Постанова

від 15.01.2025 по справі 385/823/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2025 року м. Кропивницький

справа № 385/823/24

провадження № 22-ц/4809/182/25

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Приватне сільськогосподарське підприємство «Нива»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2024 року та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2024 року та на додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2024 року у складі головуючого судді Панасюка І. В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського товариства "Нива", яким просив стягнути з відповідача на користь позивача збитки у формі упущеної вигоди у розмірі 707212,74 грн, заподіяної внаслідок істотних перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського району, Кіровоградської області та судові витрати у справі, які складаються із коштів по сплаті судового збору, витрат на експертні висновки та витрат на професійну правничу (правову допомогу).

В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського (Гайворонського) району, Кіровоградської області.

У вересні 2021 року позивачу стало відомо про те, що за Приватним сільськогосподарським підприємством «Нива» в 2016 році зареєстровано право оренди на належну йому земельну ділянку.

Отримавши офіційні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 встановлено, що відповідачем 25.05.2016 зареєстровано право оренди на зазначену ділянку, номер запису про інше речове право - 14721796.

Підставою для реєстрації іншого речового права, згідно відомостей з ДРПП, є Договір оренди земельної ділянки від 25.05.2016 № 270.

Також, зазначено, що Орендодавцем є ОСОБА_1 , а Орендарем - ПСП «Нива», строк дії речового права - 10 років.

Однак, позивач із відповідачем жодних договорів не підписував, волевиявлення на їх укладення не виявляв та відповідно умови нібито укладеного правочину не визнавав.

Зареєстроване право оренди відповідача створювало об`єктивні перешкоди позивачеві у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270.

Вважаючи договір неукладеним, а речове право таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області із відповідною позовною заявою.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 у справі № 385/1243/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до ПСП «Нива» задоволено.

Зобов`язано відповідача усунути перешкоди позивачу в користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою та повернути її останньому. Скасовано державну реєстрацію зареєстрованого за відповідачем речового права (права оренди) на спірну земельну ділянку.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 30.08.2022 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 без змін.

Після цього, позивачем вказані законні рішення судів виконано у повному обсязі та інше речове право (оренди) відповідача на належну йому земельну ділянку 13.10.2022 припинено, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.05.2024 № 380733140.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 385/1243/21 касаційну скаргу ПСП «Нива» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 та постанову Кропивницького апеляційного суду від 30.08.2022 залишено без задоволення, а вказані судові рішення без змін.

Позивач вказує, що був позбавлений об`єктивної можливості з 2018 року по кінець 2022 року використовувати належну йому земельну ділянку за цільовим призначенням, тобто самостійно її обробляти, засівати та збирати врожай.

Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_1 має право на стягнення збитків у вигляді відшкодування неодержаних доходів із зазначеної земельної ділянки (упущеної вигоди).

Для розрахунку суми неодержаних доходів позивачем узято середні показники врожайності по району і вирахувано із загальної кількості та вартості врожаю доходи, які ОСОБА_1 як власник землі міг би отримати при самостійному господарюванні на землях, та суми витрат, які останній обов`язково мав би понести на вирощування, збір врожаю на цій земельній ділянці. Загальний розмір упущеної вигоди позивача становить 707212,74 грн.

Внаслідок створених ПСП «Нива» реальних перешкод у користуванні земельною ділянкою, ОСОБА_1 не отримав таких доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено.

Через протиправні дії відповідача, що підтверджено рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 у справі № 385/1243/21, а також причинно-наслідковий зв`язок між такими діями ПСП «Нива» та спричиненими збитками ОСОБА_1 у формі упущеної вигоди, останній не одержав доходів з використання земельної ділянки площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270 з 2018 по 2022 рік включно.

Збитки у сумі 707212,74 грн відповідачем не сплачені, а тому права та законні інтереси позивача порушені та підлягають захисту у судовому порядку.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2024 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ПСП "Нива" про стягнення збитків.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» на користь ОСОБА_1 збитки у формі упущеної вигоди у розмірі 214325,36 грн, заподіяної внаслідок істотних перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського району, Кіровоградської області.

Суд виснував, що позивачем доведено наявність об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним права щодо користування і розпорядження майном (земельною ділянкою) та встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: неправомірність дій ПСП «Нива», існування безпосереднього причинного зв`язку між його діями і позбавленням права власника користування земельною ділянкою, вина відповідача.

Додатковим рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2024 року стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 19705,09 грн.

Короткий зміст доводів та вимог апеляційної скарги Приватного сільськосподарського товариства «Нива».

Приватне сільськогосподарське товариство «Нива», в інтересах якого діє адвокат Мелєзгінов Юрій Валерійович, подало до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01.10.2024 в частині задоволення позову про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» на користь ОСОБА_1 збитки у формі упущеної вигоди у розмірі 214325,36 грн, заподіяної внаслідок істотних перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського району, Кіровоградської області та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» на користь ОСОБА_1 збитки у формі упущеної вигоди у розмірі 214325,36 грн.

Зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що позивач знав про існування договору оренди земельної ділянки від 25.05.2016 з 2017 року та про отримання орендної плати саме його матір`ю ОСОБА_2 , оскільки не звертався із жодними претензіями чи вимогами про повернення земельної ділянки до ПСП «Нива» аж до 17.09.2021, а коли звернувся до суду із вимогами про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, то не заявив вимогу про стягнення орендної плати. Тобто позивача не цікавило хто обробляв його земельну ділянку з 2017 року по 2021 рік, хто отримував орендну плату, тож поза розумним сумнівом ОСОБА_3 визнавав укладеним договір оренди від 25.05.2016 року № 270, виконував його умови та погоджувався, щоб орендну плату отримувала його мати ОСОБА_2 , щоі не оскаржувалось та не оспорювалось позивачем.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано та безпідставно взято до уваги як доказ підготовлений експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати експертний висновок В-213 від 21.05.2024, на який посилався позивач на доведення розміру упущеної вигоди.

На думку відповідача Експертний висновок містить посилання на листи ДЕРЖСТАТу Головного управління статистики у Кіровоградській області б/н від 06.03.2023 та б/н від 12.04.2024, які не надано для ознайомлення стороні відповідача. Враховуючи те, що для ознайомлення також не надано адвокатський запит №2 АО «НАУМЕНКО, БОРУШ І ПАРТНЕРИ» від 14.05.2024, неможливо перевірити правильність вказаних у Експертному висновку вихідних даних. Для ознайомлення фактично ж надано листи Головного управління статистики у Кіровоградській області №12-76/462-23 від 10.03.2023 та №12-80/587-24 від 18.04.2024. Для ознайомлення надано «Експертний висновок В-213 від 21.05.2024», складений оцінювачем ОСОБА_4 , при цьому в ньому не зазначено жодних відомостей про оцінювача, а саме: про кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, та посвідчення про підвищення кваліфікації. Таким чином, не зрозуміло чи професійна та кваліфікована особа виконала вказаний документ, та чи мала вона право складати відповідний документ.

Апелянт наголошує, що визначення кількості с/г культур, яка могла б бути зібрана з 2018 по 2022 рік на земельній ділянці 2,8875 га (кадастровий номер 3521186800:02:000:2270), розташованої на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району, Кіровоградської області та яку суму грошових коштів, які ОСОБА_1 міг би виручити з продажу с/г культур при середній вартості з 2018 по 2022 роки, та надання Експертного висновку, не входить до компетенції оцінювача, зокрема ОСОБА_4 , та суб`єкта оціночної діяльності Кіровоградська РТПП, згідно ст. 3, ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Щодо середніх цін, то у вказаних листах прямо наведено застереження, в якому зазначено, що вказані середні ціни є первинною базою для розрахунків індексів цін і, відповідно до мети спостереження, не призначені для інших цілей.

Також зазначив, що середні ціни, наведені в листах Головного управління статистики у Кіровоградській області №12-76/462-23 від 10.03.2023 та №12-80/587-24 від 18.04.2024, не містять відомостей щодо умов поставки, характеристик товару, а також умов оплати. Зазначені показники значною мірою впливають на вартість сільськогосподарських культур.

Апелянт стверджує, що зібрані виконавцем вихідні дані є неповними, та недостатніми для проведення оцінки майна. Зокрема не зібрано ринкові дані щодо вартості сільськогосподарських культур з 2018 по 2022 рік. Не зібрано дані про земельну ділянку, а саме: ухил, форму, агро-хімічні характеристики ґрунтів (вміст поживних речовин), бал бонітету, сорт рослин, технологію вирощування (наприклад без та зі зрошенням). Не встановлено фактичну (фізичну) площу земельної ділянки з врахуванням її ухилу, що могло вплинути на загальний розмір урожаю.

Короткий зміст доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пузир Владислав Олександрович, подав до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01.10.2024 у справі № 385/823/24 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ПСП «Нива» на користь ОСОБА_1 збитків у формі упущеної вигоди за 2022 рік в розмірі 492 887, 38 грн. скасувати. Ухвалити у відповідній частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» на користь ОСОБА_1 збитки у формі упущеної вигоди за 2022 рік у розмірі 492 887, 38 грн, заподіяну внаслідок істотних перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського району, Кіровоградської області. Додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14.10.2024 у справі № 385/823/24 скасувати. Ухвалити нове додаткове рішення, яким стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 65 033,30 грн, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 5 657,70 грн, витрат на підготовку експертних висновків в розмірі 10 272,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 49 103,60 грн.

В обґрунтуванняапеляційної скаргизазначено,що відповідачемстворено об`єктивніперешкоди укористуванні належноюпозивачу земельноюділянкою,а томусуд першоїінстанції погодивсяіз доводамиапелянта вчастині того,що збоку ПСП«Нива» протягом2018-2022років вчинялисьпротиправні діївідносно останнього.Водночас,судом першоїінстанції наоснові поданихпозивачем доказіввизнано доведенимрозмір упущеноївигоди всумі грошовихкоштів,які міготримати останнійза результатамивирощування тазбору сільськогосподарськихкультур.Однак,з необґрунтованихпричин судневмотивовано визнавнедоведеною обставинутого,що в2022році позивачутакож завданозбитків,розрахунок якихпроведено наоснові аналогічнихписьмових документів,що іза 2018,2019,2020,2021роки. Позивач звертає увагу, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним). Для розрахунку суми неодержаних доходів позивачем узято середні показники врожайності по району і вираховано із загальної кількості та вартості врожаю доходи, які ОСОБА_1 як власник землі міг би отримати при самостійному господарюванні на землях, та суми витрат, які останній обов`язково мав би понести на вирощування, збір врожаю на цій земельній ділянці.

Згідно з підготовленим експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати експертним висновком В-213/1 від 20.05.2024 загальна вартість витрат по вирощуванню цибулі ріпчастої на земельній ділянці площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, розташованої на території Хащуватської сільської ради Голованівського (Гайворонського) району Кіровоградської області, згідно калькуляції 2022 року, становить 56973,96 грн на один га. Загальна вартість витрат по вирощуванню цибулі ріпчастої у 2022 році становить 164 512,31 грн (56973,96 грн * 2,8875 га).

Згідно з підготовленим експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати експертним висновком В-213 від 20.05.2024 сума коштів, яка могла б бути виручена з продажу врожаю цибулі ріпчастої із земельної ділянки площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, розташованої на території Хащуватської сільської ради Голованівського (Гайворонського) району Кіровоградської області, у 2022 році становить 657 399,69 грн. Розрахунок збитків у формі упущеної вигоди здійснено по середнім показникам ціни та врожаю кукурудзи, соняшника, пшениці та цибулі по Голованівському району Кіровоградської області.

Зазначено, що висновки суду першої інстанції про те, що позивачем нібито не надано інформації, сформованої Держстатом України, про середню врожайність цибулі ріпчастої по Кіровоградській області є невірними, оскільки разом із позовною заявою останнім до суду надано лист ГУ статистики у Кіровоградській області від 18.04.2024 № 12-80/587-24, яким надано статистичні дані про врожайність даної культури з розрахунку 1 центнер на 1 га зібраної площі у 2022 році по Кіровоградській області.

Позивачем письмовими доказами доведено, що чистий дохід, який міг би отримати останній від продажу зерна цибулі ріпчастої по середній ринковій вартості в 2022 році складає 492 887,38 грн (657 399,69 грн 164 512,31 грн).

Позивач стверджує, що подані ним висновки експерта Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати є належними доказами на підтвердження розміру упущеної вигоди. При цьому, відмова у стягненні упущеної вигоди з формальних підстав не доведення позивачем чіткого розміру заподіяних йому збитків, за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою, не узгоджується із наведеним вище принципом справедливості та фактично призводить до втрати захисної і відновлювальної функції відшкодування збитків.

Крім цього зазначає, що відповідач не спростував розрахунок завданих збитків, який обґрунтований у позовній заяві

Щодо мотивів оскарження додаткового рішення вказано, що судом першої інстанції не наведено обгрунтування які саме витрати на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню, а лише формально зазначено суму до стягнення без належного її обгрунтування, що суперечить вимогам статті 263 ЦПК України.

Більш того, судом першої інстанції не враховано, що стороною позивача доведено у повному обсязі факт понесення витрат із обґрунтуванням ціни кожної наданої послуги. Разом з тим, судом першої інстанції констатовано факт наявності протиправної поведінки, однак в додатковому рішенні зайнято іншу позицію та не враховано обставини даної справи, оскільки через вказану поведінку ПСП «Нива» ОСОБА_1 вимушений був здійснювати додаткові дії задля захисту своїх порушених прав (пошук адвоката, додаткове хвилювання тощо). Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених витрат, але й спонукання відповідача утримуватися від вчинення певних дій, зокрема, щодо повторної протиправної поведінки щодо інших осіб, які звертаються задля отримання пенсійних виплат.

Стверджує, що оскільки сторона позивача документально підтвердила понесення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з критеріїв та обставин справи, заява про відшкодування судових витрат у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції підлягає задоволенню у повному обсязі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача, представник позивача просив відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги ПСП «Нива». Вказав, що апеляційна скарга не містить норм, які судом першої інстанції порушено, а тому і відповідно не містить підстав для скасування законного, всебічного та аргументованого рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог (а.с.91-93 том 1).

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єінші фактичнідані,якімаютьзначення длявирішеннясправи,тадоказина їхпідтвердження; якіправовідносинисторінвипливають ізвстановленихобставин; якаправованормапідлягає застосуваннюдоцихправовідносин; числід позовзадовольнити абов позовівідмовити; якрозподілитиміжсторонами судовівитрати; чиєпідставидопустити негайневиконаннясудовогорішення; чиєпідставидля скасуваннязаходів забезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача адвоката Мелєзгінова Ю. В., який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, пояснення представника позивача адвоката Пузиря В. О., вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПСП «Нива» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню, з ухваленням нового рішення в справі про відмову в задоволенні позовних вимог.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського (Гайворонського) району, Кіровоградської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.10.2003 серії КР №101728 (а.с. 11 зворот - 12).

Отримавши офіційні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем встановлено, що відповідачем 25.05.2016 зареєстровано право оренди на зазначену ділянку, номер запису про інше речове право 14721796. Підставою для реєстрації іншого речового права, згідно відомостей з ДРПП, є Договір оренди земельної ділянки від 25.05.2016 № 270. Орендодавцем є ОСОБА_1 , а Орендарем - ПСП «Нива», строк дії речового права - 10 років (а.с. 30-31 том 1).

Вважаючи договір неукладеним, а речове право таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області із відповідною позовною заявою.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 у справі № 385/1243/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до ПСП «Нива» задоволено.

Зобов`язано відповідача усунути перешкоди позивачу в користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою та повернути її останньому, скасовано державну реєстрацію зареєстрованого за відповідачем речового права (права оренди) на спірну земельну ділянку (а.с. 12-22 том 1).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 30.08.2022 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 залишено без змін (а.с. 22-25 том 1).

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 385/1243/21 касаційну скаргу ПСП «Нива» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 та постанову Кропивницького апеляційного суду від 30.08.2022 залишено без задоволення, а вказані судові рішення без змін (а.с. 26-30 том 1).

Рішення суду виконано у повному обсязі та інше речове право (оренди) відповідача на належну йому земельну ділянку 13.10.2022 припинено, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.05.2024 № 380733140 (а.с. 30-31 том 1).

Згідно з експертним висновком В-213/1 від 20.05.2024, підготовленим експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, загальна вартість витрат по вирощуванню кукурудзи на зерно на земельній ділянці площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, розташованої на території Хащуватської сільської ради Голованівського (Гайворонського) району Кіровоградської області, згідно калькуляції 2018 року, становить 6934,78 грн. на один га. Загальна вартість витрат по вирощуванню кукурудзи у 2018 році становить 20024,18 грн (6934,78 грн. * 2,8875 га),

згідно калькуляції 2019 року, становить 6934,78 грн на один га. Загальна вартість витрат по вирощуванню кукурудзи у 2019 році становить 20024,18 грн (6934,78 грн * 2,8875 га),

згідно калькуляції 2020 року, становить 9996,77 грн. на один га. Загальна вартість витрат по вирощуванню соняшника у 2020 році становить 28865,7 грн (9996,77 грн * 2,8875 га),

згідно калькуляції 2021 року, становить 8317,88 грн. на один га. Загальна вартість витрат по вирощуванню озимої пшениці у 2021 році становить 24017,9 грн (8317,88 грн * 2,8875 га) (а.с. 39-44 том 1).

Згідно з експертним висновком В-213 від 21.05.2024, підготовленим експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, сума коштів, яка могла би бути виручена з продажу врожаю кукурудзи, соняшника, озимої пшениці із земельної ділянки площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, розташованої на території Хащуватської сільської ради Голованівського (Гайворонського) району Кіровоградської області, у 2018 році становить 81764,26 грн, у 2019 році становить 72945,19 грн, у 2020 році становить 64665,62 грн, у 2021 році становить 87882,25 грн, (а.с. 36-37 том 1).

Розрахунок збитків у формі упущеної вигоди здійснено по середнім показникам ціни та врожаю кукурудзи, соняшника, пшениці по Гайворонському району Кіровоградської області (а.с. 31 зворот 34 том 1).

Чистий дохід, який міг би отримати позивач від продажу зерна кукурудзи по середній ринковій вартості станом на грудень 2018 року складає 61740,08 грн (81764,26 грн. - 20024,18 грн).

Чистий дохід, який міг би отримати позивач від продажу зерна кукурудзи по середній ринковій вартості станом на грудень 2019 року становить 52921,01 грн (72945,19 грн - 20024,18 грн).

Чистий дохід, який міг би отримати позивач від продажу зерна соняшника по середній ринковій вартості станом на жовтень 2020 року складає 35799,92 грн (64665,62 грн. - 28865,7 грн).

Чистий дохід, який міг би отримати позивач від продажу зерна озимої пшениці по середній ринковій вартості станом на жовтень 2021 року становить 63864,35 грн (87882,25 грн - 24017,9 грн).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорення. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).

У частині другій статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі № 3-64гс11 та постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 908/2261/17, від 31 липня 2019 року у справі № 910/15865/14 та від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20).

При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) та постановах Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 910/12204/17, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).

Також позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі № 908/2486/18, від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/3669/19, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

Тлумачення змісту частини другої статті 22 ЦК України свідчить, що упущена вигода, будучи складовою поняття збитки, на відміну від реальних збитків, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі, пов`язана з тим реальним приростом, збільшенням її майнової сфери, якого можна було б очікувати за звичайних обставин, якби ці обставини не були порушені неправомірною поведінкою боржника.

У частині третій статті 623 ЦК України закріплено норму, яка регламентує ціни на товари, роботи, послуги тощо, які використовуються для обчислення збитків, зокрема, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки в момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначені (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії упущена вигода, принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

Тому при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.

Визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.

Справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора, адже сама лише констатація у судовому рішення порушення прав кредитора (позивача) не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Мала проти України», «Богатова проти України»).

Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Станкевич проти Польщі»).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Де Куббер проти Бельгії» та у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як «явну помилку» (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського (Гайворонського) району, Кіровоградської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.10.2003 серії КР №101728 (а.с. 11 зворот - 12).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначав, що у вересні 2021 року він дізнався, що 25.05.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право оренди на належну йому земельну ділянку за ПСП "Нива", номер запису про інше речове право 14721796. Підставою для реєстрації іншого речового права, згідно відомостей з ДРПП, вказано договір оренди земельної ділянки від 25.05.2016 № 270, де орендодавцем є ОСОБА_1 , а орендарем - ПСП «Нива», строк дії речового права - 10 років. Вважаючи договір оренди неукладеним, а речове право таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області із відповідною позовною заявою.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 у справі № 385/1243/21, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 30.08.2022 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.09.2023, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПСП «Нива» задоволено. Зобов`язано ПСП "Нива" усунути перешкоди позивачу в користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою та повернути її останньому, скасовано державну реєстрацію зареєстрованого за відповідачем речового права (права оренди) на спірну земельну ділянку (а.с. 12-22 том 1).

Позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з ПСП "Нива"збитки у формі упущеної вигоди у розмірі 707212,74 грн, заподіяної внаслідок істотних перешкод у користуванні земельною ділянкою, посилаючись обставини, встановлені вказаним судовим рішенням щодо відсутності законних підстав, зокрема укладеного між сторонами договору оренди, для користування ПСП "Нива" належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського району, Кіровоградської області.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про наявність підстав для часткового задоволення позових вимог.

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Визначаючи розмір збитків, заподіяних позивачу внаслідок істотних перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд керувався експертним підготовленим експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати висновком В-213/1 від 20.05.2024.

Вказаним експертним висновком В-213/1 від 20.05.2024, підготовленим експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, визначена загальна вартість витрат по вирощуванню кукурудзи на зерно на земельній ділянці площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, розташованої на території Хащуватської сільської ради Голованівського (Гайворонського) району Кіровоградської області, згідно калькуляції 2018 року, становить 6934,78 грн на один га. Загальна вартість витрат по вирощуванню кукурудзи у 2018 році становить 20024,18 грн (6934,78 грн * 2,8875 га), згідно калькуляції 2019 року, становить 6934,78 грн на один га. Загальна вартість витрат по вирощуванню кукурудзи у 2019 році становить 20024,18 грн (6934,78 грн * 2,8875 га), згідно калькуляції 2020 року, становить 9996,77 грн. на один га. Загальна вартість витрат по вирощуванню соняшника у 2020 році становить 28865,7 грн (9996,77 грн * 2,8875 га), згідно калькуляції 2021 року, становить 8317,88 грн. на один га. Загальна вартість витрат по вирощуванню озимої пшениці у 2021 році становить 24017,9 грн (8317,88 грн * 2,8875 га) (а.с. 39-44 том 1).

У пункті 5 експертного висновку вказано, що у відповідності до завдання замовника встановлено, що вартість витрат по вирощуванню кукурудзи, соняшника, озимої пшениці та цибулі ріпчастої з відповідними сільськогосподарськими роботами, які проводяться за розрахунком калькуляції ТОВ «Долинівка».

Разом з тим, наданий позивачем розрахунок, на який посилався суд в своєму рішенні, не доводить завданих йому збитків (упущеної вигоди) та їх розміру, а також причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, оскільки зроблений на підставі відповідних статистичних даних, виходячи з середньої урожайності та цін на сільськогосподарську продукцію ТОВ «Долинівка».

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У виді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Європейський Суд з прав людини вказав, що коли мова заходить упущеної вигоди (lucrum cessans), її існування має бути встановлено з упевненістю, і не повинно ґрунтуватися тільки на здогадах або ймовірності (Centro Europa 7 S. r.l. і Ді Стефано C. Italy [GC], no. 38433/09, § 219 in fine, ECHR 2012).

ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом не надав доказів того, що він як власник земельної ділянки міг би отримати дохід у розмірі 707212, 74 грн при самостійному господарюванні на належній йому земельній ділянці за 2018 -2022 роки.

Наявний в матеріалах справи розрахунок не доводить завданих позивачу реальних збитків (упущеної вигоди) та їх розміру, а також причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, оскільки зроблений на підставі відповідних статистичних даних, виходячи з середньої урожайності та цін на сільськогосподарську продукцію ТОВ «Долинівка».

Апеляційний суд зазначає, що сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується припущенням про можливість отримання такого прибутку, та не підтверджується жодними належними доказами, які могли б свідчити про реальну можливість позивачем обробляти належну йому земельну ділянку, засівати її та збирати урожай.

Крім того, суд враховує, що за інформацією представника позивача після виконання рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 у справі № 385/1243/21 про усунення перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою та повернення її, ОСОБА_1 самостійно не обробляє землю, передав належну йому земельну ділянку в оренду.

Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач не довів реальної можливості щодо отримання ним доходів від самостійного обробітку належної йому земельної ділянки, не обґрунтував належними доказами розміру завданих відповідачем збитків, лише посилався на теоретичні висновки експерта, а тому апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність цих вимог.

У Постанові Верховного суду України від 14.06.2017 у справі № 923/2075/15 зазначено, що наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для стягнення. Тобто, навіть належний висновок судової економічної експертизи про розмір неодержаного доходу не є належним доказом реальності неодержання доходів.

З урахуванням викладеного, для стягнення упущеної вигоди необхідно не тільки у належний спосіб встановлювати її розмір, але і доводити високий ступінь ймовірності такої вигоди.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції зазначеного не врахував, не надав правильної правової оцінки наявним у справі доказам, а тому дійшов помилкових висновків про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" про стягнення збитків у повному обсязі за недоведеністю.

Оскільки апеляційнийсуд дійшоввисновку пронеобхідність скасуваннярішення Гайворонськогорайонного судуКіровоградської областівід 01жовтня 2024року уцій справі,то додатковерішення Гайворонськогорайонного судуКіровоградської областівід 14жовтня 2024року такожпідлягає скасуванню. Зазначене узгоджується з правовою позицією висновленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 липня 2023 року, справа №904/8884/21.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У зв`язку з неправильним застосуванням судом норм процесуального права права, на підставі ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, його витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 8486, 56 грн, підлягають компенсації за рахунок позивача, якому відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пузир Владислав Олександрович задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива», в інтересах якого діє адвокат Мелєзгінов Юрій Валерійовича, задовольнити.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2024 року та додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2024 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" про стягнення збитків у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 8486, 56 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.01.2025.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

О.І.Чельник