Постанова

від 28.01.2025 по справі 160/17271/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/17271/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року

у справі №160/17271/24

за позовом Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області

до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

третя особа Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Жовтоводська окружна прокуратура Дніпропетровської області звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, яка полягає у непроведені реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційного укриття) № 13963, яка знаходиться за адресою: вул. ім. В.В. Варена, 9, м. Вільногірськ в Кам`янському районі Дніпропетровської області;

- зобов`язати Вільногірську міську раду Дніпропетровської області вчинити дії щодо реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційного укриття) № 13963, яка знаходиться за адресою: вул. ім. В.В. Варена, 9, м. Вільногірськ в Кам`янському районі Дніпропетровської області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі №160/17271/24 адміністративний позов Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Судом зазначено, що Вільногірська міська рада Дніпропетровської області є власником захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №13963, що розташоване за адресою: вул. ім. В.В. Варена, 9, м. Вільногірськ в Кам`янському районі Дніпропетровської області, однак відповідачем заходи щодо реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - ПРУ №13963 не вживалися. Суд дійшов висновку, що Вільногірська міська рада Дніпропетровської області, всупереч покладених на неї Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноважень щодо управління майном, що належить до комунальної власності та попри обов`язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запроваджену Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не вжила заходів щодо оформлення та державної реєстрації права комунальної власності на цю захисну споруду цивільного захисту, допустивши таким чином протиправну бездіяльність.

Не погодившись з рішенням суду, Вільногірською міською радою подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі №160/17271/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує, що суд безпідставно не прийняв доводи про те, що позивачем не доведено факт будівництва та введення в експлуатацію протирадіаційного укриття №13963, як окремого об`єкту цивільно-правових відносин. Зазначає, що будинок №9 по вул. ім. В.В. Варена у м. Вільногірську відноситься до житлового фонду міста, і рішенням міської ради №1012-43/VI від 24.10.2012 на баланс Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради передавався саме житловий фонд. Технічним паспортом вказаного будинку, підтверджується, що у вказаному будинку відсутній будь-який об`єкт цивільного захисту, згадування про наявність укриття відсутні, наявні підвальні приміщення загальною площею 348,4кв.м. Вважає, що протирадіаційне укриття №13963, як об`єкт цивільно-правових відносин не існує, у встановленому порядку не створювався та фактично не може виконувати функції цивільного захисту населення як протирадіаційне укриття. Зазначає, що у зв`язку із неможливістю використання даного об`єкта саме як протирадіаційного укриття, неможливістю його реконструкції було подане звернення про зняття з обліку відповідних захисних споруд. Також, вказано, що суд першої інстанції у судовому рішенні на навів порушених відповідачем норм в частині строків для проведення державної реєстрації речових прав на майно.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Жовтоводською окружною прокуратурою Дніпропетровської області під час здійснення представницької діяльності, згідно інформації ГУ ДСНС у Дніпропетровській області встановлено, що на території Вільногірської міської ради Дніпропетровської області розташована захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №13963, що належить до комунальної власності.

Відповідно до технічного паспорту захисної споруди цивільного захисту протирадіаційне укриття №13963, загальною площею 158,7 кв.м., розташоване за адресою: вул. ім. В.В. Варена, 9, м. Вільногірськ в Кам`янському районі Дніпропетровської області; форма власності комунальна; власник Вільногірська міська рада Дніпропетровської області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дані щодо зареєстрованого права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна (протирадіаційне укриття) станом на час звернення до суду, відсутні.

Отже, право комунальної власності протягом тривалого періоду часу на протирадіаційне укриття №13963 не оформлено та не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до інформації Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради (вих. №2023/1714 від 07.08.2023) встановлено, що заходи щодо реєстрації права власності на вказану споруду протирадіаційного захисту не вживались, відтак, державна реєстрація права власності на вищевказане протирадіаційне укриття не проводилась.

Таким чином, використання вищевказаного нерухомого майна здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства шляхом користування без державної реєстрації права власності.

Виявивши вказане порушення керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, використовуючи надані статтями 23, 24 Закону України Про прокуратуру повноваженнями, звернувся до суду з цим позовом.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до частини 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить: 23) організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; 24) визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; 26) прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; 27) організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; 28) здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; 29) організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку.

Цей Порядок визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.

Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

- балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі;

- утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням;

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

У разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд.

Обліку підлягають усі захисні споруди, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття на території України незалежно від форми власності.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за №582/5773, до об`єктів, що підлягають технічній інвентаризації та на які складаються інвентаризаційні справи і технічні паспорти, належать (завершені та незавершені будівництвом), захисні споруди цивільного захисту (ДБН В 2.2.5-97 "Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони", ДБН А 3.1-9-2000 "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання") (далі - захисні споруди). Класифікацію захисних споруд цивільного захисту наведено у додатку 19 до цієї Інструкції.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частинами 3, 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до частини 1 статті 316, частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 327 Цивільного кодексу України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Частинами 1, 2, 3, 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є зокрема: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Вільногірської міської ради №1012-43/VІ від 24.10.2012 надано згоду на безоплатну передачу житлового фонду комунального майна на баланс Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради, де згідно п. 45 додатку 1, до житлового фонду комунального майна передано житловий будинок №9, розташований по вул. ім. В.В. Варена у м. Вільногірську (інвентарний номер 21676).

На виконання рішення Вільногірської міської ради №1012-43/VІ від 24.10.2012, складено акт приймання-передачі житлового фонду комунального майна з балансу КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради на баланс Управління житлового фонду комунального майна, який затверджено рішенням Виконавчого комітету Вільногірської міської ради №206/0/7-13 від 30.05.2013.

Відповідно до технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони), складеного 04.10.2012 КП «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська», протирадіаційне укриття з обліковим №13963 розташоване у підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку №9 по вул. ім. В.В. Варена у м. Вільногірську, який введено в експлуатацію у 1958 році. Форма власності комунальна, власником є територіальна громада в особі Вільногірської міської ради Дніпропетровської області.

Рішенням Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області №126/017-19 від 10.04.2019 «Про створення фонду захисних споруд цивільного захисту в м. Вільногірську» на території міста Вільногірськ створено фонд захисних споруд цивільного захисту, до якого входять захисні споруди цивільного захисту протирадіаційні та найпростіші укриття, згідно з додатком.

Пунктом 2 вказаного рішення зобов`язано Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради забезпечити облік фонду захисних споруд цивільного захисту м. Вільногірська відповідно до вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення паперового обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Згідно п. 16 додатку до рішення №126/017-19 від 10.04.2019 до переліку протирадіаційних укриттів цивільного захисту, які знаходяться на території міста Вільногірська, включено протирадіаційне укриття №13963, яке розташовано за адресою: вул. ім. В.В. Варена, 9, м. Вільногірськ, балансоутримувачем даної захисної споруди зазначено Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області.

Відповідно до актів оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №13963 від 26.05.2021, від 28.04.2022, від 10.05.2023 за участю посадових осіб Вільногірської міської ради, як представників власника, та Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради, як представників балансоутримувача, проводились оцінки стану готовності протирадіаційного укриття №13963. В актах зазначено, що укриття належить Вільногірській міській раді.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що приміщення, яке розташовано за адресою: вул. ім. В.В. Варена, 9, м. Вільногірськ, є саме протирадіаційним укриттям, що належить Вільногірській міській раді та перебуває у комунальній власності територіальної громади.

Відсутність підтвердження факту будівництва та введення в експлуатацію протирадіаційного укриття №13963 не спростовує правомірність віднесення спірного приміщення до протирадіаційного укриття, і матеріалами справи підтверджується зазначене.

Колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що Технічним паспортом будинку №9 по вул. ім. В.В. Варена у м. Вільногірську, підтверджується, що у вказаному будинку відсутній будь-який об`єкт цивільного захисту, оскільки факт наявності в цьому будинку протирадіаційного укриття №13963 підтверджується технічним паспортом на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони), складеним 04.10.2012 КП «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська».

Крім того, суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про неможливість використання даного об`єкта саме як протирадіаційного укриття, оскільки це не звільняє орган місцевого самоврядування від виконання обов`язку здійснення державної реєстрації прав на належне йому нерухоме майно. До того ж, реєстрація права власності не позбавляє Вільногірську міську раду права в подальшому звернутись до відповідних служб із вимогою про зняття захисної споруди з обліку.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність порушених відповідачем норм в частині строків для проведення державної реєстрації речових прав на майно колегія суддів зазначає, що хоча нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не встановлені строки для виконання власником дій щодо реєстрації права власності, проте відповідачем не вчинено таких дій з 2012 року, що свідчить про допущену ним бездіяльність протягом тривалого часу. Позивач вірно зазначав у позовній заяві, що право комунальної власності на захисну споруду майже 12 років залишається не оформленим та не зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав, тому аргументи апеляційної скарги відповідача щодо строків проведення реєстрації, є по меншій мірі безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що Вільногірська міська рада всупереч покладених на неї Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноважень щодо управління майном, що належить до комунальної власності Вільногірської міської ради, та попри обов`язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запроваджену Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не вжила належних заходів щодо оформлення та державної реєстрації права комунальної власності на цю захисну споруду цивільного захисту, допустивши таким чином протиправну бездіяльність.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, з урахуванням матеріалів справи, аргументів сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вільногірської міської ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі №160/17271/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко