Ухвала

від 28.01.2025 по справі 344/11410/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/11410/24

Провадження № 1-в/344/22/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську заяву начальника ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» про роз`яснення вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.09.2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

Начальник ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» звернувся до суду з заявою про роз`яснення вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.09.2024 року.

Як вбачається з заяви, у державній установі «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» відбуває покарання військовополонений ОСОБА_4 , засуджений вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.09.2024 за ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1, ч.ч.1,3 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк п`ятнадцять років та з конфіскацією всього майна, що перебуває у його власності. ОСОБА_4 зараховано у строк покарання частково відбуте ним покарання за попереднім вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2023 року - з моменту його фактичного затримання до вступу цього вироку в законну силу. Відповідно до особової справи, запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався, протокол затримання відсутній, ОСОБА_4 був взятий у полон 05.06.2023 року. За таких обставин просив уточнити дату, з якої необхідно рахувати момент фактичного затримання ОСОБА_4 : з моменту затримання як військовополоненого чи з моменту затримання для відбування покарання відповідно до вироку Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 року.

Представник ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про місце та час розгляду подання.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Заслухавши думку прокурора, суд вважав за можливе проводити судовий розгляд з даною явкою осіб.

У судовому засіданні прокурор вказав, що ОСОБА_4 затримано як військовополоненого. Просив врахувати постанову Верховного суду від 19 вересня 2024 року у справі №461/8598/23, відповідно до якої період утримання обвинуваченого в таборі для тримання військовополонених не є попереднім ув`язненням і не зараховується у строк відбування покарання. Вважав, що строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 відповідно до вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.09.2024 слід обчислювати з дня набрання вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 законної сили, тобто з 11.09.2023 - з моменту затримання для відбування покарання відповідно до вироку Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 року.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши наявні матеріали, суд вважає наступне.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2024 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111 КК України та ч.7 ст.111-1 КК України, на підставі ч.ч.1, 3 ст.70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк п`ятнадцять років та з конфіскацією всього майна, що перебуває у його власності.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, з врахуванням вироку Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2023 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк п`ятнадцять років та з конфіскацією всього майна, що перебуває у його власності.

При цьому ОСОБА_4 в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховано частково відбуте ним покарання за попереднім вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2023 року, а саме з моменту його фактичного затримання до вступу цього вироку в законну силу.

Згідно поданої заяви, орган виконання просить уточнити дату, з якої необхідно рахувати момент фактичного затримання ОСОБА_4 : з моменту затримання як військовополоненого чи з моменту затримання для відбування покарання відповідно до вироку Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 року.

З даного приводу суд вважає наступне.

Порядок зарахування строку попереднього ув`язнення передбачено ч. 5 ст. 72 КК України, відповідно до якої судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі зараховується попереднє ув`язнення.

Визначення поняття попереднього ув`язнення міститься у ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», згідно з якою попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Як визначено у ст. 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення», підставою для попереднього ув`язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених ст. 615 КПК України.

Установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, як це передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

Таким чином, поняття попереднього ув`язнення чітко визначено чинним законодавством України і не передбачає його довільного тлумачення.

Разом з тим, обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не обирався і останній не утримувався у слідчому ізоляторі чи ізоляторі тимчасового тримання.

ОСОБА_4 був взятий у полон 05.06.2023 військовослужбовцями Збройних Сил України та утримувався в Державній установі «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.

Отже, затримання ОСОБА_4 під час здачі у полон Збройними силами України не є затриманням у порядку ст.208 КПК України і не пов`язане із вчиненням ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, у вчиненні яких останнього у подальшому визнано винуватим та засуджено.

Як вбачається з постанови Верховного суду від 19 вересня 2024 року у справі №461/8598/23 (провадження №51-2167км24), період утримання обвинуваченого в таборі для тримання військовополонених не є попереднім ув`язненням і не зараховується у строк відбування покарання.

За вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.08.2023, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.2 ст.260 КК України, та на підставі ч.1 ст.70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк десять років без конфіскації майна; строк відбування покарання ухвалено обчислювати з моменту набрання вказаним вироком законної сили. Вирок набрав законної сили 11.09.2023 року.

Враховуючи, що вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.09.2024 у строк покарання зараховано частково відбуте покарання за попереднім вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2023 року, то строк відбуття покарання ОСОБА_4 за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2024 року слід обчислювати з дня набрання вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2023 року законної сили, тобто з 11 вересня 2023 року, що в даному випадку відповідає моменту затримання ОСОБА_4 для відбування покарання відповідно до вироку Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539, 369-372, КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву начальника ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» про роз`яснення вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.09.2024 - задовольнити.

Роз`яснити, що строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 відповідно до вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2024 року слід обчислювати з дня набрання вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2023 року законної сили, тобто з 11 вересня 2023 року - з моменту затримання для відбування покарання відповідно до вироку Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_5