Постанова

від 20.01.2025 по справі 820/6638/17

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 р.Справа № 820/6638/17Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №820/6638/17

за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіанет-Інвест"

про стягнення штрафу та пені,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 по справі № 820/6638/17 адміністративний позов Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіанет Інвест» (далі - ТОВ «Медіанет-Інвест») про стягнення штрафу та пені - задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Медіанет Інвест» на користь Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення штраф та пеню у розмірі 935 грн 00 коп.

Постанова суду набрала законної сили 02.04.2018.

З програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що на виконання вказаної постанови Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 820/6638/17.

13.11.2024 Харківського окружного адміністративного до суду від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката, в якій просить суд:

1. Визнати причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа від 04.04.2018 у справі №820/6638/17 до виконання поважними.

2. Поновити строк пред`явлення виконавчого листа 04.04.2018 у справі №820/6638/17 до виконання.

3. Видати дублікат виконавчого листа у справі №820/6638/17 від 04.04.2018 виданого Харківським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні заяви Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачі дубліката виконавчого листа по справі за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до ТОВ Медіанет-інвест про стягнення штрафу та пені.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не погодилася з вказаним судовим рішенням та подало апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 та задовольнити заяву Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник зазначає, 11.04.2018 вих. № 155/18 Національною радою подано до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області виконавчий лист № 820/6638/17, виданий Харківським окружним адміністративним судом для здійснення заходів примусового виконання рішення, а саме стягнення з ТОВ «Медіанет-Інвест» заборгованості у розмірі 935 грн 00 коп.

Стверджує, що постанови про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувачу до Національної ради не надходило. За інформацією, яка містилась в Автоматизованій системі виконавчого провадження та в листі вх. №10/349 від 01.11.2024, виконавче провадження було відкрито 18.04.2018. Листами вих. №317/22 від 26.12.2022, № 43/24 від 13.02.2024, № 226/24 від 23.10.2024 Національна рада звернулася до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявами про хід виконавчого провадження.

Вказує. що у відповідь на останній лист Національної ради від 26.10.2024 № 226/24 Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив листом вх. 10/349 про те, що 18.04.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження; 24.04.2018 винесено постанову про арешт коштів боржника; 26.09.2018 винесено постанову про арешт майна боржника; 27.09.2018 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, виконавчою службою було відмовлено у направленні документів, які були прийняті відповідною виконавчою службою у виконавчому провадженні, в тому числі оригіналі виконавчого листа № 820/6638/17 виданого Харківським окружним адміністративним судом 04.04.2018 обґрунтовуючи неможливість їх передачі до Національної ради обмеженим строком зберігання. Таким чином, оригінал виконавчого листа № 820/6638/17 виданого Харківським окружним адміністративним судом 04.04.2018 до Національної ради не надходив, тобто його було втрачено.

Посилаючись на виковки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 474/783/17, від 10.10.2018 у справі № 2-504/11, від 23.09.2020 в справі № 127/2-3538/10 в.

Відповідно до приписів ст. 311, 312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд першої інстанції виходив з того, що з клопотання Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не вбачає поважних причин пропуску строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а як наслідок і підстав для поновлення пропущеного строку. Також вказав, що в матеріалах справи не міститься жодних документальних доказів щодо втрати зазначеного вище виконавчого листа.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи в електронній формі викладаються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та підписуються електронним підписом судді (у разі колегіального розгляду електронними підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого листа до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначений пп. 18.4 п.1 8 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пп. 18.4 п. 18 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Аналіз змісту підпункту 18.4 пункту 18 розділу VII Перехідні положення КАС України свідчить про те, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк на пред`явлення до виконання.

У постанові від 19.04.2021 у справі №2-1316/285/11 (провадження №61-34св21) Верховний Суд зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19), від 03.02.2021 у справі № 643/20898/13-ц (провадження № 61-17590св20), від 20.05.2022 у справі № 1005/7133/2012 (провадження № 61-21381св21).

Враховуючи викладене, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а по-друге, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами.

Що стосується строків пред`явлення вказаного виконавчого документа до виконання, колегія суддів зазначає таке.

З наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 по справі № 820/6638/17 набрала законної сили 02.04.2018.

Станом на день набрання судовим рішенням по справі № 820/6638/17 законної сили, строки пред`явлення виконавчих документів до виконання були встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону № 1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що 27.09.2018 органом виконавчої служби ухвалено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Враховуючи викладене, строк пред`явлення виконавчого документа по справі № 820/6638/17 до виконання закінчився 28.12.2018.

Жодних доводів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду ані заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката не містить.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що відповідно до ст.. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Реалізація права на суд покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Виконавче провадження здійснювалося за заявою апелянта, тобто Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення в першу чергу мала б цікавитися питаннями ходу виконавчого провадження.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992)

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Разом з цим, апелянтом не надано жодних доказів, що він у розумні інтервали цікавився ходом виконавчого провадження.

Апелянт, стверджує, що вперше поцікавився ходом виконавчого провадження у спосіб направлення до органу виконавчої служби листа від 26.12.22, до якого як доказ направлення надав квитанцію про направлення згрупованих відправлень датовану 18.10.2023 (а.с. 13).

Враховуючи дату набрання чинності судовим рішенням та дату відкриття виконавчого провадження щодо виконання даного рішення (18.04.2018), а також законодавчо встановлені терміни для звернення до виконання судового рішення в примусовому порядку, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що заява Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про видачу дубліката виконавчого листа по справі № 820/6638/17 подана після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання та не містить жодних об`єктивних підстав для поновлення такого пропущеного строку.

Поряд з цим, при розгляді питання про видачу дублікату виконавчого листа колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 826/1569/15, де зазначено, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа є: втрата виконавчого документа та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, сформувала правовий висновок, згідно з яким, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Оскільки підпункт 18.4 пункту 18 розділу VII «Перехідні положення» КАС України є аналогічним до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України та підпункту 19.4 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, колегія суддів уважає застосовним вказаний правовий висновок до обставин цієї справи.

Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постанові від 07 грудня 2023 року по справі № 6а-20/10.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката.

З урахуванням відсутності підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів зазначає, що питання встановлення факту втрати виконавчого документа, як факт який має бути підтверджений відповідними документами, не має жодного значення, оскільки без поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не є підставою для видачі дублікату виконавчого документа.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі даного питання по справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року по справі №820/6638/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 27.01.2025.