Повістка

від 28.01.2025 по справі 420/20168/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/20168/24 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» про ухвалення додаткового судового рішення по справі за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби, про коригування митної вартості товарів від 26.05.2024 року UA 500370/2024/000025/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, № UA 500370/2024/000075, в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" суми судових витрат.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби, про коригування митної вартості товарів від 26.05.2024 року UA 500370/2024/000025/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, № UA 500370/2024/000075, в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» (код ЄДРПОУ 39137820) суму судового збору 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року апеляційну скаргу Одеської митниці залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року залишено без змін.

16 січня 2025 року судом отримано заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» про ухвалення додаткового судового рішення, в якій заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» 5 000 грн. (п`ять тисяч грн.) витрат на правничу допомогу.

В заяви представник позивача зазначає, що 16.01.2025 року було підписано та погоджено Акт №10 приймання - передавання наданих послуг до Договору про надання правової (адвокатської) допомоги № 10/05/24 від 10.05.2024 р. у справі № 420/20168/24 на загальну суму 5000 грн. (п`ять тисячі гривень).

20 січня 2025 року судом отримано клопотання Одеської митниці, в якому відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, як зазначає відповідач, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши та проаналізувавши заяву та матеріали справи, колегія суддів вважає, що вищезазначена заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Для цілей розподілу витрат на професійну правничу допомогу, які належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина третя статті 132 КАС України), суд має встановити їх розмір на підставі поданих доказів і з уваги на приписи статті 134 КАС України визначити ту співмірну суму витрат, яка підлягатиме розподілу між сторонами.

Частина 7 статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.

Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду апеляційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивною формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.

Колегія суддів враховує те, що позивач завчасно у відзиві на апеляційну скаргу, до ухвалення постанови у справі, заявив про попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

16 січня 2025 року представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення та докази на підтвердження понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за апеляційною скаргою.

Згідно з частинами першою та шостою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

В свою чергу, за правилами пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Висновуючись на аналізі наведених норм, колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд приймає до уваги положення частини дев`ятої статті 139 КАС України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись, та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

Положення процесуального законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на правову допомогу підтверджуються наступними документами: ордер на надання правничої (правової) допомоги; копія Договору про надання правової допомоги №10/05/24 від 10 травня 2024 року; копія акту №10 про приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (адвокатської) допомоги №10/05/24 від 10.05.2024 року.

Договір від 10 травня 2024 року про надання правової допомоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» в особі директора Мигаль Івана Богдановича (далі Клієнт) та Адвокатом Мандзя Василем Ігоровичем (далі за текстом Адвокат), за умовами якого Адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 3 Договору від 10.05.2024 року визначено, що за надання правової допомоги яка є предметом цього Договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар, який у грошовому виразі визначається сторонами та відображається у відповідних доповненнях (актах) до цього Договору.

Згідно акту №10 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (адвокатської) допомоги від 16.01.2025 р., Адвокат передав, а Клієнт прийняв юридичні послуги по наданню правової (адвокатської) допомоги у спорі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» з Одеською митницею про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови у судовій справі №420/20168/24, яка перебувала на розгляді у П`ятому апеляційному адміністративному суді, а саме:

-ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги, формування правової позиції по спірних правовідносинах;

-підготовка відзиву на апеляційну скаргу, формування та направлення матеріалів до суду.

Вартість послуг за даним актом встановлюється у фіксованому розмірі та становить 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Відтак, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, а також додані до заяви документи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, колегія суддів приходить до висновку, що співмірним із складністю справи; виконаними представником роботами (наданими послугами); обсягом наданих послуг та виконаних робіт співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи в суді апеляційної інстанції є 5000 грн.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 134,139, 252, 311, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» про ухвалення додаткового судового рішення по справі за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» (вул. Привокзальна, буд. 17, село Звиняче, Луцький район, Волинська область, код ЄДРПОУ 39137820) витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 грн. (п`ять тисяч гривень).

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя:О.А. Шевчук

Суддя:А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик