Постанова

від 23.01.2025 по справі 524/1971/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/1971/23 Номер провадження 22-ц/814/801/25Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Ванда А.М.,

з участю представників позивача - адвокатів Шудрі В.І., Охмака В.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні урежимі відеоконференції у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,поданою вйого інтересахпредставником адвокатом Шудрею Віктором Івановичем,

на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 жовтня 2024 року, постановлену суддею Андрієць Д.Д.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про поновлення на квартирному обліку військовослужбовців, потребуючих поліпшення житлових умов та членів його сім`ї,

в с т а н о в и в:

31.03.2023 адвокат Шудря В.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд із указаним позовом, у якому просив:

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 із 04.09.1995 поновити на квартирному обліку військовослужбовців, потребуючих поліпшення житлових умов у Кременчуцькому гарнізоні ОСОБА_1 складом сім`ї 4 особи, а саме: дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- зобов`язати житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 подати оновленісписки військовослужбовцівз урахуваннямпроведених змінв черзівійськовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 дожитлового Кременчуцькогогарнізону дляузагальнення всписках Кременчуцькогогарнізону привійськовій частині НОМЕР_1 .

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 24.10.2024 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення на квартирному обліку військовослужбовців, потребуючих поліпшення житлових умов та членів його сім`ї.

Роз`яснено, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При постановленні такої ухвали районний суд виходив із того, що позивач звернувся в суд із позовом за захистом свого права, як військовослужбовця на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця. Отже такий спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для застосування положень п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України та закриття провадження у справі.

Позивач, в інтересах якого діє представник - адвокат Шудря В.І., оскаржив ухвалу районного суду в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу районного суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Цитуючи зміст статті 19 КАС України доводить, що заявлений спір не є публічно-правовим, оскільки не стосується дій суб`єкта владних повноважень стосовно виділення квартири позивачу та членам його сім`ї. Відповідне питання вже вирішено судом у межах справи №524/4413/14-ц, яка розглядалася за правилами цивільного судочинства. Натомість, у межах заявленого спору він просить не про поліпшення житлових умов (виділення квартири), а про поновлення його в черзі на квартирний облік, що не вплине на рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 та подачі оновлених списків до комісії.

Ухвалами Полтавського апеляційного суду від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду.

09.12.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, у прохальній частині якого останній просить замінити відповідача - військова частина НОМЕР_1 належною вважає ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У суді апеляційної інстанції представники позивача - адвокати Шудря В.І., Охмак В.І. доводи апеляційної скарги підтримали, наполягаючи на її задоволенні.

Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, заслухавши поясненняпредставників позивача-адвокатів ШудріВ.І.та ОхмакаВ.І.,вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 31.03.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Шудря В.І. звернувся в суд із позовом до військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 із 04.09.1995 поновити на квартирному обліку військовослужбовців, потребуючих поліпшення житлових умов у Кременчуцькому гарнізоні ОСОБА_1 складом сім`ї 4 особи, а саме: дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- зобов`язати житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 подати оновленісписки військовослужбовцівз урахуваннямпроведених змінв черзівійськовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 дожитлового Кременчуцькогогарнізону дляузагальнення всписках Кременчуцькогогарнізону привійськовій частині НОМЕР_1 ./а.с.1-5/

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04.04.2023 відкрито провадження у справі./а.с.39/

Закриваючи провадження у справі на підставі п.1 ч.2 ст.255 ЦПК України, районний суд виходив із того, що заявлений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується з таких підстав.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядаютьу порядкуцивільного судочинствасправи,що виникаютьз цивільних,земельних,трудових,сімейних,житлових таінших правовідносин,крім справ,розгляд якихздійснюється впорядку іншогосудочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа-учасник приватноправових відносин.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно із пунктом першим частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цьому приписі термін «суб`єкт владних повноважень» згідно з пунктом 7 частини першої статті 4КАС України позначав орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пункт 2 частини першої статті 4КАС України передбачає, що публічно-правовийспір -спір,у якому: хочаб однасторона здійснюєпублічно-владніуправлінські функції,в томучислі навиконання делегованихповноважень,і спірвиник узв`язку ізвиконанням абоневиконанням такоюстороною зазначенихфункцій;або хочаб однасторона надаєадміністративні послугина підставізаконодавства,яке уповноважуєабо зобов`язуєнадавати такіпослуги виключносуб`єкта владнихповноважень,і спірвиник узв`язку ізнаданням абоненаданням такоюстороною зазначенихпослуг;або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Із огляду на викладені норми права, встановивши, що позивач звернувся в суд із позовом за захистом свого права, як військовослужбовця на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що такий спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують, оскільки зводяться до довільного трактування норм права та переоцінки доказів на власну користь.

Посилання сторони позивача, викладені у доводах апеляційної скарги, що заявлений спір не стосується дій суб`єкта владних повноважень, оскільки питання виділення квартири позивачу та членам його сім`ї вже вирішено в межах розгляду справи №524/4413/14-ц, колегія суддів відхиляє. При цьому враховує, що заявлений у даній спір не стосується виконання судового рішення, датованого 18.09.2014 у справі №524/4413/14-ц, а установлені ним обставини в частині юрисдикції спору не є преюдиціальними. Отже, незалежно від постановлення такого рішення за правилами цивільного судочинства, установивши наявність рішення суб`єкта владних повноважень від 17.07.2020 за №57, яким позивача та членів його родини знято з квартирного обліку, правильними є висновки суду, що заявлений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судовчинства.

Інших доводів на спростування висновків районного суду апеляційна скарга не містить та зводиться до загального цитування норм матеріального права безвідносно до фактичних обставин цієї справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення районного суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,подану вйого інтересахпредставником адвокатом Шудрею Віктором Івановичем, - залишити без задоволення.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.01.2025.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак