Ухвала від 23.01.2025 по справі 361/1595/23

Справа № 361/1595/23

Провадження № 2/361/679/24

23.01.2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Коваль О.О.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває вказана цивільна за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про визначення місця проживання дитини.

05 травня 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 15 серпня 2023 року.

На підставі розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи № 867 від 16 жовтня 2023 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали цивільної справи передані на розгляд судді Радзівіл А.Г.

17 жовтня 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 18 грудня 2023 року.

08 квітня 2024 року представник позивача подала клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, в якому просила на вирішення якої поставити питання:

1. Встановити психологічні портрети батьків малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : ОСОБА_2 - матері та батька - ОСОБА_4 , як зі слів дитини, так і при особистому спілкуванні експерта з матір`ю та батьком. Яким чином поведінка батька/матері впливали та можуть вплинути на психологічний стан та розвиток дитини?

2. Які індивідуально - психологічні особливості має дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

3. Яке ставлення дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до матері та батька? До кого з батьків більш прихильна дитина? Якими психологічними факторами це викликано та як проявляється прихильність дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

4.Чи вбачається в діях та поведінці малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негативне ставлення до матері від впливу батька, чи негативне ставлення до батька від впливу матері?

5.Чи спроможна малолітня дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням її віку, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку усвідомлювати реальний зміст ситуації, яка склалася навколо спору між матір`ю та батьком щодо визначення місця її проживання?

6.Чи спроможна малолітня дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням їх вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, надавати належну оцінку ставленню кожного з батьків до неї, виявляти прихильність до когось із батьків?

7. Якими є основні індивідуально-особистісні характеристики ОСОБА_4 ? Якими є його основні установки як батька?

8. Якими є основні індивідуально-особистісні характеристики ОСОБА_2 ? Якими є її основні установки як матері?

9. Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини?

10. Що є мотивацією у батька дитини - ОСОБА_4 до того, щоб вимагати встановити місце проживання дитини з ним?

11. Проживання з ким з батьків, враховуючи результати психологічного дослідження малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та обох батьків та їх індивідуально-психологічні властивості, створить для малолітньої дитини ОСОБА_5 максимально сприятливе середовище для її гармонійного розвитку та виховання?

Представник просила експертизу проводити за участі обох батьків, а саме: батька - ОСОБА_4 , матері - ОСОБА_2 , та малолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проведення судово-психологічної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м.Київ, вул. Смоленська, 6), оплату покласти на позивача.

Посилалась на те, що третьою особою у справі було надано суду висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений рішенням Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 06.02.2024 року за № 153 .

Згідно вказаного вище висновку, Орган опіки і піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району, вважає за доцільне, визначити місце проживання малолітньої доньки позивача та відповідача разом з матір`ю - ОСОБА_2 .

Позивач не погоджується з даним висновком третьої особи.

З тексту висновку вбачається, що малолітня дитина 04.01.2024 року спілкувалась зі спеціалістом психологом, і останнім було визначено, що дитина виявила бажання проживати разом з матір`ю - ОСОБА_2 .

Позивач не погоджується з даним заключенням спеціаліста.

Психологічна експертиза призначається для з`ясування питань, які потребують спеціальних знань у галузі психології, а саме: встановлення психологічних особливостей віку дитини, її відношення з кожним з батьків, встановлення психологічної сумісності дитини та одного або обох батьків, визначення можливості та способів батьків забезпечити виховання дитини.

Отже, психологічна експертиза провадиться за участю позивача, відповідача та їх малолітньої дитини. Позивач не має можливості забезпечить участь відповідача в проведення психологічного дослідження, а за таких умов будь яке проведене за його ініціативою дослідження, не буде відповідати критерію обгрунтованості та законності.

Відтак, між сторонами виник спір щодо того, з ким із батьків слід визначити постійне місце проживання їх спільної малолітньої доньки. Вважає, що вирішення даного спору судом потребує з`ясування психологічних особливостей сторін та їхньої дитини, особливостей їхніх взаємовідносин та прихильності дитини до кожного з батьків. Встановлення даних обставин буде сприяти суду в можливості урахувати найкращі інтереси для дитини при вирішення справи.

Для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у галузі психології та психіатрії, а до компетенції суду не відноситься вирішення питань спеціального психологічного характеру, та беручи до уваги, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, вважає за необхідне призначити у справі судово-психологічну експертизу.

19 квітня 2024 року представник відповідача подав до суду заперечення на клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, в яких просив відмовити ОСОБА_4 у його клопотанні про призначення у справі судово-психологічної експертизи.

Посилався на те, що Органом опіки і піклування виконавчого комітету Броварської міської ради за вимогою суду, на підставі клопотання ОСОБА_4 , надано висновок від 06.02.2024 р. про визначення місця проживання доньки ОСОБА_5 разом з її матір`ю - ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з висновком Органу опіки і піклування до суду 06.04.2024 року ОСОБА_4 подано клопотання про призначення судово-психологічної експертизи позивача, відповідача та їх спільної малолітньої дитини ОСОБА_5 .

В своєму клопотанні ОСОБА_4 підкреслює, що вказана експертиза нерозривно пов`язана і здійснюється в порядку проведення судово-психіатричних експертиз. Просить суд примусити відповідача ОСОБА_2 та її малолітню дитину ОСОБА_5 постати перед медико-психологічним дослідженням, та попередити ОСОБА_2 за ст.109 ЦПК України за ухилення її та її малолітньої дитини в участі в експертизі.

Представник відповідача зазначив, що клопотання по призначення судово-психологічної експертизи не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 2022 року, початку війни, ОСОБА_4 намагається перекрутити дійсність і звертається до державних та самоврядування органів із підстав начебто більшої прихильності до нього їхньої малолітньої дитини та визначення місця проживання дитини разом з ним.

З 2022 року сім`я ОСОБА_2 знаходиться під постійною увагою та контролем вихователів, вчителів, психологів та поліції, які постійно проводять бесіди з малолітньою дитиною ОСОБА_5 та її батьками. Підвищена і постійна увага до дитини, розпитування її- хто краще з батьків мати чи батько, створили у малолітньої дитини відчуття неповноцінності батьків. Мати ОСОБА_2 відчуває дитину і переживає разом з нею. Призначення судово - психологічної експертизи це вже занадто завелике втручання в внутрішнє самоствердження дитини її психіку і ОСОБА_2 проти такого втручання. Вона також проти втручання експертів психологів у її життя і проведення з нею судово-психологічної експертизи, оскільки вважає, що має право на це без жодних застережень, оскільки вона постійно з 2022 року, за направленнями органів опіки і піклування, була на співбесідах у різних психологів, які підтвердили її прихильність та любов до дитини та взаємність дитини до неї. Крім того ОСОБА_4 подав зазначене клопотання з пропуском строку на його подання.

Призначення судово-психологічної експертизи є медичним втручанням, яке повинно проводитися лише за згодою осіб, щодо яких таке втручання здійснюється.

23 січня 2025 року представник позивача подала клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, в якому уточнила місце проведення експертизи, та зазначила, що проведення судово-психологічної експертизи доручити експертам Державної Установи ?Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України?, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103.

Посилалась на те, що у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 361/1595/23 за первинною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Органу опіки і піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, про визначення місця проживання дитини та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи - Органу опіки і піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, про нестворення перешкод у проживанні дитини з матір`ю.

Під час розгляду судом клопотання позивача за первинним позовом про призначення по справі судово-психологічної експертизи було з`ясовано, що на час розгляду вказаного вище клопотання, у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України не проводиться даний вид судової експертизи. У справі було оголошено перерву для визначення установи, яка на даний час має повноваження на проведення судової - психологічної експертизи.

Представник позивача зазначила, що на даний час, судово -психологічні експертизи в справах про визначення місця проживання дитини, судово-психологічні експертизи відносно малолітніх осіб (дослідження здатності надавати свідчення в суді ) проводяться судовими експертами психологами Державної Установи ?Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України?, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103.

23 січня 2025 року представник відповідача подав до суду заперечення, в яких просив відмовити ОСОБА_4 у його клопотанні про призначення у справі судово-психологічної експертизи ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Посилався на те, що з питань на розв`язання експертизи поставлених ОСОБА_4 вбачається, що експертному дослідженню повинні піддатися:

дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

матір дитини ОСОБА_2 ;

батько дитини ОСОБА_4 .

Вважає, що проведення судово-психологічної експертизи є медичним втручанням, яке повинно проводитися лише за згодою осіб, щодо яких таке втручання здійснюється.

Через можливу психологічну травму від проведення експертизи матір дитини ОСОБА_5 заперечує щодо проведення відносно її доньки судово-психологічної експертизи, як заперечує проведення такої експертизи відносно її самої. Вважає за достатнє попередньо проведені бесіди, консультації та засідання психологів, поліцейськиих та комісій з її дитиною та нею, які наявні в матеріалах справи.

Представник відповідача зазначено, що ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 має вік 45 років і є військовозобов`язаним. За законом ?Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку? він може бути залучений для оборони держави, а тому на час воєнного стану зазначена експертиза не може бути призначена та проведена так як це може вплинути на його права та обов`язки при проведенні експертизи та вирішення питань поставлених на експертизу щодо його самого без його участі.

В судовому засіданні представник позивача підтримала подане клопотання та просила задовольнити, пояснення надала аналогічно своїм клопотанням.

Представник відповідач та відповідача в судовому засіданні проти призначення експертизи заперечували та просили відмовити, пояснення надали аналогічно змісту поданих заперечень.

Суд, вислухавши думку представника позивача, представника відповідача, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що заявлене клопотання про призначення судово-психологічної експертизи підлягає задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 3, 4 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року, заява N 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно врахування найкращі інтереси дитини, встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

За змістом частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

При цьому під час визначення місця проживання малолітньої дитини, зважаючи на вікову категорію дитини, бесіду з останньою має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання думки щодо бажання дитини проживати з одним із батьків.

Проте суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.

Відповідно до статті 1 Закону України ?Про судову експертизу? судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно ч. 6 ст.102 ЦПК висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи; у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При визначенні місця проживання дитини суди зобов`язані враховувати психологічний стан дитини, проте лише за умови призначення судово-психологічної експертизи у встановленому законом порядку у разі необхідності із урахуванням встановлених обставин справи.

Відповідно до ч. 1ст. 104 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно ст.106 ЦПК порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Суд враховує, що для вирішення спору, встановлення обставин, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, потрібні спеціальні знання і висновки спеціалістів, суд вважає за необхідне призначити в справі судову-психологічну експертизу.

У зв`язку з тим, що для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 103, 104, 107, п.5 ч.1 ст. 252 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про визначення місця проживання дитини, судово-психологічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Встановити психологічні портрети батьків малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : ОСОБА_2 - матері та батька - ОСОБА_4 , як зі слів дитини, так і при особистому спілкуванні експерта з матір`ю та батьком. Яким чином поведінка батька/матері впливали та можуть вплинути на психологічний стан та розвиток дитини?

2. Які індивідуально - психологічні особливості має дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

3.Яке ставлення дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до матері та батька? До кого з батьків більш прихильна дитина? Якими психологічними факторами це викликано та як проявляється прихильність дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

4. Чи вбачається в діях та поведінці малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негативне ставлення до матері від впливу батька, чи негативне ставлення до батька від впливу матері?

5. Чи спроможна малолітня дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням її віку, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку усвідомлювати реальний зміст ситуації, яка склалася навколо спору між матір`ю та батьком щодо визначення місця її проживання?

6. Чи спроможна малолітня дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, надавати належну оцінку ставленню кожного з батьків до неї, виявляти прихильність до когось із батьків?

7. Якими є основні індивідуально-особистісні характеристики ОСОБА_4 ? Якими є його основні установки як батька?

8. Якими є основні індивідуально-особистісні характеристики ОСОБА_2 ? Якими є її основні установки як матері?

9.Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини?

10.Що є мотивацією у батька дитини - ОСОБА_4 до того, щоб вимагати встановити місце проживання дитини з ним?

11. Проживання з ким з батьків, враховуючи результати психологічного дослідження малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та обох батьків та їх індивідуально- психологічні властивості, створить для малолітньої дитини ОСОБА_5 максимально сприятливе середовище для її гармонійного розвитку та виховання?

Проведення експертизи доручити експертам Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров"я України", що розташований за адресою: м.Київ, вул. Кирилівська, 103, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_4 .

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Радзівіл А.Г.