Ухвала

від 21.01.2025 по справі 636/7190/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №636/7190/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/60/25 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: запобіжний захід

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

-головуючого ОСОБА_2 ,

-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

-при секретарі ОСОБА_5 ,

-підозрюваного ОСОБА_6 ,

-захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 06 грудня 2024 року, -

УСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції

Цією ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволені клопотанняслідчого СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (з можливістю відвідування найближчого укриття у разі оголошення повітряної загрози та лікувального закладу з метою отримання медичної допомоги), строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 03 лютого 2025 року

Також покладено на ОСОБА_6 обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора та суду;

- цілодобового не залишати без дозволу слідчого, прокурора або суду місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 (з можливістю відвідування найближчого укриття у разі оголошення повітряної загрози та лікувального закладу з метою отримання медичної допомоги);

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про намір змінити своє місце проживання;

- утримуватись від спілкування в будь-який спосіб зі свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційнійскарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою скасувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту чи застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги послався на те, що матеріали провадження не містять обґрунтованої підозри, оскілки жоден із доказів не свідчить про можливу причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому злочину. Наголосив, що наявність ризиків є недоведеною, оскільки підозрюваний вчасно з`являється на виклики слідчого, не переховується.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. В обґрунтування апеляційної скарги послався на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який може бути призначено покарання у вигляді тримання під вартою на строк 12 років, а також наголосив на наявності двох ризиків, передбачених п.п1,3 ч.1 ст.177 КПК України

Позиції учасників апеляційного провадження

Захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу захисника та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Прокурор будучи повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, не з`явився, про причини неявки не повідомив, а тому апеляційний розгляд проведено за його відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарг прокурора задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на інших учасників провадження, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, за який останньому може бути призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років позбавлення волі.

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Однак, відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту для запобігання ризикам передбаченим ст.177 КПК України, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, наявності ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, тобто врахував усі обставини, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі

З огляду на зазначене, колегія суддів не приймає доводи прокурора про те, що слідчий суддя не прийняв до уваги наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки наявність зазначених ризиків була врахована слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім та не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж той який зазначений у клопотання слідчого.

Разом з цим, згідно п.1 ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Однак, у наданих матеріалах кримінального провадження, на підтвердження викладених у клопотанні обставин, що на думку слідчого дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, не долучено матеріалів на підтвердження наявності вагомих доказів, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, саме ОСОБА_6 .

Таким чином, з урахуванням вимог п.1 ч.1 ст.178 КПК України щодо необхідності оцінки вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, який, в даному випадку, буде достатнім та зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, якою слід відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 06 грудня 2024 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч. 5 ст.194 КПК Українипокласти на підозрюваного ОСОБА_6 додаткові обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про намір змінити своє місце проживання;

- утримуватись від спілкування в будь-який спосіб зі свідками та потерпілим в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали встановити до 03 лютого 2025 року, включно.

Попередити ОСОБА_6 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: