Рішення

від 28.01.2025 по справі 520/20836/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 р. №520/20836/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3,м. Київ,03048, код ЄДРПОУ 40108646), Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вулиця Шевченка, 315А, Харків, Харківська область, 61033, код ЄДРПОУ 40012425) про визнання протиправними та скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

Поліцейський взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП молодший лейтенант поліції Болдарєв Олексій Юрійович (далі за текстом також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі за текстом також відповідач, ДПП), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції щодо недоведення Наказу № 364 від 02.07.2024 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» в частині відрядження, що стосується молодшого лейтенанта поліції Болдарєва Олексія Юрійовича ні усно, ні письмово;

- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції щодо направлення позивача у відрядження на підставі Наказу № 364 від 02.07.2024 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» в частині відрядження, що стосується молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції № 364 від 02.07.2024 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» в частині відрядження, що стосується молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у відрядження;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції від 08.07.2024 за №1407 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» в частині молодшого лейтенанта поліції Болдарєва Олексія Юрійовича.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Наказ «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» № 364 від 02.07.2024 в частині, що стосується позивача, є протиправним, оскільки у порушення приписів ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію» відповідачем не отримано згоду ОСОБА_1 на відрядження. Зазначає, що позивача було повідомлено про відрядження, проте з відповідним наказом він не ознайомлений; лист про відрядження належним чином не оформлений. Наказ від 08.07.2024 за №1407 оформлений за підписом посадової особи, яка не є безпосереднім керівником позивача. Вказує на відсутність підстав для проведення службового розслідування за невиконання Наказу № 364 від 02.07.2024, оскільки такий до відома позивача не доводився. З огляду на відсутність факту вчинення дисциплінарного проступку зазначає про необґрунтованість і передчасність відсторонення позивача від виконання службових обов`язків.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачеві надати відзив на позов, а також зобов`язано відповідача надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування, проведеного на підставі наказу Департаменту патрульної поліції №1407 від 08.07.2024 «Про службове розслідування» в частині, що стосується молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , яке на думку Відповідача виразилось у невиконанні наказу Департаменту патрульної поліції «Про відрядження» від 02.07.2024 №364 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» та відмови від проходження навчання в навчальному центрі Національної гвардії України (відрядження до села Старий Лисець, Івано - Франківська область, війкову частину 3072); рапорт т.в.о. начальника УПП в Харківській області ДПП майора поліції Левченка В. від 02.07.2024 на підставі якого винесено наказ Департаментом патрульної поліції від 02.07.2024 №364 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» в частині відрядження, що стосується молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до навчального центру Національної гвардії України (відрядження до села Старий Лисець, Івано - Франківська область, військову частину НОМЕР_2 ).

Представником відповідача - Департаментом патрульної поліції, подано до суду відзив на позов, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що підстави скасування оскаржуваних наказів, наведені позивачем у позовній заяві, є необґрунтованими та такими, що спростовуються наданими доказами. Доводить, що дії відповідача щодо винесення оскаржуваних наказів є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 04.12.2024 залучено до участі у справі №520/20836/24 другого відповідача - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вулиця Шевченка, 315А, Харків, Харківська область, 61033, код ЄДРПОУ 40012425).

Представником відповідача - Управлінням патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції подано відзив на уточнену позовну заяву, в якому відповідач 2 заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав того, що дії суб`єкта владних повноважень щодо винесення оскаржуваних наказів є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Наказом Департаменту патрульної поліції від 12.09.2023 за № 1192о/с ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП.

З урахуванням положень пунктів 1,4, 11, 14 Розділу V Положення про ДПП, затвердженого Наказом Національної поліції України від 06.11.2015 за № 73, та відповідно до вимог Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.08.2017 за № 672, з метою підготовки поліцейських підрозділів поліції особливого призначення (стрілецьких) при головних управліннях Національної поліції в областях та м. Києві, територіальних міжрегіональних органах поліції до виконання бойових (спеціальних) завдань під час воєнного стану видано наказ ДПП «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» від 02.07.2024 за № 364 (далі також - Наказ № 364).

Відповідно до пункту 3 Наказу № 364 УПП в Харківській області ДПП визначено забезпечити відрядження ОСОБА_1 на навчання до Навчального центру Національної гвардії України (Івано-Франківська область, село Старий Лисець, ВЧ НОМЕР_2 ) з 04 липня до 29 серпня 2024 року.

04.07.2024 перед виїздом у відрядження на території УПП в Харківській області ДПП відбувалось шикування особового складу патрульних, на яких проведено інструктажі особового складу призначеного у відрядження до міста Івано-Франківськ, доведення Наказу «Про відрядження» відбувалось в усній формі керівництвом УПП в Харківській області ДПП, що зафіксовано рапортом підполковника поліції ОСОБА_2 від 10.07.2024 №1241вн/41/14/01-2024, наявним в матеріалах справи.

Прибувши до Навчального центру Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ВЧ НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 повідомив, що не бажає перебувати у відрядженні.

Так, згідно з рапортом начальника відділу правового забезпечення УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції Іващенком О. О. від 08.07.2024 за № 1199вп/41/14/01-2024 останнім 05.06.2024 у присутності полковника поліції ОСОБА_2 , капітана поліції ОСОБА_3 , т.в.о. заступника начальника управління - начальника відділу чергової служби УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Боровкова А. С. позивачу додатково зачитано положення Наказу ДПП від 02.07.2024 за № 364 та поставлено уточнююче запитання про бажання виконувати вказаний наказ про відрядження. ОСОБА_1 відмовився проходити навчання відповідно до Наказу ДПП від 02.07.2024 за № 364 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» та вказав на необхідність повернення його до Харкова. Ці обставини додатково засвідчені відеозаписом з портативного відеореєстратора № ХА 2111.

Відповідно до пояснень позивача, наведених у позовній заяві, підставою для відмови у виконанні Наказу ДПП від 02.07.2024 за № 364 стало те, що після прибуття до навчального центру за місцем дислокації відрядження позивач дізнався, що після двомісячного відрядження на навчання йому буде видано інший наказ, в якому буде визначене нове місце перебування, пов`язане з виконанням бойових дій.

За фактом можливого невиконання наказу керівництва ДПП працівниками УПП в Харківській області ДПП заступником начальника управління - начальником УПП в Харківській області ДПП Диняком Я. складена доповідна записка з пропозицією призначити відповідне службове розслідування та відсторонити від виконання службових обов`язків поліцейських, стосовно яких буде проводитися службове розслідування, на час його проведення. Зазначена доповідна записка за вихідним № 7769/41/14/02-2024 від 08.07.2024 направлена до ДПП.

08.07.2024 начальником ДПП видано Наказ № 1407 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків», яким призначено службове розслідування за обставинами, викладеними у рапорті начальника відділу правового забезпечення УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції Іващенком О. О. від 08.07.2024 за № 1199вп/41/14/01-2024, утворено дисциплінарну комісію та відсторонено від виконання службових обов`язків поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . На період відсторонення позивачу визначено перебувати на робочому місці у відділі забезпечення діяльності УПП в Харківській області ДПП.

Вважаючи свої права порушеними зазначеними наказами, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування його державних символів є обов`язком громадян України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 в Україні ведено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до якого Міністерство внутрішніх справ України, зокрема, в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом, зобов`язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України від 06.05.2024 за № 271/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, який станом на час розгляду триває.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 за № 580-VІІІ (далі також Закон № 580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням, наведеним у статті 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 580-VІІІ поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 8 Закону № 580-УІІІ поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.

Частиною 4 статті 8 Закону № 580-VIII визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 18 Закону № 580-VІІІ визначено основні обов`язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до пункту 24 частини 1 до статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частин 1-3 ст. 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Згідно з частинами 1, 2, 5 ст. 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21.09.2022 у справі № 260/1739/20 виконанню підлягає наказ, який має бути доведеним до відома підлеглого.

Відповідно розділу 1 до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого Наказом Національної поліції України від 06.11.2015 за № 73 (у редакції наказу Національної поліції України від 17.05.2024 за № 540) Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції.

ДПП складається зі структурних підрозділів апарату ДПП, його територіальних (відокремлених) підрозділів та інших підрозділів патрульної поліції (пункт 4).

ДІДІ організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення (пункт 5).

Пунктом 42 Розділу III визначено, до функцій ДПП належить учать у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійснені заходів правового режиму воєнного стану у разу його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, у разі виникнення загрози суверенітету України та її територіальної цілісності.

Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції відповідно до Положення про УПП в Харківській області ДПП, затвердженого Наказом ДПП від 07.11.2015 за № 1/5 (в редакції Наказу ДПП від 18.08.2022 за № 1130), є територіальним (відокремленим підрозділом ДПП) та згідно із законодавством реалізовує свої повноваження на території Харківської області.

Відповідно до Розділу І зазначеного Положення, УПП в Харківській області ДПП у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також іншими нормативно-правовими актами, у тому числі нормативно-правовими актами МВС. Положенням про Департамент патрульної поліції та цим Положенням (пункт 3).

Управління забезпечує виконання завдань і функцій патрульної поліції на території обслуговування та на територіях, визначених окремими організаційно-розпорядчими актами Національної поліції України та/або Департаменту патрульної поліції (пункт 4).

Як убачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, враховуючи завдання та функції ДПП, керівництвом ДПП прийнято рішення про організацію та проведення навчання працівників ДПП та територіальних (відокремлених підрозділів) для виконання бойових (спеціальних) завдань під час воєнного стану.

Так, відповідач зазначає, що 05.06.2024 у службовому чаті роти № 2 командиром роти направлено повідомлення про необхідність формування списків осіб, які можуть бути залучені до зведеного загону працівників поліції з виконання завдань, пов`язаних із забезпеченням правового режиму воєнного стану та зазначено: ротація по 6 місяців, навчання 1,5 місяці; дівчата та о/с до 25 років за бажанням.

Після видання Наказу ДПП «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» від 02.07.2024 за № 364 позивача 04.07.2024 засобами електронного зв`язку повідомлено про необхідність прибуття до УПП в Харківській області ДПП отримання зброї та подальшого направлення у відрядження.

Позивачем вказані обставини не заперечуються.

Так, позивач у позовні заяві вказує, що прибувши 04.07.2024 до УПП в Харківській області, отримав зброю АК-74 з чотирма магазинами та Форт-17 з двома магазинами без набоїв.

04.07.2024 перед виїздом у відрядження на території УПП в Харківській області ДПП відбувалось шикування особового складу патрульних на яких проведено інструктажі особового складу призначеного у відрядження до міста Івано-Франківськ, доведення Наказу «Про відрядження» відбувалось в усній формі керівництвом УПП в Харківській області ДПП, що зафіксовано рапортом підполковника поліції Латишева В. О. від 10.07.2024 за №1241вн/41/14/01-2024, наявним в матеріалах справи.

Отже, обставини неповідомлення позивача про направлення у відрядження на підставі Наказу № 364 від 02.07.2024 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Разом з цим позивач посилається на протиправність Наказу № 364 з огляду на відсутність його добровільної згоди (у письмовому вигляді) на відрядження до іншої області та на те, що лист відрядження не був засвідчений підписами, не містив посилання на наказ про відрядження.

Надаючи оцінку наведеним доводам позивача, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.

Для виконання службових завдань поза місцем постійної служби в іншому населеному пункті та на певний строк для поліцейського передбачені службові відрядження.

Відповідно до частини 1 статті 71 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що згода поліцейського на відрядження до органів державної влади, установ та організацій необхідна в разі звільнення із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України.

За обставинами справи позивача направлено у відрядження на навчання до Навчального центру Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ВЧ НОМЕР_2 ) і останній не звільнявся із займаної посади з подальшим призначенням на посаду до підрозділу спеціальної поліції, тому посилання позивача на необхідність отримання його згоди (у письмовому вигляді) на відрядження є безпідставним.

Суд також зазначає, що особливості направлення у службові відрядження поліцейських структурних підрозділів апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції та головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, у тому числі їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень поліції), а також підприємств, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), у межах України, визначені Інструкцією про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.08.2017 за № 672 (далі Інструкція № 672).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції № 672 при направленні поліцейського у службове відрядження видається наказ, підписаний керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов`язки, його першим заступником або заступниками відповідно до розподілу функціональних обов`язків (посадових інструкцій). У наказі зазначаються пункт призначення, найменування органу поліції, у тому числі його територіального (відокремленого) підрозділу (управління, відділу, відділення), куди відряджено працівника, строк та мета відрядження. Зміна строків відрядження або пунктів призначення здійснюється шляхом видання нового наказу тощо.

Тобто, підставою для службового відрядження є відповідний наказ, підписаний керівником органу поліції.

Згідно з пунктами 1, 2, 4, 5, 8, 9, 14, 16, 17, 18 розділу III Інструкції № 672 поліцейському, який направляється у службове відрядження, видається посвідчення про відрядження з талоном посвідчення про відрядження та карткою автоматизованої інформаційної системи "Відрядження" інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - картка АІС «Відрядження»), які оформлюються відрядженою особою.

Орган (підрозділ) поліції самостійно забезпечує виготовлення бланків посвідчень про відрядження. На бланку посвідчення про відрядження проставляється відповідні серія та номер. Виїзд поліцейського у службове відрядження без посвідчення про відрядження не дозволяється.

Обов`язки щодо видачі посвідчень про відрядження та ведення журналу обліку видачі бланків посвідчень про відрядження покладаються на працівників підрозділів документального забезпечення органів (підрозділів) поліції.

Поліцейський, який виїжджає у службове відрядження, зобов`язаний у підрозділі документального забезпечення органу (підрозділу ) поліції отримати посвідчення про відрядження, заповнити всі його реквізити, після чого у разі необхідності подати талон посвідчення про відрядження до бухгалтерської служби органу (підрозділу) поліції для отримання авансу (пункт 4).

Орган (підрозділ) поліції, що відряджає поліцейського, зобов`язаний ознайомити його з кошторисом витрат на відрядження, а також забезпечити його коштами для здійснення витрат на відрядження за умови наявності кошторисних призначень на відповідні цілі, оригіналів документів, які є підставою для відрядження, та відсутності заборгованості за раніше виданими авансами. Аванс відрядженому поліцейському може видаватися готівкою або перераховуватися в безготівковій формі на картковий рахунок для використання із застосуванням платіжних карток (пункт 5).

Поліцейський заповнює картку АІС «Відрядження» відповідно до порядку її заповнення, визначеного в посвідченні про відрядження.

У пункті 10 Розділу III Інструкції № 672 зазначається, що фактичний час перебування в службовому відрядженні визначається за наявними відмітками в посвідченні про відрядження, засвідченими підписами керівників та печаткою органів (підрозділів) поліції, куди відряджений поліцейський, а також за місцем проходження служби. Відмітки в посвідченні про відрядження засвідчуються печаткою. У разі відсутності відміток про вибуття з місця постійної служби, прибуття у відрядження та повернення з відрядження добові витрати не відшкодовуються.

З огляду на зазначене недоліки оформлення посвідчення про відрядження з талоном посвідчення про відрядження, на які вказує ОСОБА_1 , не можуть свідчити про незаконність Наказу ДПП «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» від 02.07.2024 за № 364, оскільки ці документи є підставою для отримання коштів для здійснення витрат на відрядження, що не є предметом судового розгляду.

Судом установлено, що Наказ № 364 від 02.07.2024 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» до відома позивача доведений, що свідчить про обов`язок ОСОБА_1 його виконати, як виданий в межах наданих відповідачу повноважень та відповідно до закону.

За обставинами справи повідомлень про неможливість відбуття у відрядження від ОСОБА_1 ні після формування черговості направлення особового складу для направлення на навчання з метою отримання спеціальних навичок, ні після прийняття Наказу № 364 до відповідача не надходило.

Фактично, прибувши до Навчального центру Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ВЧ НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 повідомив, що не бажає перебувати у відрядженні.

З відеозапису, здійсненого за допомогою портативного відеореєстратора № ХА 2111, надано відповідачем до матеріалів справи, судом встановлено таке.

Відеозапис починається 05.07.2024 о 16.31.52 і капітан поліції Іващенко О. О., який представляється та пред`являючи службове посвідчення молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , надає можливість ознайомитись з викладеною в ньому інформацією.

О 16.32.05 капітан поліції Іващенко О. додатково ознайомлює молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі змістом Наказу ДПП від 02.07.2024 за № 364 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції», а саме, що відповідно до вказаного наказу відряджено молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з вогнепальною зброєю Форт-17, 2 магазини до нього, автомат АК, 4 магазини до нього, до Навчального центру з 24.06.2024 до 29.08.2024. Капітан поліції ОСОБА_4 повідомив молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 про те, що на виконання вказаного наказу його доставлено за вказаного адресою до Навчального центру.

О 16.33.12 капітан поліції ОСОБА_4 запитує молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 : «Ви відмовляєтесь виконувати наказ про відрядження»? Молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомляє: «Так, я відмовляюсь від відрядження», після чого капітан поліції ОСОБА_4 запитує: «Ви просите, щоб Вас доставили до міста Харкова?», молодший лейтенант поліції Болдарєв О. Ю. зазначає: «Так».

О 16.33.25 капітан поліції Іващенко О. О. повідомляє, що в присутності командирів батальйону молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 зачитано Наказ ДПП від 02.07.2024 за № 364 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції», однак молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився виконувати вимоги вказаного наказу, що зафіксовано за допомогою портативного відеореєстратора. Відеозапис завершується о 16.33.39.

Про наведені обставини начальником відділу правового забезпечення УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції Іващенком О. О. складено рапорт від 08.07.2024 за № 1199вп/41/14/01-2024.

08.07.2024 за обставинами, викладеними у рапорті начальником відділу правового забезпечення УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції Іващенком О. О. від 08.07.2024 за № 1199вп/41/14/01-2024, враховуючи доповідну записку заступника начальника управління - начальника УПП в Харківській області ДПП Диняка Я. (вих. № 7769/41/14/02-2024 від 08.07.2024), начальником ДПП видано Наказ № 1407 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків», яким призначено службове розслідування, утворено дисциплінарну комісію та відсторонено від виконання службових обов`язків поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку спірному Наказу № 1407 від 08.07.2024, суд виходить з того, що начальник ДПП наділений сукупністю прав та обов`язків, які надають можливість на власний розсуд визначитися з оцінкою поведінки підлеглого працівника. Його дії щодо прийняття рішення щодо призначення службового розслідування, у межах компетенції - є дискреційними.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що дискреція це не є обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

З приводу можливості оцінки судами актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях зробив правовий висновок, згідно з яким у таких випадках судовий контроль є обмеженим.

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що за загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.02.2020 у справі №П/9901/871/18.

У рішенні ЄСПЛ від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» (Pedersen and Baadsgaard v. Denmark) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовним органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

З урахуванням наведеного можна дійти висновку, що суд не може надавати оцінку наявності підстав для призначення службового розслідування, а лише може проконтролювати, чи не є викладені у ньому висновки суб`єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.

Згідно із частинами 3, 4, 6 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Інші керівники застосовують дисциплінарні стягнення в межах повноважень, визначених керівником Національної поліції України.

Відповідно до цієї норми Наказом Національної поліції України № 929 від 04.10.2018 начальників територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції України, а також начальників територіальних (відокремлених) підрозділів міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, компетенція яких поширюється на одну чи декілька областей (за виключенням органів поліції охорони), уповноважено застосувати дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, догани, суворої догани.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Аналогічні правові норми викладені у Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893), відповідно до п.1 розділу ІІ якого службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 1 Розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування (абзац другий пункту 4 Розділу V Порядку №893).

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку проводиться службове розслідування, підставою для призначення якого, є, зокрема, рапорт про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, за результатами проведення якого у разі встановлення вини поліцейського видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення.

Як убачається з матеріалів справи, призначення службового розслідування Наказом № 1407 від 08.07.2024 здійснене відповідачем з огляду на рапорт начальника відділу правового забезпечення УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Іващенка О. О. від 08.07.2024 за № 1199вп/41/14/01-2024 за обставинами невиконання позивачем Наказу ДПП від 02.07.2024 за № 364 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції», підстав для визнання якого протиправним судом не встановлено.

Невиконання позивачем Наказу ДПП від 02.07.2024 за № 364 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» має ознаки дисциплінарного проступку, а отже відповідає вимогам пунктів 1-2 розділу II Порядку №893.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про обґрунтованість призначення службового розслідування за фактом можливого невиконання позивачем Наказу ДПП від 02.07.2024 за № 364.

Щодо доводів позивача про відсутність підстав для відсторонення позивача від виконання службових обов`язків, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов`язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Згідно з частинами 4-6 ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов`язків за займаною посадою.

За особою, відстороненою від виконання службових обов`язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.

Поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов`язків з дня видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов`язків за займаною посадою.

За приписами ч. 1 ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Рішення про відсторонення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.

Тривалість відсторонення від виконання службових обов`язків за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування.

Аналіз цих норм свідчить, що особа рядового або начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від посади з моменту призначення такого службового розслідування до його завершення, за відповідним письмовим наказом суб`єкта призначення.

Як убачається з Наказу № 1407 від 08.07.2024, він виданий у зв`язку з проведенням службового розслідування стосовно позивача за обставинами невиконання позивачем Наказу ДПП від 02.07.2024 за № 364 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції».

Суд ураховує, що за поясненнями відповідача відмова виконувати законний наказ начальника ДПП свідчить про ігнорування позивачем положень Дисциплінарного статут та повноважень керівника. Оскільки виконання службових обов`язків поліцейським безпосередньо пов`язано з виконанням наказів прямих та безпосередніх керівників, то відмова від виконання таких наказів підриває авторитет Національної поліції та суперечить підпорядкованості та керованості підрозділу поліції, що вказує на неможливість виконання позивачем службових обов`язків під час проведення службового розслідування.

За таких обставин суд визнає, що спірний Наказ № 1407 від 08.07.2024 в частині відсторонення позивача від виконання службових обов`язків прийнятий відповідачем за наявності законних підстав, а тому не вбачає підстав для його скасування у відповідній частині.

Щодо посилання позивача на те, що Наказ від 08.07.2024 за №1407 оформлений за підписом посадової особи, яка не є безпосереднім керівником позивача, то суд зазначає, що згідно з наявним в матеріалах справи витягом з наказу від 08.07.2024 за №1407, такий підписаний начальником Департаменту патрульної поліції Жуковим Є.

Повноваження на видання вказаного наказу начальником Департаменту патрульної поліції підтверджуються Дисциплінарним статутом, Наказом Національної поліції України «Про затвердження Переліку посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень» від 04.10.2018 за № 929, за змістом якого начальник територіального (у тому числі міжрегіонального) органу Національної поліції України має право застосовувати дисциплінарні стягнення у виді зауваження, догани, суворої догани, попередження про неповну службову відповідність, пониження у спеціальному званні на один ступінь, звільнення з посади, звільнення зі служби в поліції та пунктами 1, 3, 4, 11, 15, 17 Розділу 5 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого Наказом Національної поліції України від 06.11.2015 за № 73 (у редакції Наказу Національної поліції України від 17.05.2024 за № 540).

Керівник ДПП здійснює безпосереднє керівництво діяльністю ДПП, організовує виконання завдань, покладених на ДПП (пункт 1).

У межах компетенції організовує та контролює виконання патрульною поліцією Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, а також наказів і доручень Голови Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України з питань, що належать до сфери діяльності патрульної поліції (пункт 3).

Отже, оскаржуваний Наказ від 08.07.2024 за №1407 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» прийнято уповноваженою на те посадовою особою та у спосіб, що визначений вказаними вище нормативно-правовими актами.

З огляду на встановлені обставини, а також беручи до уваги те, що відповідачем доведено правомірність прийняття наказів від 02.07.2024 за № 364 та № 1407 від 08.07.2024, в оскаржуваній частині, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у відповідній частині є такими, що не підлягають задоволенню.

З наведених підстав у задоволенні взаємопов`язаних позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності/дій відповідача слід також відмовити.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач обґрунтував правомірність спірних наказів належними та допустимими доказами з посиланням на відповідні положення законодавства. Наведені ж позивачем доводи судом визнані необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставин у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

У контексті оцінки доводів учасників справи суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення у цій справі.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3,м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646), Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вулиця Шевченка, 315А, Харків, Харківська область, 61033, код ЄДРПОУ 40012425) про визнання протиправними та скасування наказів - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С.Мороко