Ухвала від 23.01.2025 по справі 740/3984/24

Справа № 740/3984/24

Провадження № 2/740/282/25

УХВАЛА

23 січня 2025 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,

учасники справи:

- позивачка ОСОБА_1 ,

- представник відповідача - Вертелецька Л. А.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» про скасування нарахованої заборгованості,

установив:

26.06.2024 позивачка звернулася до суду з указаною позовною заявою, в якій просила визнати нараховану відповідачем заборгованість у розмірі 8673,44 грн - такою, що не відповідає дійсності і скасувати її.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 справу передано головуючому судді Гагаріній Т. О.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 липня 2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 28 серпня 2024 року 12-00 год.

18.07.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 , в якій товариство просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за теплову енергію за період з 01.11.2021 по 30.06.2024 у розмірі 8706,62грн та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 серпня 2024 року вказану цивільну справу передано за підсудністю на розгляд Господарському суду Чернігівської області.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 21 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 серпня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.11.2024 справу передано головуючому судді Гагаріній Т. О.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13листопада 2024 року цивільну справу прийнято до провадження, судове засідання призначено на 18 грудня 2024 року 08-30 год.

09.12.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, в якій позивачка просила збільшити оскаржувану суму заборгованість до 9473,15 грн, яка зазначена в квитанції ТОВ «НіжинТеплоМережі» за листопад 2024 року, та скасувати її, відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1221,20 грн та 620,60 грн, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн, а також призупинити нарахування відповідачем необґрунтованої заборгованості до вирішення справи в суді. До заяви про уточнення позовних вимог від 09.12.2024 додано копію квитанції ТОВ «НіжинТеплоМережі» за листопад 2024 року; копії квитанції судового збору від 25.06.2024 у розмірі 1221,20 грн і від 26.09.2024 у розмірі 620,60 грн; копію запиту від 03.09.2024 у Господарський суд Чернігівської області; копію звернення до директора ДБР від 24.10.2024; копію звернення до Омбудсмена з прав людини від 24.10.2024; копію звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29.10.2024. Зазначені документи подані позивачкою в двох примірниках, про що зазначено в самій заяві про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 грудня 2024 року задоволено самовідвід судді Гагаріної Т. О. в розгляді вказаної цивільної справи, справу передано до канцелярії суду для вирішення питання про її розгляд іншим суддею, визначеним у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 справу передано головуючому судді Шевченко І. М.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 грудня 2024 року вказану цивільну справу прийнято до провадження; судове засідання у справі призначено на 23 січня 2025 року 11-00 год.

09.01.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, в якій вона просила збільшити оскаржувану суму заборгованості до 10065,53 грн, яка зазначена в квитанції ТОВ «НіжинТеплоМережі» за грудень 2024 року, та скасувати її, відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1221,20 грн та 620,60грн, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн, а також призупинити нарахування відповідачем необґрунтованої заборгованості до вирішення справи в суді. До заяви про уточнення позовних вимог додано копію квитанції ТОВ «НіжинТеплоМережі» за грудень 2024 року, а також копії квитанції судового збору від 25.06.2024 у розмірі 1221,20 грн і від 26.09.2024 у розмірі 620,60грн. Зазначені документи подані позивачкою в двох примірниках, про що зазначено в самій заяві.

У судовому засіданні позивачка просила прийняти її заяви про уточнення позовних вимог до провадження та розглянути позов з урахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог від 09.01.2025. Пояснила, що подала до суду вказані заяви з додатками у двох примірниках, оскільки ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний ознайомити відповідача з указаними процесуальними документами. Щодо прийняття зустрічної позовної заяви відповідача, то вважала за необхідне розглянути її в контексті її позову.

Представник відповідача - Вертелецька Л. А. просила відмовити у прийнятті заяв про уточнення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачкою порушено процесуальний обов`язок, передбачений ч. 5 ст. 49 ЦПК України, а саме до її заяв не додано доказів направлення їх копії та доданих до них документів відповідачу. Також просила прийняти до провадження зустрічну позовну заяву та об`єднати її з первісним позовом.

Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно доч.1ст.13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зп.1,2ч.2ст.49ЦПК Українипозивач вправівідмовитися відпозову (всіхабо частинипозовних вимог),відповідач маєправо визнатипозов (всіабо частинупозовних вимог)на будь-якійстадії судовогопроцесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Як убачається з позовної заяви, поданої до суду 26.06.2024, позивачкою заявлено позовну вимогу про визнання нарахованої відповідачем заборгованості у розмірі 8673,44 грн такою, що не відповідає дійсності, та її скасування.

09.12.2024 та 09.01.2025 року позивачка подала до суду заяви про уточнення позовних вимог, в яких просила збільшити розмір оскаржуваної заборгованості, відшкодувати моральну шкоду, призупинити нарахування заборгованості, а також стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Указаний висновок викладений у постановіВерховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного судувід01 листопада 2021 рокуу справі№405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

У постановах Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19 (міститься посилання у касаційній скарзі), від 25 травня 2022 року у справі №753/1908/15-ц (провадження № 61-5815св21) та від 12 жовтня 2022 року у справі №723/1233/17 (провадження № 61-8418св22) вказано, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

У постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №570/5639/16-ц (провадження № 61-19440св21) зазначено, що зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Із поданих ОСОБА_1 до суду заяв про уточнення позовних вимог убачається, що позивачка збільшила кількісні показники за немайновою вимогою про визнання оскаржуваної заборгованості такою, що не відповідає дійсності, та її скасування. Крім того, позивачка ОСОБА_1 фактично не тільки збільшила розмір позовних вимог, а також заявила нову вимогу про відшкодування моральної шкоди.

У контекстівищевказаного,перевіривши заявипозивачки проуточнення позовнихвимог,суд розцінюєїх як заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову.

Згідно із ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченоїпунктом 2частини другої,частинами третьою,четвертоюцієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положеньстатті 43цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Усупереч вищевказаному, позивачка ОСОБА_1 не подала доказів направлення відповідачу копій заяв про збільшення розміру позовних вимог та про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог), та доданих до них документів.

При цьому долучення до заяв про збільшення розміру позовних вимог та про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог) двох примірників таких заяв із додатками для відповідача не може вважатись належним доказом направленнякопій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи в розумінні ч. 5 ст.49 ЦПК України.

Крім цього, слід зазначити таке.

У прохальних частинах заяв про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору.

Однак розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальності кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи залежно від того, яке рішення приймається судом. Вимога учасника справи щодо розподілу судових витрат не є позовною вимогою, а є процесуальною дією суду.

Відтак, вирішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, про яке позивачка просить у своїх заявах, здійснюється судом у силу положень ЦПК України при ухваленні рішення у справі та не потребує додаткового їх заявлення як позовних вимог.

Щодо вимоги позивачки ОСОБА_1 про призупинення нарахування ТОВ"НіжинТеплоМережі" необґрунтованої заборгованості до вирішення справи в суді слід зазначити таке.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Забезпечення позову не може за своїм змістом вирішувати спір по суті. Розгляд справи по суті це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18травня 2021 року у справі № 914/1570/20.

З урахуванням змісту позовних вимог, вимога позивачки ОСОБА_1 , викладена в заявах про уточнення позовних вимог, а саме про призупинення нарахування відповідачем заборгованості до вирішення справи в суді - є заходом забезпечення позову, а не окремою позовною вимогою.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Заявляючи про призупинення нарахування відповідачем заборгованості до вирішення справи в суді, тобто заявляючи фактично про забезпечення позову, позивачка ОСОБА_1 не зазначила жодного обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також не надала документів на підтвердження сплати судового збору за вказаною заявою.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що заяви про уточнення позовних вимог від 09.12.2024 та від 09.01.2025 слід повернути позивачці.

Щодо зустрічного позову слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Змістом позовних вимог у вказаній цивільній справі є скасування нарахованої заборгованості, у той же час вимогами зустрічного позову є стягнення такої заборгованості з позивачки.

Оскільки зустрічний позов подано на відповідній стадії розгляду, за формою і змістом відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України, зустрічні позовні вимоги взаємопов`язані з вимогами первісного позову, то суд вважає, що їх спільний розгляд є доцільним.

За таких обставин суд вважає за необхідне прийняти зустрічний позов та об`єднати його в одне провадження з первісним позовом, установити строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення, у зв`язку з чим судове засідання у справі слід відкласти згідно зі ст. 240 ЦПК України.

Керуючись ст. 2, 11-13, 43, 49, 175, 177, 193, 194, 240, 259 - 261 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» про скасування нарахованої заборгованості, відшкодування моральної шкоди та призупинення нарахування заборгованості - повернути позивачці ОСОБА_1 .

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги прийняти до провадження.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги об`єднати в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» про скасування нарахованої заборгованості.

Установити строк для подання відповідачкою за зустрічним позовом відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана відповідачем (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Установити позивачу за зустрічним позовом строк подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання від відповідачки копії відзиву та доданих до нього документів.

Установити відповідачці за зустрічним позовом строк подання заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Копія заперечення та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана відповідачкою (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечення до суду.

Судове засідання у справі відкласти на21 лютого 2025 року 12-00 год.,про що повідомити учасників справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на вебадресі сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - http://ng.cn.court.gov.ua.

Ухвала в частині повернення заяв проуточнення позовнихвимог ОСОБА_1 може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Суддя І. М. Шевченко