Ухвала

від 27.01.2025 по справі 645/441/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 645/441/25

Провадження № 2-а/645/20/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м.Харків

Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі судді Алтухової О.Ю., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Голован Я.І., звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № б/н від 27.12.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Також/, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі та поновити строки звернення до суду.

Ознайомившись із вказаною позовною заявою та доданими до неї документами, суд приходить до висновку про залишення позову без руху, виходячи з наступного.

Щодо клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення

З матеріалів справи вбачається, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.12.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.

У даній постанові під строчкою про отримання копії постанови 27.12.2024 року стоїть підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Інших доводів щодо часу отримання оскаржуваної постанови позивач не наводить, у зв`язку із чим суд доходить висновку, що днем, з якого має здійснюватися відлік часу оскарження постанови є саме 27.12.2024 року.

Згідно з ч. 1 ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Таким чином, до суду позивач мав звернутися 06.01.2025 року, проте позов ОСОБА_1 надійшов до суду 23.01.2025 року.

У заяві про поновлення пропущеного процесуального строку зазначено, що 20.01.2025 року дорученням Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги №265/2025-3755818 призначено адвоката Голована Я.І. для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 щодо оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № б/н від 27.12.2024 року.

З самого доручення вбачається, що воно видане на підставі наказу від 16.01.2025 року.

Тобто до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_1 звернувся після того, як ним були пропущені строки звернення до суду з вказаним позовом.

У заяві про поновлення пропущеного процесуального строку зазначено, що необхідність догляду за матір`ю позивача, яка є інвалідом І групи та необізнаність у законодавстві завадили позивачеві своєчасно звернутися за правовою допомогою.

Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Незнання про порушення прав особи через її байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про порушення, або не знання закону, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Окрім того, слід зазначити, що поважність причин пропуску строку звернення до суду суд може встановити виключно внаслідок оцінки обставин, повідомлених позивачем, підтверджених належними доказами.

Водночас, причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, повідомлені представником позивача у поданій заяві, є неповажними. Належних та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, представник позивача суду не надав.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід вказати інші підстави для поновлення строку, ніж ті, що зазначені в його заяві від 22.01.2025 року.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

У ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті (ч. 2 ст. 8 вказаного Закону).

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, в даному випадку позивача ОСОБА_1 , який заявляє відповідне клопотання і повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан дійсно перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивач посилається на п. г ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» де закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо позивач є членом малозабезпеченої сім`ї.

Згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» малозабезпечена сім`я це сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Позивачем до позову долучено Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військово збору станом на 21.01.2025, з яких вбачається, що за період І квартал 2024 року ІІІ квартал 2024 року відсутня інформація щодо джерел доходу позивача.

Також, позивачем надано довідку № 199 від 20.01.2025 року про отримання допомоги, видану Управлінням соціального захисту населення Адміністрації Немишлянського району ХМР щодо виплат ОСОБА_1 , як особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, з якої вбачається, що за період з 01.11.2024 до 31.01.2025 загальна сума доходу становить 6360,00 грн.

Надані позивачем довідки не можуть свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід сім`ї тощо). Відомостей про середньомісячний сукупний дохід сім`ї позивача матеріали справи не містять. Позивачем не надано й документів на підтвердження тієї обставини, що він є членом малозабезпеченої сім`ї, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище та відсутність можливості сплатити судовий збір.

Зважаючи на те, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, а позивачем не доведено наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання ним позовної заяви.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відповідно до ч. 3 ст.161КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У своїй постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту ч. 1 ст.4Закону України«Про судовийзбір» вбачається, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає3028 грн.

Таким чином, судовий збір для звернення до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення складає у 2025 році 605,60 грн.

Для усуненнянедоліків позовноїзаяви позивачуслід надатидокази просплату судовогозбору насуму 605,60 грн., або надати суду документи, що підтверджують дійсні підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.169КАСУкраїни суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені КАС України та зазначені в ухвалі суду, заява вважається поданою в день первинного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 94, 160, 169, 248, КАС України суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Установити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у вказаний строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.Ю. Алтухова