Постанова

від 28.01.2025 по справі 140/7719/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/7719/24 пров. № А/857/28390/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шевчук С. М.

суддів - Кухтея Р. В.,

Носа С. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЛЮКС" про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі №140/7719/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЛЮКС" до Волинської митниці про визнання протиправними рішення та карток відмови,

місце ухвалення судового рішенням. Луцькза правилами спрощеного позовного провадженнядата складання повного тексту рішення не зазначена Суддя першої інстанціїШепелюк В.Л.

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТЛЮКС» звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару від 29.05.2024 №КТ-UA205000-0053-2024, рішення про коригування митної вартості товарів від 30.05.2024 №UA205140/2024/000141/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001433, №UA205140/2024/001447.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 140/7719/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЛЮКС" задоволено.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 140/7719/24 скасовано.

Ухвалено постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЛЮКС" до Волинської митниці про визнання протиправними рішень та карток відмови задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про визначення коду товару № КТ-UA205000-0053-2024 від 29.05.2024 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці №UA205140/2024/001433.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000141/2 від 30.05.2024 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці №UA205140/2024/001447.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЛЮКС" (ЄДРПОУ 43352780) за рахунок бюджетного фінансування Волинської митниці (код ЄДРПОУ 43958385) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 47202,16 грн (сорок сім тисяч двісті дві гривні 16 коп).

Після ухвалення рішення суду до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника позивача про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути понесені витрати на правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 80000 грн.

24.01.2025 року судом зареєстровано клопотання Волинської митниці, у якому відповідач не погоджується з розміром витрат на правову допомогу, вважаючи їх неспівмірними із наданими послугами та обсягом робіт адвоката.

Про розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення сторони повідомлені шляхом надіслання ухвали про призначення заяви до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що справу судом апеляційної інстанції розглянуто в порядку письмового провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку ст.252 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підтвердження понесених витрат представником заявника надано Акт виконаних робіт від 16.01.2025 року, Договір про надання правової допомоги від 12.06.2024 року, платіжну інструкцію №651 від 16.01.2025 року, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю ВЛ№796 від 19.09.2014 року та Ордер про надання правничої допомоги АС №1090110 від 10.07.2024 року.

Так згідно Акту виконаних робіт адвокатом надано наступні послуги:

1. Адвокатом згідно умов Договору про надання правової допомоги від 12.06.2024 р. та надано правову допомогу ТОВ «Вітлюкс» по справі про визнання протиправними та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості та карток відмови (судова справа №140/7719/24), під час здійснення судового розгляду у суді першої та апеляційної інстанції (далі Справа).

2. Правова допомога надана шляхом: аналізу документів клієнта та формування правової позиції по справі; - збирання доказів; - складання і подача до суду першої інстанції процесуальних документів, а саме: позовної заяви, клопотання про призначення експертизи, відповідь на відзив, клопотання про приєднання доказів, письмових пояснень; - ознайомлення з поданими стороною відповідача процесуальними заявами та доказами; - підготовка та подача апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №140/7719/24.

3. Клієнт підтверджує, що не має жодних претензій до Адвоката щодо надання правової допомоги, її якості, способу виконання, наслідків та оплати за надану правову допомогу.

4. На виконання вимог п.7.1. Договору про надання правової допомоги від 12.06.2024 р. Клієнтом було сплачено грошові кошти за надану правову (правничу) допомогу Адвокатом у безготівковій формі в сумі 80000 грн. (вісімдесят тисяч гривень).

5. Даний акт є підтвердженням належного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Сторони не мають одна до одної претензій з приводу виконання зобов`язань.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 1, 7 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч.3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. 134 КАС України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Такі докази, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.6, п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

-інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

-представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Статтею 19 вказаного Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так згідно Акту виконаних робіт адвокатом надано наступні послуги:

« 2. Правова допомога надана шляхом: аналізу документів клієнта та формування правової позиції по справі; - збирання доказів; - складання і подача до суду першої інстанції процесуальних документів, а саме: позовної заяви, клопотання про призначення експертизи, відповідь на відзив, клопотання про приєднання доказів, письмових пояснень; - ознайомлення з поданими стороною відповідача процесуальними заявами та доказами; - підготовка та подача апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №140/7719/24».

Здійснивши аналіз матеріалів справи та обґрунтувань заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката (яка була надана до суду першої та апеляційної інстанції) з урахуванням поданих доказів, з огляду на подані позивачем документи вбачається, що адвокатом лише надано позивачу консультацію та підготовлено позов та апеляційну скаргу. При цьому, жодних робіт чи послуг, які б полягали у надісланні адвокатського запиту з метою отримання документів, збір доказів, здійснення інших дій, на вчинення яких було необхідно витратити кошти та час, адвокатом не здійснено.

При цьому, колегія суддів встановила, що зміст доводів апеляційної скарги позивача за своєю суттю співпадає зі всіма доводами та міркуваннями скаржника, висловленими у суді першої інстанції. Зміст відповіді на відзив на позовну заяву за своїми доводами та міркуваннями та за своєю суттю збігається з доводами та позицією позивача, висловленою у суді першої інстанції.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що дана справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторони позивача.

Таким чином, враховуючи всі аспекти цієї справи, а також час, який необхідно витратити адвокату на підготовку матеріалів до суду як кваліфікованому фахівцю, колегія суддів вважає, що підготовка до вказаної справи, подання позовної заяви, відповіді на відзив та апеляційної скарги, не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

За приведених положень законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що на користь позивача підлягають присудженню судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, обґрунтована сума яких складає 6000 гривень. У решті заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивача слід відмовити, позаяк реальне надання таких послуг не підтверджується приведеними доводами та поясненнями представника позивача наданими суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 134,139, 248, 252, 321, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЛЮКС" про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі №140/7719/24 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (Код ЄДРПОУ 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЛЮКС" (Код ЄДРПОУ 43352780) судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

У задоволенні решти вимог заяви щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос