Рішення

від 17.01.2025 по справі 650/3420/24

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3420/24

Провадження № 2/650/221/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Хомик І.І.

за участі секретаря - Ткаченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав. Позовна заява мотивована тим, що позивач проживав в незареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 в період з 2019 року по 2021 рік. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 . Спільне життя з відповідачкою не склалося через непорозуміння та різні погляди на життя.

Рішенням Краснокутського районного суду від 16 лютого 2023 року справа № 627/786/22 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 за місцем його реєстрації та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів її доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття сина, починаючи з 18 листопада 2022 року.

В січні 2022 року відповідачка поїхала з дому та більше не повернулася. Малолітня дитина, ОСОБА_3 , проживає разом з позивачем, він утримує сина матеріально, створює належні умови для проживання і духовного розвитку дитини.

В акті обстеження також зазначено, що мати дитини - ОСОБА_2 не бере участі у догляді та вихованні дитини.

Відповідачка не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, не зважаючи на судове рішення. На даний час відповідачка знаходиться за кордоном в країні Польщі. Вона не цікавиться життям дитини, не спілкується з дитиною, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовними вимогами про позбавлення її батьківських прав.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просить суд задовольнити вимоги позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, про що свідчить оголошення на веб-сайті «Судова влада».

Представник Служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

Рішенням Краснокутського районного суду від 16 лютого 2023 року справа № 627/786/22 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 за місцем його реєстрації та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів її доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття сина, починаючи з 18 листопада 2022 року.

Відповідач не проживає з сім`єю з січня 2022 року. Дитина проживає разом з позивачем, він утримує його матеріально, створює належні умови для проживання і духовного розвитку дитини, що підтверджується актом обстеження від 06 травня 2024 року за участю депутата Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області.

Відповідно до акту мати дитини - ОСОБА_2 не бере участі у догляді та вихованні дитини.

Згідно зі ст.164 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини є підставою позбавлення їх батьківських прав.

Спірні відносини між сторонами у справі виникли з приводу невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків, тому до неї мають бути застосовані норми Сімейного кодексу України, що регулюють питання прав та обов`язків батьків щодо їх дітей.

Частинами 1-3 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Одночасно відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п.2 ч.1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні і остаточні правові наслідки як для батька так і для дитини, і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, необхідних для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав.

Бездіяльність відповідача при виконанні батьківських обов`язків не свідчить про наявність підстав для позбавлення її батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_3 , який проживає разом з батьком.

Та обставина, що матеріальним забезпеченням дитини і розвитком займається батько, не свідчить безумовно про те, що мати дитини не бажає приймати участь у її утриманні і вихованні, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.п.94-102 рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09). Згідно висновку органу опіки та піклування Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 18.12.2024 року за № 01-20/8537 визнано за не доцільне позбавити громадянку ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Верховний Суд України у своїх роз`ясненнях, викладених в п. 16 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року №3 зазначав, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість, вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, сукупністю усіх доказів у справі, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 166, 180, 181, 182,191, Сімейного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина ХОМИК