Дата документу 23.01.2025Справа № 554/6514/24 Провадження № 2/554/407/2025
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - суддіЧуванової А.М.,
за участю секретаря Єсліковської О.А.,
за участю учасників справи:
представник позивача: адвокат Говорова С.Л.,
представник відповідача: адвокат Здебська О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Полтавського навчального центру Полтавської обласної організації Товариства сприяння оборони України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів; третя особа: ОСОБА_2 ,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2024 року позивач Полтавський навчальний центр Полтавської обласної організації Товариства сприяння оборони України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського навчального центру Полтавської обласної організації Товариства сприяння обороні України гроші в сумі 400 000 грн. та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01.07.2022року міжпозивачем тавідповідачем бувукладений договірпро наданняфінансової допомоги№3.Згідно умовДоговору відповідач ОСОБА_1 є позичальником,а позивач-позикодавцем. Відповідно доумов п.1.1.Договору,позикодавець надаєпозичальнику грошовікошти увигляді поворотноїфінансової допомогиу розмірі,передбаченому вп.2.1цього Договору,а позичальникзобов`язується повернутинадану поворотнуфінансову допомогу впорядку тана умовах,передбачених данимДоговором. Згідно п.2.1.,поворотна фінансовадопомога надаєтьсяв національнійвалюті України урозмірі 400000грн. На підставівидаткових касовихордерів ОСОБА_1 були наданігрошові кошти,а саме11.07.2022року відповідачотримав грошів сумі50000грн.;27.07.2022року - 50 000 грн.; 02.08.2022 року - 50 000 грн.; 03.08.2022 року 50 000 грн.; 05.08.2022 року - 50 000 грн.; 06.08.2022 року - 50 000 грн.; 10.08.2022 року 50 000 грн.; 11.08.2022 року - 50 000 грн., а всього на суму 400000 грн.
Згідно п.2.7.Договір дієдо 30.06.2024року. Згідно п.3.2.Договору,у випадкуякщо позикодавецьбажає достроковоотримати коштинадані позичальнику,він зобов`язанийнадіслати рекомендованимлистом зповідомленням провручення вимогупро поверненняповоротної фінансовоїдопомоги,складену вписьмову вигляді,на фактичнуадресу позичальника. Відповідно до вимог п.3.3., позичальник у разі отримання письмової вимоги
Позикодавця про повернення поворотної фінансової допомоги зобов`язаний протягом трьох робочих днів з моменту отримання вимоги повернути кошти у порядку,
передбаченому п.3.4 Договору.
Позивач направиввідповідачу 31.05.2024року письмовувимогу проповернення фінансовоїдопомоги врозмірі 400000грн.,відповідно довимог п.3.4Договору шляхомперерахування грошовихкоштів нарахунок Полтавськоїобласної організації Товариства сприяння обороні України, який зазначений у договорі або у касу товариства,у строки,які передбаченіп.3.3Договору. Відповідач гроші до цього часу не перерахував.
Ухвалою суду від 05.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 05.07.2024 року у задоволенні заяви представника позивача Полтавського навчальногоцентру Полтавськоїобласної організаціїТовариства сприянняоборони України - адвоката Говорової С.Л. про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою суду від 16.12.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 .
Третя особа ОСОБА_2 подала до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначила, що відповідно до змісту заяви ОСОБА_1 про надання фінансової допомоги від 01.07.2022 року чітко вбачається, що кошти були отримані ним з певною метою, а саме: для придбання транспортного засобу: автомобіля моделі спеціалізований вантажний фургон тентований навчальний марки Mercedes-Benz, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , колір білий,1998 року випуску. Після придбання вказаного автомобіля, останній одразу ж був переданий у користування Полтавському НЦ ПОО ТСО України, з метою взяття у подальшому його на облік позивачем. Вказане підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном, страховими полісами, копіями наказів та листів, іншими документами, долученими до цього відзиву.
Так, зокрема, зі змісту наказу голови ПОО ТСО України Василенка В.І. №15 від 03.04.2023 року директору ПНЦ ПОО ТСО України було наказано провести в бухгалтерському обліку договори купівлі-продажу транспортних засобів, у числі яких і договір №1/1 від 11.08.2022 року на транспортний засіб марки Mercedes-Benz, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1998 року випуску, тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_3 . Проте, дана реєстрація та взяття на облік транспортного засобу не була здійснена, оскільки у період військового стану існує ризик його вилучення для потреб ЗСУ, що могло б потягнути в подальшому призупинення дії сертифікату про державну акредитацію закладу позивача у зв`язку з невідповідністю матеріально-технічної бази. Усі ці дії узгоджувалися з головою ПОО ТСО України Василенком В.І. та доводилися до його відому, на підтвердження чого вказує і зміст листа директора НЦ ПОО ТСО України від 06.04.2023 року.
Вбачається, що кошти, отримані згідно з договором про надання поворотної фінансової допомоги, були витрачені ОСОБА_1 з метою укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу на користь набувача - НЦ ПОО ТСО України, якому в повне безоплатне розпорядження та користування і був переданий автомобіль Mercedes-Benz, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1998 року випуску.
Наразі третій особі стало відомо, що належний їй транспортний засіб - спеціалізований вантажний фургон тентований навчальний марки Mercedes-Benz, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1998 року випуску, взагалі розібраний на запчастини, у зв`язку з чим знищений як майновий об`єкт.
З огляду на викладене, беручи до уваги справжні правовідносини, що були метою укладення договору про надання фінансової допомоги, а також той факт, що придбаний за ці кошти транспортний засіб перебуває у користуванні НЦ ПОО ТСО України, вимога про повернення коштів його вартості, на її думку, не може бути визнана обґрунтованою.
Представник позивача - адвокат Говорова С.Л. в судовому засіданні позов підтримала, просила вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві. Зазначила, що форма договору відповідає вимогам закону, договір сторонами не оспорювався.
Представник відповідача - адвокат Здебська О.П. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Вказала на те, що із самої заяви ОСОБА_1 вбачається, що дані кошти були отримані на придбання транспортного засобу. Автомобіль був придбаний і переданий у користування позивачу. Транспортний засіб не повернутий у користування відповідача. Отже, мета укладення договору була у придбанні автомобіля для позивача. Дійсно відповідач отримав 400000 грн., оформив на себе власність на транспортний засіб, договір не оспорював. На теперішній час власником автомобіля є третя особа.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, подала до суду відзив.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.07.2022 року між Полтавським навчальнимцентром Полтавськоїобласної організаціїТовариства сприянняоборони України (позикодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги №3 (а.с.4-7).
Так,відповідно доумов п.1.1.Договору,позикодавець надаєпозичальнику грошовікошти увигляді поворотноїфінансової допомогиу розмірі,передбаченому вп.2.1цього Договору,а позичальникзобов`язується повернутинадану поворотнуфінансову допомогу в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно п.2.1.,поворотна фінансовадопомога надаєтьсяв національнійвалюті України у розмірі 400 000 грн.
Згідно п.2.7., Договір діє до 30.06.2024 року.
На підставівидаткових касовихордерів ОСОБА_1 були наданігрошові кошти,а саме11.07.2022року відповідачотримав грошів сумі50000грн.;27.07.2022року - 50 000 грн.; 02.08.2022 року - 50 000 грн.; 03.08.2022 року 50 000 грн.; 05.08.2022 року - 50 000 грн.; 06.08.2022 року - 50 000 грн.; 10.08.2022 року 50 000 грн.; 11.08.2022 року - 50 000 грн., а всього на суму 400000 грн. (а.с.10-17).
Відповідач грошідо цьогочасу неповернув,у зв`язку з такими обставинами позивач був змушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Відповідач не заперечує договірних відносин, отримання коштів, однак вказує на те, що мета укладення договору була у придбанні автомобіля для позивача, тому не згоден на повернення суми позики.
Суд вважає доводи позивача слушними, а посилання відповідача безпідставними та не обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно ізстаттею 11 ЦК України,підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків зокрема є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК Українипередбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії; а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.
Стаття 626 ЦК Українивизначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зпунктом 14.1.257 Податкового кодексу Україниповоротна фінансова допомога сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
У постанові Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі №140/125/17 зазначено, що правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики.
Згідно зістаттею 1046 ЦК України,за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зістаттею 1047 ЦК України,договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.
Згідно із статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Згідно з частиною першою цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами (постанова Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі №674/461/16-ц).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Стаття 629 ЦК Українивстановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 16 ЦК Українивстановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність (пункт 5 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).
Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Отже, кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі №602/1455/20.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення грошових коштів Полтавський навчальний центр Полтавської обласної організації Товариства сприяння оборони України на підтвердження заявлених вимог надав договір про надання поворотної фінансової допомоги №3, який було укладено 01.07.2022 року між ним та ОСОБА_1 .
На виконання умов вказаного договору позивач відповідно до видаткових касових ордерів видав грошові кошти відповідачу, розмір яких становить 400000 грн., в яких зазначена підстава: видача позики згідно договору №3 від 01.07.2022 року.
При цьому, відповідач не повернув кошти позивачу на загальну суму 400000 грн., що визнається ОСОБА_1 .
Отже, доказами, наявними у справі, підтверджено, що Полтавський навчальний центр Полтавської обласної організації Товариства сприяння оборони України виконав свої обов`язки за договором про надання поворотної фінансової допомоги №3 від 01.07.2022 року та надав таку допомогу, однак ОСОБА_1 борг не повернуто, що підтверджено доказами у справі і не спростовано відповідачем.
Таким чином, суд доходить висновку прозадоволення позовних вимог про стягнення 400000 грн. суми поворотної фінансової допомоги.
Не заслуговуютьна увагупосилання сторонивідповідача,третьої особина те,що коштибули отриманіз метоюпридбання транспортногозасобу:автомобіля моделіспеціалізований вантажнийфургон тентованийнавчальний маркиMercedes-Benz,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,колір білий,1998року випуску,та переданняйого укористування Полтавському НЦПОО ТСОУкраїни,оскільки цітвердження спростовуютьсяматеріалами справи,які свідчатьпро набуттяу власністьсаме ОСОБА_1 зазначеного транспортногозасобу, якому стало належати право володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд у межах закону. Крім того, слід зазначити, що вказані обставини не є предметом даного спору.
Отже, наявними усправідоказамидоведено існування на підставі укладеного договору про надання поворотної фінансової допомоги правовідносин з приводу надання фінансової допомоги відповідачу та невиконання ним зобов`язання щодо повернення коштів, оскільки отримана ним фінансова допомога була надана на поворотній основі.
Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені у вигляді судового збору в розмірі 6000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.207,626,1046,1047 ЦК України, ст.ст.4,10,12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,суд
ВИРІШИВ:
Позов Полтавського навчального центру Полтавської обласної організації Товариства сприяння оборони України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів; третя особа: ОСОБА_2 , - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , на користь Полтавського навчального центру Полтавської обласної організації Товариства сприяння оборони України, місцезнаходження: 36019, м.Полтава, вул.Сінна,7, код ЄДРПОУ: 35026038, грошові кошти в сумі 400000 гривень та судовий збір в сумі 6000 гривень.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1ст. 354 ЦПК Українипротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач: Полтавський навчальний центр Полтавської обласної організації Товариства сприяння оборони України, місцезнаходження: 36019, м.Полтава, вул.Сінна,7, код ЄДРПОУ: 35026038;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ;
третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 28.01.2025 року.
Суддя А.М.Чуванова
Суд | Октябрський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2025 |
Оприлюднено | 30.01.2025 |
Номер документу | 124749608 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Октябрський районний суд м.Полтави
Чуванова А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні