Постанова

від 28.01.2025 по справі 127/14266/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/14266/23

Провадження № 22-ц/801/11/2025

Категорія: 77

Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Войтка Ю.Б., Сопруна В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кахно О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Олійника Андрія Михайловича

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Федчишена С.А., повний текст якого складено 10 жовтня 2023 року

у справі №127/14266/23

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (відповідач)

про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась в міський суд з позовом до Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтуваннявимог посилаласьна те,що з 01 серпня 2017 року вона працювала в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області.

Наказом Управління від 02.01.2023 №1-ОД (додаток 6) було затверджено план заходів щодо реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Пунктом 4 затвердженого Плану заходів передбачено попередження працівників Управління про наступне вивільнення. При цьому проведення заходів з переведення працівників до правонаступника Управління даним Планом заходів взагалі не передбачено, як і не передбачено проведення інших заходів щодо працевлаштування працівників. Листом від 02.01.2022 №3-01 (додаток 7) голова комісії з реорганізації Управління звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з проханням надати, у відповідності до ст. 49 КЗпП України та з метою дотримання трудового законодавства щодо гарантій прав працівників, перелік наявних вакантних посад недержавної служби, які можуть бути запропоновані працівникам Управління в порядку переведення при реорганізації. При цьому, голова комісії з реорганізації Управління жодним чином не обґрунтовує чому ГУ ПФУ у Вінницькій області повинно надати перелік вакантних посад саме недержавної служби, адже ст. 36 КЗпП України не містить жодних обмежень щодо переведення не державних службовців на посади державної служби при реорганізації шляхом приєднання.

У своїй відповіді від 04.01.2023 №0200-0802-5/1018 ГУ ПФУ у Вінницькій області надало Управлінню зміни до штатного розпису на 2022 рік та перелік вакантних посад державної служби станом на 03.01.2023, зазначивши при цьому, що працівники Управління можуть бути працевлаштовані на них шляхом участі в доборі на зайняття вакантних посад та подання відповідних документів. Посади не державної служби в ГУ ПФУ у Вінницькій області відсутні. Наказом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України «Про скорочення чисельності та штату працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» від 16.01.2023 №9-ОД було прийнято рішення скоротити увесь штат та усю чисельність працівників Управління. На підставі даного наказу Управлінням було видано наказ від 16.01.2023 №Ю-ОД, пунктом першим якого визначено, повідомити Первинну профспілкову організацію працівників Управління про прийняте Виконавчою дирекцією Фонду рішення щодо скорочення чисельності та вивільнення працівників Управління та провести відповідні консультації. Пунктом 2.3 цього ж наказу відділу по роботі з персоналом Управління доручено персонально попередити працівників Управління про скорочення чисельності та штату працівників, та про наступне їх звільнення. Крім того, на підставі наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 16.01.2023 №9-ОД Управлінням був виданий наказ від16.01.2023 №11-ОД про скочення чисельності та штату працівників відділень Управління.

19 січня 2023 року її було надано попередження про наступне звільнення від 19.01.2023 без номера із додатком. Однак, дане попередження особисто їй, як працівнику, не адресовано, в ньому відсутня інформація про скорочення конкретно посади, яку вона займає, а також зазначено, що у зв`язку із скороченням всього штату та працівників Виконавчої дирекції Фонду, інша робота у Виконавчій дирекції Фонду мені не пропонується. Хоча вона була працівником Управління, а не Виконавчої дирекції Фонду і остання не є правонаступником Управління.

Листом від 16.01.2023 №92-01 Управління, повідомило Профспілку про прийняте рішення щодо скорочення чисельності та штату працівників, масове вивільнення працівників Управління, а також запросило Профспілку до проведення відповідних консультацій про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. До листа був доданий перелік вакансій в ГУ ПФУ у Вінницькій області станом на 03.01.2023. Однак, не провівши відповідні консультації, Управління листом від 19.01.2023№97-01 направило Профспілці подання про розірвання трудових договорів з усіма 116 працівниками Управління та його відділень, попросило його розглянути та надати згоду на розірвання таких трудових договорів. Листом від 30.01.2023 №2 Профспілка направила Управлінню обґрунтовану відповідь якою повідомила, що проведення масового вивільнення працівників Управління може привести до порушенням їх трудових прав та не надала згоду на розірвання трудових договорів з працівниками Управління.

Наказом Управління від 11.04.2023 №59-к/тр 18 квітня 2023 року її було звільнено з посади заступника начальника відділу організаційної роботи та документообігу Управління у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. В день звільнення Позивачу було видано трудову книжку, копію наказу про звільнення та письмове повідомлення про нараховані та виплачені позивачу суми при звільненні.

Вважає, що звільнення відбулось з порушенням ст. 36,40,42,49-2,49-4 КЗпП України, а тому просила поновити її на посаді заступника начальника відділу організаційної роботи та документообігу та зобов`язати Пенсійний фонд України виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 19.04.2023.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із судовим рішенням, 09 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 подала на рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати його і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт заперечує висновки суду першої інстанції про дотримання відповідачем гарантій та трудових прав позивача при проведенні повного скорочення чисельності та штату працівників, а також звільненні позивача, а також не погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість переведення працівників недержавної служби на посади державної служби.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник Пенсійного фонду України Петрученя І.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне і обґрунтоване.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 30 листопада 2023 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 грудня 2023 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Олійника А.М. на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2023 року у цій справі, до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справи № 750/7085/23 (провадження № 61-15121ск23).

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 січня 2025 року апеляційне провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду на 28 січня 2025 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вінницького апеляційного суду, з повідомленням учасників судового процесу.

Учасники справи, повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилися, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 01.01.2023 набрав чинності Закон України від 21.09.2022 № 2620-ІХ "Про внесення змін до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон № 2620), яким Закон України від 23.09.1999 № 1105- XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування"(далі - Закон № 1105) викладено в новій редакції.

Пунктом 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1105 (в редакції Закону №2620, що діє з 01.01.2023) передбачено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

Таким чином, законодавцем в особі Верховної Ради України прийнято рішення про припинення ФСС України, а тому, як наслідок, виникли законні підстави для проведення заходів з реорганізації ФСС України.

Рішення про припинення ФСС України, прийняте Верховною Радою України, є чинним та у встановленому порядку неконституційним не визнавалося.

Пунктом 12 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1105 Верховна Рада України зобов`язала Кабінет Міністрів України: забезпечити передачу коштів Фонду соціального страхування України до Пенсійного фонду України; привести нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити набрання чинності нормативно-правовими актами, зазначеними у підпунктах 2-4 цього пункту, одночасно з набранням чинності цим Законом тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1442 Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі-Постанова№1442), зокрема: утворено комісію з реорганізації ФСС України та комісію з реорганізації управлінь виконавчої дирекції ФСС України (далі-управління ВД ФСС України); установлено, що до голови комісії з реорганізації Фонду та голів комісій з реорганізації управлінь ВД ФСС України переходять повноваження щодо управління справами Фонду та управлінь ВД ФСС України на період до завершення їх реорганізації; зобов`язано голову комісії з реорганізації Фонду та голів комісій з реорганізації управлінь ВД ФСС України здійснити заходи з припинення Фонду та управлінь ВД ФСС України у чотиримісячний строк з дня набрання чинності Законом № 2620.

Після набрання чинності Законом № 2620 головою комісії з реорганізації Фонду було видано наказ від 16.01.2023 № 9-ОД Про скорочення чисельності та штату працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.

Постановою № 1442 установлено, що до голови комісії з реорганізації Фонду переходять повноваження щодо управління справами Фонду на період до завершення їх реорганізації. Зазначене повністю відповідає частині четвертій статті 105 Цивільного кодексу України.

Ураховуючи зазначене, наказ 16.01.2023 № 9-ОД Про скорочення чисельності та штат, працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України видано в межах наданих повноважень.

Головою комісії з реорганізації ФСС України 16.01.2023 видано наказ № 9-ОД "Про скорочення чисельності та штату працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України", пунктом 1 якого передбачено скоротити штат та усю чисельність працівників, визначених штатними розписами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та м. Києві, з 18.04.2023року.

Встановлено, що 19 січня 2023 року позивачку, яка працювала в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, було попереджено про наступне звільнення з посади 18.04.2023 року на підставі п.1 ч. 1 ст.40 КЗпП України, оскільки скороченню підлягає весь штат та чисельність працівників.

11.04.2023 управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області видано наказ №59-к/тр про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників відповідно до пункту 1 частини 1статті 40 КЗпП України.

Крім того встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області своїм листом від 04.01.2023 №0200-0802-5/1018 надало Управлінню виконавчої дирекції ФСС України у Вінницькій області перелік вакантних посад станом на 03.01.2023 та зазначило, ще працівники Управління можуть бути працевлаштовані на них шляхом участі у доборі на зайняття вакантних посад.

Інформація про оголошення добору на зайняття вакантних посад в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області була розміщена на офіційній сторінці Головного управління 22.03.2023 у соціальній мережі Fасebook каналі. Особи, які виявили бажання прийняти участь у доборі персоналу на зайняття посад державної служби категорії Б та В, мали можливість надіслати до Головного управляння резюме у строк до 05.04.2023.

Інформація про оголошення добору на зайняття вакантних посад в апараті Пенсійного фонду України була розміщена на офіційній сторінці вебпорталу Пенсійного фонду України 04.04.2023. Особи, які виявили бажання прийняти участь у доборі персоналу на зайняття посад державної служби категорій Б та В, мали можливість надіслати до Фонду резюме у строк до 18.04.2023.

Позиція апеляційного суду

Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення не відповідає зазначеним вимогам.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивача голова комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області та відповідач дотримались норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника та вжили всіх можливих заходів, передбачених чинним законодавством, щодо недопущення порушення права позивачки на працю, в зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У справі, що переглядається виник спір між фізичною особою та Пенсійним фондом України, як правонаступником Фонду соціального страхування України щодо недотримання Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області процедури вивільнення позивача у зв`язку зі скороченням всього штату працівників у процесі приєднання Фонду соціального страхування України до Пенсійного фонду України.

Тому ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом за захистом порушених прав у зв`язку із звільненням без дотримання відповідачем обов`язку щодо її працевлаштування в органах Пенсійного фонду України.

01 травня 2023 року до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про державну реєстрацію щодо припинення УВД ФССУ у Вінницькій області.

Позивач визначила спосіб захисту своїх прав, як поновлення на роботі, оскільки втратила свою посаду в результаті реорганізації Фонду соціального страхування України шляхом приєднання його до Пенсійного фонду України, що не вважається ліквідацією.

Водночас, право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з матеріалами справи основний штат працівників апарату Пенсійного фонду України та його територіальних органів складають посади державної служби.

Отже внаслідок реорганізації Фонду та Управління шляхом приєднання до Пенсійного фонду України відбулося специфічне правонаступництво, за якого згідно з ухваленим Верховною Радою України Законом № 2620-ІХ Фонд як юридична особа приватного права припинився, однак його повноваження, що стосувалися чутливої для держави сфери загальнообов`язкового державного соціального страхування, набув Пенсійний фонд України як юридична особа публічного права та центральний орган виконавчої влади, що також був наділений функціями у сфері загальнообов`язкового державного страхування (пенсійне страхування).

Спори за вимогами, які спрямовані на поновлення працівників Фонду, звільнених внаслідок реорганізації Фонду та Управління шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, на роботі в органах Пенсійного фонду та стосуються прийняття на публічну службу, мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що на час звільнення таких працівників останні не перебували на державній службі та Пенсійний фонд України і його територіальні органи не здійснювали щодо них публічно-владних управлінських функцій.

Вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року в справі № 712/4776/23 (провадження № 61-13644сво23).

Проте ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначене не врахував та вирішив в порядку цивільного судочинства спір, що підлягає розглядові за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 1922 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Наведені порушення норм процесуального права є безумовною та обов`язковою підставою для скасування судового рішення із закриттям провадження у справі.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2023 року скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255, частини першої статті 377 ЦПК України.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України апеляційний суд роз`яснює ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, і протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови позивач може звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 259, 367, 374, 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2023 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 її право протягом десяти днів з дня отримання нею цієї постанови звернутися до Вінницького апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий І.М. Стадник

Судді Ю.Б.Войтко

В.В. Сопрун