Герб України

Ухвала від 28.01.2025 по справі 638/21008/24

Дзержинський районний суд м.харкова

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Справа № 638/21008/24

Провадження № 2-з/638/41/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Кассіч Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна про визнання недійсним спадкових договорів,-

ВСТАНОВИВ:

27.01.2025 до суду надійшла зазначена заява, яка обґрунтована тим, що в провадженні суду перебуває справа, предметом спору є спадкові договори, за якими відповідач набув у власність нерухоме майно, а саме земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . Суть та предмет спору зводиться до спору за нерухоме майно. Відповідач у даній справ демонструє процесуальну відстороненість та не сприяє виконанню завдань цивільного судочинства задля повного та всебічного розгляду справи. Така поведінка відповідача з точки зору стороннього спостерігача свідчить, що відповідач явно ухиляється від участі у цій справі. Окрім того, у грудні 2024 здійснена кібератака на державні реєстри, призупинено роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказана інформація є публічно відомою та підтверджується публічно доступними публікаціями Міністерства оборони України. Позивач позбавлений можливості споглядати та контролювати чи не вдався відповідач до дій направлених на відчуження чи приховання спірного майна. У зв`язку з чим позивач просить накласти арешт на: земельну ділянку, житловий будинок, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Заборонити відповідачу та іншим особам відчужувати, передавати в заставу, дарувати або вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на заміну власника чи обтяження щодо вказаних об`єктів.

Заяву про забезпечення позову подано з дотриманням порядку, встановленого п. 3 ч.1 ст.152 ЦПК України, тобто після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що 05.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, який 22.01.2025 уточнив, збільшивши позовні вимоги. Предметом спору є визнання недійсним спадкових договорів, предметом яких є спірне нерухоме майно, зокрема земельна ділянка, а також житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , набувачем є відповідач ОСОБА_3 .

З наданої копії спадкового договору від 03.09.2021 вбачається, що ОСОБА_4 відчужив на користь ОСОБА_3 житловий будинок літ «А-1» з надвірними будинка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 159,6 кв, житловою площею 59,9 кв.м., земельну ділянку площею 0,0854 га, кадастровий номер земельної ділянки 6310136300:07:030:0014, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, гоподарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: Землі житлової та громадської забудови, вид користування земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Харківської міської ради № 487/23 від 22.11.2023 «Про впорядкування найменувань об`єктів топономіки» перейменовано АДРЕСА_2 .

З витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на вказані об`єкти нерухомого майно зареєстровано за ОСОБА_4 , який не є учасником справи. Разом з тим, з цих же витягів Державного реєстру речових прав на нерухоме майне вбачається, що власник майна ОСОБА_4 щодо спірних об`єктів вчинив правочин уклав спадковий договір, а з наданої копій спадкового договору вбачається, що набувачем спірного майна є ОСОБА_3 .

За правилами ч. 1 ст. 1302 ЦК України - за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

ОСОБА_4 (відчужувач за спадковими договорами) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , актовий запис 584. Отже ОСОБА_3 (набувач за спадковими договорами), відповідно до ч. 1 ст. 1302 ЦК України, є власником спірного майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Отже, позов може бути забезпечено тільки стосовно майна, яка належить відповідачу та у разі коли існують обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення.

Як встановлено при розгляді заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним спадкових договорів, предметом яких є спірне майно.

Отже, є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Приймаючи до уваги, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду, а також те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до незворотних наслідків, а також те, що вжитий вид забезпечення позову має тимчасовий характер та діє до виконання рішення суду, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони відчуження.

Щодо накладення арешту на нерухоме майно суд зазначає, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном. Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна, що є складовою арешту майна, без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Зазначене узгоджується з постановою Верховний Суд від 19 лютого 2021 року у справі №643/12369/19.

Виключною метою забезпечення позову є забезпечення майбутнього виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, при цьому вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна є максимально можливим обмеженням прав власника майна, а тому не буде співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, є втручанням у право власника майна на користування своєю власністю.

Таким чином, забезпечення позову шляхом заборони відчуження вказаного майна не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна про визнання недійсним спадкових договорів задовольнити.

Заборонити відчуження:

-Житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 159,6 кв.м., житловою площею 59,9 кв.м.;

-Земельної ділянки площею 0,0854 га, кадастровий номер земельної ділянки 6310136300:07:030:0014, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: Землі житлової та громадської забудови, вид користування земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на якій розташований житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 159,6 кв.м., житловою площею 59,9 кв.м.

Копію ухвали направити, для негайного виконання, заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову та відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, з негайним повідомленням суду про наслідки виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Сторони :

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_4 .

Суддя: І.В. Семіряд

СудДзержинський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення28.01.2025
Оприлюднено30.01.2025
Номер документу124738606
СудочинствоЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів

Судовий реєстр по справі —638/21008/24

Ухвала від 02.06.2025

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Семіряд І. В.

Ухвала від 06.05.2025

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Семіряд І. В.

Ухвала від 06.05.2025

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Семіряд І. В.

Ухвала від 21.03.2025

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Семіряд І. В.

Ухвала від 31.01.2025

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Семіряд І. В.

Ухвала від 28.01.2025

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Семіряд І. В.

Ухвала від 23.01.2025

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Семіряд І. В.

Ухвала від 22.01.2025

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Семіряд І. В.

Ухвала від 17.01.2025

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Семіряд І. В.

Ухвала від 19.11.2024

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Семіряд І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні