Постанова

від 27.01.2025 по справі 400/13068/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/13068/23

Перша інстанція суддя Лісовська Н. В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача:Яковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», про визнання рішенням протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області, а саме:

- визнання протиправною про визнання протиправною відмови у призначенні страхової виплати за наслідком смерті потерпілого від 25 липня 2023 року № 10001-29203366;

- зобов`язання призначити страхові виплати у разі смерті потерпілого ОСОБА_2 відповідно до поданої заяви, а саме: одноразову допомогу сім`ї загиблого потерпілого, одноразову страхову виплату кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого, щомісячну страхову виплату непрацездатній особі, яка на день смерті потерпілого мала право на одержання від нього утримання.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року частково задоволено позов, а саме:

- визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25 липня 2023 року № 10001-29203366 про відмову у призначення страхової виплати в разі смерті потерпілого;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 травня 2023 року про призначення страхових виплат у разі смерті потерпілого.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідачем подано апеляційну скаргу з вимогами про скасування рішення суду першої інстанції.

З доводів апеляційної скарги вбачається, що пенсійний орган вважає помилковими висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як оскаржуване рішення від 25 липня 2023 року № 10001-29203366 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.

Вказані обставини, на переконання апелянта, свідчать про те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області є неналежним відповідачем у даній справі.

Крім того, апелянтом зазначено, що позивач не має права на отримання спірних виплат, а також зазначено про те, що до заяви позивача про отримання спірних виплат не додано усіх необхідних документів.

В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що доводи апеляційної скарги не стосуються обставин даної справи та судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, в частині висновку про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 загинув через обстріл російської федерації ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання роботи для ТОВ «Миколаївські теплові мережі».

Комісією, утвореною наказом Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 76ПД від 31 січня 2023 року, складено 03 квітня 2023 року, за формою Н-1/П Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, затверджений 04 квітня 2023 року.

Згідно змісту акту, ОСОБА_2 має загальний стаж роботи 27 років. На підприємстві ТОВ «Миколаївські теплові мережі» має стаж 3 місяці на посаді оператора з обслуговування котельні. Вступний інструктаж з охорони праці проведено 01 листопада 2022 року. Час початку та закінчення роботи на тепловому районі, перерва для відпочинку та харчування встановлено в наступному порядку: початок роботи 8:00 година, перерва з 12:00 до 12:45 години, закінчення роботи о 8:00 годині наступного дня.

Безпосереднім місцем нещасного випадку є територія музичної школи, що знаходиться за адресою: буд. 7, вул. Нікольська, м. Очаків, Миколаївський район, Миколаївська область, на якій розміщена модульна котельня.

Так, ОСОБА_2 01 січня 2023 року уклав «Договір про надання послуг з технічного обслуговування модульної котельні» з ТОВ «Миколаївські теплові мережі». Згідно умов договору ОСОБА_2 повинен був надати такі послуги: «технічне обслуговування обладнання твердопаливної котельні; експлуатація котлів, ремонт і нагляд за технічним станом устаткування котельні, забезпечення безперебійної, безпечної роботи модульної котельні протягом визначеного Договорі строку».

Між тим, 16 січня 2023 року ОСОБА_2 оператор по обслуговуванню модульної котельні заступив на чергування на території музичної школи, за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час почався обстріл м. Очаків військами російської федерації. ОСОБА_2 направився до бомбосховища, але не встиг до нього добігти і був смертельно травмований осколками з вибухового предмету, який прилетів з боку агресора. Смерть ОСОБА_2 настала в результаті «Травматичної ампутації частини голови внаслідок вибуху».

В свою чергу, керуючись ст. 12 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивач, як дружина загиблого ОСОБА_2 , звернулась до пенсійного органу від свого імені та від імені спільної дитини - ОСОБА_3 (2009 р.н.) щодо призначення страхових виплат та одноразової допомоги у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку.

Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення про відмову у призначенні страхової виплати в разі смерті потерпілого від 25 липня 2023 року № 10001-29203366.

Не погоджуючись з правомірністю отриманої відмови, позивач звернувся до суду.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позову, так як у межах спірних правовідносин, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання, а також дитина, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Згідно ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», непрацездатними особами, передбаченими частиною першою цієї статті, є: 1) діти, які не досягли 18 років; 2) повнолітні діти, які є здобувачами освіти за денною формою навчання (у тому числі у період між завершенням навчання в одному закладі освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим освітньо-кваліфікаційним рівнем, за умови що такий період не перевищує чотири місяці), - до закінчення ними навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років, або визнані особами з інвалідністю з дитинства; 3) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якщо вони не працюють; 4) особи з інвалідністю - члени сім`ї потерпілого на час інвалідності.

Згідно ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Згідно ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України.

За малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або інший законний представник.

Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.

Згідно ч. 2 ст. 37 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:

1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;

2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;

3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;

4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;

5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;

6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;

7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;

8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів;

9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;

10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», потерпілий або особи, які мають право на страхові виплати, у разі відсутності необхідної інформації в державних реєстрах і базах даних мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні страхової виплати в разі смерті потерпілого від 25 липня 2023 року № 10001-29203366.

Між тим, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, апелянт зазначає, що судом першої інстанції задоволено позовні вимоги до неналежного відповідача у справі, так як оскаржуване рішення від 25 липня 2023 року № 10001-29203366 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що з тексту оскаржуваного рішення чітко вбачається, що воно прийнято Відділом призначення матеріального забезпечення та соціальних послуг управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та підписано його начальником Іриною Куліковською.

Крім того, в реквізитах оскаржуваного рішення також чітко зазначено, що воно прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про те, що ним не приймалось оскаржуваного рішення, не відповідають дійсності та свідчать про намагання апелянта ввести суд в оману.

Аналогічним чином колегія суддів розцінює посилання апелянта на акт спеціального розслідування нещасного випадку від 29 листопада 2022 року (форма Н-1/П) та факт смерті ОСОБА_4 , так як такий документ та смерть відповідної особи, не стосуються обставин даної справи.

З іншого боку, аналізуючи вищевикладені положення ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пенсійний орган не мав права вимагати додаткових документів від позивача, які не входять до затвердженого законодавцем переліку документів для отримання спірних виплат.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

З іншого боку, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при вирішенні справи, достатніх для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян