Ухвала

від 27.01.2025 по справі 363/295/25

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"27" січня 2025 р. Справа № 363/295/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 , представника КП «Вишгородтепломережа» ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42025112330000003 від 09.01.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду надійшло клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 42025112330000003 від 09.01.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, в якому просить накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, а саме на насос DAB NKP зеленого кольору, в кількості 1 шт., який знаходився в користуванні ТОВ «Укрнасоссервіс-Харків» - шляхом тимчасової, до скасування у встановленому КПК України порядку, заборони на володіння, відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

В судовому засіданні 24.01.2025 року прокурор ОСОБА_4 зазначив, що належним судом для розгляду клопотання про арешт майна є Іванківський районний суд Київської області, оскільки постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 24.01.2025 року доручено здійснення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні ВП № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області. На підтвердження зазначеного долучив копію відповідної постанови та витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню № 42025112330000003 від 24.01.2025 року.

У задоволенні клопотання прокурора про визначення підсудності та передачі клопотання на розгляд до Іванківського районного суду Київської області ухвалою, занесеною в журнал судового засідання, було відмовлено.

В наступне судове засідання 27 січня 2025 року прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 27 січня 2025 року слідчим суддею на обговорення поставлено питання щодо повернення прокурору клопотання про арешт майна.

Представник КП «Вишгородтепломережа» ОСОБА_3 заперечував проти повернення клопотання прокурору, вважав, що розгляд зазначеного клопотання можливий у Вишгородському районному суді Київської області.

Інші учасники справи в судове засідання 27.01.2025 року не з`явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Вислухавши думку учасників справи, ознайомившись з клопотанням прокурора, матеріалами доданими до нього, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя. По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, слідчий суддя - це підсудність.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених уКПК України(див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).

Відповідно до Витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 42025112330000003 від 24.01.2025 року та постанови першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 24.01.2025 року здійснення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні доручено ВП № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, що розташоване у м. Чорнобиль.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно з положеннями ст. 38 КПК України, органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. Досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: органів Національноїполіції; органів безпеки; органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування відповідні слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.

Так, статтею 172 КПК регламентовано процедуру розглядуслідчим суддею, судом клопотання про арешт майна.

При цьому в частині 3 ст. 172 КПК закріплено процесуальний механізм повернення клопотання про арешт майна, яке подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, для усунення недоліків.

Проте нормами КПК, якими регламентовано питання про накладення арешту на майно та загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, прямо не закріплено алгоритму дій слідчого судді у випадку, якщо подане клопотання про арешт майна не підлягає розгляду в цьому суді.

Разом з тим це питання може бути вирішеночерез застосуванняч. 6 ст. 9 КПК та положень засади диспозитивності, зокрема, ч. 3 ст. 26 КПК, згідно з якою слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що не тільки винесені на їх розгляд сторонами, але й віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Натомість, постановляючи ухвалу про повернення клопотання про арешт майна у випадку, якщо таке клопотання не підлягає розгляду в цьому суді згідно з правилами частини 2 ст. 132 КПК, слідчий суддя діє в межах механізму, передбаченогоч. 6 ст. 9 КПК, та не виходить за межі своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами КПК. Більш того, своїм рішенням про повернення такого клопотання слідчий суддя не допускає можливості прийняття рішення поза межами своїх повноважень, передбачених кримінальними процесуальними нормами.

Зазначена позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 46/3986/19 (провадження № 51-3335 кмо 20)

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання про арешт майна не підлягає розгляду у Вишгородському районному суді Київської області, а відповідно підлягає поверненню.

На підставівикладеного ікеруючись ст.ст.132,170-172,371-372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42025112330000003 від 09.01.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України повернути.

Повернення клопотання не перешкоджає зверненню із клопотанням до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Повний текст ухвали проголошено о 09 годині 50 хвилин 28 січня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1