, приймає її до уваги лише за наявності інших підстав для позбавлення особи батьківських прав.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд не знайшов підстав для застосування щодо відповідача позбавлення батьківських прав, як крайньої міри впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків, оскільки не вбачається його умисел на ухилення від виховання дитини, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Позовна вимога ОСОБА_2 стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню частково.

Статтями 180 та 181 Сімейного кодексу України (далі по тексту СК України) передбачений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з ким проживає дитина.

Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин, зважаючи на наявність у відповідача на утриманні, крім ОСОБА_6 , ще однієї малолітньої дитини, а також враховуючи, що відповідач є особою з інвалідністю з дитинства, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , суд позбавлений можливості стягнення аліментів у заявленому розмірі без урахування обов`язку відповідача по утриманню і старшого сина.

Оцінивши докази по справи в їх сукупності, зважаючи також на обов`язок самої позивачки на утримання дитини, суд вважає з можливе визначити розмір аліментів на утримання старшої доньки в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення його з актового запису про народження доньки ОСОБА_3 як батька задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи для подання до суду від 17 жовтня 2024 року № 44757, наданого ТОВ «Мама папа» (код ЄДРПОУ 40652411), ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999 %. Згідно з витягом відомостей з бази даних Ліцензійного реєстру МОЗ України суб`єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики, згідно з рішенням про видачу ліцензії від 03 листопада 2016 року № 1168, ТОВ «Мама папа» видана ліцензія на спеціальності, зокрема, генетика медична.

Судовий збір з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених вимог - 66,67 %.

Керуючись ст.ст. 19, 150, 155, 164, 165, 167 СК України, ст.ст. 197, 200, 263-265 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Теофіполь Хмельницької області, щомісячно в розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 травня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_1 .

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 807,48 грн. (Вісімсот сім гривень 48 коп.) судового збору.

Рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 січня 2025 року.

Суддя Самойлович А.П.