Рішення

від 28.01.2025 по справі 480/6963/24

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року Справа № 480/6963/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/6963/24 за позовом Управління освіти, культури, молоді та спорту Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, треті особи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "Коло-інтернешнл" про визнання протиправною та скасування вимоги,-

У С Т А Н О В И В:

Управління освіти, культури, молоді та спорту Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області (далі позивач, Управління освіти) звернулося з позовною заявою до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області (далі відповідач, Держаудитслужба), треті особи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "Коло-інтернешнл", у якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати вимогу про усунення виявлених перевіркою порушень законодавства № 201805-11/1471-2024 від 24.06.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Управління освіти зазначило, що твердження відповідача про здійснення зайвої оплати підряднику коштів в сумі 143 507, 00 грн. внаслідок включення останнім до актів за формою КБ-2в обсягів робіт не передбачених проектно-кошторисною документацією та умовами договору, є безпідставним, оскільки під час капітального ремонту покрівлі Степанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, об`єми додаткових робіт виконувались за письмовим погодженням головного інженеру проекту, представника технічного нагляду та замовника, що підтверджено відповідним актом, та в межах вартості договору й зведеного кошторисного розрахунку до проектно-кошторисної документації, за рахунок економії отриманої по інших статтях виконання робіт.

Позивач зауважив на тому, що внаслідок виконання спірних ремонтно-будівельних робіт, договірна ціна не підвищувалась, зміни кошторисної документації не вплинули на характер робіт, проектні рішення не змінилися, вартість додаткових робіт не перевищила 10 відсотків договірної ціни, що свідчить про наявність можливості внесення змін до проектно-кошторисної документації.

Також необґрунтованими Управління освіти вважає і висновки Держаудитслужби щодо проведення зайвої оплати коштів на загальну суму 15456, 42 грн. підряднику ФОП ОСОБА_1 внаслідок включення ним до актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в за серпень 2021 року № 4 та за вересень 2021 № 5 додаткових робіт, оскільки договірна ціна за договором не підвищувалась, можливість внесення змін до проектної документації передбачена договором, внесені зміни не вплинули на характер робіт.

Ухвалою суду від 08.08.2024, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/6963/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Не погоджуючись з позовними вимогами, Держаудитслужба у відзиві зазначила, що вимога про усунення порушення яке полягає у проведенні зайвої оплати коштів підряднику ТОВ ТПК «Коло-Інтернешнл» в сумі 143 507, 00 грн. внаслідок включення до актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в обсягів та вартості робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією та умовами укладених договорів, є правомірною, оскільки до перевірки не надані відповідні зміни до проектно-кошторисної документації, завдання на коригування, обґрунтування необхідності внесення змін, листування щодо необхідності внесення змін тощо.

При цьому, наданий акт без номера (корегування) приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 08.05.2023 з нульовою вартістю, у якому: зменшено об`єми та вартість робіт включених до акту № 1 за жовтень 2022 року та № 2 за листопад 2022 року на загальну суму 193 865, 00 грн., які були повністю оплачені; виконано будівельних робіт в рахунок зменшення об`ємів у відповідності до проектно-кошторисної документації та умов договору № 126 від 17.08.2022 (локального кошторису) на загальну суму 45 402, 00 грн.; виконано будівельних робіт в рахунок зменшення об`ємів та які не передбачено проектно-кошторисною документацією та умовами тендерного договору № 126 від 17.08.2022 (локального кошторису) на загальну суму 143 507, 00 грн., не спростовує висновків про встановлені ревізією порушення.

Також обґрунтованою відповідач вважає і вимогу про усунення порушення, яке полягає у проведенні зайвої оплати коштів в сумі 15 456, 42 грн. підряднику ФОП ОСОБА_1 , оскільки за результатами перевірки було встановлено включення останнім до актів виконаних робіт форми КБ-2в вартості робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією та укладеними договорами.

Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.

У період з 08.05.2024 по 31.05.2024, на підставі направлень №№ 93, 94 від 07.05.2024, проведено перевірку закупівель, інформація про які оприлюднена в електронній системі закупівель за номерами: UA-2020-06-19-003161-c, UA-2022-08-02-007398-а.

За результатами перевірки 05.06.2024 складено акт № 201805-20/10, згідно з яким відповідач, окрім іншого, дійшов висновку про порушення Управлінням освіти статті 629, пункту 1 статті 877 Цивільного кодексу України, абзацу 1 пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005, пункту 1.3 договору підряду № 126 від 17.08.2022 та пункту 1.3 договору підряду № 180 від 17.07.2020, у зв`язку із здійсненням зайвої оплати коштів підрядникам ТОВ ТПК «Коло-Інтернешнл» на суму 143 507, 00 грн. та ФОП ОСОБА_1 на суму 15 456, 42 грн. внаслідок включення останніми до актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в обсягів і вартості робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією та умовами укладених договорів. Такі порушення, на думку Держаудитслужби, спричинили завдання матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 158 963, 42 грн.

З метою усунення встановлених порушень, 24.06.2024 Управлінню освіти направлено лист № 201805-11/1471-2024, у якому відповідач зазначав про згадані порушення та вимагав від позивача розглянути результати перевірки та питання щодо притягнення до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях у порядку, встановленому законодавством.

Крім того, Держуадитслужба вимагала від позивача забезпечити відшкодування з ТОВ ТПК «Коло-Інтернешнл» матеріальної шкоди в сумі 143 507, 00 грн. та з ФОП ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 15 456, 42 грн., а у випадку неможливості забезпечення відшкодування (після вжиття всіх заходів претензійно-позовного характеру), розглянути питання щодо відшкодування зайво сплачених коштів з винних осіб, відповідно до приписів статей 130-136 Кодексу законів про працю України.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами та вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, визначаються Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні № 2939-ХІІ від 26.01.1993. (далі Закону № 2939-ХІІ)

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Частиною першою статті 2 вказаного Закону встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 (далі Положення № 43), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

На виконання пункту 7 Положення № 43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Процедура проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами перевірок закупівель, визначена Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 631 від 01.08.2013. (далі Порядок № 631)

Згідно з пунктом 4 вказаного Порядку, перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з визначених підстав.

Перед початком перевірки закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю та залучені кваліфіковані фахівці повинні видати керівникові замовника чи його заступникові направлення під розписку на примірнику органу державного фінансового контролю. Якщо керівник замовника чи його заступник відмовляється ставити підпис, про це зазначається у вступній частині акта перевірки. (пункт 14 Порядку № 631)

Відповідно до пунктів 25, 26 Порядку № 631, у разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення перевірки, мають право рекомендувати керівникові замовника вжити невідкладних заходів для усунення та недопущення їх у подальшому. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки.

Пунктом 27 Порядку № 631 встановлено, що складення акта перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування, з урахуванням норм, установлених цим Порядком.

Так, пунктом 50 Порядку проведення інспектування передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до пункту 6 Положення № 43, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення з відповідним позовом.

За приписами статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. У пункті 1 резолютивної частини Рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, Конституційний Суд України висловив позицію, що конституційне право на оскарження в суді будь яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року по справі № 820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року по справі №818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 08 травня 2018 року по справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Верховний Суд у справі № 826/3350/17 (постанова від 08 травня 2018 року) також дійшов висновків, що законна вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкта (об`єкта контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

До того ж, у постанові від 08 травня 2018 року по справі № 826/3350/17, Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.

До подібних висновків Верховний Суд дійшов і у постанові від 06 серпня 2020 року по справі № 826/6254/17, а також у постановах від 11 вересня, 11 жовтня та 20 листопада 2018 року по справам № 825/1481/16, № 813/4101/17 та № 815/4223/16.

Таким чином, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема, обов`язки для свого адресата, а тому наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

У цій справі судом встановлено, що підставою для направлення оскаржуваного листа-вимоги, окрім іншого, слугували виявлені під час ревізії порушення, які полягають у оплаті вартості виконаних будівельних робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією і укладеними договорами, проте включених до актів виконаних робіт форми КБ-2в.

З приводу встановлених порушень, суд зазначає, що як убачається з матеріалів справи та було з`ясовано під час перевірки, відповідно до договору підряду № 126 від 17.08.2022, ТОВ ТПК «Коло-Інтернешнл» зобов`язувалось виконати роботи з капітального ремонту покрівлі Степанівської ЗОШ-ІІІ ступенів №1, розташованої по вул. Центральна, 70, смт. Степанівка, Сумського району, Сумської області, склад та обсяги яких визначені проектно-кошторисною документацією. При цьому, договором передбачено право перегляду складу та обсягу робіт в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації (пункт 1.3 договору).

Частина робіт, передбачених вказаним договором була виконана, про що складені акти виконаних робіт форми КБ-2в № 1 за жовтень 2022 року на суму 619 130, 00 грн. та № 2 за листопад 2022 року на суму 705 142, 00 грн. Відповідно до платіжних доручень № 5 від 04.11.2022 та № 7 від 15.11.2022 вартість виконаних робіт повністю оплачена позивачем.

Разом з цим, 09.11.2022 ТОВ ТПК «Коло-Інтернешнл» звернулося до Управління освіти з листом, у якому просила узгодити внесення змін та доповнень до проектно-кошторисної документації з капітального ремонту покрівлі Степанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів в частині виконання додаткових робіт без виконання додаткових креслень та збільшення кошторисної вартості робіт.

Отримавши згаданий лист, з метою внесення відповідних змін до проекту без збільшення кошторисної вартості об`єкту за рахунок обсягів робіт, позивач 09.11.2022 звернувся до ПП «Суми-Южана».

Згодом, 22.12.2022 за участі представника проектної організації ПП «Суми-Южана», представника підрядника ТОВ ТПК «Коло-Інтернешнл», представника субпідрядної організації ПАТ «Сумбуд», представника Замовника, складено акт про необхідність внесення змін до проектно-кошторисної документації попередньо затвердженого проекту і фактично виконаних робіт, згідно з яким, будівельні роботи, передбачені локальним кошторисом та включені до актів виконаних робіт за жовтень і листопад 2022 року на суму 141 469, 00 грн. підлягають виключенню, а фактично виконані роботи на суму 141 469, 00 грн. підлягають включенню.

Після цього, 08.05.2023 складено акт корегування виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, згідно з яким зменшено об`єми та вартість будівельних робіт, включених до акта № 1 за жовтень 2022 року та № 2 за листопад 2022 року на загальну суму 193 865, 00 грн., які повністю були оплачені позивачем, виконано будівельних робіт в рахунок зменшення об`ємів у відповідності до проектно-кошторисної документації та умов договору № 126 від 17.08.2022 (локального кошторису) на загальну суму 45 402, 00 грн., виконано будівельних робіт в рахунок зменшених об`ємів та які не передбачено проектно-кошторисною документацією і договором (локальним кошторисом) на загальну суму 143 507, 00 грн.

Тобто, фактично, за змістом вказаних документів, ТОВ ТПК «Коло-Інтернешнл» були виконані будівельні роботи на суму 143 507, 00 грн., виконання яких не передбачалось проектно-кошторисною документацією та договором підряду № 126 від 17.08.2022 і ці роботи були оплачені Управлінням освіти.

В той же час, на виконання умов договору підряду № 126 від 17.08.2022, позивач мав право оплачувати лише ті будівельні роботи, виконання яких передбачено проектно-кошторисною документацією.

Суд наголошує на тому, що до моменту внесення змін у проектно-кошторисну документацію в частині включення об`ємів будівельних робіт, вказаних у акті від 22.12.2022 на загальну суму 143 507, 00 грн., у Управління освіти відсутні правові підстави для оплати цих робіт. При цьому, підписання документів які встановлюють необхідність внесення таких змін, виникнення підстав для оплати не зумовлюють.

За таких обставин, суд робить висновок про обґрунтованість доводів відповідача щодо безпідставності оплати коштів ТОВ ТПК «Коло-Інтернешнл» в сумі 143 507, 00 грн. за виконання робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією, до моменту внесення відповідних змін до цієї документації.

Так само, як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 180 від 17.07.2020, ФОП ОСОБА_1 зобов`язувався виконати роботи з капітального ремонту спортивного залу Степанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Втім, за змістом актів приймання виконаних будівельних робіт № 4 за серпень 2021 року та № 5 за вересень 2021 року, підрядником ФОП ОСОБА_1 були виконані роботи на загальну суму 15 456, 42 грн., виконання яких не передбачено затвердженою проектно-кошторисною документацією і ці роботи були оплачені позивачем.

Суд зауважує на тому, що посилання Управління освіти на передбачене законодавчо право вносити зміни у проектну та кошторисну документацію та відсутність факту збільшення договірної ціни, не спростовують висновків про встановлений обов`язок оплачувати лише ті роботи, виконання яких передбачено проектно-кошторисною документацією.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відповідність оскаржуваної вимоги критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про її скасування.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Управління освіти, культури, молоді та спорту Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, треті особи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "Коло-інтернешнл" про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик