Постанова

від 22.01.2025 по справі 509/3896/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/236/25

Номер справи місцевого суду: 509/3896/24

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

правопорушника ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні,матеріали адміністративноїсправи заапеляційною скаргою ОСОБА_1 напостанову Овідіопольськогорайонного судуОдеської областівід 19.08.2024року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 119 грн. на користь держави. Також стягнуто на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Відповідно до адміністративних матеріалів, 24.05.2024 року близько 12:00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив дрібне хуліганство по відношенню до гр. ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 19.08.2024 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (а.с.16-17).

Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 09.12.2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (а.с.18-24).

Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 19.08.2024 року, посилаючись на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження (а.с.24).

Вивчивши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова Овідіопольського районного суду Одеської області була ухвалена 19 серпня 2024 року без присутності ОСОБА_1 .

Доказів направлення судом першої інстанції оскаржуваної постанови та отримання її ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

При цьому, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 серпня 2024 року надіслана судом для оприлюднення: 29.11.2024, зареєстрована: 30.11.2024, забезпечено надання їй загального доступу: 02.12.2024.

З огляду на викладене, зазначені обставини свідчать про те, що строк на апеляційне оскарження був пропущений апелянтом з поважних причин, тому підлягає поновленню.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що апеляційний перегляд судового рішення гарантовано учасникам справи п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, статтею 6 Європейської Конвенції «Про права людини і основоположних свобод» та практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

В судовому засіданні, призначеному на 22.01.2025 року о 10:30 год., ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 ставив перед судом апеляційної інстанції питання щодо покарання працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно нього, так як він поверхово віднісся до обставин справи, не допитав свідків, яких було дуже багато, не встановив дійсних обставин справи, не прийняв до уваги, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, та в минулому також був працівником поліції і є законослухняним громадянином, на відміну від ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності також має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляду справи користуватися юридичною допомогою, оскаржувати постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Верховний Суду постановахвід 31.03.2021у справі№676/752/17,від 21.03.2019у справі№489/1004/17,від 30.01.2020у справі№308/12552/16-ата усправі №482/9/17,від 06.02.2020у справі№205/7145/16-азробив висновкипро те,що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.

Як було вказано вище, та згідно постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 19.08.2024 року, розгляд справи відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП відбувся без його участі.

Буд-яких належних доказів повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, призначеного на 19.08.2024 року матеріали справи не містять.

Із зазначеного вбачається, що судом першої інстанції, в порушення вимог ст. 268 КУпАП, справу було розглянуто без участі ОСОБА_1 , який при цьому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 277-2 цього Кодексу, не був належним чином повідомлений про дату і місце розгляду справи, а тому його доводи в апеляційній скарзі про порушення права на захист в суді, є обґрунтованими.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки справу розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повідомленої належним чином про час і місце судового засідання, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції і прийняти нову, як того вимагає п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП.

Щодо суті правопорушення, апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст. 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції належним чином виконано не було, виходячи з наступного.

Відповідно до положень у ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП та є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Перевіривши доданий до матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №108106, датований «13.06.2026року» та складений у відношенні ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, Одеський апеляційний суд констатує, що зазначений протокол складений з істотними порушеннями вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 року.

Так, статтею 256 КУпАП, визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №108106 від «13.06.2026 року», 24.05.2024 року близько 12:00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив дрібне хуліганство по відношенню до гр. ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

З викладеного вбачається, що уповноважена особа вказала неправильну дату складання протоколу (дату, яка ще не настала), а саме 13.06.2026року, що є грубим порушенням ст. 256 КУпАП.

При цьому, з огляду на те, що уповноважена особа, зазначила невірну дату складення протоколу, апеляційний суд позбавлений можливості належним чином перевірити виконання уповноваженою особою вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП щодо дотримання строку складення протоколу.

Як слідує з наданого протоколу в графі: «Правопорушенням заподіяно моральну шкоду» зазначено, що: «встановлюється», однак за змістом ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається лише після встановлення всіх достатніх даних для його заповнення та після виконання всіх необхідних процесуальних дій та отримання доказів. Тобто, уповноважена особа на складення протоколу зобов`язана була зазначити про наявність або відсутність заподіяння матеріальної шкоди, однак цього не вказала.

Також уповноваженою особою на складення протоколу в графі: «повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться» не вказано дату та час слухання адміністративної справи, лише зазначено що: «за викликом» та «у Овідіопольському р. с.», що є неналежним заповненням обов`язкового реквізиту протоколу.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про невідповідність складеного працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД №108106, положенням ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 року.

Окрім того, як вже зазначалось, ОСОБА_1 , будучи не повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в Овідіопольському районному суді Одеської області, фактично був позбавлений реалізувати свої права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП (зокрема подавати докази), в тому числі щодо допиту свідків, які за змістом цих пояснень фактично були очевидцями події, яка мала місце 24.05.2024 року близько 12:00 год.

Однак, Овідіопольський районний суд Одеської області, не повідомивши ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, не встановивши та не допитавши свідків (очевидців події), формально підійшов до розгляду даної справи та порушив положення ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Крім того, суд першої інстанції також не встановив, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 09.08.2017 року та посвідченням, серії НОМЕР_2 від 05.12.2017 року (а.с. 49), та не врахував того, що останній звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Апеляційний суд враховує той факт, що згідно вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що дії, кваліфіковані поліцією як правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП, мали місце 24.05.2024 року.

Таким чином на час розгляду справи апеляційним судом, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП сплив, що свідчить про існування підстав для закриття провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Так, приймаючи дану постанову, суд апеляційної інстанції виходить із того, що згідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст. 38цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, правопорушнику інкримінуються дії, які ним вчинені 24.05.2024 року.

Таким чином на даний час закінчилися визначені ч.2ст. 38 КУпАПстроки накладення адміністративного стягнення з причин, не залежних від суду, у зв`язку з чим провадження по справі належить закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Такого висновку апеляційний суд дійшов, виходячи з того, що визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, необхідно враховувати положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Разом з тим, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень щодо обов`язку суду встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та наявність вини особи у його вчиненні у разі спливу всіх строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Тлумачення вказаної норми дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Крім того, згідно узагальненого науково-консультативного висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України від 07.11.2017 року, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 38 КУпАП вина особи не встановлюється. Вказаний висновок обґрунтовано тим, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття їх в одній постанові свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції.

За правилами ст. 284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року вказано, що у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не вирішується.

При цьому апеляційний суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП не позбавляє учасників адміністративної справи можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття провадження у справі підставі п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП є нереабілітуючою ознакою, інакше провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягало закриттю за п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, враховуючи вимоги п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а також аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження у справі, у зв`язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Часткове задоволення апеляційної скарги полягає у тому, що не всі її доводи взяті апеляційним судом до уваги і були задоволені.

Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 19.08.2024 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 19.08.2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 19.08.2024 року скасувати.

Прийняти постанову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку із закінченням строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

По справі винесена окрема ухвала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда