Номер провадження: 22-ц/813/4332/24
Справа № 501/340/24
Головуючий у першій інстанції Петрюченко М.І.
Доповідач Карташов О. Ю.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
позивач Приватне підприємство «АВТОТРАНСКОМ»
відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2
треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРАНС», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРЕЙД»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу Приватного підприємства «АВТОТРАНСКОМ», в інтересах якого діє адвокат Лемішка Ігор Петрович
на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 06 лютого 2024 року про забезпечення позову
у справі за заявою Приватного підприємства «АВТОТРАНСКОМ» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «АВТОТРАНСКОМ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРАНС», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРЕЙД», про визнання недійсними актів приймання-передачі часток в статутних капіталах, скасування держаної реєстрації та визначення розмірів часток в статутних капіталах
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2024 року ПП «АВТОТРАНСКОМ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРАНС», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРЕЙД» про визнання недійсними актів приймання-передачі часток в статутних капіталах, скасування держаної реєстрації та визначення розмірів часток в статутних капіталах.
Разом з позовом представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просить суд: заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів, а саме: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; змін до відомостей пов`язаних із входженням до складу учасників; виключення або виходу із складу учасників, рішення про реорганізацію; рішення про припинення щодо наступних юридичних осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА» (ЄДРПОУ 39438018): - Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРАНС» (ЄДРПОУ 43744253); - Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 37439596).
Заява обґрунтована тим, що 18.03.2019 між ПП «АВТОТРАНСКОМ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА» укладено про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом).
З метою забезпечення належного виконання договору, 18.03.2019 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки (на момент укладання договору він був директором та єдиним засновником ТОВ ««АГРІТЕРРА»), за умовами якого останній зобов`язався відповідати за належне виконання ТОВ ««АГРІТЕРРА» всіх зобов`язань перед ПП «АВТОТРАНСКОМ», що виникли за Договором про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом) в такому розмірі, в такий строк і в такому порядку, як передбачено умовами Договору.
У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ ««АГРІТЕРРА» зобов`язань за укладеним Договором зважаючи на наявність в договорах третейського застереження, звернувся до Постійного діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» з позовом про стягнення солідарно з ТОВ «АГРІТЕРРА» та ОСОБА_1 5 500 000 грн основного боргу, 195 375,36 грн - 3 % річних, 556 735,72 грн - інфляційних втрат.
Рішенням Постійного діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 12.08.2021 року у справі № 407/05.21 задоволено позов позивача до ТОВ «АГРІТЕРРА» та ОСОБА_1 та стягнуто солідарно на користь позивача 5 500 000 грн основного боргу, 195 375,36 грн - 3 % річних, 556 735,72 грн - інфляційних втрат та 11 350 грн сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді.
Отже у відповідача ОСОБА_1 існує невиконане грошове зобов`язання перед позивачем.
З метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому його виконанні, заявник звернувся до суду з відповідною заявою.
Короткий зміст судового рішення першої інстанції
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 06 лютого 2024 року у задоволенні заяви представника Приватного підприємства «АВТОТРАНСКОМ» про забезпечення позову відмовлено повністю.
Ухвала суду вмотивована тим, що спір у зазначеній справі виник із правочину, а саме договору про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом) а тому, ця справа належить до юрисдикції господарських судів. Позивачем не надано доцільності відкриття провадження у справі, тому вказана заява про забезпечення позову на цій стадії є безпідставною.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Приватне підприємство «АВТОТРАНСКОМ», в інтересах якого діє адвокат Лемішка І.П. подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить її скасувати та задовольнити заяву ПП «АВТОТРАНСКОМ» про вжиття заходів забезпечення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково встановив, що справу слід розглядати в порядку господарського судочинства. Суд фактично не розглядав наведених позивачем доказів, які свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Наголошується, що суд першої інстанції ухвалюючи судове рішення неправильно встановив зміст спірних правовідносин, оскільки предметом спору не є боргові зобов`язання за договором № 36153111 від 18.03.2019 про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом), укладеного між ПП «АВТОТРАНСКОМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА»; не правильно встановив суб`єктивний склад спірних правовідносин, оскільки спір виник між ПП «АВТОТРАНСКОМ» і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а не між ПП «АВТОТРАНСКОМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА». Також суд не дослідив по суті вимоги та доводи заяви про забезпечення позову, обмежившись цитуванням норм ЦПК України.
Підсумовуючи викладене, апелянт вважає, що справа повинна розглядатись за правилами цивільного судочинства, оскільки заявлений спір ґрунтується на правовідносинах, направлених на захист прав позивача як стягувача у виконавчому провадженні, щодо майна ОСОБА_1 , яким останній розпорядився відчуживши його іншій фізичній особі своєму сину ОСОБА_2 .. Звертається увага на те, що сторонами оспорюваних правочинів (актів приймання-передачі) є фізичні особи, а правовідносини сторін не мають ознак господарсько-правових, тому вирішення цього спору має здійснюватись за нормами ЦПК України.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Правом на подання відзиву передбаченого ст. 360 ЦПК України сторони не скористались.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Представник ПП «АВТОТРАСКОМ» адвокат Лемішка І.П. в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувану ухвалу та вжити заходи забезпечення позову.
Представник відповідач ОСОБА_1 адвокат Луб В.В. в судовому засідання, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що оскаржувана ухвала є обґрунтованою та законною.
Інші учасники судової справи у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
У січні 2024 року ПП «АВТОТРАНСКОМ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРАНС», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРЕЙД» про визнання недійсними актів приймання-передачі часток в статутних капіталах, скасування держаної реєстрації та визначення розмірів часток в статутних капіталах.
Разом з позовом представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 06 лютого 2024 року відмовлено у відкритті провадження по справ за позовом ПП «АВТОТРАНСКОМ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРАНС», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРЕЙД» про визнання недійсними актів приймання-передачі часток в статутних капіталах, скасування державної реєстрації та визначення розмірів часток в статутних капіталах.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду яким закінчується розгляд справи по суті, і їх значення полягає в тому, що вони захищають законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 4 Постанови Пленуму № 9 Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, предметом позову є боргові зобов`язання за договором про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом) між ПП «АВТОТРАНСКОМ» та ТОВ «АГРІТЕРРА», та договору поруки на забезпечення виконання даного договору, укладеного між ПП «АВТОТРАНСКОМ» та ОСОБА_1 .
Встановлено, що зазначений спір виник із правочину, а саме договору про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом), а тому ця справа належить до юрисдикції господарських судів.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для забезпечення даного позову, оскільки позивачем не наведено доцільності відкриття провадження у справі, та вказана справа належить до юрисдикції господарських судів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статі 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та мотивованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в заявлений спосіб.
Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують, а тому не приймаються до уваги судової колегії.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АВТОТРАНСКОМ», в інтересах якого діє адвокат Лемішка Ігор Петрович, залишити без задоволення.
Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 06 лютого 2024 року, про забезпечення позову, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 30.01.2025 |
Номер документу | 124731696 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Карташов О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні