Постанова

від 28.01.2025 по справі 397/1337/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2025 року м. Кропивницький

справа № 397/1337/24

провадження № 22-ц/4809/282/25

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2024 року (суддя Гайдпр Н.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Козятинської міської ради про визначення місця проживання з батьком та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, -

встановив:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Козятинської міської ради, в якому просив визначити місце проживання малолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним та встановити факт, що він самостійно виховує та утримує дитину.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, скаржник подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, тому просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що залишаючи позовну заяву без руху з підстав не долучення до матеріалів позовної заяви висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору, а також не зазначення у позовній заяві в чому полягає спірність правовідносин, судом першої інстанції не враховано, що на стадії підготовчого провадження особа має право подавати та витребовувати докази. При цьому, поза увагою суду залишилась подана його представником заява про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про витребування доказів.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 175-177, 185 ЦПК України, суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіряє, чи має особа відповідно до статті 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом відповідного права чи інтересу, чи відповідає форма та зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи немає інших установлених законом перешкод для відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування та інше.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують ці обставини та надав докази, необхідні на його думку.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, з підстав не долучення до матеріалів позовної заяви висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору, а також не зазначення у позовній заяві в чому полягає спірність правовідносин.

На виконання вимог ухвали представником позивача 18.10.2024 була подана заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, оскільки після розірвання шлюбу сторони проживають окремо. Крім того, представником позивача було подано клопотання про витребування доказів, а саме просив витребувати у Виконавчому комітеті Козятинської міської ради висновок про доцільність чи відсутність підстав визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком.

Натомість, суд першої інстанції ухвалою 28.10.2024 повернув позовну заяву позивачу, виходячи з того, що надіслана представником позивача заява про усунення недоліків та клопотання про витребування доказів жодним чином не усуває вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки позовної заяви.

Апеляційний суд не згодний з таким висновком суду першої інстанції та звертає увагу на те, що незгода суду з наведеним у позовній заяві обґрунтуванням не є підставою для залишення її без руху з подальшим визнанням позовної заяви неподаною та її повернення позивачу.

Що стосується відсутності в матеріалах справи висновку органу опіки та піклування, то на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, а кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред`явлених позовних вимог.

Оцінка доказів є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19 (провадження № 61-2192св20).

Більш того, суд не врахував приписи ст. 19 СК України, яка передбачає право особи звернутися за захистом свого права як до органу опіки та піклування так і до суду. У разі звернення особи до суду, орган опіки та піклування безпосередньо бере участь у судових засіданнях та надає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

Суд вважає, що чітке дотримання вимог процесуального закону є необхідним явищем, оскільки забезпечує вірне дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини:від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Отже, надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавило позивача права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи наведене та з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич